Діловодство > Основні моменти протоколу
Затверджую Начальник Головного управління Машинобудування міністерство Промисловості будівельних Матеріалів УРСР (підпис) П.Г. Моренець 12.08.73 Гербова печатка (печатка з зображенням Державного герба) вживається для засвідчення прав певних осіб, цінностей, а аткож якщо не спеціально передбачається правовими актами. Печатки інших видів (без зображення Державного герба) вживаються, головним чином, для засвідчення копій і розмножених примірників, а також довідок, пов’язаних з підтвердженням трудової діяльності громадян. Печатка ставиться так, щоб відбиток доторкався власноручного підпису й назви посади того, хто підписує. Проставлення відміток на документах. Відмітки ставлять на лицевій стороні першої сторінки документа, що полегшує візуальне сприймання й підвищує оперативність у роботі. Реєстрація (вхідний штамп) проставляється на нижньому полі документа (першої його сторінки) праворуч. Це назва установи, до якої надійшов документ, його реєстраційний індекс і дата надходження. Вказівки про спобіг виконання документа даються у формі резолюції керівника установи або структурного підрозділу. До її складу мають входити такі елементи виконавець, характер виконання і строк виконання. Резолюція підписується й датується (вміщувати її доцільніше на самому документі, у правій верхній частині, а не на окремому аркуші). Відмітка про взяття документа під контроль позначається літерою К на його лівому полі. Відмітка про виконання і направлення ділового папера до справи містить такі дані: коротка довідка про виконання (якщо не додається окремо), слова “До справи”, вказівка на номер справи, до якої має бути підшитий документ, дата виконання й підпис керівника відповідного структурного підрозділу (відмітка про виконання вміщується на нижньому полі першої сторінки). Кожен укладений документ повинен містити відомості про його безпосереднього автора (прізвище й номер службового телефону). Ці відомості вміщуються в нижньому лівому кутку останньої сторінки документа (лицевої сторони або звороту).[4] Додатки. Якщо до ділового папера додаються ще якісь документи, то в лівому кутку листа під текстом з нового рядка ставиться слово “Додаток” і підкреслюється. Нижче вміщуються назви документів, що додаються в цифровій послідовності з зазначенням кількості примірників і кількості сторінок. Кожна назва розміщується на окремому рядку (існує тенденція всі слова назви документа писати великими літерами). Під словом “Додаток” ніякі записи не робляться. Слова “Примітка” або “Обґрунтування” розміщуються так само. Наявність окремого о додатка повинна бути вказана в основному або супровідному документі після тексту(але вище підпису) з зазначенням назви, кількості сторінок і кількості примірників. Такий додаток мусить мати всі реквізити й підпис особи, яка відповідає за його зміст.
[1] Кореспонденція – це листування підприємств і установ між собою та окремими особами з додержанням встановлених правил її ведення (П.А. Рабиночив, Кореспонденція і діловодство, К., “Вища школа”, 1973, с. 3). [2] Адреса – місцеперебування організації або особи (т.зв. поштова адреса). [3] Подаємо перелік реквізитів за ГОСТом 6.39.72, де формуляр встановлює максимальний склад реквізитів. [4] Це урегульовано ГОСТом 6.38.732, п. 1.16. (с.5).
Назва: Основні моменти протоколу
Дата публікації: 2005-02-14 (2439 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
