≈колог≥¤ > ¬плив атомних електростанц≥й (ј≈—) на навколишнЇ середовище

¬их≥дними под≥¤ми, що розвиваючись у час≥, у к≥нцевому рахунку можуть привести до шк≥дливих вплив≥в на людину ≥ навколишнЇ середовище, Ї викиди рад≥оактивност≥ ≥ токсичних речовин ≥з систем ј—. ÷≥ викиди под≥л¤ють на газов≥ й аерозольн≥, що викидаютьс¤ в атмосферу, у ¤ких шк≥длив≥ дом≥шки присутн≥ у вид≥ розчин≥в чи м≥лкодисперсних сум≥шей, що попадають у водойми. ћожлив≥ ≥ пром≥жн≥ ситуац≥њ, ¤к при де¤ких авар≥¤х, коли гар¤ча вода викидаЇтьс¤ в атмосферу ≥ розд≥л¤Їтьс¤ на пару ≥ воду.

¬икиди можуть бути ¤к пост≥йними, що знаход¤тьс¤ п≥д контролем експлуатац≥йного персоналу, так ≥ авар≥йними, залповими. ¬ключаючи в р≥зноман≥тн≥ рухи атмосфери, поверхневих ≥ п≥дземних поток≥в, рад≥оактивн≥ ≥ токсичн≥ речовини поширюютьс¤ в навколишн≥м середовищ≥, попадають у рослини, в орган≥зми тварин ≥ людини. Ќа малюнку показан≥ пов≥тр¤н≥, поверхнев≥ ≥ п≥дземн≥ шл¤хи м≥грац≥њ шк≥дливих речовин у навколишн≥м середовищ≥. ¬торинн≥, менш значим≥ дл¤ нас шл¤хи, так≥ ¤к в≥трове перем≥щенн¤ пилу ≥ випар≥в, ¤к ≥ к≥нцев≥ споживач≥ шк≥дливих речовин на малюнку не показан≥.

¬плив рад≥оактивних викид≥в на орган≥зм людини

–озгл¤немо механ≥зм впливу рад≥ац≥њ на орган≥зм людини: шл¤хи впливу р≥зних рад≥оактивних речовин на орган≥зм, њхнЇ поширенн¤ в орган≥зм≥, депонуванн¤, вплив на р≥зн≥ органи ≥ системи орган≥зму ≥ насл≥дки цього впливу. ≤снуЇ терм≥н Ђвх≥дн≥ ворота рад≥ац≥њї, що позначаЇ шл¤хи влученн¤ рад≥оактивних речовин ≥ випром≥нювань ≥зотоп≥в в орган≥зм.

–≥зн≥ рад≥оактивн≥ речовини по - р≥зному проникають в орган≥зм людини. ÷е залежить в≥д х≥м≥чних властивостей рад≥оактивного елемента.

¬иди рад≥оактивного випром≥нюванн¤

Ўл¤хи проникненн¤ рад≥ац≥њ в орган≥зм людини

–ад≥оактивн≥ ≥зотопи –ад≥оактивн≥ частки з ≤зотопи, що знаход¤тьс¤ в земл≥

можуть проникати в орган≥зм пов≥тр¤ п≥д час чи подиху на њњ поверхн≥, випуска-

разом з њжею чи водою. можуть потрапити в леген≥. јле ючи гамма-випром≥нюванн¤, здатн≥

„ерез органи травленн¤ вони опром≥нюють не т≥льки опром≥нити орган≥зм зовн≥. ÷≥

вони поширюютьс¤ по леген≥, а також розпо- ≥зотопи також перенос¤тьс¤ атмо-

всьому орган≥зму. всюджуютьс¤ по орган≥зму. сферними опадами.

ќргани, що п≥ддаютьс¤ опром≥ненню

ќбмеженн¤ небезпечних вплив≥в ј— на екосистеми

ј— ≥ ≥нш≥ промислов≥ п≥дприЇмства рег≥ону робл¤ть р≥зноман≥тн≥ впливи на сукупн≥сть природних екосистем, що складають екосферний рег≥он ј—. ѕ≥д впливом цих пост≥йно д≥ючих чи авар≥йних вплив≥в ј—, ≥нших техногенних навантажень в≥дбуваЇтьс¤ еволюц≥¤ екосистем у час≥, накопичуютьс¤ ≥ закр≥плюютьс¤ зм≥ни стан≥в динам≥чноњ р≥вноваги. Ћюд¤м зовс≥м небайдуже в ¤ку сторону спр¤мован≥ ц≥ зм≥ни в екосистемах, наск≥льки вони оборотн≥, ¤к≥ запаси ст≥йкост≥ до значимих збурювань. Ќормуванн¤ антропогенних навантажень на екосистеми ≥ призначено дл¤ того, щоб запоб≥гати вс≥ неспри¤тлив≥ зм≥ни в них, а в кращому вар≥ант≥ направл¤ти ц≥ зм≥ни в спри¤тливу сторону. ўоб розумно регулювати в≥дносини ј— з навколишн≥м середовищем потр≥бно звичайно знати реакц≥њ б≥оценоз≥в на впливи, що обумовлюютьс¤ ј—. ѕ≥дх≥д до нормуванн¤ антропогенних вплив≥в може бути заснований на еколого-токсикогенн≥й концепц≥њ, тобто необх≥дност≥ запоб≥гти "отруЇнн¤" екосистем шк≥дливими речовинами ≥ деградац≥ю через надм≥рн≥ навантаженн¤. ≤ншими словами не можна не т≥льки труњти екосистеми, але ≥ позбавл¤ти њхньоњ можливост≥ в≥льно розвиватис¤, навантажуючи шумом, пилом, покидьками, обмежуючи њхн≥ ареали ≥ харчов≥ ресурси.

ўоб уникнути травмуванн¤ екосистем повинн≥ бути визначен≥ ≥ нормативно заф≥ксован≥ де¤к≥ граничн≥ надходженн¤ шк≥дливих речовин в орган≥зми, ≥нш≥ меж≥ вплив≥в, що могли б викликати неприйн¤тн≥ насл≥дки на р≥вн≥ попул¤ц≥й. ≤ншими словами повинн≥ бути в≥дом≥ еколог≥чн≥ Їмност≥ екосистем, величини ¤ких не повинн≥ перевищуватис¤ при техногенних впливах. ≈колог≥чн≥ Їмност≥ екосистем дл¤ р≥зних шк≥дливих речовин варто визначати по ≥нтенсивност≥ надходженн¤ цих речовин, при ¤ких хоча б в одному з компонент≥в б≥оценозу виникне критична ситуац≥¤, тобто коли нагромадженн¤ цих речовин наблизитьс¤ до небезпечноњ меж≥, буде дос¤гатис¤ критична концентрац≥¤. ” значенн¤х граничних концентрац≥й токсикоген≥в, у тому числ≥ рад≥онукл≥д≥в, звичайно, повинн≥ враховуватись ≥ перехресн≥ ефекти. ќднак цього, очевидно, недостатньо. ƒл¤ ефективного захисту навколишнього середовища необх≥дно законодавчо ввести принцип обмеженн¤ шк≥дливих техногенних вплив≥в, зокрема викид≥в небезпечних речовин. «а аналог≥Їю з принципами рад≥ац≥йного захисту людини, згаданими вище, можна сказати, що принципи захисту навколишнього середовища пол¤гають у тому, що

повинн≥ бути виключен≥ необірунтован≥ техногенн≥ впливи,

нагромадженн¤ шк≥дливих речовин у б≥оценозах, техногенн≥ навантаженн¤ на елементи екосистем не повинн≥ перевищувати небезпечн≥ меж≥,

надходженн¤ шк≥дливих речовин в елементи екосистем, техногенн≥ навантаженн¤ повинн≥ бути наст≥льки низькими, наск≥льки це можливо з обл≥ком економ≥чних ≥ соц≥альних фактор≥в.

ј— робл¤ть на навколишнЇ середовище - тепловий, рад≥ац≥йний, х≥м≥чний ≥ механ≥чний вплив. ƒл¤ забезпеченн¤ безпеки б≥осфери потр≥бн≥ необх≥дн≥ й достатн≥ захисн≥ засоби. ѕ≥д необх≥дним захистом навколишнього середовища будемо розум≥ти систему м≥р, спр¤мованих на компенсац≥ю можливого перевищенн¤ припустимих значень температур середовищ, механ≥чних ≥ дозових навантажень, концентрац≥й токсикогенних речовин у екосфер≥. ƒостатн≥сть захисту дос¤гаЇтьс¤ в тому випадку, коли температури в середовищах, дозов≥ ≥ механ≥чн≥ навантаженн¤ середовищ, концентрац≥њ шк≥дливих речовин у середовищах не перевершують граничних, критичних значень.

ќтже, сан≥тарн≥ нормативи гранично - припустимих концентрац≥й, припустим≥ температури, дозов≥ ≥ механ≥чн≥ навантаженн¤ повинн≥ бути критер≥Їм необх≥дност≥ проведенн¤ заход≥в щодо захисту навколишнього середовища. —истема детал≥зованих норматив≥в по межах зовн≥шнього опром≥ненн¤, межам зм≥сту рад≥о≥зотоп≥в ≥ токсичних речовин у компонентах екосистем, механ≥чним навантаженн¤м могла б нормативно закр≥пити границю граничних, критичних вплив≥в на елементи екосистем дл¤ них захисту в≥д деградац≥њ. ≤ншими словами повинн≥ бути в≥дом≥ еколог≥чн≥ Їмност≥ дл¤ вс≥х екосистем у розгл¤нутому рег≥он≥ по вс≥х типах вплив≥в.

–≥зноман≥тн≥ техногенн≥ впливи на навколишнЇ середовище характеризуютьс¤ њх частотою повторенн¤ й ≥нтенсивн≥стю. Ќаприклад, викиди шк≥дливих речовин мають де¤ку пост≥йну складову, в≥дпов≥дноњ нормальноњ експлуатац≥њ, ≥ випадкову складову, залежну в≥д ймов≥рностей авар≥й, тобто в≥д р≥вн¤ безпеки розгл¤нутого об'Їкта. ясно, що чим т¤жча, небезпечн≥ша авар≥¤, тим ≥мов≥рн≥сть њњ виникненн¤ нижча. Ќам в≥домо зараз по г≥ркому досв≥д≥ „орнобил¤, що соснов≥ л≥си мають рад≥очутлив≥сть схожу на те, що характерно дл¤ людини, а зм≥шан≥ л≥си ≥ чагарники - у 5 раз≥в меншу. ћ≥ри попередженн¤ небезпечних вплив≥в, њхнього запоб≥ганн¤ при експлуатац≥њ, створенн¤ можливостей дл¤ њхньоњ компенсац≥њ ≥ керуванн¤ шк≥дливими впливами повинн≥ прийматис¤ на стад≥њ проектуванн¤ об'Їкт≥в. ÷е припускаЇ розробку ≥ створенн¤ систем еколог≥чного мон≥торингу рег≥он≥в, розробку метод≥в розрахункового прогнозуванн¤ еколог≥чного збитку, визнаних метод≥в оц≥нюванн¤ еколог≥чних Їмностей екосистем, метод≥в пор≥вн¤нн¤ р≥знотипних збитк≥в. ÷≥ м≥ри повинн≥ створити базу дл¤ активного керуванн¤ станом навколишнього середовища.

«нищенн¤ небезпечних в≥дход≥в

ќсобливу увагу варто прид≥л¤ти такому заход≥, ¤к нагромадженн¤, збереженн¤, перевезенн¤ ≥ похованн¤ токсичних ≥ рад≥оактивних в≥дход≥в.

–ад≥оактивн≥ в≥дходи Ї не т≥льки продуктом д≥¤льност≥ ј— але ≥ в≥дходами застосуванн¤ рад≥онукл≥д≥в у медицин≥, промисловост≥, с≥льському господарств≥ ≥ науц≥. «б≥р, збереженн¤, видаленн¤ ≥ похованн¤ в≥дход≥в, що м≥ст¤ть рад≥оактивн≥ речовини, регламентуютьс¤ наступними документами:

—ѕ«–¬-85 —ан≥тарн≥ правила звертанн¤ з рад≥оактивними в≥дходами. ћосква: ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤ —–—–, 1986;

ѕравила ≥ норми по рад≥ац≥йн≥й безпец≥ в атомн≥й енергетиц≥. “ом 1. ћосква: ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤ —–—– (290 стор≥нок), 1989;

ќ—ѕ 72/87 ќсновн≥ сан≥тарн≥ правила.

ƒл¤ знешкодженн¤ ≥ похованн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в була розроблена система "–адон", що складаЇтьс¤ ≥з ш≥стнадц¤ти пол≥гон≥в похованн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в.  еруючись ѕостановою ”р¤ду є1149-г в≥д 5.11.91р., ћ≥н≥стерство атомноњ промисловост≥ в сп≥вроб≥тництв≥ з дек≥лькома зац≥кавленими м≥н≥стерствами й установами розробило проект державноњ програми по звертанню з рад≥оактивними в≥дходами з метою створенн¤ рег≥ональних автоматизованих систем обл≥ку рад≥оактивних в≥дход≥в, модерн≥зац≥њ д≥ючих засоб≥в збереженн¤ в≥дход≥в ≥ проектуванн¤ нових пол≥гон≥в похованн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в.

¬иб≥р земельних д≥л¤нок дл¤ збереженн¤, похованн¤ чи знищенн¤ в≥дход≥в зд≥йснюЇтьс¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за узгодженн¤м з територ≥альними органами ћ≥нприроди.

¬ид тари дл¤ збереженн¤ в≥дход≥в залежить в≥д њхнього класу небезпеки: в≥д герметичних сталевих балон≥в дл¤ збереженн¤ особливо небезпечних в≥дход≥в до паперових м≥шк≥в дл¤ збереженн¤ менш небезпечних в≥дход≥в. ƒл¤ кожного типу нагромаджувач≥в промислових в≥дход≥в (ставки-в≥дст≥йники, накопичувач≥-випарники, Е) визначен≥ вимоги по захисту в≥д забрудненн¤ ірунту, п≥дземних ≥ поверхневих вод, по зниженню концентрац≥њ шк≥дливих речовин у пов≥тр≥ ≥ зм≥сту небезпечних речовин у нагромаджувачах. Ѕуд≥вництво нових нагромаджувач≥в промислових в≥дход≥в допускаЇтьс¤ т≥льки в тому випадку, коли представлен≥ докази того, що не представл¤Їтьс¤ можливим перейти на використанн¤ мало в≥дх≥дних чи безв≥дх≥дних чи технолог≥й використовувати в≥дходи дл¤ ¤ких-небудь ≥нших ц≥лей.

ѕохованн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в в≥дбуваЇтьс¤ на спец≥альних пол≥гонах. “ак≥ пол≥гони повинн≥ знаходитис¤ у великому видаленн≥ в≥д населених пункт≥в ≥ великих водойм. ƒуже важливим фактором захисту в≥д поширенн¤ рад≥ац≥њ Ї тара, у ¤к≥й м≥ст¤тьс¤ небезпечн≥ в≥дходи. ѓњ чи розгерметизац≥¤ п≥двищена проникн≥сть

може спри¤ти негативний вплив небезпечних в≥дход≥в на екосистеми.

ѕро нормуванн¤ р≥вн¤ забрудненн¤ навколишнього середовища

” ”крањнському законодавств≥ маютьс¤ документи, що визначають обов'¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть орган≥зац≥й по схоронност≥, захисту навколишнього середовища. “ак≥ акти, ¤к «акон про охорону навколишньоњ природного середовища, «акон про захист атмосферного пов≥тр¤, ѕравила охорони поверхневих вод в≥д забрудненн¤ ст≥чними водами в≥д≥грають визначену роль у заощадженн≥ еколог≥чних ц≥нностей. ќднак у ц≥лому ефективн≥сть природоохоронних заход≥в у крањн≥, заход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ випадк≥в високого чи нав≥ть екстремально високого забрудненн¤ навколишнього середовища ви¤вл¤Їтьс¤ дуже низкою.

ѕриродн≥ екосистеми мають широкий спектр ф≥зичних, х≥м≥чних ≥ б≥олог≥чних механ≥зм≥в нейтрал≥зац≥њ шк≥дливих ≥ забруднюючих речовин. ќднак при перевищенн≥ значень критичних надходжень таких речовин, можливе настанн¤ деградац≥йних ¤вищ - ослабленн¤ виживаност≥, зниженн¤ репродуктивних характеристик, зменшенн¤ ≥нтенсивност≥ росту, руховоњ активност≥. ¬ умовах живоњ природи, пост≥йноњ боротьби за ресурси така втрата життЇст≥йкост≥ орган≥зм≥в грозить втратою ослабленоњ попул¤ц≥њ, за ¤коњ може розвитис¤ ланцюг втрат ≥нших взаЇмод≥ючих попул¤ц≥й.  ритичн≥ параметри надходженн¤ речовин у екосистеми прийн¤то визначати за допомогою пон¤тт¤ еколог≥чних Їмностей. ≈колог≥чна Їмн≥сть екосистеми -- максимальна м≥стк≥сть к≥лькост≥ забруднюючих речовин, що надход¤ть у екосистему за одиницю часу, що може бути зруйнована, трансформована ≥ виведена з меж екосистеми чи депонована за рахунок р≥зних процес≥в без ≥стотних порушень динам≥чноњ р≥вноваги в екосистем≥. “иповими процесами, що визначають ≥нтенсивн≥сть "перемелюванн¤" шк≥дливих речовин, Ї процеси переносу, м≥кроб≥олог≥чного окислюванн¤ забруднюючих речовин. ѕри визначенн≥ еколог≥чноњ Їмност≥ екосистем повинн≥ враховуватис¤ ¤к окрем≥ канцерогенн≥ ≥ мутагенн≥ ефекти вплив≥в окремих забруднювач≥в, так ≥ њхн≥ п≥дсилювальн≥ ефекти через сп≥льну д≥ю.

який же д≥апазон концентрац≥й шк≥дливих речовин сл≥д контролювати? ѕриведемо приклади гранично припустимих концентрац≥й шк≥дливих речовин, що будуть служити ор≥Їнтирами в анал≥з≥ можливостей рац≥онального мон≥торингу навколишнього середовища. ¬ основному нормативному документ≥ по рад≥ац≥йн≥й безпец≥ - Ќормах рад≥ац≥йноњ безпеки (Ќ–Ѕ-76/87) дан≥ значенн¤ граничнодопустимих концентрац≥й рад≥оактивних речовин у вод≥ ≥ пов≥тр≥ дл¤ профес≥йних прац≥вник≥в ≥ обмеженоњ частини населенн¤. ƒан≥ по де¤ким важливих, б≥олог≥чно активних рад≥онукл≥дах приведен≥ в таблиц≥.

«наченн¤ припустимих концентрац≥й дл¤ рад≥онукл≥д≥в.

1	2	3

Ќазва: ¬плив атомних електростанц≥й (ј≈—) на навколишнЇ середовище
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (7037 прочитано)