≈колог≥¤ > ¬плив людини на пов≥тр¤

¬плив людини на пов≥тр¤

«а час ≥снуванн¤ людства природа зазнала великих зм≥н. « кожним днем людин≥ потр≥бно все б≥льше продукт≥в харчуванн¤, води, од¤гу, корисних копалин, метал≥в. ƒл¤ задоволенн¤ своњх потреб вона вирубуЇ л≥си, розорюЇ степи, осушуЇ болота, добуваЇ корисн≥ копалини, будуЇ заводи, фабрики, м≥ста. ј ще негативно впливаЇ на природу, приводить до њњ забрудненн¤.

—ьогодн≥ ”крањна Ц одна з еколог≥чно УбруднихФ крањн, оск≥льки перенасичена х≥м≥чними, металург≥йними, г≥рничо-добувними виробництвами з≥ застар≥лими технолог≥¤ми. Ѕлизько половини вс≥х забруднень даЇ Ѕурштинська ƒ–≈—, а також концерн У’лорв≥н≥лФ, що в  алуш≥, ф≥рма УЅарваФ у передм≥ст≥ ≤вано-‘ранк≥вська, Ќадв≥рн¤нський нафтопереробний завод та ≥н. ўороку в пов≥тр¤ нашоњ област≥ викидаЇтьс¤ 480 тис. тонн шк≥дливих речовин. ƒуже забруднюють пов≥тр¤ шк≥длив≥ викиди автомоб≥л≥в.

–адикальний спос≥б боротьби з промисловим забрудненн¤м навколишнього середовища Ц створенн¤ безв≥дходних ≥ малов≥дходних технолог≥й виробництва, що дало б можлив≥сть утил≥зувати шк≥длив≥ дл¤ б≥осфери викиди. ќсобливо небезпечн≥ щодо забрудненн¤ середовища п≥дприЇмства сл≥д будувати у в≥дд≥лених м≥сц¤х та ≥золювати њх захисними л≥совими масивами ≥з ст≥йких проти промислових викид≥в пор≥д.

Ќе менш небезпечне дл¤ природного середовища рад≥оактивне забрудненн¤. ƒжерелами його Ї опади, що випадають п≥сл¤ ¤дерних вибух≥в, а також в≥дходи атомноњ промисловост≥. Ќайб≥льша частка в рад≥оактивних опадах припадаЇ на стронц≥й Ц 90, йод Ц 131 ≥ цез≥й Ц 137.

–ад≥оактивн≥ елементи нагромаджують в орган≥змах рослин ≥ тварин ≥ по ланцюгу живленн¤ потрапл¤ють в орган≥зм людини. ¬они Ї причиною р≥зних захворювань та негативно впливають на генну структуру орган≥зм≥в.

Ѕоротьба з рад≥оактивним забрудненн¤м пол¤гаЇ в повному припиненн≥ випробувань атомноњ зброњ ≥ додержанн≥ вс≥х правил безпеки при захороненн≥ в≥дход≥в атомноњ промисловост≥.

«а останн≥ дес¤тир≥чч¤ виникла нова небезпека дл¤ орган≥чного св≥ту в зв'¤зку з руйнуванн¤м озонового горизонту внасл≥док стратосферних польот≥в надзвукових лайнер≥в та широкого застосуванн¤ при цьому фреон≥в дл¤ охолодженн¤ двигун≥в. —права в ому, що озоновий горизонт захищаЇ б≥осферу в≥д надм≥рного, шк≥дливого дл¤ живих ≥стото ультраф≥олетового випром≥нюванн¤ —онц¤. ѕри руйнуванн≥ горизонту зб≥льшуЇтьс¤ ≥нтенсивн≥сть цього випром≥нюванн¤. ѕрипинити цей необоротний процес у стратосфер≥ можна лише при на¤вност≥ м≥жнародних угод.

Ќе менш важливою економ≥чною проблемою Ї перегр≥ванн¤ «емл≥ внасл≥док антропогенного тепла ¤к продукту ≥ндустр≥альноњ д≥¤льност≥ людини. ¬их≥д з ц≥Їњ складноњ ситуац≥њ пол¤гаЇ в пошуках нових форм двигун≥в ≥ нових джерел енерг≥њ.

—л≥д зазначити, що великою трагед≥Їю в житт≥ украњнського народу стала авар≥¤ на „орнобильськ≥й ј≈—, одн≥Їю з причин ¤коњ стала недосконал≥сть технолог≥й. —ьогодн≥ в ”крањн≥ (разом з недобудованими) Ї 15 атомних енергоблок≥в. Ќа територ≥¤х, рад≥оактивно забруднених п≥сл¤ „орнобильськоњ катастрофи, зараз проживаЇ 2,4 млн. чолов≥к, в тому числ≥ понад 500 тис. д≥тей в≥ком до 14 рок≥в.

“аким чином, ”крањни насичена промисловим виробництвом, галуз≥ ¤кого шк≥длив≥ ≥ дл¤ природи, ≥ дл¤ людини. ¬ таких великих промислових м≥стах, ¤к «апор≥жж¤, ƒн≥продзержинськ,  ременчук зареЇстровано р≥ст онколог≥чних захворювань у д≥тей у 5-8 раз≥в.

≈фективн≥сть еколог≥чноњ охорони природи значною м≥рою залежить в≥д загального еколог≥чного кругозору фах≥вц≥в, своЇю д≥¤льн≥стю повТ¤заних з природокористуванн¤м, а також в≥д р≥вн¤ вихованн¤ широкоњ громадськост≥.

ќтже, перед народом ”крањни стоњть серйозна проблема: необх≥дно негайно припинити процес руйнуванн¤ б≥осфери, гармон≥зувати взаЇмов≥дносини сусп≥льства з природою.

1

Ќазва: ¬плив людини на пов≥тр¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1352 прочитано)