≈колог≥¤ > ¬плив природних катастроф

як видно з приведених в таб.1 даних, в зон≥ посиленого рад≥оеколог≥чного контролю (–≈ ) у школ¤р≥в простежуЇтьс¤ на¤вн≥сть таких негативно забарвлених емоц≥йних симптомокомплекс≥в: незахищен³сть (87,3+4,0 ≥ 34,2+5,4; р тривожн≥сть (86,3 4,0 ≥ 51,3 5,7; р 0,001), недов≥ра до себе

(12,3 3,8 ≥ 2,6 1,8; р 0,.01), в≥дчутт¤ неповноц≥нност≥ (16,4 4,3 ≥ 3,9 2,2; р 0,01), ворож≥сть (29,7 3,8 ≥ 11,2 5,6; р 0,001). ƒещо вищими показниками вир≥зн¤Їтьс¤ конфл≥ктн≥сть (22,1+3,4 ≥ 10,1+5,1) та депресивн≥сть (8,9 5,6 ≥ 1,1 0,8), хоча результат не дос¤гаЇ статистично значущого р≥вн¤, ¬ той же час простежуЇтьс¤ високий показник симптомокомплексу, пов`¤заного ≥з труднощами сп≥лкуванн¤ у контрольн≥й груп≥ (17,2 3,1 ≥ 20,8 9,6), хоча результат також не дос¤гаЇ статистично значущого р≥вн¤. “аке ¤вище, на наш погл¤д, може бути зумовлене соц≥альними факторами ≥ не пов`¤зане ≥з впливом навколишньго середовища.

якщо просл≥дкувати динам≥ку розвитку симптомокомплекс≥в, то побачимо, що показники по таких симптомокомплексах ¤к незахищен≥сть (81,9 4,5 ≥ 75,3 3,4 ), тривожн≥сть (58,3 5,8 ≥ 86,3

3,7), ворож≥сть (31,9 5,4 ≥ 27,4 3,8) залишаютьс¤ в≥дносно стаб≥льними ¤к в молодшому так ≥ в середньому шк≥льному в≥ц≥. ¬иход¤чи з цього, можна зробити попередн≥й висновок про те, що дан≥ негативно забарвлен≥ симптомокомплекси виникли п≥д впливом неспри¤тливоњ еколог≥чноњ ситуац≥њ, тобто п≥двищеного рад≥ац≥йного фону ≥ Ї результатом реагуванн¤ псих≥чноњ сфери школ¤р≥в у в≥дпов≥дь на забруднене довк≥лл¤.

¬ той же час так≥ симптомокомплекси ¤к в≥дчутт¤ неповноц≥нност≥ (5,5 2,6 ≥ 16,4 4,3; р 0,01),конфл≥ктн≥сть (15,2+ 4,2 ≥ 28,7 5,3; р 0,001), труднощ≥ сп≥лкуванн¤ ≥ (5,5 2,6 ≥ 28,7 5,3; р 0,001), депресивн≥сть (0 ≥ 17,8; р 0,001) в середньому шк≥льному в≥ц≥ достов≥рно зменшуютьс¤. Ќа нашу думку, таке ¤вище пов`¤зано ≥з психолог≥чними особливост¤ми д≥тей молодшого шк≥льного в≥ку. ¬ цей пер≥од надзвичайно актуальними Ї проблеми адаптац≥њ до вимог шк≥льного режиму, побудови м≥жособист≥сних стосунк≥в тощо. ѕ≥зн≥ше, в м≥ру особист≥ного зростанн¤, так≥ проблеми стають б≥льш .збалансованими. « ≥ншого боку, на¤вн≥сть недов≥ри до себе (12,3 3,8 ≥ 31,9 5,4; р 0,01) у середньому шк≥льному в≥ц≥ може св≥дчити про в≥дсутн≥сть впевненост≥ у своњх силах. Ќа наш погл¤д, це спричинено в≥дсутн≥стю позитивноњ життЇвоњ перспективи, ¤ка породжуЇтьс¤ перебуванн¤м у ситуац≥њ хрон≥чного стресу.

–озгл¤немо ≥нш≥ показники, отриман≥ за допомогою тесту Ћюшера. “ут надзвичайно часто зустр≥чаЇтьс¤ ситуац≥¤ запереченн¤ основних (1,2,3,4) кольор≥в, наданнн¤ переваги додатковим, (5,6,7,0), використанн¤ останн≥х у груп≥ компенсац≥њ.

7 5 1 2 3 6 4 0 7!

+ + х х = = - -

5 1 7 4 6 2 3 0 4!

+ + х х = = - -

 р≥м того, високий р≥вень емоц≥йного напруженн¤ у школ¤р≥в зони –≈  зустр≥чаЇтьс¤ достов≥рно част≥ше (8,9+2,3 ≥ 2,2 +1,1; р<0,01). ¬дв≥ч≥ вищим ¤вл¤Їтьс¤ середн≥й р≥вень (29,7+3,7 ≥ 19,1+2,9; р<0,05). ўо стосуЇтьс¤ низького р≥вн¤ емоц≥йного напруженн¤, то в контрольн≥й груп≥ даний показник достов≥рно вищий (44,8+4,1 ≥ 59,6+0,7 р<0,001). ѕростежуЇтьс¤ певна динам≥ка у рост≥ р≥вн¤ емоц≥йного напруженн¤. “ак, середн≥й показник достов≥рно вищий у молодших школ¤р≥в (38,3+5,6 ≥ 20,8+4,7; р<0,05). Ќизьк≥ показники р≥вн¤ емоц≥йного напруженн¤ суттЇво не в≥др≥зн¤ютьс¤ (43.8+5,8 ≥ 45,8+5,8; р<0,05). ¬исок≥ показники цього параметру залишаютьс¤ практично однаковими в обидвох в≥кових групах (8,2+3,2 ≥ 9,7+3,4; р<0,05).

“ак≥ дан≥ дають п≥дставу стверджувати про вплив еколог≥чноњ ситуац≥њ на психоемоц≥йну сферу д≥тей. —л≥д п≥дкреслити, що на¤вн≥сть в≥дносно ст≥йких високих та середн≥х показник≥в р≥вн¤ емоц≥йного напуженн¤ у школ¤р≥в молодшого та середнього шк≥льного в≥ку зумовлена саме впливом п≥двищеного рад≥ац≥йного фону, оск≥льки ≥нш≥ фактори, що зумовлюють емоц≥йне напруженн¤, впливали на д≥тей експериментальноњ та контрольноњ груп в однаков≥й м≥р≥.

ѕ≥двищений р≥вень емоц≥йноњ напруги може призвести до невротизац≥њ д≥тей. ѕро це св≥дчить на¤вн≥сть негативноњ тенденц≥њ емоц≥йного реагуванн¤ д≥тей, ви¤вленоњ за допомогою спец≥альноњ медико-психолог≥чноњ методики вивченн¤ р≥вн¤ невротизац≥њ (опитувальник —анкт-ѕетербурзького ≥нституту ≥м.¬.ћ.ЅехтерЇва). ¬ зон≥ посиленого рад≥оеколог≥чного контролю переважав такий р≥вень невротизац≥њ, ¤кий оц≥нюЇтьс¤ ¤к передпатолог≥чний, передневротичний (27,8 6,1 ≥ 9,5 4,5; р<0,05), тод≥ ¤к виражених патолог≥чних форм невротичних розлад≥в не спостер≥галось.

“аким чином, результати нашого досл≥дженн¤ суперечать даним оф≥ц≥йноњ статистики, де зазначаЇтьс¤, що п≥сл¤ „орнобильсткоњ катастрофи в ”крањн≥ не ви¤влено в≥рог≥дних зм≥н р≥вн¤ нервово-психолог≥чноњ патолог≥њ (2,с.14). ѕроте, при спец≥ально проведеному психолог≥чному обстеженн≥ школ¤р≥в в зон≥ посиленого рад≥оеколог≥чного контролю встановлено в≥рог≥дне переважанн¤ патолог≥чних форм нервово-псих≥чних розлад≥в.

„орнобильська катастрофа призвела в ”крањн≥ до забрудненн¤ рад≥онукл≥дами з р≥внем б≥льше 1  ≥/км кв близько 35млн. га з населенн¤м приблизно 5 млн ос≥б, при чому чверть з них - д≥ти, орган≥зм в ц≥лому ≥ псих≥ка ¤ких Ї особливо чутливими до рад≥ац≥йного впливу (2, с.13).

ƒо недавнього часу в променев≥й патолог≥њ основну увагу прид≥л¤лос¤ великим дозам загального опром≥ненн¤ ( б≥льше 1 √р), що викликали гостру променеву хворобу, ¤ка безпосередньо загрожувала життю потерп≥лого ( ™рмолаЇва-ћаковська ј.ѕ.в сп≥вавт.1983). ќц≥нка впливу малих доз рад≥ац≥њ залишаЇтьс¤ суперечливою.

ќднак, прот¤гом останн≥х рок≥в у св≥тов≥й л≥тератур≥ простежуЇтьс¤ схиленн¤ в сторону визнанн¤ можливоњ шк≥дливоњ д≥њ доз опром≥ненн¤ менших 5 с√р/р≥к ( онопл¤нников ј.“. в сп≥вавт.1983, Ѕорисова ¬.¬.1984).

ћалими вважаютьс¤ дози одноразовоњ рад≥ац≥йноњ д≥њ, ¤к≥ не перевищують 100 –ад (1√р). јле в≥дносно до авар≥њ на „ј≈— такими сл≥д вважати в основному дози, менш≥ 20 –ад або 0,2 √р (Ѕрилл≥ант ћ.ƒ. в сп≥вавт.1987.

”загальненн¤ результат≥в нашого досл≥дженн¤ св≥дчить про те, що рад≥ац≥йне забрудненн¤ довк≥лл¤ п≥сл¤ авар≥њ на „ј≈— призвело до пог≥ршенн¤ умов дл¤ повноц≥нного псих≥чного розвитку д≥тей та п≥дл≥тк≥в. ” зв`¤зку з цим особливоњ важливост≥ набираЇ психолог≥чне вивченн¤ ≥ ви¤вленн¤ граничних стан≥в, тобто допатолог≥чних зм≥н у псих≥чному стан≥ д≥тей, ¤к≥ не дос¤гли ступен¤ хвороби, але в значн≥й м≥р≥ негативно впливають на псих≥чний розвиток.

ќск≥льки ф≥зичне здоров`¤ у значн≥й м≥р≥ залежить в≥д душевного стану, вр≥вноваженост≥ почутт≥в, своЇчасного вир≥шенн¤ внутр≥особист≥сних конфл≥кт≥в, в≥д формуванн¤ гармон≥йних стосунк≥в, важливу роль в≥д≥граЇ попередженн¤ стан≥в, ¤к≥ викликають надм≥рну емоц≥йну напружен≥сть.

ƒ≥ти та п≥дл≥тки, у ¤ких ви¤вл¤Їтьс¤ п≥двищений р≥вень невротизац≥њ, емоц≥йна нестаб≥льн≥сть та негативн≥ емоц≥йн≥ симтомокомплекси, становл¤ть Ђгрупу ризикуї в≥дносно розвитку псих≥чноњ ,психосоматичноњ патолог≥њ та соц≥альноњ дезадаптац≥њ. ќтже, можна зробити висновок , що в≥дхиленн¤ в емоц≥йн≥й сфер≥ ¤вл¤ютьс¤ своЇр≥дними ≥ндикаторами впливу рад≥ац≥йного забрудненн¤ довк≥лл¤ на псих≥чний розвиток школ¤р≥в. “ому необх≥дно своЇчасно ви¤вити д≥тей, що потребують психолог≥чноњ допомоги з метою психокорекц≥йноњ роботи.

¬ св≥тов≥й практиц≥ ,вивченн¤ впливу навколишнього середовища на здоров`¤ дитини, функц≥онуванн¤ емоц≥йноњ сфери, проводитьс¤ шл¤хом попереднього ви¤вленн¤ незначних в≥дхилень та найб≥льш ранн≥х симптом≥в невротизац≥њ, ¤к≥ в значн≥й м≥р≥ визначають стан здоров`¤ у подальшому житт≥ особи (7,с.79).

¬≥дпов≥дно до завдань збереженн¤ псих≥чного здоров`¤ д≥тей, що мешкають у зон≥ посиленого рад≥ац≥йного контролю, нами визначен≥ концептуальн≥ п≥дходи та розробл¤ютьс¤ програми психолого-педагог≥чноњ допомоги д≥т¤м Ђгрупи ризикуї.

≤≤. –езультати псих≥чного розвитку школ¤р≥в, що мешкають в зон≥ посиленого –≈ .

2.1. ¬ результат≥ за даними пор≥вн¤льноњ характеристики показник≥в проективноњ методики ƒ-ƒ-Ћ у школ¤р≥в зони –≈  постежуютьс¤ наступн≥ показники.

«а параметром "незахищен≥сть" у в≥кових групах 7-13 р. достов≥рно переважають висок≥ показники у пор≥вн¤нн≥ з котрольним. ѕаралельно на¤вн≥ достов≥рн≥ показники тривожност≥, ¤ка присутн¤ у д≥тей молодшого (6-10 р.) та середнього (11 ≥ 14 р.) шк≥льного в≥ку, в≥дсутн≥ висок≥ показники тривожност≥ у 12 ≥ 13 р.

¬ той же час за даними тесту Ћюшера достов≥рно високий р≥вень емоц≥йного напруженн¤ присутн≥й саме в 13 р. ≥ 6 р.

¬исновок/коментар≥ ??

ћи вважаЇмо, що така ситуац≥¤ може...??

—л≥д в≥дзначити, що дан≥ по ≥нших симптомокомплексах спостер≥гаЇтьс¤ дещо краща ситуац≥¤. “ак, показники симп-ксу недов≥ра до себе у д≥тей зони –≈  достов≥рно в≥др≥зн¤ютьс¤ лиш у 8 р. (2,3 ? 0,3 ≥ 0,4 ? 0,2; t = 5,3) та 13 р. (4,1 ? 0,4 ≥ 1,0 ? 0,2; t = 6,8). ќднак, ¤кщо брати до уваги, що дан≥ в≥ков≥ групи сп≥вв≥днос¤тьс¤ в≥дпов≥дно з молодшим та середн≥м шк≥льним в≥ком, то Ї право стверджувати про присутн≥стьт недов≥ри до себе у д≥тей початкових та середн≥х клас≥в зони –≈ .

Ќа¤вн≥сть недов≥ри до себе у д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в зони –≈  може бути пов'¤зана саме з проблемою неблагополучност≥ еколог≥чноњ ситуац≥њ, зокрема з ≥нформац≥Їю про насл≥дки „орнобильськоњ катастрофи. ћаЇтьс¤ на уваз≥ власна безпом≥чн≥сть, знев≥ра у своњх можливост¤х, зокрема в проблем≥ навчальноњ д≥¤льност≥, у п≥дл≥тк≥в, ¤ким виповнилос¤ 3-4 роки в момент вибуху на „ј≈—.

‘рейд - характеристика 3-4 в≥ку!

‘ормуванн¤ комплекс≥в.....

ўо стосуЇтьс¤ п≥дл≥тк≥в комплексу неповноц≥нност≥, то достов≥рн≥ результати на¤вн≥ в молодшому шк≥льному в≥ц≥ 7 ≥ 8 рок≥в, в≥дпов≥дно 2,3 ? 0,3 ≥ 0,7 ? 0,3 в контрол≥ та 3,2 ? 0,4 ≥ 1,4 ? 0,3 в контрол≥.

«а параметрами "ворож≥сть" ≥ "конфл≥ктн≥сть", достов≥рно висок≥ показники також простежуютьс¤ лише в молодшому шк≥льному в≥ц≥ (7-10 р.) ≥ знижуютьс¤ починаючи з 11 р.

ѕри цьому ..... [стор. 5 ---]

Ќа нашу думку, таке ¤вище пов'¤зано ≥з психолог≥чними особливост¤ми д≥тей молодшого шк≥льного в≥ку. ¬ цей пер≥од надзвичайно актуальними Ї проблеми адаптац≥њ до вимог шк≥льного режиму, побудови м≥жособист≥сних стосунк≥в тощо. ѕ≥зн≥ше, в м≥ру особист≥сного зростанн¤, так≥ проблеми стають б≥льш збалансованими.

« ≥ншого боку, на¤вн≥сть недов≥ри до себе, ст≥йка тривожн≥сть [незахищен≥сть] у середньому шк≥льному в≥ц≥ св≥дчить про в≥дсутн≥сть ви¤вленост≥ у своњх силах внасл≥док пост≥йного перебуванн¤ в умовах хрон≥чного стресу.

Ќа¤вн≥сть незахищеност≥ у вс≥х в≥кових групах може св≥дчити про невпевнен≥сть школ¤р≥в не лише у пост≥йних надходженн¤х матер≥альноњ допомоги, ¤ку зд≥йснюЇ м≥сцева влада ≥ ур¤д з метою покращенн¤ умов проживанн¤ ≥ харчуванн¤, а й недостатньо корекц≥йну ≥ роз'¤снувальну роботу вчител≥в, психолог≥в, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

 укуруза √.ћ.

–езультати р¤ду досл≥джень стану псих≥чного здоров'¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в в зонах, ¤к≥ постраждали в≥д авар≥њ, демонструють значне зб≥льшенн¤ поширеност≥ пограничних нервово-псих≥чних розлад≥в у цих д≥тей пор≥вн¤но з контролем [21]. ¬ таких д≥тей част≥ше в≥дзначалис¤ ст≥йк≥ астен≥чн≥ стани, ≥похондричний синдром, фоб≥чний синдром, депресивна симптоматика, ¤к≥ поЇднувалис¤ ≥з вегетативними порушенн¤ми. ¬и¤влена в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ залежност≥ м≥ж межовими нервово-псих≥чними розладами ≥ р≥внем рад≥ац≥йного впливу дозволила авторам прийти до висновку про те, що проживанн¤ в умовах хрон≥чноњ психотравмуючоњ ситуац≥њ зумовлюЇ формуванн¤ у р¤ду д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в стани псих≥чноњ дезадаптац≥њ, кл≥н≥чн≥ особливост≥ ¤ких в≥дпов≥дають особливост¤м психогенн≥й. ќбидва фактори (рад≥ац≥йне ураженн¤ ≥ емоц≥йний стрес) взаЇмодоповнюють, п≥дсилюють один одного ≥ у в сукупност≥ ведуть до зниженн¤ адаптац≥йного потенц≥алу ≥ пог≥ршенн¤ здоров'¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в [43]/

¬ результат≥ дворазового обстеженн¤ в 1987 ≥ 1989 рр. п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ проживають в районах постраждалих в≥д авар≥њ на „ј≈—, ј.≤.Ќегу?? ≥ сп≥в. јвт. (1991) ви¤вили достов≥рне зростанн¤ р≥вн¤ невроматизму. ∆иттЇва перспектива школ¤р≥в-п≥дл≥тк≥в ≥з Ќародич≥вського р-ну була скорочена в час≥ (56,2 роки пор≥вн¤но з 76,4 р. в контрольн≥й груп≥) ≥ в н≥й часто були присутн≥ можлив≥ власн≥ хвороби, ≥ смерт≥ близьких. ѕри поглибленому психоневролог≥чному тестуванн≥ лише у 16% д≥тей, ¤к≥ пред'¤вили скарги на своЇ здоров'¤, це було п≥дтверджено об'Їктивно. јвтори по¤снюють цей факт певною тенденц≥Їю до аггравац≥њ??, ≥нду???ваноњ напружен≥стю соц≥ально-психолог≥чноњ ситуац≥њ.

–езультати вим≥рюванн¤ самооц≥нок п≥дл≥тк≥в - жител≥в √омельськоњ обл. св≥дчать про б≥льшу, в пор≥вн¤нн≥ з контролем, нест≥йк≥сть емоц≥йноњ сфери, вираженост≥ тривожно-депресивного компоненту, невпевненост≥ в соб≥, б≥льш низькоњ оц≥нки своњх можливостей. ¬ м≥жособист≥сн≥й взаЇмод≥њ њх в≥др≥зн¤Ї б≥льша замкнут≥сть, обережн≥сть у сп≥лкуванн≥ [45]/

јнал≥з емоц≥йноњ сфери п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ проживають на забруднених територ≥¤х, ви¤вив з них на¤вн≥сть симптом≥в "позиц≥њ жертви" ≥ елементи аутодеструктивноњ повед≥нки, переважанн¤ негативних життЇвих перспектив [137].

” школ¤р≥в, ¤к≥ проживають в зонах рад≥ац≥йного забрудненн¤, заф≥ксований так званий "стрес безпом≥чност≥ в обт¤жлив≥й ситуац≥њ", ¤кий про¤вл¤Їтьс¤ почутт¤м безпом≥чност≥, подавленим настроЇм, прагненн¤м до розр¤дки, спокою, тривожним станом у зв'¤зку з негативними зм≥нами в житт≥ [119]. ƒо 1994 р. головними ц≥нност¤ми дл¤ них Ї "житт¤" ≥ "здоров'¤ близьких" [53].

 омплекси психолог≥чне обсл≥дуванн¤ 6-7-р≥чних д≥тей, ¤к≥ проживають в √омельськ≥й област≥, пор≥вн¤но з контролем ви¤вило у д≥тей основноњ групи в середньгому б≥льш низьк≥ показники по вс≥х ≥нтелектуальних функц≥¤х [18].

јнал≥з психолог≥чного статусу д≥тей з район≥в з рад≥онукл≥дним забрудненн¤ми, ¤к≥ поступають на санаторно-курортне л≥куванн¤ в еколог≥чно "чист≥" зони, дозволило вид≥лити в числ≥ дом≥нуючих фактор тривожност≥, встановити про¤ви незахищеност≥, ворожост≥, конфл≥ктност≥, почутт¤ неповноц≥нност≥. ¬ процес≥ санаторно-курортного л≥куванн¤ заф≥ксована тенденц≥¤ до нормал≥зац≥њ психолог≥чного статусу д≥тей [68, 82, 160].

“аким чином, при списанн≥ особливостей характеру та емоц≥йного реагуванн¤ в р≥зних категор≥¤х д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ постраждали в результат≥ авар≥њ на „ј≈—, в≥дзначалис¤ порушенн¤, ¤к≥ виражалис¤ в зниженн≥ загального емоц≥йного фону, висока тривожн≥сть, нестаб≥льн≥сть адекватних реакц≥й. Ќеадекватна самооц≥нка, що трактувалас¤ ¤к вторинн≥ зм≥ни особист≥сних особливостей п≥д впливом психотравмуючоњ постчорнобильськоњ ситуац≥њ / укуруза/.

яковенко

ст.10

ќтриман≥ дан≥, завд¤ки ¤ким можна д≥йти до останнього оптим≥стичного висновку про те, що рад≥оактивний чинник, котрий тривалий час д≥Ї на старшокласник≥в - мешканц≥в зони рад≥ац≥йного забрудненн¤ не спр¤мував свою руйн≥вну д≥ю на особист≥сть, зокреима комун≥кативну сферу, а торкнувс¤ переважно показник≥в розвитку вищих псих≥чних функц≥й на в≥дм≥ну в≥д учн≥в-переселенц≥в, в ¤ких переважно постраждала емоц≥йно-вольова сфера.

—амооц≥нка та р≥вень домагань старшокласник≥в, що живуть у зон≥ жорстокого рад≥оеколог≥чного конфл≥кту, статистично достов≥рно в≥др≥зн¤ютьс¤ в г≥рший б≥к т≥льки за одним параметром - самооц≥нка здоров'¤ / укуруза √.¬. 1996/ (пересел. зони в≥дчуж. м.ѕрип'¤ть до ’аркова).

”загальненн¤ матер≥ал≥в досл≥джень, що виконувались в 1991 р. дають п≥дстави констатувати, що авар≥¤ на „ј≈— ≥ пов'¤зан≥ з нею насл≥дки значно вплинуло на ситуац≥ю життЇд≥¤льност≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ безпосередньо проживали ≥ продовжують жити в зонах рад≥олог≥чного контролю. ÷≥ зм≥ни спричинили порушенн¤ систем соц≥альних в≥дносин, стереотип≥в соц≥альноњ повед≥нки та землекористуванн¤, що складалис¤ впродовж покол≥нь, в≥дпрацьованих ≥ перев≥рених на практиц≥ форм в≥дтворенн¤ ≥ розвитку ???? покол≥нь.

ѕсихотравмуюча ситуац≥¤, що склалас¤ п≥сл¤ авар≥њ на „ј≈— актив≥зувала негативн≥ про¤ви ≥ндив≥дуальних в≥дм≥нностей, загострила тенденц≥њ розвитку окремих рис характеру, ¤к≥ набули р≥вн¤ акцентуац≥й. ќстаннЇ п≥двищило в≥рог≥дн≥сть конфл≥кт≥в, утруднень в адаптац≥њ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в до соц≥ального оточенн¤, призвело до зниженн¤ р≥вн¤ њх психоц≥альн≥?? јктивност≥ (астмо-невротичн≥ про¤ви) - з одного боку та ....???

ст.12

” п≥дл≥тковому в≥ц≥ в≥дбуваЇтьс¤ профес≥йне самовизначенн¤ людини, вимальовуютьс¤ обриси майбутнього "????" житт¤ - формуЇтьс¤ життЇвий "сценар≥й". …ого зм≥ст значною м≥рою залежить в≥д самооц≥нки, р≥вн¤ домагань, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й, позиц≥њ особистост≥ та навколишн≥х.

ѕроведен≥ яковенком —.≤. досл≥дженн¤ показали, що дл¤ потерп≥лих, зокрема дл¤ п≥дл≥тк≥в, чорнобильська катастрофа Ї важливою в≥хою на життЇвому шл¤ху. ¬они оч≥кують у майбутньому над≥њ, про ¤к≥ њх благополучн≥ однол≥тки ≥ не згадують. ÷е т¤жк≥ захворюванн¤, смерть батьк≥в. власн≥ хвороби, ≥нвал≥дн≥сть, смерть. ќч≥кувана ними тривал≥сть житт¤, ви¤вилась меншою на 11, 6 рок≥в. ‘ормуванн¤ у багатьох з них комплексу "жертви", "приреченого" робить суб'Їктивно недоц≥льними набутт¤ осв≥ти, профес≥њ, створенн¤ с≥м'њ ≥ народженн¤ д≥тей - всього того, що входить до пон¤тт¤ "нормального" життЇвого шл¤ху.

«а даними досл≥джень ¬.≤.Ћисенка [192], понад 50% обстежених школ¤р≥в моють нервово-псих≥чн≥ порушенн¤, що Ї св≥дченн¤м њх соц≥ально-психолог≥чноњ дезадаптац≥њ. “иповими про¤вами псих≥чного неблагополучч¤ Ї астен≥зац≥¤, тривожн≥сть, роздратован≥сть, емоц≥йна нестаб≥льн≥сть. Ќегативн≥ тенденц≥њ найб≥льш виразно ви¤вились у д≥вчат, дл¤ ¤ких типов≥ про¤ви рад≥офоб≥њ, на в≥дм≥ну в≥д хлопц≥в - б≥льш агресивних ≥ означали? невпевнених в соб≥.

ѕсихолог≥чна адаптац≥¤ д≥тей до нових умов житт¤ ≥ д≥¤льност≥ в м≥сц¤х переселенн¤ досл≥джували Ћ.ј.ѕергаменщиком?? [252]. Ѕуло встановлено, що:

- структура ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й "абориген≥в" ≥ "м≥грант≥в" суттЇво не розр≥зн¤ютьс¤, на першому план≥ у старшокласник≥в така ц≥нн≥сть ¤к "здоров'¤";

- найб≥льш вразливими до впливу негативних фактор≥в ви¤вилис¤ д≥вчата, саме вони потребують пост≥йноњ психолог≥чноњ п≥дтримки.

¬плив чорнобильськоњ катастрофи викликаЇ певн≥ зм≥ни в структур≥ рис особистост≥, у самосв≥домост≥, а статус м≥гранта "нав'¤зуЇ" особлив≥ модел≥ повед≥нки.

ќсобливост≥ м≥жособистого сп≥лкуванн¤ та конфл≥кт≥в в групах д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в досл≥джувалис¤ Ѕ.ѕ.∆изневським [125]. ¬ рег≥онах з т¤жкою еколог≥чною обстановкою статистично значуще зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть конфл≥кт≥в учн≥в ≥з вчител¤ми при зниженн≥ к≥лькост≥ благополучно завершених конфл≥кт≥в.

ѕров≥дними формами повед≥нки в конфл≥кт≥ були "агрес≥¤" та "у?????нн¤" при статистично значущому зниженн≥ частки про¤в≥в "пристосуванн¤", що можна розгл¤дати ¤к про¤в синдрому соц≥ально-психолог≥чноњ дезадаптац≥њ.

Ћ.Ќ.–ожко було проведено анал≥з у¤влень молодших, середн≥х та старших п≥дл≥тк≥в про чорнобильську катастрофу та њњ насл≥дки. ¬ивчено собливост≥ самопочутт¤, активност≥, настрою (???????) зростанн¤ про¤в≥в ситуативноњ та особист≥сноњ тривоги (за —п≥лбергером). ???? ро "зн¤тт¤" стан≥в напруженн¤, тривоги, страху.....???

??≤≤. ’арактеристика району та метод≥в досл≥дженн¤.

2.1.«агальна характеристика району досл≥дженн¤.

јвар≥¤ на „орнобильськ≥й ј≈— призвела до рад≥оактивного забрудненн¤ значноњ к≥лькост≥ населених пункт≥в ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥. Ќа основ≥ спостережень, виконаних спец≥ал≥стами У—пецатомуФ та обласноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ станц≥њ рад≥оактивне забрудненн¤ територ≥њ з р≥внем в≥д 1 до 5  юр≥/км2 по ÷ез≥ю Ц 237 маЇ м≥сце у таких районах та населених пунктах:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: ¬плив природних катастроф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (11849 прочитано)