≈колог≥¤ > ≈колог≥чна проблема ¤к насл≥док економ≥чноњ д≥¤льност≥

ƒос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки вже зараз дають змогу внести корективи в ≥снуюч≥ технолог≥њ, а в≥д окремих процес≥в в≥дмовитись, зам≥нивши њх ≥ншими. “ак, агро≠техн≥чн≥ способи боротьби з бур'¤нами, шк≥дниками ≥ хво≠робами значною м≥рою зам≥нен≥ застосуванн¤м пестицид≥в. ” комплекс≥ прийом≥в регулюванн¤ водно-пов≥тр¤ного ре≠жиму грунт≥в важливе м≥сце повинн≥ пос≥сти дренаж ≥ поливанн¤. ћ≥неральн≥ добрива, хоч ≥ не ц≥лком, все ж зам≥н¤ють собою орган≥чн≥. ”се це даЇ змогу в районах з розвинутою дефл¤ц≥Їю грунт≥в застосовувати принципово нову систему землеробства, основна суть ¤коњ пол¤≠гаЇ в безплужному оброб≥тку грунту з використанн¤м плоскор≥зноњ техн≥ки. ¬ районах в≥тровоњ ероз≥њ безплужна система землеробства включаЇ в себе таЂ-≥ основн≥ ланки: безплужне розпушуванн¤ грунту з допомогою плоскор≥з≥в на глибину до 16 см;

збереженн¤ стерн≥ дл¤ попередженн¤ видуванн¤) розпу≠шеного грунту в≥трами, пос≥в по стерн≥ спец≥альними с≥≠валками;

смугове розм≥щенн¤ культур, чергуванн¤ смуг земл≥, зайн¤тих в≥трозахисними культурами (наприклад, багато≠р≥чними травами), ≥з смугами, на ¤ких вирощуютьс¤ с≥льськогосподарськ≥ культури; застосуванн¤ герб≥цид≥в дл¤ зменшенн¤ к≥лькост≥ бур'¤н≥в; х≥м≥чний захист пос≥в≥в в≥д шк≥дник≥в та хвороб;

пос≥в високостебельних рослин, ¤к≥ зменшують шк≥д≠лив≥сть в≥тру, затримують сн≥г в≥д здуванн¤, використан≠н¤ ≥нших метод≥в сн≥гозатриманн¤;

насадженн¤ полезахисних л≥со-, та кущосмуг [8, с. 79].

“ака система землеробства вже застосовуЇтьс¤ в де≠¤ких област¤х ”крањни, зокрема ѕолтавськ≥й. як св≥дчить практика, в поЇднанн≥ з протиероз≥йною орган≥зац≥Їю те≠ритор≥њ (запровадженн¤ лукопасовищних с≥возм≥н, пра≠вильне чергуванн¤ культур, нар≥зка пол≥в перпендикул¤р≠но до напр¤му в≥тр≥в, смугове розм≥щенн¤ культур тощо) вона даЇ змогу звести до м≥н≥мальних розм≥р≥в руйнуван≠н¤ грунту, забезпечити рац≥ональне використанн¤ земл≥, п≥двищуючи урожай с≥льськогосподарських культур, ос≠к≥льки розпушуванню п≥дл¤гають лише верхн≥ шари грун≠ту, а основна товща гумусного горизонту збер≥гаЇтьс¤ в стан≥ природного становленн¤, не деформуЇтьс¤, ¤к при орному оброб≥тку. ƒосв≥д роботи землероб≥в ѕолтавщини по застосуванню плоскор≥з≥а дл¤ п≥дготовки та оброб≥тку грунту показав доц≥льн≥сть такого напр¤му в землеробств≥ степових ≥ л≥состепових район≥в ”крањни. ѕотр≥бна лише ≥нформац≥¤ в застосуванн≥ цього методу з урахуванн¤м особливостей грунтово-кл≥матичних район≥в. ќдна з при≠чин, що стримують проведенн¤ таких досл≥джень Ч в≥д≠сутн≥сть комплексу машин, передбачених, системою земле≠робства, ¤ка застосовуЇтьс¤ в районах поширенн¤ де≠фл¤ц≥њ, —аме комплексу, а не окремих машин.

Ўироке застосуванн¤ машин ≥ комплекс≥в, потоково-перевалочноњ ≥ поточноњ технолог≥њ збиранн¤ цукрових ≥ кормових бур¤к≥в, картопл≥, ≥нших корене-бульбоплод≥в, вивезенн¤ з пол≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в будь-¤ку погоду, в тому числ≥ в пер≥од перезволоженн¤ грунту, коли в≥н легко прилипаЇ до коренеплод≥в ≥ робочих орган≥в машин, в≥дсутн≥сть додаткового очищенн¤ в≥д земл≥ викопаноњ продукц≥њ Ч все це в останн≥ роки поро≠дило нову проблему: збереженн¤ грунту, попередженн¤ вивезенн¤ його за меж≥ пол≥в, скороченн¤ за рахунок цього втрат гумусу (технолог≥чних його втрат). ¬ окрем≥ роки ф≥зичн≥ дом≥шки в с≥льськогосподарськ≥й продукц≥њ з пол≥в дос¤гають 30% загальноњ њњ маси. ѕрактично це означаЇ, њцо при врожайност≥ корен≥в цукрових бур¤к≥в 600 ц/га з кожного) гектара разом з коренеплодами виво≠зитьс¤ 20 т земл≥. Ѕагато це чи мало? «араз на гектар земл≥ у Ћьв≥вськ≥й област≥ вноситьс¤ щор≥чно близько 12 т орган≥чних добрив, значна частина ¤ких у процес≥ м≥нерал≥зац≥њ випаровуЇтьс¤ у вигл¤д≥ сполук азоту ≥ вуг≠лецю (ћЌз, COg), вимиваЇтьс¤, частина споживаЇтьс¤ рослинами, а частина ф≥ксуЇтьс¤ в грунт≥. ћ≥неральна складова гумусованого грунту з орган≥чними добривами практично не вноситьс¤ (кр≥м гноЇ-земл¤них компост≥в). ќтже, внесенн¤м орган≥чних добрив компенсувати втрати родючого грунту за короткий час не можна. ѕри цьому ще сл≥д врахувати, ск≥льки грунту виноситьс¤ на колесах ≥ гусениц¤х. ¬се це призводить до додаткових енергетич≠них витрат на вивезенн¤ продукц≥њ з пол¤.

ƒл¤ попередженн¤ вивезенн¤ грунту з пол¤ сл≥д буду≠вати дороги з твердим покритт¤м, що Ї необх≥дною умовою також збереженн¤ техн≥ки, економ≥њ паливно-мастильних матер≥ал≥в. ¬ажливе значенн¤ маЇ орган≥зац≥¤ очищенн¤ коренеплод≥в безпосередньо в пол≥, причому очищенн¤ не обов'¤зково механ≥чного, воно може бути ≥ г≥дравл≥чним. —елекц≥йна робота повинна проводитись з урахуванн¤м вимог охорони грунту, тобто характеру поверхн≥ корене≠плод≥в, њх форми, особливостей будови розетки листк≥в, к≥лькост≥ кор≥нц≥в на коренеплод≥, м≥цност≥ њх зчепленн¤ та ≥нших морфолог≥чних особливостей, в≥д ¤ких залежить здатн≥сть до забрудненн¤, утриманн¤ грунту на продукц≥њ, що вивозитьс¤.

ўе одним насл≥дком впливу с≥льськогосподарськоњ техн≥ки на природн≥њ ресурси Ї њх забрудненн¤ через втра≠ти паливно-мастильних матер≥ал≥в та в≥дходи роботи дви≠гун≥в. ƒл¤ запоб≥ганн¤ цього негативного впливу необх≥д≠но обладнати машинн≥ двори мийними установками, маслоф≥льтрами дл¤ очищенн¤ ст≥чноњ води в≥д нафтодом≥-шок; своЇчасно ≥ на високому техн≥чному р≥вн≥ проводити техн≥чн≥ огл¤ди, поточн≥ та кап≥тальн≥ ремонти, ¤к≥ за≠безпечили б попередженн¤ вит≥канн¤ масел ≥ палива;

правильно регулювати паливну апаратуру ≥ запалюванн¤ техн≥чних засоб≥в, Їмкост≥ з нафтопродуктами встановлю≠вати п≥д землею, що пор≥вн¤но з наземним розм≥щенн¤м значно зменшуЇ .втрати за рахунок випаровуванн¤. Ќе можна мити машини на берегах водойм, р≥к, мел≥оратив≠них канал≥в. —л≥д посилити контроль за двигунами ≥ па≠ливними системами через регулюванн¤ подач≥ пального ≥ мастил, не допускаючи його прот≥канн¤.

Ўироке використанн¤ машинноњ техн≥ки спричин¤Ї загибель значноњ к≥лькост≥ тварин, руйнуванн¤ гн≥зд пта≠х≥в на земл≥, травмуванн¤, др≥бних зв≥р≥в (зайц≥в, напри≠клад) п≥д час збиранн¤ с≥на та зернових комбайнами. ”никнути цього можна, удосконалюючи-орган≥зац≥ю робо≠ти машин ≥ механ≥зм≥в, застосовуючи просуванн¤ збираль≠них машин в≥д центру заг≥нки до перифер≥њ, човниковий спос≥б руху; враховуючи пер≥од розмноженн¤ польових птах≥в ≥ зв≥р≥в при проведенн≥ польових с≥льськогосподар≠ських роб≥т,

ќтже, кр≥м ус≥м в≥домих благ механ≥зац≥¤ с≥льського господарства маЇ ? негативн≥ насл≥дки дл¤ навколишнього природного середовища. ќднак суперечност≥ в характер≥ процесу ≥ндустр≥ал≥зац≥њ не повинн≥ бути причиною дл¤ його стримуванн¤, тим б≥льше, що, з точки зору еколог≥в, в≥н ще не дос¤г критичних розм≥р≥в. јле врахувати ц≥ суперечност≥ необх≥дно з метою пошуку шл¤х≥в пом'¤к≠шенн¤ негативних вплив≥в на середовище, забезпеченн¤ розвитку с≥льськогосподарського виробництва, комфортних умов дл¤ житт¤ людей.

—поконв≥ку хл≥бороб мр≥¤в про п≥двищенн¤ врожањв, дл¤ цього пост≥йно вдосконалюючи оброб≥ток грунту, удобренн¤, нас≥нництво, с≥возм≥ни, технолог≥њ вирощуван≠н¤ культур. ќднак на певному етап≥ перевага була нада≠на тотальн≥й х≥м≥зац≥њ землеробства, оск≥льки внесенн¤ азотних, фосфорних, кал≥йних добрив ненадовго зб≥льшу≠вало врожай. ќдночасно х≥м≥чн≥ засоби стали -част≥ше використовуватис¤ дл¤ боротьби з шк≥дниками ≥ хвороба≠ми с≥льськогосподарських культур, бур'¤нами. ѕри цьому в≥дходили на задн≥й план так≥ традиц≥йн≥ напр¤ми в≥д≠новленн¤ родючост≥ грунт≥в, ¤к дотриманн¤ с≥возм≥н, ви≠користанн¤ сидерат≥в, нагромадженн¤ ≥ використанн¤ компост≥в, гноњвки, агротехн≥чн≥ засоби боротьби з хворо≠бами, шк≥дниками ≥' бур'¤нами.

Ћише за останн≥ 17 рок≥в внесенн¤ м≥неральних добрив на гектар орноњ земл≥ зросло в ”крањн≥ (в перерахунку на 100%-ний вм≥ст поживних речовин) з 65,1 до 157,4 кг.

ўе вищими темпами в≥дбувалас¤ х≥м≥зац≥¤ землероб≠ства в крањнах «ах≥дноњ ™вропи. ƒо реч≥, найб≥льш актив≠н≥ пестициди ми купуЇмо за рубежем, коштують вони надзвичайно дорого, що в≥дчутно позначаЇтьс¤ на соб≥вар≠тост≥ продукц≥њ землеробства, а в≥дпов≥дно ≥ продукц≥њ тваринництва.

ќднак найб≥льше тривожить те, що х≥м≥зац≥¤ землероб≠ства призводить до забрудненн¤ навколишнього середо≠вища. Ќепоодинок≥ випадки, коли м≥неральн≥ добрива, ≥нш≥ х≥м≥чн≥ засоби внос¤тьс¤ непродумане, а ≥нколи й без≠в≥дпов≥дально. “ак, розс≥ванн¤ м≥ндобрив на г≥рськ≥ луки ≥ пасовища  арпат за допомогою вертольот≥в надзвичайно шк≥дливе дл¤ б≥осфери.

Ќагромадженн¤ засоб≥в х≥м≥зац≥њ в грунт≥, ірунтових водах призвело до надм≥рного вм≥сту њх у продукц≥њ рос≠линництва, а через корми Ч ≥ в продуктах тваринного походженн¤.. ”же став звичним Ђметалевийї нап≥вштучний вигл¤д надм≥рно зах≥м≥ченого ¤блука, картопл≥, г≥гант≠ського столового бур¤ка тощо. –озр≥завши њх, можна на≠в≥ть неозброЇним оком побачити зони локал≥зац≥њ деструк-тованоњ тканини, перенасиченоњ х≥м≥катами. ¬они Ї спри≠¤тливим сере'довищем дл¤ розвитку гнильноњ м≥крофлори. ќтже, така продукц≥¤ погано збер≥гаЇтьс¤. ¬трати њњ ≥нколи становл¤ть «ќЧ35% ≥ б≥льше. ¬играш у де¤кому зб≥льшенн≥ врожаю в≥д х≥м≥зац≥њ зводитьс¤ нан≥вець втра≠тами у процес≥ збер≥ганн¤.

” боротьб≥ з бур'¤нами пр≥оритет х≥м≥чним методам в≥ддано абсолютно необгрунтоване. „асто доходить до парадокс≥в. —каж≥мо, обов'¤зковим агротехн≥чним захо≠дом при вирощуванн≥ зернових за ≥нтенсивною техноло≠г≥Їю в рекомендац≥¤х та ≥нструкц≥¤х, у п≥дготовц≥ ¤ких беруть участь ≥ науковц≥, вважаЇтьс¤ застосуванн¤ герб≥≠цид≥в. ≤ це при тому, що озима пшениц¤, ≥нш≥ зернов≥ сам≥ б≥олог≥чно здатн≥ пригн≥тити бур'¤ни. ўо ж до про≠сапних, то тут Ї багато загальнов≥домих метод≥в боротьби з бур'¤нами без внесенн¤ герб≥цид≥в, про ¤к≥ чомусь агрономи останн≥м часом геть забули.

„ас уже думати не про те, ¤к' краще використати т≥ чи ≥нш≥ отрутох≥м≥кати, а ¤к без них взагал≥ об≥йтис¤, швидше переходити на б≥олог≥чне землеробство, насамперед при вирощуванн≥ овоч≥в. ј там, де не можна об≥йтис¤ без них, треба докор≥нно пол≥пшити њх використанн¤.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈колог≥чна проблема ¤к насл≥док економ≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (6141 прочитано)