Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

јрх≥тектура > ¬трачен≥ об'Їкти арх≥тектурноњ спадщини  иЇва ≥ ”крањни


¬трачен≥ об'Їкти арх≥тектурноњ спадщини  иЇва ≥ ”крањни

—тор≥нка: 1/2

«агальний вигл¤д ћиколањвськоњ церкви.ƒн≥пропетровськоњ обл, ÷аричанського р-ну, с.Ѕабайк≥вка. –исунок  .—идорова за фото 1930-х рр.ћи, украњнц≥, на початку ’’≤ стол≥тт¤ живемо в добу великоњ ≥нвентаризац≥њ: маЇмо перегл¤нути свою пол≥тичну, ≥сторичну, культурну спадщину й ч≥тко визначитис¤ з тим, що ми набули, а що втратили, ≥ ¤ке значенн¤ все це маЇ дл¤ нашого подальшого розвитку.

” царин≥ арх≥тектурознавства ц¤ ƒес¤тинна церква м. ињв, в≥дбудована ѕетром ћогилою. ≥нвентаризац≥¤ позначена п≥дготовкою ≤стор≥њ украњнськоњ арх≥тектури, ¤ка маЇ бути видана найближчим часом, формуванн¤м ≥ публ≥кац≥Їю реЇстр≥в та р≥зноман≥тних дов≥дник≥в арх≥тектурних пам'¤ток, списк≥в ≥сторичних м≥ст тощо.

” цьому контекст≥ обл≥к втраченоњ арх≥тектурноњ спадщини Ї завданн¤м, ¤ке вже багато дес¤тил≥ть стоњть на пор¤дку денному. ўе у 1920-х роках √.Ћукомський писав про варварськ≥ обстр≥ли б≥льшовиками кињвських пам'¤ток п≥д час так званоњ громад¤нськоњ в≥йни. ѕроте тод≥ н≥ йому, н≥ його колегам ≥ в сташному сн≥ не могло би привид≥тис¤ те, що б≥льшовицька влада зробить з найвизначн≥шими пам'¤тками  иЇва прот¤гом 1930-х рок≥в.

ѕершим про руњнницьку вакханал≥ю на весь голос сказав ѕетро —авицький у 1937 (!) роц≥. ‘рагменти з його прац≥ свого часу опубл≥кував журнал ''ѕам'¤тки ”крањни: ≥стор≥¤ та культура''. Ќа п≥дстав≥ арх≥вних матер≥ал≥в, вивезених з  иЇва на «ах≥д п≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни арх≥тектором ќ.ѕовстенком, «агальний вигл¤д ћихайл≥вського «олотоверхого монастир¤. американський арх≥тектурознавець украњнського походженн¤ “ит √еврик 1982 року орган≥зував в ”крањнському музењ в Ќью-…орку виставку ''¬трачен≥ арх≥тектурн≥ пам`¤тки  иЇва'' ≥ видав однойменний ≥люстрований каталог. «годом цей каталог в ”крањн≥ перевидав у скороченому вар≥ант≥ журнал ''ѕам'¤тки ”крањни''. Ќа початку 1990-х рок≥в “.√еврик к≥лька раз≥в прињздив в ”крањну, подовгу працював у р≥зних арх≥вах, у ƒов≥дково-≥нформац≥йному фонд≥ Ќƒ≤“≤јћ. ¬≥н мав на мет≥ розширити свою попередню працю ≥ п≥дготувати «ах≥дний фасад церкви ѕараскеви ѕТ¤тниц≥ у  осмач≥. √равюра ¬.ѕ.¬ечерського.книгу ''¬трачен≥ арх≥тектурн≥ пам'¤тки ”крањни''. Ќаприк≥нц≥ своњх вишукувань, перед в≥д'њздом до јмерики, в≥н в особист≥й розмов≥ з≥знавс¤ автору ц≥Їњ розв≥дки, що дос≥ не у¤вл¤в соб≥ повною м≥рою величезних масштаб≥в втрат арх≥тектурноњ спадщини ”крањни прот¤гом ’’ стол≥тт¤, а тому в≥дчуваЇ, що не зможе ос¤гнути цю тему.

ћи спробували у 1995-2001 роках з≥брати разом ≥ хоч ¤коюсь м≥рою проанал≥зувати матер≥али про втрачен≥ об'Їкти арх≥тектурноњ спадщини ¤к  иЇва, так ≥ ц≥лоњ ”крањни. Ќаша прац¤ не претендуЇ на повноту. ћи взагал≥ сумн≥ваЇмос¤ в практичн≥й можливост≥ створенн¤ повного каталога втрачених арх≥тектурних об'Їкт≥в з огл¤ду на брак в≥дпов≥дних б≥бл≥ограф≥чних та ≥конограф≥чних матер≥ал≥в; адже в ”крањн≥ прот¤гом тривалого ≥сторичного пер≥оду нищилис¤ не т≥льки пам'¤тки, але й б≥бл≥отеки та арх≥ви.

ћи ставимо проблему обл≥ку втрачених об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини, а не втрачених пам'¤ток арх≥тектури. ÷е зумовлено тим, що зг≥дно з чинним законодавством ≥ нашими профес≥йними у¤вленн¤ми пам'¤ткою вважаЇтьс¤ т≥льки той об'Їкт арх≥тектурноњ спадщини, ¤кий внесений до в≥дпов≥дного державного реЇстру чи списку (перел≥ку) пам'¤ток.  омун≥стичний режим ≥ справд≥ зруйнував чимало визначних буд≥вель, ¤к≥ були внесен≥ до оф≥ц≥йних списк≥в пам'¤ток арх≥тектури (ћихайл≥вський «олотоверхий ≥ ћик≥льський ”спенський собор (м. ињв) з п≥вденно-зах≥дного боку. в≥йськовий собори у  иЇв≥, “роњцький собор у √лухов≥ тощо). ѕроте б≥льш≥сть знищених об'Їкт≥в не входила до жодних списк≥в пам'¤ток, а де¤к≥ були втрачен≥ ще тод≥, коли й самого пон¤тт¤ про пам'¤тки арх≥тектури не було сформовано (на початку ’≤’ стол≥тт¤). јле вс≥ об'Їкти, ¤к≥ ми в≥д≥брали в переб≥гу нашого досл≥дженн¤, були б пам'¤тками арх≥тектури найвищоњ ц≥нн≥сноњ категор≥њ - пам'¤тками нац≥онального значенн¤ - ¤кби збереглис¤ до нашого часу.

ћи далек≥ в≥д думки про те, що з≥бран≥ нами описи, фотограф≥њ, кресленики й малюнки можуть дати адекватне у¤вленн¤ про в≥дпов≥дн≥ арх≥тектурн≥ об'Їкти. јдже арх≥тектура - мистецтво просторове. ¬оно оперуЇ з об'Їмом ≥ простором. “ому площинн≥ зображенн¤ не можуть передати взаЇмов≥дношенн¤ мас, об'Їм≥в ≥ простор≥в у реальному арх≥тектурному середовищ≥ - будь то м≥сто, вулиц¤, майдан, садиба чи ≥нтер'Їр. ¬насл≥док цього нав≥ть фах≥вц≥ не можуть скласти «агальний вигл¤д Ѕлагов≥щенськоњ церкви с.¬алки на —лобожанщин≥. ‘ото початку ’’ ст.соб≥ правдивого ≥ достеменного у¤вленн¤ про врачений арх≥тектурний об'Їкт, ¤кщо вони його н≥коли не бачили в натур≥. “ому й будь-¤к≥ реконструкц≥њ та в≥дтворенн¤, ¤кою б «агальний вигл¤д ќнуфр≥њвськоњ церкви  ур¤зького монастир¤ ’арк≥вськоњ област≥. –исунок  .—идорова за фото початку ’’ ст.потужною не була њхн¤ джерельна й методична база, лишаютьс¤ суто г≥потетичними й умовними.

“ож надал≥ нам доведетьс¤ задовольн¤тис¤ бл≥дими т≥н¤ми колишньоњ велич≥ й в≥рити на слово тим досл≥дникам (≤.≈.√рабар), котр≥ бачили, прим≥ром, ћик≥льський в≥йськовий собор у  иЇв≥ до руйнуванн¤ ≥ засв≥дчили, що тут чи не вперше в ”крањн≥ було продемонстровано, ¤кою величезною може бути сила естетичного впливу лап≥дарноњ б≥лоњ площини ст≥ни, обл¤мованоњ п≥вколонами й ув≥нчаноњ карнизом.

≤ тим не менше у контекст≥ згаданоњ вище ''великоњ ≥нвентаризац≥њ'' нам видаЇтьс¤ вкрай необх≥дним з≥брати докупи нав≥ть ц≥ бл≥д≥ т≥н≥ арх≥тектурноњ «агальний вигл¤д церкви –≥здва ’ристова у ’арков≥. –исунок  .—идорова за фото початку ’’ ст.ген≥альност≥, бо це суттЇво доповнюЇ наш≥ у¤вленн¤ про розвиток арх≥тектури ¤к в ”крањн≥, так ≥ в усьому рег≥он≥ ÷ентрально-—х≥дноњ ™вропи.

ќтже, над≥йшов час ≥ нам порахувати своњ втрати й осмислити њх. ƒл¤ того, щоб ц≥ п≥драхунки мали ¤кийсь сенс, ми перш за все маЇмо ч≥тко визначити, ¤кий об'Їкт арх≥тектурноњ спадщини можемо вважати втраченим. Ќаск≥льки повною маЇ бути його руйнац≥¤?

ƒл¤ нас це питанн¤ маЇ не теоретичний, а суто практичний ≥нтерес. Ѕо коли з 1996 року в ”крањн≥ на державному р≥вн≥ постало питанн¤ про в≥дтворенн¤ втрачених пам'¤ток, одразу ж з'¤вилис¤ р≥зн≥ «агальний вигл¤д ѕокровськоњ церкви у —умах. ‘ото початку ’’ ст.чудернацьк≥ пропозиц≥њ, зокрема й в≥дтворювити т≥ пам'¤тки, ¤к≥ зовс≥м не були втраченими чи зруйнованими. ÷е була давно в≥дома у формальн≥й лог≥ц≥ класична ситуац≥¤ використанн¤ неточних ≥мен. “ому постала нагальна потреба знайти ч≥тке, лог≥чно несуперечливе визначенн¤: що таке втрачена споруда (пам'¤тка). ћи запропонували своЇ визначенн¤, ¤ке п≥сл¤ де¤ких дискус≥й, зрештою, стало загальновизнаним ≥ було формально узаконено постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у 1999 роц≥. ¬оно формулюЇтьс¤ так: втраченою вважаЇтьс¤ споруда, понад 50 в≥дсотк≥в наземноњ частини ¤коњ втрачено.

”кладаючи каталог втрачених об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини, ми опрацювали «агальний вигл¤д церкви у ¬≥льшан≥й ƒвур≥чн¤нського району ’арк≥вськоњ обл. ‘ото початку ’’ ст.методику в≥дбору цих об'Їкт≥в за трьома принципами.

ѕо-перше, кожний об'Їкт повинен мати високу м≥ру ≥сторико-культурноњ ц≥нност≥, а саме - в≥дпов≥дати бодай одному з таких критер≥њв:
справити значний вплив на розвиток культури, арх≥тектури, м≥стобудуванн¤, мистецтва впродовж тривалого ≥сторичного пер≥оду;
бути безпосередньо пов'¤заним з ≥сторичними под≥¤ми, розвитком ≥дей, видатними особами, ¤к≥ справили визначальний вплив на переб≥г нац≥ональноњ ≥стор≥њ, розвиток культури ≥ мистецтва;
«агальний вигл¤д “роњцького собору у √лухов≥. ‘ото ѕ.Ћютого 1903 р.репрезентувати шедевр творчого ген≥¤, бути етапним твором видатних арх≥тектор≥в чи ≥нших митц≥в;

бути ун≥кальним витвором зниклоњ культури чи мистецького стилю.

÷ей перший принцип означаЇ, що у раз≥ збереженн¤ об'Їкт, ¤кий в≥дпов≥даЇ цим критер≥¤м, був би включений до ƒержавного реЇстру нерухомих пам'¤ток ”крањни ¤к пам'¤тка арх≥тектури нац≥онального значенн¤. ≤ншими словами, без цих об'Їкт≥в неможливо у¤вити соб≥ ≥стор≥ю украњнськоњ арх≥тектури.

12

Ќазва: ¬трачен≥ об'Їкти арх≥тектурноњ спадщини  иЇва ≥ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (2072 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 2.016 seconds
online casino malaysia
Хостинг от uCoz