≈колог≥¤ > ¬плив природних катастроф
Ўтучн≥ (антропогенн≥): 1) нещасн≥ випадки, в тому числ≥: - транспортн≥ (автомоб≥льн≥, зал≥зничн≥, ав≥ац≥йн≥ та водн≥); - промислов≥, в тому числ≥ вибухи, пожеж≥, викиди б≥олог≥чно та х≥м≥чно актвино небезпечних речовин, зокрема рад≥оактивних. 2) навмисн≥ небезпечн≥ д≥њ, зокрема терористичн≥ акц≥њ, соц≥альн≥ потр¤с≥нн¤, воЇнн≥ д≥њ. —л≥д зазначити, що б≥льш т¤жк≥ психолог≥чн≥ насл≥дки звичайно мають т≥ нещасн≥ випадки, ¤к≥ Ї антропогенними, а не природними. ¬ розвитку посттравматичного стресового розладу пров≥дну роль в≥д≥грають так≥ чинники: 1) непередбачуван≥сть травмуючоњ д≥њ (вибуху, катасрофи чи стих≥йного лиха); 2) жорсток≥сть, брутальне поводженн¤ терорист≥в, злочинц≥в; 3) тривал≥сть напруженн¤, на¤вн≥сть загрози дл¤ здоров'¤ ≥ самого житт¤ (хрон≥чний страх) при перебуванн≥ в контрац≥йному табор≥, на окупован≥й чи еколог≥чно забруднен≥й територ≥њ, в зон≥ воЇнних д≥й; 4) почутт¤ псих≥чноњ та/або ф≥зичноњ безпорадност≥, комплекс жертви; 5) виснаженн¤, на¤вн≥сть поранень, захворювань, що виникли внасл≥док лиха; 6) недостатн≥й р≥вень соц≥ального захисту потерп≥лих. —постереженн¤ св≥дчать, що тривал≥сть про¤в≥в симпотоматичним –“SD може становити в≥д одного тижн¤ до 30 ≥ б≥льше рок≥в. «а даними √. аплан, вони повн≥стю зникають у 30% потерп≥лих, у 40% симптоми псих≥чного розладу залишаютьс¤ у стерпн≥й форм≥, у 20% потерп≥лих, незважаючи на надану допомогу, симптоми –“SD збер≥гаютьс¤, в 10% псих≥чний стан з часом нав≥ть пог≥ршуЇтьс¤. —под≥ватис¤ на повну реаб≥л≥тац≥ю варто за умов одночасного ≥ гострого про¤ву симптом≥в захворюванн¤, короткочасн≥ (до 6 м≥с¤ц≥в) псих≥чного розладу, на¤вност≥ здорового ???????, активност≥ соц≥ально-психолог≥чноњ п≥дтримки потерп≥лих, в≥дсутност≥ в них ≥нших психолог≥чних, псих≥атричних чи соматичних проблем, ускладнень, зумовлених конфл≥ктами з навколишн≥ми. ўодо психолог≥чних насл≥дк≥в чорнобильськоњ катастрофи, то варто наголосити на поширеност≥ таких внутр≥шньоособист≥сних конфл≥кт≥в, ¤к≥ пов'¤зан≥ з боротьбою мотив≥в (наприклад, м≥ж обов'¤зком ≥ прагненн¤м безпеки), виникають при необх≥дност≥ приймати р≥шенн¤ за умов деф≥циту часу, ≥нформац≥њ та зач≥пають суперечлив≥ (профес≥йн≥, в≥домч≥, територ≥альн≥) ≥нтереси р≥зних ос≥б чи груп. «акордонний ≥ в≥дчизн¤ний досв≥д психолог≥чноњ допомоги потерп≥лим в екстримальних ситуац≥¤ св≥дчить про труднощ≥ у створенн≥ теор≥њ або, принаймн≥, системи категор≥й, адекватноњ завданн¤м практики. «г≥дно з "теор≥Їю криз" ƒж.якобсон - людина маЇ розгл¤датис¤ у власн≥й еколог≥чн≥й перспектив≥, в природному людському оточенн≥ не т≥льки ¤к ≥ндив≥д, а й ¤к елемент б≥льшоњ соц≥альноњ системи (с≥м'њ, групи). ÷¤ теор≥¤ наголошуЇ на можливост≥ уникненн¤ "фатальних паталог≥чних насл≥дк≥в" ≥ завершенн≥ кризи пол¤гають у проблем≥, ¤ку неможливо ≥гнорувати , розв'¤зати швидко та у звичний спос≥б [39]. …детьс¤ про так≥ складн≥ життЇв≥ ситуац≥њ, ¤к смерть близькоњ людини, т¤жке захворюванн¤, зм≥на соц≥альноњ рол≥ (ув'¤зненн¤, одруженн¤, зм≥на роботи) та статусу тощо, тобто про зм≥ну звичного способу житт¤. ÷¤ зм≥на за ƒж. аплан, проходить так≥ етапи: 1) зростанн¤ псих≥чного напруженн¤, що стимулюЇ спроби розв'¤зати проблеми у звичний спос≥б; 2) подальше нарощуванн¤ напруженн¤ через безрезультатн≥сть звичних д≥й; 3) ще б≥льше напруженн¤, ¤ке стимулюЇ моб≥л≥зац≥цю внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х ресурс≥в, змушуЇ вишукувати ≥нновац≥йн≥ засоби виходу ≥з кризи. якщо ц≥ спроби ви¤вл¤ютьс¤ марними, криза переходить у 4 стад≥ю; 4) стан депрес≥њ, втрата над≥й ≥ дезорган≥зац≥¤ особистост≥. яковенко. ѕсихолог≥¤ людини (ст.72). ѕочинаючи з 1987 р. Ќƒ≤ психолог≥њ ћЌќ ”крањни розпочато ви¤вленн¤ впливу чорнобилькоњ катастрофи на псих≥чний стан д≥тей та п≥дл≥тк≥в р≥зних територ≥альних та в≥кових груп. ÷е було перше масштабне експериментальне досл≥дженн¤ психолог≥чних насл≥дк≥в авар≥њ на „ј≈—, проведене на 1200 учн¤х 3-х, 5-х, 7-х, 9-х клас≥в, в тому числ≥: а) евакуйованих ≥з зони в≥дчуженн¤ до иЇва; б) мешканц≥в район≥в, прилеглих до зони в≥дчуженн¤ (в ∆итомирськ≥й, ињвськ≥й та „ерн≥г≥вськ≥й област¤х); в) ки¤н; г) контрольноњ групи з ѕолтавськоњ област≥. ¬ результатах даного обстеженн¤ навод¤тьс¤ досить тривожн≥ дан≥ щодо пог≥ршенн¤ показник≥в розвитку вищих псих≥чних функц≥й школ¤р≥в, ¤к≥ проживали в районах, прилеглих до зони в≥дчуженн¤, на¤вност≥ ускладнень при адапатац≥њ до нових умов житт¤ переселенц≥в ≥ психолог≥чних проблем в учн≥в, що пост≥йно мешкають в иЇв≥. ¬арто пригадати, що потерп≥л≥ не ¤вл¤ють собою однор≥дноњ сп≥льноти. ¬они належать до р≥зних категор≥й, територ≥альних ≥ профес≥йних груп. «окрема, серед "д≥тей „орнобил¤" можна вид≥лити принаймн≥ дев'¤ть п≥дгруп, в≥дм≥нних за чисельн≥стю, м≥сцем проживанн¤, сп≥вв≥дношенн¤м негативних чинник≥в, характером переживанн¤ стресовоњ ситуац≥њ. яковенко. ѕсихолог≥¤ людини. ст.76 1.2. ѕсихолог≥чн≥ та соц≥ально-психолог≥чн≥ насл≥дки авар≥њ на „ј≈—. ”загальненн¤ матер≥ал≥в досл≥дженн¤, що виконувалис¤ в ≤нститут≥ психолог≥њ ”крањни п≥д кер≥вництвом ќ.¬. иричука продовж 1991 р., даЇ п≥дстави констатувати, що авар≥¤ на „орнобильськ≥й ј≈— ≥ пов'¤зан≥ з нею насл≥дки значно вплинули на ситуац≥ю життЇд≥¤льност≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ безпосередньо проживали ≥ продовжують проживати в зонах рад≥оеколог≥чного контролю. ÷≥ зм≥ни спричинили порушенн¤ систем соц≥альних в≥дносин, стереотип≥в еколог≥чноњ повед≥нки та землекористуванн¤, що склалис¤ впродовж генерац≥й, в≥дпрацьованих ≥ перев≥рених на практиц≥ форм в≥дтворенн¤ ≥ розвитку соц≥альноњ взаЇмод≥њ, в тому числ≥ й у вихованн≥ п≥дростаючих генерац≥й. ѕсихотравмуюча ситуац≥¤, що склалас¤ п≥сл¤ чорнобильськоњ катастрофи, посилила "в≥дцентров≥" тенденц≥њ в псих≥ц≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, актив≥зувала негативн≥ про¤ви ≥ндив≥дуальних в≥дм≥нностей, загострила тенденц≥њ розвитку окремих рис характеру, ¤к≥ набули р≥вн¤ акцентуац≥й. ќстаннЇ п≥двищило ймов≥рн≥сть конфл≥кт≥в, ускладнень в адаптац≥њ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в до соц≥ального оточенн¤, призвело до зниженн¤ р≥вн¤ психосоц≥альноњ активност≥ - з одного боку, та зб≥льшенн¤ алкогол≥зац≥њ ≥ вживанн¤ наркотик≥в - з ≥ншого. «агалом дл¤ вс≥х обстежених категор≥й д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в були характерн≥ певн≥ в≥дхиленн¤ в розвитку ≥ повед≥нц≥: - у сфер≥ ф≥зичного розвитку - хрон≥чне захворюванн¤, зниженн¤ показник≥в ф≥зичноњ п≥дготовленост≥; - в псих≥чному розвитку - стрес, в≥д ¤кого не можна "втекти" нав≥ть при перењзд≥ на нове м≥сце проживанн¤, фрустрац≥¤, гальмуванн¤ розвитку вищих псих≥чних функц≥й, деформац≥¤ емоц≥йного стану, мотив≥в д≥¤льност≥ ≥ повед≥нки; - у сфер≥ соц≥ально-психолог≥чного розвитку - соц≥альна дезадаптац≥¤, агресивн≥сть, схильн≥сть до конфл≥кт≥в; - у сфер≥ духовного розвитку - екзистенц≥йна криза, втрата сенсу житт¤, дедвальвац≥¤ загальнолюдських, культурно-нац≥ональних та ≥ндив≥дуальних ц≥нностей. —еред детерм≥нант в≥дхилень в розвитку ≥ повед≥нц≥ д≥тей „орнобил¤, —.≤.яковенко називаЇ так≥: 1. Ўк≥дливий вплив рад≥оактивного опром≥ненн¤ д≥тей, що призводить до пог≥ршенн¤ здоров'¤ ≥ загалбьноњ сптен≥зац≥њ псих≥ки. —тосовно цього й дос≥ не вивчене питанн¤ про насл≥дки "взаЇмод≥њ" рад≥онукл≥д≥в та ≥нших шк≥дливих речовин (пестицид≥в, н≥трат≥в тощо), ¤к≥ використовуютьс¤ у с≥льському господарств≥. ¬иход¤чи з в≥дпов≥дей учн≥в, т≥льки 13% школ¤р≥в в≥дчувають себе практично здоровими. ƒе¤к≥ експерти схильн≥ по¤снювати так≥ в≥дчутт¤ ≥ самооц≥нки ¤к стумульован≥ засобами масовоњ ≥нформац≥њ. ѕроте анал≥з, проведений соц≥ологами ћ≥нська, даЇ п≥дставу вз¤ти п≥д сумн≥в т≥льки таке по¤сненн¤ факт≥в. р≥м легкоњ простуди та ≥нфекц≥й у багатьох школ¤р≥в звичними Ї: головний б≥ль (у 37%), швидка ≥ часта перевтома ( у 33%), слабк≥сть (у 20%), запамороченн¤ (у 10-16%), нудота ( у 10%), кровотеча з носа (у 6%), шум у вухах (у 4%). ѕри цьому к≥льк≥сть школ¤р≥в, ¤к≥ в≥дчувають значн≥ недуги, зростаЇ з≥ зб≥льшенн¤м р≥вн¤ рад≥оактивного забрудненн¤. 2. —еред зовн≥шн≥х чинник≥в, що актуал≥зують психолог≥чний стрес, - низька ¤к≥сть медичного обслуговуванн¤, незадов≥льна орган≥зац≥¤ пост≥йного медичного спостереженн¤ та оздоровленн¤ д≥тей. «а св≥дченн¤м 45% батьк≥в, медичне спостереженн¤ за д≥тьми взагал≥ не ведетьс¤. «агальним медичним огл¤дам п≥ддана лише третина д≥тей. Ќа диспансерний обл≥к поставлено т≥льки 15% д≥тей з тих, хто маЇ хрон≥чн≥ захворюванн¤. ѕро незадов≥льний стан медичного обслуговуванн¤ ≥ проф≥лактичноњ роботи в «– св≥дчать факти масового самол≥куванн¤: домашн≥ми засобами при хворобах ≥ частих недугах обход¤тьс¤ (за даними соц≥олог≥ ћ≥нська) 66% рос≥йських школ¤р≥в та њхн≥х батьк≥в, 50% - в ”крањн≥; 62% - в ЅЇларус≥. “≥льки близько третини опитаних в –ос≥њ ≥ ЅЇларус≥ ≥ близько 40% в ”крањн≥ звертаютьс¤ при захворюванн¤х в медичн≥ установи за м≥сцем проживанн¤. ¬ школах медпункти працюють слабо, в багатьох випадках вони взагал≥ в≥дсутн≥ц, њхн≥ми послугами користуютьс¤ т≥льки 2,5% д≥тей, що викликано недостатн≥стю, а переважно й в≥дсутн≥стю необх≥дних медичних препарат≥в. 3. ѕереважна б≥льш≥сть дорослого населенн¤ перебуваЇ в незнанн≥ щодо еколог≥чноњ обстановки, власноњ дол≥, об'Їктивних даних про власне здоров'¤ та здоров'¤ своњх д≥тей. ѕри цьому в≥дсутн¤ будь-¤ка орган≥зац≥¤ елементарного еколог≥чного всеобучу. 4. ѕсихолог≥чна актуальн≥сть авар≥њ дл¤ д≥тей п≥дтримуЇтьс¤ негативною ≥нформац≥Їю з боку батьк≥в ≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. Ќадм≥рн≥сть негативноњ ≥нформац≥њ перешкоджаЇ формуванню "позитивного мисленн¤", здатност≥ пом≥чати позитивн≥ моменти житт¤, жити без стрес≥в.
Ќазва: ¬плив природних катастроф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (11849 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
