ƒержавне регулюванн¤ > ћакроеконом≥чне прогрозуванн¤

ћакроеконом≥чне прогрозуванн¤

ѕлан.

—уть ≥ основн≥ принципи прогнозуванн¤.

ќсновн≥ функц≥њ прогнозуванн¤, класиф≥кац≥¤ прогноз≥в.

ќсновн≥ методи прогнозуванн¤.

ќрган≥зац≥¤ прогнозуванн¤ в ”крањн≥.

–инок регулюЇ економ≥чн≥ в≥дносини на короткий пер≥од. ƒл¤ зд≥йсненн¤ функц≥й державного регулюванн¤ економ≥чними процесами необх≥дно знати майбутнЇ багатьох економ≥чних ¤вищ з тим, щоб прий≠н¤ти правильне р≥шенн¤ у тепер≥шньому. ÷е породжуЇ необх≥дн≥сть прогнозуванн¤ на вс≥х ≥Їрарх≥чних р≥вн¤х управл≥нн¤.

ѕ≥д прогнозом-розум≥ють науково обгрунтоване суджен≠н¤ про можливий стан об'Їкта у майбутньому. ¬≥н грунтуЇтьс¤ на вивченн≥ закономерностей розвитку р≥зних економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в, вд¤вл¤Ї найб≥льш ≥мов≥рн≥ та альтернативн≥ шл¤хи њх розвитку ≥ даЇ базу дл¤ вибору ≥ обгрунтуванн¤ економ≥чноњ пол≥тики, ¤ка б ураховувала ви¤в≠лен≥ об'Їктивн≥ сторони п≥знаних законом≥рностей ≥ процес≥в.

ќб'Їктом економ≥чного ≥ соц≥ального прогнозуванн¤ виступаЇ еко≠ном≥чний ≥ соц≥альний потенц≥ал ”крањни (рег≥ону, галуз≥, п≥дпри≠Їмства): сукупн≥сть трудових ресурс≥в; розв≥даних, нерозв≥даних ≥ використову≠ваних природних ресурс≥в, джерел енерг≥њ;

науково-техн≥чний по≠тенц≥ал; промислово-виробничий по≠тенц≥ал; с≥льськогосподарський потенц≥ал; потенц≥ал соц≥ального розвитку Ч потенц≥ал таких галузей, ¤к охорона здоров'¤, культура ≥ мистецтво, спорт, ту≠ризм, загальна ≥ профес≥йна осв≥та.

—уб'Їктом прогнозуванн¤ виступаЇ держава в особ≥ державних орган≥в управл≥нн¤ певного ≥Їрарх≥чного р≥вн¤, економ≥чн≥ служби орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також економ≥чн≥ служби п≥дприЇмств та орган≥зац≥й р≥зних форм власност≥.

ѕрактична д≥¤льн≥сть суб'Їкта стосовно об'Їкта прогнозуванн¤ пол¤гаЇ у тому, щоб певними методами ≥ з використанн¤м певного ≥нструментар≥ю вивчити ≥нформац≥ю про об'Їкт або систему ≥ перетво≠рити њњ в ≥нформац≥ю про майбутнЇ об'Їкта або системи.

ќсновними функц≥¤ми прогнозуванн¤ Ї:

науковий анал≥з економ≥чних, соц≥альних, науково-техн≥чних про≠цес≥в ≥ тенденц≥й;

досл≥дженн¤ об'Їктивних зв'¤зк≥в соц≥ально-економ≥чних ¤вищ господарського розвитку у конкретних умовах;

оц≥нка сформованого р≥вн¤ розвитку, конкретноњ ситуац≥њ ≥ ви¤в≠ленн¤ тенденц≥й, ¤к≥ можуть скластис¤ у майбутньому, передбаченн¤ нових ситуац≥й та њх оц≥нка;

ви¤вленн¤ можливих альтернатив розвитку економ≥ки у перспек≠тив≥, нагромадженн¤ наукового матер≥алу дл¤ обгрунтованого вибору певних р≥шень.

¬ид≥л¤ють так≥ основн≥ принципи економ≥чного ≥ соц≥ального прогно≠зуванн¤: системност≥, науковоњ обгрунтованост≥, альтернативност≥, адек≠ватност≥.

ƒо основних прогноз≥в належать:

≈коном≥чн≥ прогнози охоплюють прогнози розвитку р≥зних економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в.

ƒемограф≥чн≥ прогнози охоплюють прогнози руху народонаселен≠н¤ ≥ в≥дтворенн¤ трудових ресурс≥в, р≥вн¤ зайн¤тост≥, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥ зм≥ни профес≥йного складу трудових ресурс≥в, р≥вн¤ безроб≥тт¤.

ѕрогнози науково-техн≥чного прогресу визначають перспективу економ≥чного потенц≥алу ≥ охоплюють прогнози розвитку науки, прогнози комплексних напр¤м≥в науково-техн≥чного прогресу, прогнози впровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥й.

—оц≥альн≥ прогнози охоплюють прогнози споживчого по≠питу населенн¤, р≥вн¤ житт¤, соц≥ально-економ≥чних потреб населенн¤, зм≥н способу житт¤, соц≥ального складу сусп≥льства.

—истема прогноз≥в за проблемною ознакою повинна включати: прогнози насл≥дк≥в в≥д реал≥зац≥њ окремих р≥шень управл≥нських орган≥в, насл≥дк≥в в≥д можливого та ≥мов≥рного настанн¤ певних под≥й у крањн≥, розвитку ¤ких-небудь окремих проблем ≥, в≥дпов≥дно, розвитку еко≠ном≥ки крањни в ц≥лому.

«а орган≥зац≥йною ознакою система прогноз≥в повинна охоплюва≠ти складанн¤ комплексного прогнозу економ≥чного ≥ соц≥ального розвит≠ку держави (прогнозу економ≥ки ”крањни), прогноз≥в окремих виробничих, управл≥нських ≥ територ≥альних структур.

«а часовим горизонтом економ≥чн≥ прогнози класиф≥кують на

опе≠ративн≥-до 1 м≥с¤ц¤, короткостроков≥-до 1 року, середньостроков≥-до 5 рок≥в, довгостроков≥-5-15рок≥в. „им б≥льший пер≥од прогнозуванн¤, тим меншою Ї його точн≥сть, тим важче л≥кв≥дувати невизначен≥сть, а значить, тим нижча ≥мов≥рн≥сть реал≥зац≥њ прогнозу.

ћ≈“ќƒ» ѕ–ќ√Ќќ«”¬јЌЌя.

ћетодами прогнозуванн¤-сукупн≥сть прийом≥в мисленн¤, способ≥в, ¤к≥ дозвол¤ють на основ≥ анал≥зу ретроспективних даних, зв'¤зк≥в, ¤к≥ властив≥ об'Їкту прогнозуванн¤, а також њх вим≥ру винести судженн¤ про можливий його розвиток у майбутньому.

«алежно в≥д способу прогнозуванн¤ ≥ на¤вност≥ ≥нформац≥йних даних методи прогнозуванн¤ под≥л¤ють на фактограф≥чн≥ (фор≠мал≥зован≥), експертн≥ (≥нтуњтивн≥) ≥ комб≥нован≥.

«а р≥вн¤ми агрегуванн¤ показник≥в розвитку народного господар≠ства модел≥ под≥л¤ютьс¤ на: макроеконом≥чн≥, м≥жгалузев≥, м≥жрег≥ональн≥, галузев≥, рег≥ональн≥.

Ќайефективн≥шим засобом прогнозуванн¤, особливо довгостроко≠вого, Ї динам≥чн≥ та ≥гров≥-≥м≥тац≥йн≥ модел≥.

ќ–√јЌ≤«ј÷≤я ѕ–ќ√Ќќ«”¬јЌЌя ¬ ” –јѓЌ≤.

” ринков≥й економ≥ц≥, кол» народногосподарськ≥ процеси до певноњ м≥ри формуватимутьс¤ на основ≥ горизонтальних зв'¤зк≥в, без пр¤мого втручанн¤ адм≥н≥стративноњ систе≠ми, прогнозуванн¤ стане вих≥дним пунктом економ≥чноњ д≥¤льност≥ дер≠жавних орган≥в управл≥нн¤.

« огл¤ду на викладене виникаЇ потреба визначити основн≥ р≥вн≥ прогнозноњ роботи в ”крањн≥. ћожна вир≥знити:

народногосподарський (макроеконом≥чний) р≥вень прогнозноњ ро≠боти, коли прогнози розробл¤ютьс¤ по економ≥ц≥ держави ”крањни в ц≥лому;

м≥жгалузевий народногосподарський р≥вень Ч при формуванн≥ прогноз≥в розвитку найважлив≥ших народногосподарських комплекс≥в (агропромислового,металург≥йного, машинобуд≥вного, ≥нвестиц≥йного, планово-енергетичного та ≥н.);

галузевий р≥вень Ч охоплюЇ формуванн¤ прогноз≥в розвитку ок≠ремих галузей народного господарства;

рег≥ональний р≥вень Ч в≥дображаЇ прогнозуванн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку у розр≥з≥ областей, район≥в, м≥ст, селищ ≥ с≥л;

р≥вень перлинноњ ланки Ч охоплюЇ прогнозуванн¤ д≥¤льност≥ ф≥рм, п≥дприЇмств, виробничих об'Їднань, акц≥онерних компан≥й та ≥нших юридичних ос≥б.

ѕрогнозами розвитку економ≥чного ≥ соц≥ального потенц≥алу ”к≠рањни займаютьс¤ √оловний науково-досл≥дний ≥нститут, јкадем≥¤ наук ”крањни та ≥нш≥ науков≥ центри.

ѕитанн¤ орган≥зац≥њ прогнозуванн¤ в ”крањн≥ набуваЇ чималоњ складност≥ через дв≥ причини: в≥дсутн≥сть достатнього досв≥ду такоњ ро≠боти в орган≥зац≥йних структурах державного управл≥нн¤ нижчих р≥вн≥в ≥Їрарх≥њ та в≥дмовленн¤ де¤ких первинних ланок в≥д процедур поданн¤ за вертикаллю будь-¤ких матер≥ал≥в.

ћехан≥зм формуванн¤ прогноз≥в на р≥зних р≥вн¤х управл≥нн¤ в ”крањн≥ перебуваЇ на стад≥њ становленн¤. ƒл¤ усп≥шноњ реал≥зац≥њ цього. завданн¤ необх≥дно забезпечити дв≥ вимоги: додержанн¤ Їдиних прин≠цип≥в формуванн¤ прогноз≥в на р≥зних р≥вн¤х прогнозноњ роботи ≥ до≠триманн¤ прийн¤тоњ у св≥тов≥й практиц≥ посл≥довност≥ (етапност≥) у розробц≥ прогноз≥в.

ѕроцес формуванн¤ прогнозу включаЇ в себе так≥ набори процедур (етапи прогнозуванн¤):

формуванн¤ ≥нформац≥йноњ бази прогнозу; анал≥з (описанн¤) об'Їкта прогнозу;

анал≥з (описанн¤) зовн≥шнього середовища ≥ його впливу на об'Їкт прогнозуванн¤;

визначенн¤ прогнозноњ траЇктор≥њ об'Їкта; прийн¤тт¤ р≥шенн¤ на основ≥ прогнозноњ ≥нформац≥њ; оц≥нка ¤кост≥ прогнозу.

Ќа стад≥њ формуванн¤ ≥нформац≥йноњ бази визначаютьс¤ вид ≥ склад вих≥дноњ ≥нформац≥њ, ¤ка повинна в≥дпов≥дати специф≥чним вимогам: бути достов≥рною, точною, пор≥вн¤нною ≥ охоплювати ус≥ хронолог≥чн≥ точки пер≥оду, ¤кий анал≥зуЇтьс¤.

ќсновна л≥тература:

ј.‘.ћельник Уƒержавне регулюванн¤ економ≥киФ : 1994р ст 72-103.

“.√ ћорозова ј.¬. ѕикулькин Ђ√осударственное регулирование экономики и социальный комплексї ћ: 1997 .

1

Ќазва: ћакроеконом≥чне прогрозуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1012 прочитано)