≈колог≥¤ > ƒжерела еколог≥чноњ кризи ’’ стол≥тт¤ та њњ вплив на б≥осферу

ƒжерела еколог≥чноњ кризи ’’ стол≥тт¤ та њњ вплив на б≥осферу

√либоке порушенн¤ природноњ еколог≥чноњ р≥вноваги та напружений стан взаЇмин м≥ж людиною та природою, що пов'¤зане з нев≥дпов≥дн≥стю виробничих сил та виробни≠чих в≥дносин в людському сусп≥льств≥ ресурсним можливост¤м б≥осфери, називають еколог≥чною кризою.  ризи за своЇю природою зворотн≥, тод≥ ¤к перех≥д кризових ¤вищ в еколог≥чну катастрофу означаЇ необоротний характер зм≥н, що в≥дбулис¤,

¬ ”крањн≥ розр≥зн¤ють дв≥ категор≥њ рег≥ональних неспри¤тливих еколог≥чних ситуац≥й-еколог≥чна катастрофа, в результат≥ ¤коњ гине велика к≥льк≥сть живих орган≥зм≥в ≥ це веде до економ≥чних збитк≥в, та еколог≥чна небезпека, при ¤к≥й з'¤вл¤ютьс¤ ознаки неспри¤т≠ливих зм≥н, що ставл¤ть п≥д загрозу здоров'¤ людини, стан природних об'Їкт≥в та госпо≠дарську д≥¤льн≥сть.

 ризи, катакл≥зми та ≥нш≥ порушенн¤, ¤к можна бачити за палеограф≥чними даними, не були р≥дк≥стю впродовж ≥стор≥њ цив≥л≥зац≥њ. ќдна з перших еколог≥чних криз роз≥гралас¤ наприк≥нц≥ плейстоцену, коли в результат≥ ≥нтенсивного полюванн¤ були виснажен≥ запа≠си основноњ дичини Ч мамонт≥в, шерстистого носорога, г≥гантського олен¤, степового зубра. ¬она спонукала людину перейти в≥д полюванн¤ ¤к основного способу отриманн¤ њж≥ до землеробства та скотарства. ≤нша криза спостер≥галас¤ в де¤ких районах п≥вн≥чно-зах≥дноњ ≤нд≥њ та ѕередньоњ јз≥њ, де швидка деградац≥¤ ірунт≥в та запустелюванн¤, що розвилис¤ в м≥ру ≥нтенсивного веденн¤ господарства та неправильноњ системи зрошу≠ванн¤, зробили ц≥ найродюч≥ш≥ райони мало придатними дл¤ житт¤ людини. јле в минул≥ стол≥тт¤ вих≥д з таких криз був пор≥вн¤но простим Ч центр економ≥чного розвитку зм≥щувавс¤ в ≥нший район або людина зм≥нювала спос≥б господарюванн¤.

Ќаприк≥нц≥ нашого стол≥тт¤ людство почало в≥дчувати приближени¤ ще одн≥Їњ еколог≥чноњ кризи. ≈колог≥чна криза XX стол≥тт¤ маЇ ¤к≥сно ≥ншу природу пор≥вн¤но з ус≥ма попередн≥ми кризами. ÷е перша криза, що охопила всю планету та ц≥лком зумов≠лена не природними процесами, а технолого-виробничими причинами. “емпи зм≥ни параметр≥в б≥осфери, причиною ¤ких Ї ц¤ еколог≥чна криза, ви¤вилис¤ в сотн≥ ≥ тис¤ч≥ раз≥в б≥льшими, н≥ж темпи њњ природноњ еволюц≥њ. ѕочалас¤ загальна глобальна деградац≥¤ природного середовища.

„ималу роль граЇ в розвитку еколог≥чноњ кризи складний соц≥альний фон з розколом людського сусп≥льства на конкуруюч≥ блоки: соц≥ал≥зм Ч кап≥тал≥зм, «ах≥д Ч —х≥д, крањни, що розвиваютьс¤ Ч економ≥чно розвинут≥ крањни, с≥льське населенн¤ Ч м≥ське населен≠н¤. —оц≥ально-економ≥чн≥ умови в цих блоках не однаков≥. “ак, за даними ќќЌ у 1990 роц≥ в розвинутих крањнах св≥ту середн≥й прибуток одн≥Їњ людини складав 11 тис¤ч долар≥в —Ўј в р≥к, тод≥ ¤к в крањнах, що розвивалис¤, проживало 1 млрд. 125 млн. людей ≥з середн≥м прибутком всього 370 долар≥в в р≥к ≈коном≥чна та соц≥альна нер≥вн≥сть породжуЇ прагненн¤ дос¤гти б≥льш високого р≥вн¤ за будь-¤ку ц≥ну. Ќац≥ональний сепаратизм веде до ≥гноруванн¤ глобальних еколог≥чних проблем. —≥льськ≥ жител≥ не можуть сприймати гостроту еколог≥чних проблем великих м≥ст.

як елементи тиску цив≥л≥зац≥њ на природне середовище виступають високов≥дходн≥ та високо витратн≥ технолог≥њ, що застосовуютьс¤ в промисловост≥ та с≥льському господарств≥, автомоб≥льний транспорт та урбан≥зац≥¤. „ималу роль в розвитку еколог≥чноњ кризи граЇ гонка озброЇнн¤. ћайже неконтрольован≥ громадськ≥стю в≥йськово-промислов≥ комплекси розвинутих крањн св≥ту Ї найб≥льшими споживачами ресурс≥в та енерг≥њ.

¬≥домий канадський соц≥олог ћюррей Ѕукчин (1979) головною причиною еколог≥чноњ кризи вважав тип орган≥зац≥њ людського сусп≥льства.

Ќа думку чеського вченого –. ол¤рського (1989), еколог≥чна криза Ч це криза ф≥лософ≥њ, криза духовност≥. ƒеградац≥¤ природного середовища Ї результатом не про≠сто та не т≥льки техногенного тиску на нього, а насл≥дком зубож≥нн¤ моральност≥ сусп≥льства, сл≥поти щодо майбутн≥х насл≥дк≥в прийн¤того стилю житт¤. „ималий внесок у розвиток кризових ¤вищ додаЇ ≥снуюче протир≥чч¤ особистих та сусп≥льних ≥нтерес≥в, переважанн¤ рег≥онального мисленн¤ над глобальним.

“ехногенний тип розвитку цив≥л≥зац≥њ в умовах швидкого росту населенн¤ вимагаЇ залученн¤ до виробничих процес≥в все б≥льшоњ к≥лькост≥ природних ресурс≥в. “ак, т≥льки з 1958 р. до 1986 р. в св≥т≥ було використано 117 млрд. тонн викопного палива, ¤ке Ї нев≥дновним ресурсом. ƒл¤ видобуванн¤ викопного палива та руд зд≥йснюютьс¤ велико≠масштабн≥ втручанн¤ в геосферу планети. ¬ одному т≥льки колишньому –ад¤нському —оюз≥ в р≥к видобувалос¤ б≥льше 1 млрд. тонн г≥рськоњ породи, корисна частина ¤коњ складала менш н≥ж 20%. ¬≥дбуваютьс¤ ц≥ процеси й в ≥нших крањнах св≥ту. ” результат≥ порушуютьс¤ геолог≥чн≥ структури масив≥в г≥рських пор≥д, виникають кар'Їрно-в≥двальн≥ комплекси, хвосто- та шламосховища, рови. «м≥нюЇтьс¤ ландшафт величезних територ≥й.

” св≥т≥ зареЇстровано б≥льш н≥ж 9 млн. вид≥в штучно отриманих х≥м≥чних речовин. Ѕлизько 300 тис¤ч вид≥в њх надходить у продаж. ¬еличезн≥ масштаби отримав штучний синтез орган≥чних речовин: у 1950 роц≥ св≥това промислов≥сть виробл¤ла њх 7 млн. тонн, а у 1985 роц≥ вже 250 млн. тонн. јсортимент штучних орган≥чних речовин перевищуЇ 2 млн. назв. Ѕагато з них токсичн≥ дл¤ живих орган≥зм≥в, але гранично допустим≥ концентрац≥њ (√ƒ ) розроблен≥ т≥льки дл¤ 4,5 тис. з них. √ƒ  дл¤ речовин, що токсичн≥ дл¤ рослин та тварин, не розроблюютьс¤ взагал≥. ƒл¤ б≥льшост≥ забруднюючих речовин в≥дсутн≥ методи реЇстрац≥њ њхньоњ на¤вност≥ в природному середовищ≥.

Ўирокомасштабне споживанн¤ ресурс≥в та матер≥ал≥в веде до зростанн¤ к≥лькост≥ в≥дход≥в. ” середньому в промисловост≥ т≥льки 1 Ч 1,5% споживаних ресурс≥в включаЇтес¤ в к≥нцевий корисний продукт. –ешта Ч це в≥дходи, що забруднюють природне середови≠ще. «агальний њхн≥й об'Їм в св≥т≥ оц≥нюЇтьс¤ в 600 млн. тонн на р≥к. ¬исоков≥длодним Ї с≥льське господарство та промислов≥сть.

” ц≥лому, еколог≥чна криза к≥нц¤ XX стол≥тт¤ ви¤вилас¤ насл≥дком сп≥льноњ д≥њ багатьох фактор≥в. “ому простого шл¤ху виходу з нењ немаЇ, хоча вар≥ант≥в вир≥шенн¤ кризовоњ ситуац≥њ розгл¤даЇтьс¤ чимало. ќдин ≥з них зор≥Їнтований головним чином на контроль демограф≥чних процес≥в у форм≥ обмеженн¤ народжуваност≥. ƒругий нац≥лений на докор≥нне перетворенн¤ ментал≥тету людини, формуванн¤ б≥осферноњ етики, еколог≥чну конверс≥ю ус≥х форм промисловост≥ та с≥льськогосподарське виробництво.

1

Ќазва: ƒжерела еколог≥чноњ кризи ’’ стол≥тт¤ та њњ вплив на б≥осферу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1665 прочитано)