≈колог≥¤ > ≈колог≥¤ ≥ сусп≥льство

≈колог≥¤ ≥ сусп≥льство

"Ѕлагими нам≥рами пекло вимощене".

ƒжонсон

¬ умовах, коли планета «емл¤ стаЇ Їдиним будинком людства, багато протир≥ч, конфл≥кти, проблеми можуть перерости локальн≥ рамки ≥ придбати глобальний загальносв≥товий характер. ќт ц≥ проблеми: запоб≥ганн¤ утворенн¤ новоњ св≥товоњ в≥йни, скороченн¤ розриву у р≥вн≥ економ≥чного розвитку м≥ж розвитими крањнами «аходу ≥ що розвиваютьс¤ крањнами "третього св≥ту", стаб≥л≥зац≥¤ демограф≥чноњ ситуац≥њ на планет≥, охорона здоров'¤ людей ≥ запоб≥ганн¤ поширенн¤ —Ќ≤ƒу, наркоман≥њ. ≤ у взаЇмозв'¤зку з ус≥м цим Ї еколог≥¤.

—ьогодн≥ важливо усв≥домлювати нерозривну зв'¤зок природи ≥ сусп≥льства, що носить взаЇмний характер. “ут доречно згадати слова ј.≤.√ерцена про те, що "природа не може суперечити людин≥, ¤кщо людина не суперечить њњ законам". « одного боку, природне середовище, географ≥чн≥ ≥ кл≥матичн≥ особливост≥ робл¤ть значний вплив на сусп≥льне розвиток. ÷≥ фактори можуть чи прискорювати спов≥льнювати темп розвитку крањн ≥ народ≥в, впливати на сусп≥льний розвиток прац≥.

« ≥ншоњ сторони сусп≥льство впливаЇ на природне середовище проживанн¤ людини. ≤стор≥¤ людства св≥дчить ¤к про спри¤тливий вплив д≥¤льност≥ людей на природне середовище проживанн¤, так ≥ про негативн≥ њњ насл≥дки.

ЌемаЇ необх≥дност≥ доводити, що суспльне житт¤ знаходитьс¤ в пост≥йн≥й зм≥н≥. Ќ≥мецький ф≥лософ початку 19 стол≥тт¤ √егель стверджував, що сусп≥льний розвиток Ї рух уперед в≥д недосконалого до б≥льш вдосконаленого.  ритер≥њ прогресу - у розвитку розуму, сусп≥льноњ моральност≥, що лежить в основ≥ удосконалюванн¤ ус≥х стор≥н житт¤ сусп≥льства.

«гадаЇмо в≥дом≥ слова тургеневского геро¤ Ѕазарова: "ѕрирода - не храм, а майстерн¤, ≥ людина в н≥й прац≥вник". ƒо чого веде ≥ вже привела ц¤ установка сьогодн≥, добре в≥домо на конкретних фактах.

ƒозвольте мен≥ зупинитьс¤ лише на де¤ких з них. –≥ст масштаб≥в господарськоњ д≥¤льност≥ людини, бурхливий розвиток науково-техн≥чноњ революц≥њ п≥дсилили негативний вплив на природу, привели до порушенн¤ еколог≥чноњ р≥вноваги на планет≥.

«росло споживанн¤ в сфер≥ матер≥ального виробництва природних ресурс≥в. «а роки п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни було використано ст≥льки м≥нерального сировини, ск≥льки за всю попередню ≥стор≥ю людства. ќск≥льки запаси вуг≥лл¤, нафти, газу, зал≥за й ≥нший корисних копалин не поновлюван≥, вони будуть вичерпан≥, по розрахункам учених через трохи дес¤тил≥ть. јле нав≥ть ¤кщо ≥ рессурси, ¤к≥ пост≥йно в≥дновл¤ютьс¤, на д≥л≥ швидко убувають, вирубка л≥су у св≥товому масштаб≥ значно перевищуЇ прир≥ст деревини, площа л≥с≥в, що дають земл≥ кисень зменшуЇтьс¤ з кожним роком.

√оловний фундамент житт¤-ірунту всюди на «емл≥ деградують. ” той час ¤к «емл¤ накопичуЇ один сантиметр чорнозему за 300 рок≥в, нин≥ один сантиметр ірунту гине за три роки. Ќе меншу небезпеку ¤вл¤Ї собою забрудненн¤ планети. —в≥товий океан пост≥йно забруднюЇтьс¤ через розширенн¤ видобутку нафти на морських промислах. ¬еличезн≥ нафтов≥ пл¤ми згубн≥ дл¤ житт¤ океану. ¬ океан скидаютьс¤ м≥льйони тонн фосфору, свинцю, рад≥оактивних в≥дход≥в. Ќа кожен квадратний к≥лометр океанськоњ води зараз приходитьс¤ 17 тонн р≥зних покидьк≥в суш≥.

—амою уразливою частиною природи стала пр≥сна вода. —т≥чн≥ води, пестициди, добрива, ртуть, миш'¤к, свинець ≥ багато чого ≥ншого в величезних к≥лькост¤х попадають у р≥ки й озера. —ильно забруднений ƒунай, ¬олга, –ейн, ћ≥сс≥с≥п≥, ¬елик≥ јмериканськ≥ озера. ѕо висновку фах≥вц≥в, у де¤ких районах земл≥ 80% ус≥х хвороб викликан≥ не¤к≥сною водою.

«абрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ перевершило вс≥ припустим≥ меж≥.  онцентрац≥¤ шк≥дливих дл¤ здоров'¤ речовин у пов≥тр≥ перевищуЇ медичн≥ норми в багатьох м≥стах у дес¤тки раз≥в.  ислотн≥ дощ≥, що м≥ст¤ть двоокис с≥рки й окис азоту, що Ї насл≥дком функц≥онуванн¤ теплових електростанц≥й ≥ завод≥в, несуть загибель озерам ≥ л≥сам. јвар≥¤ на „орнобильськоњ ј≈— показала еколог≥чну погрозу, що створюють авар≥њ на атомних електростанц≥¤х, вони експлуатуютьс¤ в 26 крањнах св≥ту. «никаЇ навколо м≥ст чисте пов≥тр¤, р≥ки перетворюютьс¤ в ст≥чн≥ канави, усюди купи см≥тт¤, см≥тники - така кидаЇтьс¤ в око картина божев≥льноњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ св≥ту.

√оловне, однак, не в повнот≥ списку цих проблем, а в осмисленн≥ причин њх виникненн¤, характеру ≥, що саме важливе, у ви¤вленн≥ ефективних шл¤х≥в ≥ способ≥в њхнього дозволу.

—правжн¤ перспектива виходу з еколог≥чноњ кризи -у зм≥н≥ виробничоњ д≥¤льност≥ людини, його способу житт¤, його св≥домост≥. Ќауково-техн≥чний прогрес створюЇ не т≥льки "перевантаженн¤" дл¤ природи; у найб≥льш прогресивних технолог≥¤х в≥н даЇ засоби запоб≥ганн¤ негативних вплив≥в, створюЇ можливост≥ еколог≥чно чистого виробництва.

¬иникла не т≥льки гостра необх≥дн≥сть, але ≥ можлив≥сть зм≥нити суть технолог≥чноњ цив≥л≥зац≥њ, додати њй природоохоронний характер.

ќдин з напр¤мк≥в такого розвитку - створенн¤ безпечних виробництв. ¬икористовуючи дос¤гненн¤ науки, технолог≥чний прогрес може бути орган≥зований таким чином, щоб в≥дходи виробництва не забруднювали оточуюче середовище, а знову надходили у виробничий цикл ¤к вторинна сировина. ѕриклад даЇ сама природа: вуглекислий газ, вид≥люваний тваринами, поглинаЇтьс¤ рослинами, що вид≥л¤ють кисень, не обходжений дл¤ подиху тварин.

Ѕезв≥дх≥дним Ї таке виробництво, у ¤кий ус¤ вих≥дна сировина в к≥нцевому рахунку перетворюЇтьс¤ в ту чи ≥ншу продукц≥ю. якщо врахувати, що 98% вих≥дноњ сировини сучасна промислов≥сть переводить у в≥дходи, то стане зрозум≥лоњ необх≥дн≥сть задач≥ створенн¤ безв≥дх≥дного виробництва.

–озрахунки показують, що 80% в≥дход≥в теплоенергетичний, г≥рничодобувноњ, коксох≥м≥чноњ галузей придатн≥ в справу. ѕри цьому одержувана з них продукц≥¤ найчаст≥ше перевершуЇ по своњх ¤кост¤х виробу, виготовлен≥ з первинноњ сировини. Ќаприклад, зола теплових електростанц≥й, ¤ка використовуЇтьс¤ ¤к добавка при виробництв≥ газобетону, приблизно в два разу п≥двищуЇ м≥цн≥сть буд≥вельних панелей ≥ блок≥в. ¬елике значенн¤ маЇ розвиток природов≥дновних галузей (л≥сове, вод¤не, рибне господарство), розробка ≥ впровадженн¤ ресурсозбер≥гаючих ≥ енергозбер≥гаючих технолог≥й.

≈колог≥чно чистими Ї ≥ де¤к≥ альтернативн≥ (стосовно тепловим, атомним ≥ г≥дроелектростанц≥¤м) джерела енерг≥њ. Ќеобх≥дний найшвидший пошук способ≥в практичного використанн¤ енерг≥њ сонц¤, в≥тру, приплив≥в, геотермальних джерел.

≈колог≥чна ситуац≥¤ викликаЇ необх≥дн≥сть оц≥нювати насл≥дку будь-¤кий д≥¤льност≥, зв'¤заноњ втручанн¤м у природне середовище. Ќеобх≥дна еколог≥чна експертиза вс≥х техн≥чних проект≥в.

ўе ‘. ∆ол≥о- юр≥ попереджав: "Ќе можна допустити, щоб люди направл¤ли на своЇ власне знищенн¤ т≥ сили природи, ¤к≥ вони зум≥ли в≥дкрити ≥ скорити".

„ас не чекаЇ. Ќаша задача вс≥ма доступними методами стимулювати вс¤ку ≥н≥ц≥ативу ≥ заповз¤тлив≥сть, спр¤мовану на створенн¤ ≥ впровадженн¤ нов≥тн≥х технолог≥й, що спри¤ють р≥шенню будь-¤ких еколог≥чних проблем. —при¤ти створенню великого числа контрольних орган≥в, що складаютьс¤ з висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в, на основ≥ ч≥тко розроблюваного законодавства зг≥дно м≥жнародним угодам по еколог≥чним проблемам. ѕост≥йно доносити ≥нформац≥ю до ус≥х держав ≥ народ≥в по еколог≥њ через засоби рад≥о, телебаченн¤ ≥ преси, тим самим п≥дн≥мати еколог≥чна св≥дом≥сть людей ≥ спри¤ти њх духовно- моральному в≥дродженню зг≥дно вимогам епохи.

Ќаприк≥нц≥ мен≥ хочетьс¤ нагадати висловленн¤ —ен-—≥мона: "ўасливоњ буде та епоха, коли чистолюбство почне бачити велич ≥ славу т≥льки в придбанн≥ нових знань ≥ залишить нечист≥ джерела, ¤кими воно намагалос¤ угамувати свою спрагу. “о були джерела нещасть ≥ марнославства, що утамовували спрагу т≥льки нев≥глас≥в, героњв завойовник≥в ≥ винищувач≥в людського роду.

1

Ќазва: ≈колог≥¤ ≥ сусп≥льство
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (991 прочитано)