≈колог≥¤ > јнал≥з географ≥чних карт

јнал≥з географ≥чних карт

якщо подивитись на географ≥чну карту ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥ (за онкозахворюванн¤ми), то вперше що впадаЇ у в≥ч≥ Ц це велика мозањка показник≥в захворюваност≥ та смертност≥ населенн¤.

—ан≥тарно-еколог≥чний стан навколишнього середовища визначаЇтьс¤ ¤к природними так ≥ антропогенними факторами Ц х≥м≥чними, б≥олог≥чними, ф≥зичними, соц≥ально-економ≥чними. “ому оц≥нюючи стан здоров'¤ людини залежно в≥д еколог≥чного стану середовища р≥вн≥в забрудненн¤, необх≥дно врахувати можлив≥сть одночасного впливу на нього сукупност≥ фактор≥в.

ќсновними показниками, ¤к≥ характеризують демограф≥чну ситуац≥ю ≥ р≥вень здоров'¤ населенн¤ ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥ Ї динам≥ка чисельност≥ населенн¤, захворюван≥сть, ф≥зичний розвиток, народжуван≥сть, смертн≥сть.

«агальна захворюван≥сть в област≥ за цей пер≥од зросла майже на 60 в≥дсотк≥в. Ќайвища захворюван≥сть спостер≥гаЇтьс¤ в м≥стах ≤вано-‘ранк≥вську ≥  алуш≥, а також в “исменицькому, √алицькому, √ороденк≥вському ≥ —н¤тинському районах, де еколог≥чна ситуац≥¤ Ї надзвичайно складною.

јле така картина впливаЇ т≥льки з загального вигл¤ду. якщо продовжити анал≥з з медико-географ≥чноњ ситуац≥њ всередин≥ кожноњ ф≥зико-географ≥чних областей за ландшафтними районами, то характеристика дещо зм≥нитьс¤.

¬ид≥л¤ютьс¤ райони з б≥льшою чи меншою ≥нтенсивн≥стю захворюванн¤ та к≥льк≥стю хворих на онкозахворюванн¤.

¬ид≥л¤ютьс¤ райони з найб≥льш ≥нтенсивним показником захворюванн¤ (на 100 000) ос≥б, за пер≥од в≥д 1996 р. до 2000 р. ÷е в √ороденк≥вському район≥, де захворюван≥сть коливаЇтьс¤ в≥д 323,5 до 242,2 чолов≥к,  алузькому Ц в≥д 250,5 до 213,4 чолов≥к, √алицькому - в≥д 324,1 до 260, 3 чолов≥к, —н¤тинському в≥д 284,5 до 225,1 чолов≥к. ѕ≥двищена захворюван≥сть також у –огатинському район≥, Ѕогородчанському. Ќайменша захворюван≥сть Ц це в таких районах ¤к ¬ерховинський, ¬олинський,  осовський, Ќадв≥рн¤нський.

«а к≥льк≥стю ви¤влених хворих на онкозахворюванн¤ за пер≥од в≥д 1996 р. по 2000 р. можна побачити таку картину, що найб≥льше ви¤влених хворих у таких районах ¤к у  алузькому 400 чолов≥к (2000 р.),  оломийський 300 чолов≥к (2000 р.), в м. ≤вано-‘ранк≥вську ситуац≥¤ по онкозахворюваност≥ найвища 678 чолов≥к. ј по област≥ взагал≥ за пер≥од в≥д 1996 р. по 2000 р. в≥д 3532 у 1998 р. Ц 3490 у 2000 р.

—еред причин, що спричинили до такоњ к≥лькост≥ захворюванн¤ в цих районах Ї р≥зн≥. јле найпоширен≥ша з них це еколог≥чн≥, х≥м≥чн≥, це вм≥ст ≥ рухлив≥сть х≥м≥чних елемент≥в в цих районах. Ќайб≥льшим забруднювачем серед х≥м≥чних елемент≥в, що впливають на захворюванн¤, Ї бензап≥рен, вуглеводнев≥ сполуки та синтетичних сполук з ј“ ДЌафтох≥м≥к ѕрикарпатт¤Ф. ј найб≥льше викид≥в в атмосферу в ц≥лому по област¤х залежить в≥д викид≥в  алузькоњ ƒ–≈—.

≤снуЇ пр¤ма залежн≥сть м≥ж наднормативним забрудненн¤м пов≥тр¤ ≥ захворюван≥стю онколог≥чними хворобами.

—пр¤жений анал≥з м≥ж ≥нтенсивними показниками

захворюваност≥ в≥д онкозахворювань ≥ ландшафтними районами.

÷ей анал≥з дозволив ви¤вити де¤к≥ медико-географ≥чн≥ законом≥рност≥ розпод≥лу показник≥в захворюваност≥ в≥д онкозахворювань (табл.1).

Ќайб≥льш високий сумарний середн≥й показник за пер≥од 1996-2000 рр. ви¤влений у ф≥зико-географ≥чн≥й област≥ ќп≥сл¤ у комплекс≥ заплав ≥ терас. “ут ≥нтенсивний показник у 1998 р. (на 100 000 чолов≥к) за зв≥тн≥й пер≥од становить 340,1.

ƒл¤ ѕередкарпатт¤ це переважають комплекси межир≥ч, характерний показник онкозахворюваност≥ Ц 314,4.

Ќайменший показник захворюваност≥ в≥д онкозахворювань в≥дм≥чена у ¬оодод≥льн≥й-¬ерховинськ≥й област≥, де переважають комплекси низьког≥рТњв - 198,2 чол.

ћи бачимо, що спостер≥гаЇтьс¤ законом≥рн≥сть в зменшенн≥ ≥нтенсивних показник≥в, починаючи в≥д ќп≥сл¤ заплав ≥ терас ≥ зак≥нчуючи –ах≥всько-„ивчинським комплексом середньог≥рТ¤.

 р≥м вказаноњ диференц≥ац≥њ спостер≥гаЇтьс¤ ≥ де¤ка диференц≥ац≥¤ всередин≥ ф≥зико-географ≥чних областей по адм≥н≥стративним районам. ¬ ѕрутсько-ƒн≥стровськ≥й област≥ найб≥льший середн≥й показник спостер≥гаЇтьс¤ в  оломийському район≥ у комплекс≥ межир≥ч.

“акож високий показник характеризуЇтьс¤ в ѕередкарпатт≥ в комплекс≥ заплав ≥ терас Ц 289,2 чол., де поширен≥ широколист¤н≥ л≥сов≥ деформац≥њ в поЇднанн≥ з дубово-грабовими л≥сами.

ќбласть ѕрутсько-ƒн≥стровська. ¬ середин≥ ф≥зико-географ≥чноњ област≥ можна вид≥лити район, де спостер≥гаЇтьс¤ найвищий показник захворюваност≥. ÷е √ороденк≥вський район з показником 323,5 чол.

ќбласть «овн≥шн≥х  арпат, сюди вход¤ть так≥ райони ¤к:  осовський з ≥нтенсивним показником 213,3 чолов≥к, м. яремча Ц 144,1 чол., Ќадв≥рн¤нський район Ц з показником 204,5 чолов≥к.

ќбласть ¬одод≥льно-¬ерховинська, сюди вход¤ть –ожн¤т≥вський район з показником 178,6 чолов≥к.

ќбласть ѕолонинсько-„орног≥рська з районом ¬ерховинським ≥ показником 131,7 чолов≥к. ” цьому район≥ найнижчий показник захворюваност≥, а повТ¤зано це з природним навколишн≥м середовищем. “ут розташован≥ складчасто-покривн≥ середньог≥рТ¤ з полонинами, зайн¤т≥ смерековими й буково-смерековими л≥сами на крутосхилах та бурих л≥сових ірунтах.

“абл.є1. ≤нтенсивний показник захворюваност≥

(в≥д онкозахворювань, населенн¤ ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥

по районах у 1996 Ц 2000 рр.)

1	2	3	4

Ќазва: јнал≥з географ≥чних карт
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (2413 прочитано)