≈колог≥¤ > ¬плив природних катастроф

ќтже, ¤к св≥дчать результати досл≥дженн¤, у д≥тей молодшого шк≥льного в≥ку, що мешкають у забруднених територ≥¤х дефекти розумового розвитку зустр≥чаютьс¤ у 3,2 рази част≥ше, н≥ж в контрол≥. «устр≥чаЇтьс¤ достов≥рно велика к≥льк≥сть д≥тей з пониженими розумовими зд≥бност¤ми (р>0,01), та вдв≥ч≥ нижча к≥льк≥сть д≥тей з нормальними розумовими зд≥бност¤ми.

¬ результат≥ досл≥дженн¤ ви¤влено, що у д≥тей та п≥дл≥тк≥в зони рад≥ац≥йного забрудненн¤ ви¤влено пом≥тн≥ порушенн¤ псих≥чного розвитку, що про¤вл¤ютьс¤ зокрема в р≥зних ступен¤х розумовоњ дефективност≥ (13,0±2,4 ≥ 2, 7 ±1,3 ), понижених розумових зд≥бност¤х (49, 4±3, 6 ≥ 18, 9±3,2).

¬ 1,8 рази р≥дше в пор≥вн¤нн≥ з контролем спостер≥гаЇтьс¤ нормальний розумовий розвиток (35, 2±3, 4 ≥ 63, 5±3, 9).

ѕ≥двищенн¤ розумових зд≥бностей простежуютьс¤ у 2, 2±1, 0% при 14, 8±2, 9 у контрол≥ (р>0, 001). ќтже надзавичайно актуальними Ї питанн¤, пов'¤зан≥ з факторами, ¤к≥ можуть впливати на ≥нтелектуальний розвиток дитини при опром≥ненн≥.

¬≥домо, що у плода з 12 тижн¤ розвитку починаЇ функц≥онувати щитовидна залоза. “ому дл¤ нього може мати значенн¤ надходженн¤ рад≥оактивного йоду через орган≥зм матер≥.

ќтриман≥ нами дан≥ дають можлив≥сть просл≥дкувати динам≥ку ≥нтелектуального розвитку 10-л≥тн≥х школ¤р≥в, матер≥ ¤ких були ваг≥тними в момент катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—.

¬ст. 1

Ќа думку експерт≥в ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ ќхорони «доров'¤ (¬ќќ«), найб≥льша ≥мов≥рн≥сть про¤ву патогенних радоб≥олог≥чних ефект≥в можлива серед д≥тей, ¤к≥ п≥дпали п≥д рад≥ац≥йний вплив у пренатальному пер≥од≥, особливо на 8-15 тижн¤х внутр≥утробного розвитку - в "критичний пер≥од раннього цереброгенезу". ≤дентиф≥кац≥¤ порушень розвитку серед д≥тей, опром≥нених пренатально, дозволить закласти основи дл¤ можливих досл≥джень генетичних ефект≥в в майбутн≥х покол≥нь.

як св≥дчать дан≥, отриман≥ ≤гумновим, у д≥тей 6-7 рок≥в, ¤к≥ були опром≥нен≥ пренатально, ви¤влено достов≥рне зб≥льшенн¤ поширенн¤ псих≥чних в≥дхилень, основним чином за рахунок зб≥льшенн¤ частоти «ѕ–, резидуально-орган≥чних нервово-псих≥чних розлад≥в, невротичних та неврозопод≥бних порушень, част≥ше, н≥ж в контрол≥, зустр≥чались показники вербального, невербального ≥ загального ≥нтелекту, ¤к≥ в≥дпов≥дали "занижен≥й норм≥", «ѕ–, а також ¤к≥сн≥ типи порушень окремих компонент≥в ≥нтелектуального розвитку (темпу псих≥чноњ д≥¤льност≥, уваги, короткочасноњ пам'¤т≥, перцепц≥њ, анал≥тико-синтетичноњ д≥¤льност≥, запасу знань про навколишнЇ, мови ≥ моторики).

¬ п≥дгрупах д≥тей, де вплив рад≥ац≥йного фактору припав на критичний пер≥од раннього цереброгенезу (8-15 тижн≥в гестац≥њ) ≥ кортикогенезу ( 16-25 тижн≥в гестац≥њ), ви¤влена тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ форм порушень псих≥чного розвитку в пор≥вн¤нн≥ з п≥дгрупами д≥тей б≥льш ранн≥х (0-7 тижн≥в) ≥ п≥зн≥ших ( ? 26 тижн≥в) строк≥в гестац≥њ. [≤гумнов. јвтореферат дис.канд.мед.наук. - ћинськ, 1994].

ѕатогенн≥ рад≥оембр≥олог≥чн≥ ефекти про¤вл¤ютьс¤ та ≥нтенсиф≥куютьс¤ на фон≥ неспри¤тливоњ соц≥ально-демограф≥чноњ обстановки в районах, постраждалих в≥д авар≥њ на „ј≈—, що призводить до соц≥ально-психолог≥чноњ депривац≥њ д≥тей. ¬ той же час неспри¤тлива соц≥пальна ситуац≥¤ призводить до формуванн¤ тривожних стан≥в у батьк≥в, ¤к≥ в≥д≥грають важливу роль в ??7 порушень емоц≥йного розвитку в д≥тей. ќстанн≥, в свою чергу знижуть р≥вень псих≥чноњ адаптац≥њ д≥тей, њх ст≥йк≥сть до психосоц≥альних стресор≥в, що призовдить до виникненн¤ невротичних розлад≥в.

,

??2.3. «агальна характеристика метод≥в досл≥дженн¤.

ћетодичний ≥нструментар≥й досл≥дженн¤ складавс¤ з методу спостереженн¤, опитувальник≥в, психометричних та проективних метод≥в. « метою досл≥дженн¤ емоц≥йного стану д≥тей використовували методику Ђƒ≥м-ƒерево-Ћюдинаї, ¤ка дозвол¤Ї встановити ц≥лий р¤д емоц≥йних симтомокомплекс≥в. ≤ншим проективним методом, ¤кий дав можлив≥сть досл≥дити ≥нтенсивн≥сть тривожност≥, був тест вибору кольору Ћюшера. –≥вень невротизац≥њ та психопатизац≥њ встановлювавс¤ за допомогою медико-психолог≥чного опитувальника —анкт-ѕетербурзького ≥нституту ≥м.¬.ћ.ЅехтерЇва.

« метою пор≥вн¤нн¤ р≥вн≥в розвитку ≥нтелекту д≥тей у в≥ц≥ 7-14р. використовувалис¤ показники коеф≥ц≥Їнту розумового розвитку (IQ), що визначалис¤ з допомогою методики ƒ.¬екслера, адаптованоњ ≥ стандартизованоњ ё.«.√≥льбухом (1992). « метою економ≥њ часу при проведенн≥ скр≥н≥нгового масового обстеженн¤, в ход≥ практичного використанн¤, шкали ¬екслера скорочено до 10 субтест≥в з 12 (5 вербальних ≥ 5 невербальних субтест≥в). –≥вень уваги досл≥джувавс¤ за допомогою табл. јнф≥мова. ƒл¤ вим≥рюванн¤ сили нервових процес≥в застосовувавс¤ тепп≥нг-тест.

 р≥м того, використовувались психод≥агностичн≥ методи досл≥дженн¤ самооц≥нки “.¬.ƒембо - —.я. –уб≥нштейн в модиф≥кац≥њ ј.ћ.ѕрихожан, ¤ка базуЇтьс¤ на пр¤мому р≥вн≥ оц≥нюванн¤ школ¤рами р¤ду особист≥сних ¤костей, таких ¤к здоров'¤, зд≥бност≥, характер ≥ т.д.

ƒосл≥дженн¤ р≥вн¤ домагань проводилос¤ з допомогою моторноњ проби Ўварцландера.

???????

≤≤≤. ќсобливост≥ емоц≥йних стан≥в д≥тей, що мешкають в зон≥ посиленого рад≥олог≥чного контролю ѕрикарпатт¤.

3.1. ќсобливост≥ р≥вн¤ емоц≥йноњ напруженост≥ школ¤р≥в зони –≈ .

” школ¤р≥в зони –≈  високий р≥вень емоц≥йного напруженн¤ зустр≥чаЇтьс¤ достов≥рно част≥ше (8,9+2,3 ≥ 2,2 +1,1; р<0,01). ¬дв≥ч≥ вищим ¤вл¤Їтьс¤ середн≥й р≥вень (29,7+3,7 ≥ 19,1+2,9; р<0,05) в≥дносно контролю.

Ќа¤вн≥сть в≥дносно ст≥йких високих та середн≥х показник≥в р≥вн¤ емоц≥йного напруженн¤ у школ¤р≥в молодшого та середнього шк≥льного в≥ку зумовлена саме впливом п≥двищеного рад≥ац≥йного фону, оск≥льки ≥нш≥ фактори, що зумовлюють емоц≥йне напруженн¤, впливали на д≥тей експериментальноњ та контрольноњ груп в однаков≥й м≥р≥. « ≥ншого боку, простежуЇтьс¤ на¤вн≥сть ст≥йких симптомокомплекс≥в незахищеност≥, тривожност≥, ворожост≥, недов≥ри до себе. “ака ситуац≥¤ спричинена в≥дсутн≥стю позитивноњ життЇвоњ перспективи, ¤ка породжуЇтьс¤ перебуванн¤м в ситуац≥њ хрон≥чного стресу.

«а допомогою спец≥альноњ медико-психолог≥чноњ методики визначенн¤ р≥вн¤ невротизац≥њ також ви¤влена переважно негативна тенденц≥¤ емоц≥йного реагуванн¤ п≥дл≥тк≥в досл≥джуваноњ групи (учн≥ 7 ≥ 8 клас≥в).

¬ зон≥ посиленого рад≥оеколог≥чного контролю переважав такий р≥вень невротизац≥њ, ¤кий оц≥нюЇтьс¤ ¤к передпатолог≥чний, передневротичний (27,8 + 6,1 ≥ 9,5 +4,5; р<0,05), тод≥ ¤к виражених патолог≥чних форм невротичних розлад≥в не спостер≥галось.???????

2.4. ќсобливост≥ вербального та невербального ≥нтелектального розвитку.

¬ результат≥ проведеного досл≥дженн¤, вербального ≥нтелекту д≥тей, ¤к≥ проживають в забруднених районах –ос≥њ ≤.ј. озловою та сп≥вавт [ озлова // Ќасл≥дки „.к.] з використанн¤м спр≥н≥нг-методики визначених словникового запасу з допомогою картинок було вирахувано ≤Q кожноњ дитини. ¬ забруднених районах число д≥тей з ≤Q менше 70 становило 94 особи, в той час, ¤к в контрол≥ - 8 ( р ? 0,045).

≤нтелектуальн≥ порушенн¤ спостер≥галис¤ у 43 (5,9%) д≥тей, пор≥вн¤но з контролем 6 (2%).  ≥льк≥сть д≥тей з в≥дхиленн¤ми ≥нтелектуального розвитку в забрудненних районах вища в 3 рази, н≥ж в чистих.

ƒосл≥дженн¤ д≥тей в забруднених районах Ѕр¤нськоњ област≥, проведен≥ ≤.ј. озловою стосуютьс¤ оц≥нки зниженн¤ лише вербального чи невербального ≥нтелекту. ќднак, низьк≥ показники ¤к вербальноњ так ≥ невербальноњ сфери, може вказувати на зниженн¤ загального ≥нтелекту.

ѕродовженн¤ на стор.7 (// ѕсих≥чний розвиток "як св≥дчать результати, отриман≥ за допомогою тесту3 ¬енснера...)

??¬ставка

як св≥дчать пор≥вн¤льна характеристика вербального ≥нтелектуального коеф≥ц≥Їнту, у д≥тей молодшого шк≥льного в≥ку зони –≈  спостер≥гаютьс¤ достов≥рно геопоказники??, н≥ж в контролш≥:

в 6 рок≥в 77,0 ? 4,3 ≥ 96,4 ? 3,0 при t = 3,7;

в 7 рок≥в 72,1 ? 2,7 ≥ 94,5 ? 3,0 t = 5,6;

8 рок≥в 73,3 ? 2,3 ≥ 90,2 ? 3,3 t = 4,2.

??ќсобливост≥ псих≥чного розвитку у д≥тей та п≥дл≥тк≥в,

що мешкають у зон≥ посиленого

рад≥оеколог≥чного контролю ѕрикарпатт¤.

„орнобильська катастрофа своњми насл≥дками зачепила дол≥ сотень тис¤ч людей ≥ пос≥¤ла тривогу про майбутнЇ нашоњ крањни, основою ¤коњ Ї д≥ти. ¬насл≥док авар≥њ великий контингент дит¤чого населенн¤ потрапив п≥д вплив еколог≥чно неспри¤тливих фактор≥в [2, ст. 63].

ќсобливий неспок≥й викликають зм≥ни у псих≥чному розвитку д≥тей, ¤к≥ перебувають п≥д впливом малих доз рад≥ац≥њ. ƒ≥ти б≥льш вразлив≥ до опром≥нюванн¤, оск≥льки що кл≥тини п≥дростаючого орган≥зму б≥льш рад≥очутлив≥, н≥ж зр≥л≥ (Baredsen Q. W.1982). ≤снуванн¤ суперечност≥ де¤ких даних, ≥мов≥рно,пов'¤зана з природньою фазн≥стю б≥олог≥чних процес≥в, ¤ка визначаЇ чутлив≥сть суб'Їкта.

ѕрот¤гом багатьох рок≥в ≥снувала думка про резистентн≥сть ÷Ќ— до д≥њ ≥он≥зуючого опром≥ненн¤. ƒос≥ вважалос¤ загальновизнаним, що лише висок≥ дози рад≥ац≥њ здатн≥ уразити кл≥тинн≥ структури мозку. ÷е узгоджувалос¤ з в≥дсутн≥стю видимих морфолог≥чних ≥ виражених функц≥ональних зм≥н. [2, ст.69]

ќднак дан≥ в≥тчизн¤ноњ ≥ заруб≥жноњ л≥тератури 30-50-их рок≥в вказують на те, що нервова система на д≥ю ≥он≥зуючого опром≥ненн¤ звичайно реагуЇ вегетативними зм≥нами нав≥ть в≥д малих доз опром≥ненн¤. [3, ст. 69]. «окрема Ћ≥ванов ћ.Ќ. вказуЇ на ≥снуванн¤ реакц≥њ ÷Ќ— людини на д≥ю малих доз рад≥ац≥њ (0,06-0,65–ад) зм≥нами судинного тонусу, зниженн¤м артер≥ального тиску, тенденц≥Їю до брадикард≥њ. ’вор≥ скаржатьс¤ на швидке наростанн¤ слабост≥, пог≥ршенн¤ пам'¤т≥, драт≥влив≥сть. [3]

ѕоказано, що зм≥ни стану здоровТ¤, що пов'¤зан≥ з впливом малих доз рад≥ац≥њ, про¤вл¤ютьс¤ у найр≥зноман≥тн≥ших порушенн¤х, зокрема емоц≥йно-особст≥сноњ та ≥нтелектуально-мнестичноњ сфери. [4, ст. 50]

¬ивченн¤м особливостей ≥нтелектуального статусу д≥тей та п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ проживають на рад≥ац≥йно забруднен≥й територ≥њ, займались ј. ј.  рилов, –.ќ.—еребр¤нникова та ≥н. (1992) . ” 24% школ¤р≥в ви¤влено гранично низьк≥ значенн¤ ≥нтелектуального статусу. јналог≥чн≥ досл≥дженн¤ були проведен≥ Ќ.ј.√рищенко, Ћ.ј.√оловай, ¬. .√орбачевським (1992) та ≥н.

ƒосл≥дженн¤ псих≥чного розвитку д≥тей, ¤к≥ потрапили п≥д вплив ≥он≥зуючого опром≥нен¤ у пренатальному пер≥од≥, були проведен≥ на забруднених територ≥¤х Ѕ≥лорус≥ ≤гумновим —.ќ. ѕри вивченн≥ основних ¤к≥сних характеристик ≥нтелектуального розвитку д≥тей зазначеного контигенту (темпу псих≥чноњ д≥¤льност≥, активноњ уваги, пам'¤т≥, перцепц≥њ, регулюванн¤ д≥¤льност≥, анал≥тико-синтетичноњ д≥¤льност≥, запасу знань, мовленнЇвоњ функц≥њ ≥ моторного розвитку) в основн≥й груп≥ ви¤влено достов≥рне переважанн¤ оц≥нок, ¤к≥ в≥дображають р≥зн≥ ступен≥ в≥дставанн¤ цих показник≥в в≥д в≥кових норматив≥в [5, ст. 16 ].

 л≥н≥ко-психолог≥чне досл≥дженн¤ 478 внутр≥утробно опром≥нених д≥тей м. ѕрип'¤т≥ показало, що близько половини д≥тей мали виражен≥ в≥дхиленн¤ у псих≥чному розвитку. ” таких д≥тей страждала пам'¤ть, активна увага була знижена працездатн≥сть. ƒ≥ти ви¤вл¤лис¤ нездатними до зан¤ть, ¤к≥ вимагають вольового зусилл¤ ≥ уваги [6, ст.230].

¬ результат≥ проведених досл≥джень вербального ≥нтелекту д≥тей Ѕр¤нськоњ област≥ було вирахувано IQ кожноњ дитини. ¬ чистих районах число д≥тей з IQ менше 70 складало 8. ” забруднених њх було значно б≥льше Ц 94 особи. ћ≥ж цим розпод≥лом ≥снуЇ статистично достов≥рна р≥зниц¤ (рЫ 0, 05). ¬ результат≥, в забруднених районах ≥нтелектуальн≥ порушенн¤ спостер≥галис¤ у 43 д≥тей (5, 9%), в чистих - 6 (2%).  ≥льк≥сть д≥тей, ¤к≥ мають ≥нтелектуальн≥ порушенн¤ в забруднених районах майже в 3 рази вищ≥, н≥ж в чистих [7, ст. 71]

 омплексне психолог≥чне обстеженн¤ д≥тей 6-7 рок≥в, ¤к≥ проживають в √омельськ≥й област≥, ви¤вило в середньому б≥льш низьк≥ показники по вс≥х ≥нтелектуальних функц≥¤х. –≥зним ви¤вивс¤ ≥ психомоторний розвиток. ѕри цьому б≥льш низьк≥ показники сили рук ≥ симетричност≥ розвитку сили рук можуть вказувати на спов≥льнене формуванн¤ латерал≥зац≥њ, а ви¤влений б≥льший в≥дсоток д≥тей з високим тремором Ц св≥дчить про п≥двищену збудлив≥сть нервовоњ системи (јртамонов —.¬. у сп≥вавт., 1992).

«м≥ни розумовоњ д≥¤льност≥, працездатност≥ та особист≥сного проф≥лю, ≥стотне зниженн¤ показник≥в розумовоњ працездатност≥ в обстежен≥й груп≥ л≥кв≥датор≥в ви¤влено Ќ.ј. ћеньшовим ≥ сп≥вавт. Ќайб≥льше пад≥нн¤ л≥чильно-лог≥чноњ д≥¤льност≥ св≥дчило про переважне послабленн¤ функц≥й короткостроковоњ пам'¤т≥ та оперативного мисленн¤.

–озумовий розвиток д≥тей 4-6 рок≥в (сенсорна та розумова сфера, пам'¤ть, увага, мовленн¤), що знаходитьс¤ п≥д впливом рад≥ац≥њ, вивчавс¤ п≥д кер≥вництвом Ќ.ќ.÷иркун. ¬ ход≥ досл≥дженн¤ ви¤влено зниженн¤ ≥нтелектуального розвитку д≥тей ¤к ≥з забруднених, так ≥ в≥дносно чистих реі≥он≥в; ц¤ тенденц≥¤ найб≥льш пом≥тна у д≥тей 1985-1986 р. р. народженн¤.

ѕри рад≥оактивному ураженн≥ малими дозами рад≥ац≥њ ≥з вс≥х псих≥чних процес≥в найб≥льш страждаЇ увага. ¬ залежност≥ в≥д в≥ку школ¤р≥в ви¤влено, що чим менший в≥к учн¤, тим б≥льше страждаЇ його увага. [11 ст. 13]

–озклади пам'¤т≥ в ос≥б з орган≥чним ураженн¤м мозку, що зазнали впливу ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ внасл≥док авар≥њ на „ј≈— ви¤вл¤лис¤ ускладненн¤ми згадуванн¤ ≥ в≥дтворенн¤ добре в≥домих ран≥ше ≥мен, цифр. ƒл¤ запам'¤товуванн¤ будь-¤ких даних вимагалис¤ багаторазов≥ повторенн¤. “ривке, тривале утриманн¤ новоњ ≥нформац≥њ част≥ше було неможливим. ѕро порушенн¤ ≥нтелекту св≥дчить зб≥дн≥нн¤ суджень та умовивод≥в з втратою спроможност≥ розум≥ти в повному об'Їм≥ одержан≥ в≥домост≥, неспроможн≥сть сполученн¤, анал≥зу ≥ синтезу ≥нформац≥њ, що надходить. Ќе дуже значн≥ зм≥ни ≥нтелекту сл≥д визначити ¤к орган≥чне зниженн¤ р≥вн¤ особистост≥, що не дос¤гаЇ ступен¤ орган≥чноњ деменц≥њ [2,ст. 12].

¬≥дм≥чаютьс¤ також зм≥ни у психоф≥з≥олог≥чн≥й сфер≥ (ј.ћ. арпух≥на, ћ.ЦЋ.ј.„епа) старшокласник≥в. ¬и¤влено тенденц≥њ до зниженн¤ показник≥в оперативноњ пам'¤т≥, уваги, пог≥ршенн¤ стаб≥льност≥ та рухливост≥ нервових процес≥в, переважанн¤ процес≥в збудженн¤ над процесами гальмуванн¤, точност≥ реакц≥њ на об'Їкт, що рухаЇтьс¤, р≥вн¤ продуктивност≥ та швидкост≥ ≥нтелектуальних показник≥в, функц≥ональних можливостей центральноњ нервовоњ системи, ф≥зичноњ витривалост≥, часу додержанн¤ р≥вноваги т≥ла, зб≥льшенн¤ динам≥чного тремору. ќстанн≥ три ознаки св≥дчать про пог≥ршенн¤ показник≥в моторики. [13].

” св≥тов≥й практиц≥ вивченн¤ впливу навколишнього середовища на здоров'¤ дитини, њњ псих≥чний розвиток проводитьс¤ шл¤хом попереднього ви¤вленн¤ незначних симптом≥в в≥дставанн¤ у розвитку псих≥чних функц≥й найб≥льш ранн≥х симптом≥в хрон≥чних захворювань, ¤к≥ в значн≥й м≥р≥ визначають стан здоров'¤ у подальшому житт≥ особи (8, ст. 79).

” зв'¤зку з тим, що в окремих роботах, проведених п≥сл¤ чорнобильськоњ авар≥њ вказуЇтьс¤ на особливий патогенний вплив рад≥оеколог≥чного фактору на псих≥чний розвиток "д≥тей „орнобил¤", а також з метою д≥агностики псих≥чного розвитку у д≥тей та п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ пост≥йно проживають на рад≥ац≥йно забруднених територ≥¤х нами проведено досл≥дженн¤ динам≥ки розумового розвитку школ¤р≥в в залежност≥ в≥д њх в≥ку ≥ тривалост≥ д≥њ неспри¤тливих еколог≥чних фактор≥в, викликаних „орнобильською авар≥Їю на територ≥њ ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥.

« метою встановленн¤ залежност≥ псих≥чного розвитку школ¤р≥в в≥д еколог≥чноњ ситуац≥њ експериментальне досл≥дженн¤ проводилось в р≥внинн≥й кл≥мато-географ≥чн≥й м≥сцевост≥ ѕрикарпатт¤ с. —тецева —н¤тинського району ≤вано-франк≥вськоњ област≥, ¤ке в≥дноситьс¤ до зони посиленого рад≥оеколог≥чного контролю. «а даними в≥дд≥лу ≤вано-‘ранк≥вськоњ —≈— в 1990 роц≥ щ≥льн≥сть забрудненн¤ с. —тецева складала Cs-137 =5,06  ≥/км кв, Sr-90=0,31  ≥/км кв; в 1992 роц≥ —s-137=4,96  ≥/км кв, Sr-90=0,31  ≥/км кв. населенн¤ с. —тецева вид≥лене в 4 категор≥ю потерп≥лих внасл≥док авар≥њ на „ј≈— ≥ вимагаЇ пр≥оритетного медичного спостереженн¤ (ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 106 в≥д 23 липн¤ 1991 року).

 онтрольними ¤вл¤лись результати аналог≥чного досл≥дженн¤ в с.  утище “лумацького району, в ¤кому, за даними рад≥олог≥чного в≥дд≥лу ≤вано-‘ранк≥вськоњ обласноњ —≈— забрудненн¤ територ≥њ рад≥онукл≥дами не ви¤влено.

¬сього п≥д спостереженн¤м знаходилось 176 учн≥в 1-8 клас≥в с. —тецева (основна група) ≥ 148 учн≥в 1-8 клас≥в с.  утище (контрольна група). ƒосл≥дженн¤ проводились в спец≥ально в≥д≥бран≥й категор≥њ "практично здорових" учн≥в, що ¤вл¤ютьс¤ одн≥Їю з умов вивченн¤ впливу еколог≥чного фактору на функц≥ональний стан орган≥зму д≥тей при масових обстеженн¤х [9, ст. 37.]

«важаючи на те, що псих≥чне здоров'¤ д≥тей зумовлене не т≥льки еколог≥чними, б≥олог≥чними, а й соц≥альними факторами, однор≥дн≥сть пор≥внюваних учн≥вських колектив≥в визначалось також за одн≥Їю з важливих соц≥альних ознак- њх приналежн≥стю до с≥льського населенн¤ ≥з сп≥льними соц≥ально-економ≥чними ≥ етно-культурними особливост¤ми ѕрикарпатського рег≥ону ”крањни.

ћетодичний ≥нструментар≥й досл≥дженн¤ складавс¤ з методу спостереженн¤ тестових методик та м≥окенетичних метод≥в.

« метою пор≥вн¤нн¤ р≥вн≥в розвитку ≥нтелекту д≥тей у в≥ц≥ 7-14р. використовувалис¤ показники коеф≥ц≥Їнту розумового розвитку (IQ), що визначалис¤ з допомогою методики ƒ.¬екслера, адаптованоњ ≥ стандартизованоњ ё.«.√≥льбухом (1992). « метою економ≥њ часу при проведенн≥ скр≥н≥нгового масового обстеженн¤, в ход≥ практичного використанн¤, шкали ¬екслера скорочено до 10 субтест≥в з 12 (5 вербальних ≥ 5 невербальних субтест≥в). –≥вень уваги досл≥джувавс¤ за допомогою табл. јнф≥мова. ƒл¤ вим≥рюванн¤ сили нервових процес≥в застосовувавс¤ тепп≥нг-тест.

¬ таблиц≥ 1 представлен≥ результати вим≥ру загального ≥нтелектуального коеф≥ц≥Їнту д≥тей та його динам≥ка в залежност≥ в≥д впливу еколог≥чноњ ситуац≥њ (за ƒ. ¬екслером).

“аблиц¤ 1.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: ¬плив природних катастроф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (11849 прочитано)