Державне регулювання > Парламентськi комiсiї
спецiалiзованi пiдкомiтети, тодi як меншi комiтети часто бувають переобтяженi роботою. У бiльших комiтетах керiвництво здiйснює порiвняно слабший контроль над членами комiтету; призначення до таких комiтетiв розглядаються як менш вигiднi, ефективнiсть роботи їхнiх членiв може бути меншою. З iншого боку, у менших комiтетах можуть гострiше проявлятися суперечностi мiж окремими членами (наприклад, як у Комiтетi Палати Представникiв з питань регламенту), що ускладнює вибори керiвництва. В iталiйському парламентi жорсткий контроль з боку керiвництва i пропорцiйне представництво iз чiтким iдеологiчним розмежуванням мiж партiями "*` ) ускладнюють вирiшення серйозних проблем, що стоять перед законодавчим закладом, i змушують його працювати вибiрково i непослiдовно. У Швецiї сильнi комiтети поєднуються в парламентi iз сильними партiями. Тут комiтети слугують мiсцем зустрiчi i переговорiв мiж партiйними експертами вiд усiх зацiкавлених сторiн. ПИТАННЯ: Якi повноваження мають комiтети щодо призначення чи виборiв службовцiв виконавчої ланкиг США: Комiтети Сенату, на вiдмiну вiд комiтетiв Палати Представникiв, розглядають призначенi Президентом кандидатури на посади мiнiстрiв, iнших службовцiв виконавчої ланки (загалом на понад 3000 iнших посад), та федеральних суддiв. Тодi рекомендацiї комiтетiв щодо цих кандидатур заслуховуються на пленарному засiданнi Сенату, причому пiд час голосування Сенат дуже рiдко не погоджується з рекомендацiями комiтетiв. Особи, призначенi Президентом, не можуть розпочати виконання своїх посадових обов'язкiв, не будучи затвердженi Сенатом. Нiмеччина: Мiнiстри призначаються з числа членiв Бундестагу; вони зобов'язанi полишити керiвнi посади у своїх партiях, але лишаються депутатами парламенту. Комiтети не мають визначених функцiй в процесi їхнього призначення. Швецiя: Залишаючись членами парламенту, мiнiстри також зберiгають керiвнi посади у своїх партiях. У Швецiї, як i в iнших скандинавських країнах, не iснує чiткого розподiлу на виконавчу i законодавчу ланки влади; виконавчi службовцi не обираються окремо i не пiдзвiтнi законодавцям. Комiтети не мають визначених функцiй в процесi їхнього призначення. Великобританiя: Члени Кабiнету мiнiстрiв обираються партiєю бiльшостi. Oарламент може голосувати за недовiру до окремих мiнiстрiв. ПИТАННЯ: Якi повноваження мають комiтети щодо створення i редагування законопроектiвг США: Комiтети мають дуже широкi повноваження стосовно законопроектiв, переданих до них на розгляд. Комiтети, якi отримують законопроект пiсля його читання на засiданнi палати, можуть взагалi вiдмовитись вiд ухвалення своєї резолюцiї щодо цього законопроекту або внести до нього суттєвi поправки. Як правило, процес обговорення контролюється старшими членами комiтетiв. В Сенатi пiд час передання певного законопроекту до комiтету може бути встановлений остаточний термiн, не пiзнiше якого комiтет має подати свою резолюцiю за цим законопроектом або винести його на пленарне засiдання Сенату. Голови комiтетiв можуть вiдмовлятися скликати засiдання своїх комiтетiв, проводити слухання з конкретного питання, або давати дозвiл на винесення законопроекту на пленарне засiдання. У такому випадку члени комiтету абсолютною бiльшiстю голосiв можуть скасувати рiшення свого голови. Розглядаючи законопроект, члени комiтету або пiдкомiтету можуть окремо обговорювати, вносити поправки i голосувати за схвалення його окремих статей або пунктiв. Процедура таких засiдань, якi називаються редакцiйними, визначається спецiальними парламентськими нормами. У Конгресi США бiльшiсть редакцiйних засiдань є вiдкритими. Загалом кажучи, якщо комiтети отримують законопроект для розгляду перед його винесенням на пленарне засiдання, це дає їм можливiсть загальмувати схвалення деяких законопроектiв або взагалi уникнути його. Нiмеччина: Законопроект передається до комiтетiв, якщо цього вимагає хоча б одна фракцiя; таким чином, вхiдний контроль покладено не на комiтети, а на парламентськi фракцiї. Кабiнет мiнiстрiв i його апарат беруть активну участь в процесi розгляду законопроектiв. Iталiя: Стаття 72 Конституцiї дозволяє комiтетам схвалювати ' *.-./`.%*b(, однак, враховуючи, що одна десята частина вiд повного складу палати може вимагати розгляду законопроектiв на пленарному засiданнi, цей процес переважно стосується менш важливих законодавчих актiв. Угорщина: Як правило, законопроекти передаються щонайменше до двох вiдповiдних комiтетiв. Комiтети зобов'язанi звiтувати про свої рiшення з приводу того чи iншого законопроекту на пленарному засiданнi палати, але не iснує механiзма, за допомогою якого процес розгляду в комiтетах можна було б обмежити в часi. Комiтети обговорюють законопроекти, вносять до них поправки i передають до Конституцiйного та Юридичного комiтетiв, якi перевiряють текст законопроектiв. Разом iз текстом законопроекту з поправками комiтети часто подають звiт повного комiтету i звiт меншостi. Комiтети можуть переглядати i змiнювати законопроекти, внесенi урядом. Францiя: Комiтети можуть обговорювати i змiнювати законопроекти, внесенi урядом, проте жодна поправка не може бути винесена на пленарне засiдання Генеральної Асамблеї (парламенту) без затвердження її Кабiнетом. Великобританiя: Бiльшiсть законопроектiв вноситься урядом, хоча окремi члени Парламенту також мають це право. Комiтети можуть вносити до законопроектiв свої поправки, якi мають бути затвердженi вiдповiдним мiнiстром. Комiтети можуть накладати вето на поправки, але не на сам законопроект. Постiйнi комiтети мають право законодавчої iнiцiативи i можуть проводити слухання на власний розсуд; тимчасовi комiтети не мають такого права. ПИТАННЯ: Для чого законодавчi заклади проводять свої слуханняг Яким чином вони органiзовуютьсяг
Назва: Парламентськi комiсiї
Дата публікації: 2005-01-28 (1188 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
