ƒержавне регулюванн¤ >  адри дл¤ служб соц≥альноњ допомоги населенню

спри¤ти ≥нтеграц≥њ д≥¤льност≥ р≥зних державних ≥ громадських орган≥зац≥й та установ по наданню необх≥дноњ соц≥ально-економ≥чноњ допомоги населенню;

проводити психолого-педагог≥чн≥ та юридичн≥ консультац≥њ з питань с≥м`њ ≥ шлюбу, виховну роботу серед д≥тей, схильних до правопо рушень; '

надавати допомогу в укладанн≥ угод про надомну працю батькам що мають неповнол≥тн≥х д≥тей, ≥нвал≥дам, пенс≥онерам;

ви¤вл¤ти ≥ надавати п≥дтримку д≥т¤м та дорослим, ¤ким потр≥бна оп≥ка ≥ п≥клуванн¤, влаштуванн¤ в л≥кувальн≥ й учбово-виховн≥ заклади, матер≥альна, соц≥ально-побутова та ≥нша допомога;

орган≥зовувати громадський захист неповнол≥тн≥х правопорушник≥в при необх≥дност≥ - брати в ньому особисту участь;

спри¤ти створенню ≥ д≥¤льност≥ центр≥в соц≥альноњ служби дл¤ молод≥, допомоги с≥м'њ (всиновленн¤, оп≥кунство, п≥клуванн¤), юнацьких, п≥дл≥ткових, дит¤чих об'Їднань, асоц≥ац≥й, клуб≥в за ≥нтересами.

допомагати орган≥зац≥њ ≥ виховн≥й д≥¤льност≥ ≥нтернат≥в, притулк≥в дл¤ ≥нвал≥д≥в, людей похилого в≥ку, бездомним та ≥н.;

брати участь в робот≥ по соц≥альн≥й адаптац≥њ ≥ реаб≥л≥тац≥њ ос≥б, ¤к≥ повернулис¤ з спец≥альних навчально-виховних установ ≥ м≥сць позбавленн¤ вол≥, розв'¤занн≥ ≥нших гострих соц≥альних проблем.

–≥зноман≥тн≥ профес≥йн≥ вимоги до спец≥ал≥ста з соц≥альноњ роботи випливають з таких його головних функц≥й: д≥агностична, прогностич на, правозахисна, орган≥зац≥йна, проф≥лактична, соц≥ально-медична, соц≥ально-педагог≥чна, технолог≥чна, соц≥ально-побутова ≥ ко мун≥кативна.  оротко по¤снимо суть кожноњ. ѕерша функц≥¤ соц≥ального прац≥вника пол¤гаЇ у вивченн≥ особливостей с≥м'њ, групи людей, ступеню й спр¤мованост≥ впливу на них м≥кросередовища ≥ постановц≥ в≥дпов≥дного "соц≥ального д≥агнозу". « його врахуванн¤м прогнозуЇтьс¤ розвиток под≥й, процес≥в, модел≥ соц≥альноњ повед≥нки. ¬ раз≥ потреби використовуютьс¤ закони ≥ правов≥ акти з метою наданн¤ допомоги ≥ п≥дтримки людей, њхнього захисту. —оц≥альний прац≥вник спри¤Ї орган≥зац≥њ соц≥альних служб на п≥дприЇмствах ≥ за м≥сцем проживанн¤, залучаЇ до њх роботи громадськ≥сть, спр¤мовуЇ њхню д≥¤льн≥сть до наданн¤ р≥зних вид≥в допомоги ≥ соц≥альних послуг населенню. ¬елику увагу в≥н прид≥л¤Ї попередженню ≥ проф≥лактиц≥ негативних ¤вищ, привод¤чи в д≥ю р≥зн≥ механ≥зми (юридичн≥, психолог≥чн≥, медичн≥, педагог≥чн≥ та ≥н.), орган≥зуючи в≥дпов≥дну допомогу особам, що њњ вкрай потребують. Ѕезпосередн¤ соц≥ально-медична функц≥¤ прац≥вника соц≥альних служб пол¤гаЇ в орган≥зац≥њ роботи з проф≥лактики здоров'¤, засвоЇнн≥ навичок першоњ медичноњ допомоги, п≥дготовц≥ молод≥ до с≥мейного житт¤, в розвитку трудотерап≥њ та ≥н. Ѕагатопланова його соц≥ально-педагог≥чна функц≥¤: ви¤вл¤ти ≥нтереси й потреби людей у р≥зних видах д≥¤льност≥ (культурно-осв≥тн≥й, спортивно-оздоровч≥й, науково-техн≥чн≥й) ≥ залучати до роботи з ними в≥дпов≥дн≥ установи, творч≥ сп≥лки, асоц≥ац≥њ та ≥н. —уть психолог≥чноњ функц≥њ - застосуванн¤ р≥зних вид≥в консультуванн¤ ≥ корекц≥њ м≥жособистих стосунк≥в, спри¤нн¤ соц≥альн≥й адаптац≥њ ≥ндив≥да, допомога в соц≥альн≥й реаб≥л≥тац≥њ вс≥м нужденним. „≥льне м≥сце в д≥¤льност≥ соц≥ального прац≥вника займаЇ соц≥ально-побутова функц≥¤, що пол¤гаЇ у наданн≥ необх≥дноњ допомоги й п≥дтримки р≥зним категор≥¤м населенн¤ (≥нвал≥дам, перестар≥лим, новоствореним с≥м'¤м ≥ т.д.) в пол≥пшенн≥ њх житлових умов, облаштуванн≥, веденн≥ домашнього господарства тощо. Ќарешт≥, комун≥кативна функц≥¤ передбачаЇ встановленн¤ контакт≥в з кл≥Їнтами, орган≥зац≥ю обм≥ну ≥нформац≥Їю, формуванн¤ Їдиноњ стратег≥њ взаЇмод≥њ сприйманн¤ ≥ розум≥нн¤ ≥ншоњ людини.

¬же ≥з стислоњ характеристики функц≥й видно, ¤кими р≥зними видами д≥¤льност≥ доводитьс¤ займатис¤ соц≥альному прац≥вников≥. ѕри розв'¤занн≥ соц≥альних проблем в≥н маЇ бути ≥ соц≥ологом, ≥ педагогом, ≥ л≥карем, ≥ правознавцем. ћожна вид≥лити так≥ три головн≥ п≥дходи, до ¤ких в≥н часто вдаЇтьс¤. ¬иховний - виконанн¤ рол≥ вчител¤, консультанта, експерта. —оц≥альний прац≥вник даЇ поради, навчаЇ вм≥нню, моделюванню ≥ демонстрац≥њ правильноњ повед≥нки, встановлюЇ зворотний зв'¤зок, застосовуЇ рольов≥ ≥гри ¤к метод навчанн¤. Ќаступний п≥дх≥д зводитьс¤ до рол≥ пом≥чника, прихильника або посередника в подоланн≥ апат≥њ чи дезорган≥зац≥њ особи, коли њй це зробити сам≥й важко. ƒ≥¤льн≥сть соц≥ального прац≥вника за такого п≥дходу спр¤мована на по¤сненн¤ повед≥нки, обговоренн¤ альтернативних вар≥ант≥в, з'¤суванн¤ ситуац≥й, п≥дбадьорюванн¤ ≥ моб≥л≥зац≥ю внутр≥шн≥х ресурс≥в кл≥Їнта. јдвокативний п≥дх≥д застосовуЇтьс¤ тод≥, коли треба юридичне захистити громад¤нина чи групу людей (поданн¤ об'Їктивноњ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з адвокатом, допомога кл≥Їнтов≥ в усв≥домленн≥ прав ≥ обов'¤зк≥в, доб≥р документально обгрунтованих звинувачень ≥ т.д.).

—оц≥альний прац≥вник в≥д≥граЇ активну роль в плануванн≥, узгодженн≥ д≥й р≥зних систем соц≥альноњ допомоги населенню. ¬≥н справл¤Ї безпосередн≥й вплив на особу чи групу людей. ÷е не ст≥льки виховний, словесний, ¤к д≥¤льний процес, створенн¤ умов дл¤ розвитку особи чи системи, просуванн¤ до нам≥ченоњ мети з допомогою в≥дпов≥дних засоб≥в ≥ метод≥в. ÷ей процес - взаЇмод≥¤ (≥нтеракц≥¤), тобто вплив на св≥дом≥сть кл≥Їнта соц≥ального прац≥вника та ≥нших фактор≥в, його прихильне ≥ правильне сприйманн¤ ≥ в≥дпов≥дне реагуванн¤, ставленн¤ до суб'Їкт≥в впливу, тобто зворотна д≥¤, координуванн¤, коригуванн¤ взаЇмних зусиль.

ƒжерелами впевненост≥ соц≥ального прац≥вника у прав≥ справл¤ти такий вплив Ї його знанн¤ та досв≥д, по≥нформован≥сть, узаконен≥ повноваженн¤, статус ≥ репутац≥¤, харизматичн≥ дан≥, особиста приваблив≥сть, благородство та ≥нш≥ риси. ¬они набуваютьс¤ у процес≥ навчанн¤, самовихованн¤, життЇвоњ практики. ‘ундаментальне значенн¤ мають знанн¤ ≥ досв≥д, на них грунтуЇтьс¤ вм≥нн¤ впливати на ≥нших людей. Ѕагато важать, зокрема, зд≥бност≥, навички ≥нтерв'юванн¤, тактовного наданн¤ п≥дтримки, встановленн¤ зворотного зв'¤зку, посл≥довн≥сть ≥ наполеглив≥сть, терпелив≥сть ≥ витримка, самоконтроль, щира зац≥кавлен≥сть, спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ перем≥н у повед≥нц≥ та стосунках м≥ж соц≥альним прац≥вником ≥ кл≥Їнтом.

«нанн¤ потр≥бн≥ дл¤ забезпеченн¤ диференц≥йованого п≥дходу до людей, вивченн¤ ≥ розум≥нн¤ ≥нтерес≥в ≥ потреб особи на р≥зних етапах життЇвого шл¤ху, кризових стан≥в, насл≥дк≥в ф≥зичних ≥ псих≥чних розлад≥в. «нанн¤ ≥ досв≥д важлив≥ дл¤ спец≥ал≥зац≥њ соц≥ального прац≥вника, наприклад, в наданн≥ допомоги б≥дним ≥ безпритульним, робот≥ з д≥тьми без батьк≥в, у проф≥лактиц≥ правопорушень ≥ т.д. “ака спец≥ал≥зац≥¤ вимагаЇ знань в≥дпов≥дних теор≥й ≥ концепц≥й, опори на емп≥ричн≥ досл≥дженн¤, вм≥нн¤ проанал≥зувати конкретну ситуац≥ю, розробити програму д≥й, вибрати ефективн≥ методи, врахувати ≥снуюч≥ закони ≥ т.д.

÷≥ знанн¤, вм≥нн¤ ≥ досв≥д вкрай важлив≥ в управл≥нн≥ д≥¤льн≥стю соц≥альних служб, добор≥ кадр≥в дл¤ них ≥ застосуванн≥ нов≥тн≥х технолог≥й, про що буде конкретно йти мова у спец≥альному розд≥л≥ курсу.

ќсоблива сфера д≥¤льност≥ соц≥ального прац≥вника - ор≥Їнтац≥¤ в проблемах моделюванн¤ ≥ прогнозуванн¤ наступного розвитку ≥ функц≥онуванн¤ соц≥альних систем: с≥м`њ, груп, сп≥льностей. “ут потр≥бн≥ знанн¤ структур ≥ процес≥в, що справл¤ють вплив на процедуру прийн¤тт¤ р≥шень, використанн¤ владних повноважень, а комун≥кативн≥ функц≥њ, рольов≥ позиц≥њ, њх можна буде здобути у в≥дпов≥дних навчальних курсах (з соц≥олог≥њ, соц≥ального управл≥нн¤). а також п≥д час практики, передус≥м виробничоњ.

≤, звичайно, фах≥вець високоњ квал≥ф≥кац≥њ повинен волод≥ти знанн¤ми джерел ≥ систем забезпеченн¤ соц≥альними послугами за м≥сцем проживанн¤ людей (л≥карень, шк≥л, державних орган≥в, приватних п≥дприЇмств), знати умови, напр¤ми, специф≥ку д≥¤льност≥ цих систем, способи виходу на них, думку ≥ ставленн¤ до них кл≥Їнтв, њхн≥ можливост≥, регламентуюч≥ засади ≥ т.д., щоб в≥льно ор≥Їнтуватис¤ ≥ компетентно з ними сп≥впрацювати.

ўо таке узаконен≥ повноваженн¤ соц≥ального прац≥вника? ÷е його призначенн¤ на посаду, певн≥ права, обов'¤зки, а також авторитет, особлива повага до нього з боку кл≥Їнт≥в. —татус Ї в≥дображенн¤м того становища, ¤ке в≥н займаЇ в сусп≥льств≥. –епутац≥¤ ж складуЇтьс¤ у процес≥ взаЇмод≥њ з оточуючим середовищем. !з соц≥альним прац≥вником сп≥лкуЇтьс¤ багато р≥зних людей - колег, кл≥Їнт≥в, кер≥вник≥в. ѕро нього суд¤ть за р≥внем знань, компетентн≥стю, досв≥дом, доброзичлив≥стю, чуйн≥стю, чесн≥стю,, комун≥кабельн≥стю, обов'¤зков≥стю ≥ багатьма ≥ншими рисами. якщо статус великою м≥рою залежить в≥д пол≥тики держави, правового становища, то репутац≥ю створюЇ соб≥ кожен сам особистими ¤кост¤ми ≥ ставленн¤м до справи.

ƒе¤к≥ соц≥альн≥ прац≥вники приваблив≥ дл¤ оточуючих завд¤ки власн≥й лаг≥дност≥, чар≥вност≥, щедрост≥ ≥ нав≥ть харизматичних особ ливостей (вм≥нн¤м полонити, захоплювати своЇю одержим≥стю, ен туз≥азмом ≥ в≥рою). “ак≥ фах≥вц≥ привертають до себе людей, надих ають њх, настроюють на активну взаЇмод≥ю. ≤ хоча особиста приваб лив≥сть не залежить в≥д службового становища, вона п≥дсилюЇ потенц≥йн≥ можливост≥ позитивного впливу на кл≥Їнт≥в. ’аризматичн≥ ж риси ¤к ви¤в р≥дкоњ обдарованост≥ людини талантами в≥д природи розвиваютьс¤ ≥нтенсивною працею, спри¤ють висуненню прац≥вника на вищ≥ позиц≥њ в сфер≥ соц≥альноњ роботи.

—прийманн¤ людьми навколишнього св≥ту, а також њх повед≥нка певною м≥рою залежать в≥д р≥вн¤ ≥нформованосг≥. ћова йде про широкий кругоз≥р соц≥ального прац≥вника, ¤кий не обмежуЇтьс¤ суто профес≥йними обов'¤зками. ќб≥знан≥сть в багатьох сферах сусп≥льного житт¤ спри¤Ї приверненню й дов≥ри до нього з боку кл≥Їнт≥в, п≥дкр≥пленн¤ у них впевненост≥ в тому, що вони отримають всеб≥чну допомогу.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва:  адри дл¤ служб соц≥альноњ допомоги населенню
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2636 прочитано)