ƒержавне регулюванн¤ > ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в

÷≥ та ≥нш≥ питанн¤, повТ¤зан≥ з ф≥нансовою самост≥йн≥стю м≥сцевих орган≥в влади не Ї новими. ѕроте багато з них чекають на своЇ практичне вир≥шенн¤.

—аме ц¤ обставина ≥ зумовила потребу у вивчен≥ процесу формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в, рол≥ плануванн¤ в процес≥ використанн¤ кошт≥в та етап≥в проходженн¤ бюджетного процесу на м≥сцевому р≥вн≥.

“ому, зважаючи на складн≥сть та неоднозначн≥сть проблеми, що досл≥джуЇтьс¤, ≥снують питанн¤, ¤к≥ потребують поглибленого вивченн¤, а саме:

складанн¤ м≥сцевих бюджет≥в в сучасних умовах;

питанн¤ розмежуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж державним та м≥сцевими бюджетами;

проблеми горизонтального ф≥нансового вир≥внюванн¤.

јктуальн≥сть проблеми м≥сцевих бюджет≥в ≥ зумовила виб≥р теми.

ћетою роботи Ї вивченн¤ механ≥зму функц≥онуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в та розробка конкретних пропозиц≥й щодо його вдосконаленн¤.

ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети автор ставить сл≥дуюч≥ завданн¤:

досл≥дженн¤ економ≥чного зм≥сту м≥сцевих бюджет≥в та њх рол≥ у соц≥ально-економ≥чних процесах;

розгл¤д процесу складанн¤, затвердженн¤ та виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в;

критичне вивченн¤ заруб≥жного досв≥ду у вир≥шенн≥ проблем м≥сцевих бюджет≥в;

досл≥дженн¤ проблем формуванн¤ ≥ використанн¤ м≥сцевих бюджет≥в;

розробка пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤ ≥снуючого механ≥зму функц≥онуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в.

ѕредметом дипломноњ роботи Ї теоретичн≥ та практичн≥ аспекти формуванн¤ та виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в.

ќбТЇкт досл≥дженн¤ Ц бюджет Ќовгородк≥вського району ≥ в розр≥з≥ його територ≥ального-адм≥н≥стративних одиниць.

“еоретично-методолог≥чну основу написанн¤ дипломноњ роботи складають законодавч≥ та нормативн≥ акти, що стосуютьс¤ питань формуванн¤ та виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в («акони ”крањни: Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤Ф, Уѕро ƒержавний бюджет на 1997 р≥кФ, Уѕро ƒержавний бюджет на 1998 р≥кФ та ≥н.), ≥нформац≥йну Ц дан≥ Ќовгородк≥вського районного ф≥нансового в≥дд≥лу, прац≥ ќ.ƒ. ¬асилика,  .¬. ѕавлюк, ≤.¬. —ало, ≤.≤. ƒТ¤конова, ћ.≤. ƒеркача, я.ѕ. √ородЇЇвоњ та ≥нших вчених-економ≥ст≥в, матер≥али пер≥одичного друку, ≥нш≥ джерела ≥нформац≥њ.

Ћог≥ка та методолог≥¤ досл≥дженн¤ обумовили структуру роботи, ¤ка складаЇтьс¤ з трьох розд≥л≥в, вступу та висновк≥в, включаючи додатки та перел≥к використаноњ л≥тератури.

—утн≥сть та необх≥дн≥сть м≥сцевих бюджет≥в

≈коном≥чний зм≥ст ≥ структура м≥сцевих бюджет≥в

ѕров≥дне м≥сце в систем≥ регулюванн¤ економ≥ки держави, створенн¤ спри¤тливого ф≥нансового середовища дл¤ швидкого розвитку ринкових в≥дносин, забезпеченн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги в економ≥ц≥ належить бюджету. ¬≥н Ї нев≥дТЇмною частиною ринкових в≥дносин ≥ одночасно важливим ≥нструментом реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики.

Ѕюджет ¤к одна з ланок ф≥нансовоњ системи в≥дображаЇ виробнич≥ в≥дносини, в≥дтворюЇ в≥дносини розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу, опосередковуЇ рух грошовоњ маси.

Ѕюджет ”крањни маЇ досить тривалу ≥стор≥ю становленн¤ ≥ розвитку. ¬она бере св≥й початок у XVI ст., коли запорозьке козацтво набуло самост≥йноњ державност≥, мало дипломатичн≥ в≥дносини з р¤дом крањн ™вропи.

ѕ≥сл¤ воззТЇднанн¤ ”крањни з –ос≥Їю ще майже п≥встол≥тт¤ ”крањна збер≥гала вс≥ атрибути державност≥, в тому числ≥ самост≥йн≥сть ф≥нансового господарства. Ќа початку 20-х рок≥в XVII ст. ур¤д царськоњ –ос≥њ почав ст¤гувати значн≥ суми видатк≥в у своЇ розпор¤дженн¤. ћожна вважати, що з цього часу настав пер≥од, ¤кий тривав 280 рок≥в, коли ”крањна стала колон≥Їю, змушеною вносити на потреби метропол≥њ б≥льше, н≥ж четверту частину свого нац≥онального доходу.

Ѕув пер≥од, коли робились спроби створити власну бюджетну системи(1918-1922 рр.). —початку ”крањнська ÷ентральна –ада прот¤гом 14 м≥с¤ц≥в свого ≥снуванн¤, а пот≥м б≥льшовицький ур¤д спробували оволод≥ти бюджетним процесом, але ц≥ спроби з р≥зних причин не мали усп≥ху. ѕро повну державну незалежн≥сть, а водночас, ≥ про власний бюджет н≥ т≥, н≥ ≥нш≥ питанн¤ не ставили.

¬ умовах ≥снуванн¤ –ад¤нського —оюзу державний бюджет ”крањни виконував п≥дпор¤дковану роль у розпод≥льчих процесах. ¬≥н був ≥нструментом перерозпод≥лу ресурс≥в м≥ж галуз¤ми республ≥канського господарства ≥ р≥зними соц≥альними групами населенн¤ на територ≥њ ”крањни, а також м≥ж територ≥¤ми всереден≥ республ≥ки. як незалежна держава ”крањна склала проект державного бюджет т≥льки на 1992 р≥к.

Ѕюджету належить важлива роль у ф≥нансов≥й систем≥ держави. „ерез бюджет зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку, що мають загальнодержавне значенн¤, а також стосуютьс¤ м≥ждержавних в≥дносин. «а його допомогою перерозпод≥л¤Їтьс¤ частина ф≥нансових ресурс≥в м≥ж адм≥н≥стративно-територ≥альними одиниц¤ми ”крањни з метою вдосконаленн¤ структури сусп≥льного виробництва ≥ забезпеченн¤ соц≥альних гарант≥й населенню. Ѕюджет Ї важливим ≥нструментом держави, через ¤кий забезпечуЇтьс¤ контроль за станом виробництва в ц≥лому.

Ѕюджет Ї складною економ≥чною категор≥Їю, оск≥льки ¤вл¤Ї собою систему економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ складаютьс¤ в сусп≥льств≥ в процес≥ формуванн¤, розпод≥лу ≥ використанн¤ централ≥зованого грошового фонду крањни, призначеного дл¤ задоволенн¤ сусп≥льних потреб.

÷≥ в≥дносини мають сл≥дуючу структуру:

м≥ж державою ≥ п≥дприЇмствами в процес≥ моб≥л≥зац≥њ доход≥в, накопичень ≥ ф≥нансуванн¤ з бюджету;

м≥ж державою ≥ населенн¤м в процес≥ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу нац≥онального доходу;

м≥ж ланками бюджетноњ системи при бюджетному регулюванн≥.

ƒосл≥дженн¤ ≥ анал≥з структури зазначених в≥дносин даЇ змогу зрозум≥ти економ≥чний зм≥ст бюджету, глибше ви¤вити його роль у розпод≥льчих процесах.

Ѕюджетн≥ в≥дносини, що в≥дображають зм≥ст державного бюджету, функц≥онують у визначених формах Ц сусп≥льних ≥ орган≥зац≥йних. ≤ саме завд¤ки орган≥зац≥йним формам стаЇ можливим використанн¤ бюджету, ¤к ≥нструменту управл≥нн¤ економ≥кою.

“ак, орган≥зац≥йними формами функц≥онуванн¤ бюджетних в≥дносин Ї конкретн≥ види бюджет≥в (державний бюджет, бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки (ј–)  рим ≥ м≥сцев≥ бюджети). ¬т≥люючи внутр≥шньобюджетн≥ в≥дносини в зазначених формах, держава орган≥зовуЇ бюджетн≥ взаЇмов≥дносини по централ≥зац≥њ бюджетних ресурс≥в в розпор¤дженн¤ орган≥в влади, ¤к≥ над≥лен≥ правом представл¤ти ≥нтереси держави ≥ в≥д њњ ≥мен≥ зд≥йснювати певн≥ функц≥њ.

«а допомогою орган≥зац≥йних форм держава УвибудовуЇФ внутр≥шньобюджетн≥ в≥дносини стосовно форм державного ≥ адм≥н≥стративно-територ≥альнгого устрою. —формован≥ бюджетн≥ взаЇмов≥дносини одержують матер≥ально-речове вт≥ленн¤ у в≥дпов≥дних фондах грошових кошт≥в, створюваних у розпор¤дженн≥ орган≥в державноњ структури. ¬пливаючи на процеси формоутворенн¤ бюджетних в≥дносин (шл¤хом зм≥ни принцип≥в, метод≥в, способ≥в формуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в, њх регулюванн¤ ≥ т.п.), держава коректуЇ встановлен≥ бюджетн≥ взаЇмов≥дносини, регулюЇ канали проходженн¤ бюджетних поток≥в, уточнюЇ пропорц≥њ розпод≥лу централ≥зованих ресурс≥в ≥ забезпечуЇ управл≥нн¤ внутр≥шньобюджетними в≥дносинами, а через бюджетн≥ в≥дносини Ц економ≥чними процесами.

“аким чином, завд¤ки орган≥зац≥йним формам внутр≥шньобюджетних в≥дносин стаЇ можливим використанн¤ бюджету дл¤ забезпеченн¤ м≥жтеритор≥ального розпод≥лу сусп≥льного продукту, регулюванн¤ народногосподарських пропорц≥й, управл≥нн¤ економ≥чними процесами на макро- ≥ м≥крор≥вн≥.

—тосовно визначенн¤ пон¤тт¤ Ум≥сцев≥ бюджетиФ в економ≥чн≥й л≥тератур≥ немаЇ Їдиноњ точки зору.

¬ перш≥ роки орган≥зац≥њ бюджетноњ системи м≥сцев≥ бюджети розгл¤дались ¤к сукупн≥сть завдань, доручених м≥сцевим органам, ≥ сукупн≥сть кошт≥в, котрими вони волод≥ють дл¤ њх задоволенн¤.

¬ ѕоложенн≥ про ф≥нанси 1926 р. даЇтьс¤ таке трактуванн¤: Ућ≥сцев≥ ф≥нанси складають частину Їдиноњ системи ф≥нанс≥в —–—– ≥ знаход¤тьс¤ в безпосередньому в≥данн≥ м≥сцевих –ад та њх виконавчих ком≥тет≥вФ. јналог≥чне визначенн¤ пон¤тт¤ Ум≥сцев≥ ф≥нансиФ даЇ професор ¬.Ќ. “вердохл≥бов [50, —.122].

Ќ.ј. Ўиркевич так визначаЇ сутн≥сть м≥сцевих бюджет≥в: У÷е частина основного р≥чного ф≥нансового плану крањни Ц державного бюджету, кр≥м того, м≥сцев≥ бюджети утворюють централ≥зований фонд грошових кошт≥в м≥сцевих –ад, котрим вони розпор¤джаютьс¤ з метою зд≥йсненн¤ заход≥в, ¤к≥ щор≥чно передбачаютьс¤ планом економ≥чного ≥ соц≥ального розвиткуФ [50, с.123]

ƒе¤к≥ вчен≥ за основу визначенн¤ м≥сцевих бюджет≥в приймають територ≥альний принцип, розгладаючи њх ¤к бюджети окремих адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць. –¤д економ≥ст≥в характеризують м≥сцев≥ бюджети ¤к економ≥чн≥ в≥дносини. Ќаприклад, ≤.Ќ. ’одорович характеризуЇ м≥сцев≥ бюджети ¤к Усукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, що забезпечують ф≥нансову базу м≥сцевих –ад щодо розвитку ≥ утриманн¤ головним чином галузей господарства, ¤к≥ безпесередньо спец≥ал≥зуютьс¤ на п≥двищенн≥ доброту населенн¤Ф [50, с.118]. ј Ќ.¬. ¬асилТЇва визначаЇ м≥сцев≥ бюджети ¤к Уобумовлену адм≥н≥стративно-територ≥альним под≥лом ≥ бюджетним устроЇм частину економ≥чних в≥дносин у сусп≥льств≥, повТ¤заних з формуванн¤м, розпод≥лом ≥ використанн¤м фонд≥в грошових кошт≥в, призначених дл¤ задоволенн¤ сусп≥льних потребФ. [10, —.16].

”се наведене вище св≥дчить про р≥зн≥ п≥дходи до трактуванн¤ пон¤тт¤ м≥сцевих бюджет≥в, що, в свою чергу, позначаЇтьс¤ на визначенн≥ рол≥ м≥сцевих бюджет≥в у ф≥нансов≥й систем≥ держави.

–озгл¤д р≥зних погл¤д≥в щодо визначенн¤ пон¤тт¤ Ум≥сцевих бюджет≥вФ дозвол¤Ї охарактеризувати њх ¤к сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ спри¤ють територ≥альному перерозпод≥лу нац≥онального доходу крањни та забезпечують створенн¤ ф≥нансовоњ бази м≥сцевих –ад.

Ќа думку автора, при досл≥дженн≥ проблеми м≥сцевих бюджет≥в, њх необх≥дно рохгл¤дати у двох аспектах. ѕо-перше, ¤к орган≥зац≥йну форму моб≥л≥зац≥њ частини ф≥нансових ресурс≥в у розпор¤дженн¤ м≥сцевих орган≥в самовр¤дуванн¤. ѕо-друге, ¤к систему ф≥нансових в≥дносин, що складаютьс¤ м≥ж м≥сцевими та державним бюджетами, а також усереден≥ сукупност≥ м≥сцевих бюджет≥в.

як орган≥зац≥йна форма моб≥л≥зац≥њ доход≥в ≥ зд≥йсненн¤ витрат м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤, м≥сцев≥ бюджети Ц це балансов≥ розрахунки, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам складанн¤ баланс≥в, тобто вони мають доходну й витратну частини, в њх основ≥ покладено принципи забалансуванн¤ тощо. “ому можна стверджувати, що м≥сцев≥ бюджети Ц це балансов≥ розрахунки доход≥в ≥ витрат, ¤к≥ моб≥л≥зуютьс¤ й витрачаютьс¤ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ.

¬одночас м≥сцев≥ бюджети сл≥д розгл¤дати ¤к важливу ф≥нансову категор≥ю, основу ¤коњ становить система ф≥нансових в≥дносин, а саме: в≥дносини м≥ж м≥сцевими бюджетами ≥ господарськими структурами, що функц≥онують на дан≥й територ≥њ; в≥дносини м≥ж бюджетами ≥ населенн¤м даноњ територ≥њ, що складаютьс¤ при моб≥л≥зац≥њ й витраченн≥ кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в; в≥дносини м≥ж м≥сцевими бюджетами р≥зних р≥вн≥в щодо перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в; в≥дносини м≥ж м≥сцевими бюджетами ≥ державним бюджетом.

ћ≥сцев≥ бюджети Ї ф≥нансовою базою орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та вир≥шальним фактором рег≥онального розвитку. Ќа¤вн≥сть м≥сцевих бюджет≥в закр≥плюЇ економ≥чну самост≥йн≥сть м≥сцевих орган≥в самовр¤дуванн¤, що передбачено  онституц≥Їю та «аконом ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф в≥д 27.05.97р., актив≥зуЇ господарську д≥¤льн≥сть, дозвол¤Ї њм розвивати ≥нфраструктуру на п≥дв≥домч≥й територ≥њ, розширювати економ≥чний потенц≥ал рег≥ону, ви¤вл¤ти ≥ використовувати резерви ф≥нансових ресурс≥в. ¬ к≥нцевому п≥дсумку все це розширюЇ можливост≥ м≥сцевих орган≥в влади у б≥льш повному задоволенн≥ потреб населенн¤.

ћ≥сцев≥ бюджети Ї основним каналом доведенн¤ до населенн¤ к≥нцевих результат≥в сусп≥льного виробництва, що спр¤мовуютьс¤ на сусп≥льне споживанн¤. „ерез м≥сцев≥ бюджети сусп≥льн≥ фонди споживанн¤ розпод≥л¤ютьс¤ в територ≥альному ≥ соц≥альному розр≥зах. –азом з ≥ншими ланками бюджетноњ системи м≥сцев≥ бюджети Ї одним з головних ≥нструмент≥в реал≥зац≥њ на практиц≥ програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ¤к рег≥он≥в, так ≥ крањни в ц≥лому.

¬ажливим при розкритт≥ економ≥чноњ сутност≥ бюджету Ї розгл¤д його функц≥й: розпод≥льчоњ, контрольноњ, функц≥њ по забезпеченню ≥снуванн¤ держави.

ѕро¤в розпод≥льчоњ функц≥њ зумовлений тим, що у в≥дносини з бюджетом вступають майже вс≥ учасники сусп≥льного виробництва. ќсновним обТЇктом бюджетного розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу Ї чистий дох≥д, що створюЇтьс¤ в сусп≥льств≥. „ерез розпод≥льчу функц≥ю бюджету в≥дбуваЇтьс¤ зосередженн¤ грошових кошт≥в в руках держави ≥ њх подальше використанн¤ з метою задоволенн¤ сусп≥льних потреб. –озпод≥л ≥ перерозпод≥л грошових кошт≥в в≥дбуваЇтьс¤ м≥ж окремими галуз¤ми ≥ сферами д≥¤льност≥, м≥ж окремими групами населенн¤. ¬ результат≥ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу зд≥йснюЇтьс¤ формуванн¤ основних фонд≥в грошових ресурс≥в Ц державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в, фонд≥в соц≥ального страхуванн¤, фонд≥в зайн¤тост≥ та ≥н.

¬ажливим питанн¤м посиленн¤ рол≥ бюджету в розпод≥льчих процесах Ї дос¤гненн¤ оптимального сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж р≥зними ланками бюджетноњ системи. ≤з загальнодержавного бюджету ф≥нансуЇтьс¤ понад 61,1 в≥дс. ус≥х витрат. —постер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ частки м≥сцевих бюджет≥в у ф≥нансуванн≥ бюджетних витрат, що може позитивно вилучити на розвиток системи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та на використанн¤ бюджетних кошт≥в в ц≥лому.

 онтрольна функц≥¤ бюджету заключаЇтьс¤ в тому, що при формуванн≥ доход≥в ф≥нансовий контроль зд≥йснюЇтьс¤ за правильн≥стю зд≥йманн¤ р≥зних вид≥в податк≥в, моб≥л≥зац≥Їю ≥нших джерел доход≥в, дотриманн¤м встановлених пропорц≥й м≥ж ними, визначенн¤м податковоњ бази. ѕри витрачанн≥ бюджетних кошт≥в контролюЇтьс¤ ефективн≥сть њх використанн¤ за ц≥льовим призначенн¤м. ‘≥нансовий контроль зд≥йснюЇтьс¤ за виробництвом, розпод≥лом ≥ споживанн¤м сукупного сусп≥льного продукту ≥ нац≥онального доходу.

‘ункц≥¤ бюджету по забезпеченню ≥снуванн¤ держави ставить своЇю ц≥ллю створенн¤ матер≥ально-ф≥нансовоњ бази функц≥онуванн¤ держави, утриманн¤ апарату управл≥нн¤ крањною, законодавчоњ, виконавчоњ влади, правоохоронних орган≥в.

≈коном≥чна сутн≥сть м≥сцевих бюджет≥в про¤вл¤Їтьс¤ в њх призначенн≥, а саме:

формуванн¤ грошових фонд≥в, ¤к≥ Ї ф≥нансовим забезпеченн¤м д≥¤льност≥ м≥сцевих орган≥в влади;

розпод≥л ≥ використанн¤ цих фонд≥в м≥ж галуз¤ми народного господарства;

контроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, п≥дв≥домчих цим органам влади.

як економ≥чна категор≥¤, м≥сцев≥ бюджети в≥дображають обумовлену адм≥н≥стративним под≥лом ≥ бюджетним устроЇм держави сферу економ≥чних в≥дносин сусп≥льства, повТ¤заних ≥з формуванн¤м, розпод≥лом ≥ використанн¤м централ≥зованих грошових кошт≥в, що знаход¤тьс¤ у розпор¤дженн≥ м≥сцевих орган≥в влади ≥ призначених дл¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку конкретних рег≥он≥в крањни.

” в≥дпов≥дност≥ з «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ в≥д 29.06.95р. бюджетна система нашоњ держави складаЇтьс¤ з державного бюджету, бюджету ј–  рим та м≥сцевих бюджет≥в. ƒо м≥сцевих бюджет≥в в ”крањн≥ в≥днос¤ть: бюджети областей, м≥ст республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤, м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤, м≥ст районого п≥дпор¤дкуванн¤, район≥в (в м≥стах), с≥льськ≥ та селищн≥ бюджети. —труктура бюджетноњ системи ”крањни в≥дображена на рис. 1.1

Ѕюджет ј–  рим обТЇднуЇ республ≥канський бюджет та бюджети район≥в ≥ м≥ст республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤  риму.

—укупн≥сть ус≥х бюджет≥в, що вход¤ть до складу бюджетноњ системи ”крањни Ї зведеним (або консол≥дованим) бюджетом ”крањни. ¬≥н використовуЇтьс¤ дл¤ анал≥зу ≥ визначенн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (16347 прочитано)