≈колог≥¤ > ≈колог≥¤. јнтропогенний вплив на навколишнЇ середовище

≈колог≥¤. јнтропогенний вплив на навколишнЇ середовище

” наш час людство переживаЇ надзвичайно важливий, критичний пер≥од своЇњ ≥стор≥њ Ц пер≥од небаченого дос≥, загрозливого дл¤ ≥снуванн¤ цив≥л≥зац≥њ зростанн¤ низки негативних фактор≥в: деградац≥њ природи, деградац≥њ людськоњ морал≥, зростанн¤ б≥дност≥, поширенн¤ хвороб, голоду, злочинност≥, агресивност≥, зростанн¤ до критичного р≥вн¤ конфл≥кту м≥ж техносферою ≥ б≥осферою.

ѕров≥дн≥ вчен≥, мислител≥ ≥ пол≥тичн≥ д≥¤ч≥ б≥льшост≥ крањн св≥ту докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього кризового стану.

ѕрирода, в ¤к≥й вам, молодим, доведетьс¤ жити, забруднюЇтьс¤, п≥ддаЇтьс¤ руйнуванню, знищуЇтьс¤. „и багатьом з вас щастило бачити прозору р≥чкову воду, чистий п≥сок, насолоджуватис¤ тишею без реву мотор≥в, дихати чистим пов≥тр¤м без дом≥шок бензину, мазуту, пестицид≥в? ¬оше майбутнЇ може стати жахливим, ¤кщо не почати негайно л≥кувати цю проказу. ѕрийшов ваш час д≥¤ти.

¬ир≥шальну роль у зд≥йсненн≥ переор≥Їнтац≥њ напр¤м≥в та характеру майбутнього розвитку сусп≥льства ≥ гармон≥зац≥њ в≥дносин м≥ж людиною ≥ природою в≥д≥граватиме сучасна молодь.

ѕог≥ршенн¤ стану б≥льшост≥ екосистем б≥осфери, значне зменшенн¤ б≥опродуктивност≥ ≥ б≥ор≥зноман≥тт¤, катастроф≥чне виснаженн¤ грунт≥в ≥ м≥неральних ресурс≥в при одночасному небаченому зростанн≥ забрудненн¤ вс≥х геосфер повТ¤зан≥ з ≥нтенсивним зростанн¤м населенн¤ «емл≥ та розвитком науково-техн≥чноњ революц≥њ прот¤гом останн≥х 40-50 рр. ƒо розвитку глобальноњ еколог≥чноњ та соц≥ально-економ≥чноњ кризи, ¤ка сьогодн≥ загрожуЇ ≥снуванню нашоњ цив≥л≥зац≥њ призвели к≥лька Увибух≥вФ: демограф≥чний, промислово-енерготехн≥чний, вибух насильства над природою.

¬чений –.ћаккамари припускав, що на початку ’’≤ ст. населенн¤ планети щор≥чно зб≥льшуватиметьс¤ на 100 млн., причому 90% з них Ц за рахунок крањн, що розвиваютьс¤. ” 1650 р. чисельн≥сть населенн¤ св≥ту становила близько 500 млн. чолов≥к, прот¤гом наступних 200 р. вона зб≥льшилась вдв≥ч≥, ≥ ще раз удвоЇ зросла уже всього за 80 наступних рр.; у 1975 р. к≥льк≥сть населенн¤ «емл≥ дос¤гла 4 млрд. чолов≥к. ѕрот¤гом хвилини населенн¤ св≥ту зб≥льшуЇтьс¤ на 172 чол. ÷е означаЇ, що кожного тижн¤ до населенн¤ «емл≥ додаЇтьс¤ 1,7 млн. людей Ц ст≥льки, ск≥льки мешкаЇ сьогодн≥ в таких м≥стах ”крањни, ¤к «апор≥жж¤, ¬≥нниц¤, ∆итомир, разом уз¤тих.

ѕрогнозн≥ оц≥нки показують, що у найближчому майбутньому чисельн≥сть населенн¤ продовжуватиме зростати ї на 3 чол./сек., тобто ї 90 млн. чол./р≥з. ≥ дос¤гне в 2000 р. 7-8 млрд. ј до 2100 р. чисельн≥сть населенн¤ становитиме ї 9-13 млрд. чол., хоча дл¤ вс≥х цих людей природних ресурс≥в ≥ можливостей б≥осфери дл¤ п≥дтримки житт¤ буде вже абсолютно недостатньо. Ќав≥ть при 7-8 млрд. будуть мати м≥сце масов≥ вимиранн¤ в≥д голоду й хвороб.

Ќа крањни, що розвиваютьс¤, припадаЇ 80% приросту населенн¤, в розвинених крањнах в≥н не перевищуватиме ≥ 1%.

ƒобробут людей т≥сно повТ¤заний з≥ зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ населенн¤, розвитком господарства й станом довк≥лл¤.

¬ченими п≥драховано, що сучасна б≥осфера «емл≥ здатна п≥дтримати нормальне функц≥онуванн¤ ≥ розвиток людства, к≥льк≥сть ¤кого не перевищуватиме 4-5 млрд. чол., та ще й за умов оптимального розпод≥лу нац≥ональних прибутк≥в, взаЇмодопомоги, взаЇмо п≥дтримки, ≥ взаЇморозум≥нн¤ нац≥й, ефективного використанн¤ загальнолюдського ≥нтелекту дл¤ забезпеченн¤ вс≥х людей планети, рац≥онального, природокористуванн¤ ≥ охорони довк≥лл¤.

Ќерегульоване примноженн¤ населенн¤ веде до зростанн¤ енерго- та промислового виробництва ≥ ¤к насл≥док Ц зростанн¤ забруднень довк≥лл¤, утворенн¤ кислотних дощ≥в, озонових д≥р, парникового ефекту, хвороби, зубож≥нн¤ б≥льшост≥ населенн¤.

—ьогодн≥ ї 10 млн. д≥тей у св≥т≥ недоњдають, а понад 200 млн. харчуютьс¤ неповноц≥нно. «а матер≥алами ќќЌ, близько 25 млн. чол. сьогодн≥ не мають ¤к≥сноњ питноњ води.

¬≥йськова справа ≥ виробництво зброњ в розвинених крањнах Ї найжад≥бн≥шим споживачем природних ресурс≥в ≥ одним ≥з найсерйозн≥ших забруднювач≥в довк≥лл¤. ƒл¤ задоволенн¤ своњх зростаючих потреб ≥ зб≥льшенн¤ комфортност≥ ≥снуванн¤ людство розвинуло до незвичайно високого р≥вн¤ енергетику, х≥м≥чну, нафтопереробну, металург≥йну, г≥рничо-видобувну, машинобуд≥вну ≥ легку промислов≥сть, транспорт ≥ засоби звТ¤зку.

Ѕлизько 500 млн. автомоб≥л≥в щор≥чно викидають в атмосферу «емл≥ 400 млн. т. оксид≥в вуглецю, понад 100 т. вуглевод≥в, сотн≥ тис¤ч тонн свинцю. ѕромислов≥ п≥дприЇмства, теплов≥ електростанц≥њ, засоби авто- ≥ автотранспорту щор≥чно спалюють понад 5 млрд. тон вуг≥лл¤, нафти ≥ б≥льше трильйона кубометр≥в газу. ј в природн≥ водойми щор≥чно спускаЇтьс¤ близько 500 млрд. тон промислових ≥ побутових сток≥в, у тому числ≥ к≥лька млн. тонн нафти. ўор≥чно в промисловому виробництв≥ утворюЇтьс¤ 2100 млн. тонн твердих в≥дход≥в, ≥з них 338 млн. тонн потенц≥йно небезпечн≥.

¬чен≥ стверджують, що у наступн≥ 20-30 рок≥в через зм≥ни в навколишньому середовищ≥, спричинен≥ людською д≥¤льн≥стю, св≥т може втратити б≥льше м≥льйона вид≥в рослин ≥ тварин.

«а даними ќќЌ, близько 900 млн. чол. проживають у посушливих зонах нашоњ планети, земл≥ ¤ких зазнають негативного впливу ¤вища опустелюванн¤.

ќхорона природи повинна стати моральною категор≥Їю ≥ користуватись пр≥оритетом за будь-¤ких пол≥тичних ситуац≥й ≥ компром≥с≥в.

ќтже, ¤к бачимо, так≥ ¤вища, ¤к опустелюванн¤, деградац≥¤ грут≥в, деградац≥¤ б≥осфери ≥ зменшенн¤ њњ б≥ор≥зноман≥тт¤, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ кислотних дощ≥в, розвиток парникового ефекту та по¤ва озонових д≥р у атмосфер≥, тобто глобальн≥ негативн≥ кл≥матичн≥ й б≥олог≥чн≥ зм≥ни розвиваютьс¤ п≥д впливом неконтрольованоњ, неузгодженоњ з законами житт¤ природи антропогенноњ д≥¤льност≥. „им активн≥ша ц¤ д≥¤льн≥сть, тим сильн≥ша зворотна реакц≥¤ ѕрироди, ¤ка в≥дплачуЇ люд¤м за њх бездумне втручанн¤ у в≥ками налагоджений ритм ≥ режим житт¤ б≥осфери. яскравим прикладом можуть бути рег≥они великих м≥ст промислових ≥ енергетичних центр≥в, де за комфорт ≥снуванн¤ люди розплачуютьс¤ хворобами, стресами, неповноц≥нними д≥тьми, скороченн¤м тривалост≥ житт¤. ¬еличезна к≥льк≥сть отруйних речовин виноситьс¤ поверхневими ≥ ірунтовими водами в р≥ки, зв≥дки Ц в мор¤ й океани. ƒо них додаютьс¤ забруднювач≥, що перенос¤тьс¤ в≥трами. ” результат≥ в багатьох прибережних районах ™вропи, јз≥њ, јмерики, јфрики за останн≥ 20 рок≥в дуже пог≥ршилис¤ еколог≥чн≥ умови, зменшилась к≥льк≥сть риби, молюск≥в, планктону, птах≥в, зб≥льшилась к≥льк≥сть захворювань людей, почаст≥шали ¤вища УчервонихФ приплив≥в, Уцв≥т≥нн¤Ф води, що приносить ≥з собою загибель усього живого в≥д нестач≥ кисню ≥ створюють все б≥льш≥ Умертв≥ зониФ.

’ижацький вилов риби у —в≥товому океан≥ й внутр≥шн≥х мор¤х прот¤гом останн≥х 20 рок≥в призв≥в до катастроф≥чного зменшенн¤ рибних запас≥в в усьому св≥т≥, до повного зникненн¤ де¤ких найб≥льш ц≥нних вид≥в риби.

ƒуже швидкими темпами деградують грунти в усьому св≥т≥. як в≥домо, дл¤ утворенн¤ родючого грунту потр≥бн≥ тис¤ч≥, а то й м≥льйони рок≥в. ј сучасна людина здатна зруйнувати грунт за 1-2 роки.

ўороку земл≥ ”крањни втрачають близько 24 млн. тонн гумусу. ѕ≥дприЇмства ћ≥нх≥мпрому й ћ≥ндобрив скидають у р≥ки й водойми ”крањни щор≥чно ї 50 млн. тонн агресивних речовин, що м≥ст¤ть зокрема, фтор, фенол, формальдег≥д, пестициди.

¬еличезну тривогу в св≥т≥ викликаЇ пере забрудненн¤ шк≥дливими газами атмосфери, що призвело до зб≥льшенн¤ озонових д≥р ≥ розвитку парникового ефекту на планет≥.

¬ результат≥ знищенн¤ л≥с≥в у Ѕразил≥њ, —Ўј, ѕ≥вденн≥й јз≥њ,  арпатах, јльпах значно почаст≥шали катастроф≥чн≥ повен≥ на р≥ках, що завдаЇ людству чимраз б≥льших збитк≥в. Ћюди забули, що ≥ншого джерела, окр≥м б≥осфери та њњ ресурс≥в, дл¤ п≥дтримки ≥снуванн¤ житт¤ на «емл≥, в тому числ≥ й людини не ≥снуЇ. ѓм лише здаЇтьс¤, що вони ≥снують в умовах достатньоњ к≥лькост≥ природних ресурс≥в. Ќасправд≥ ж нав≥ть при сучасн≥й енергоозброЇност≥ й найпередов≥ших технолог≥¤х швидк≥сть використанн¤ ресурс≥в набагато перевищуЇ можлив≥сть њх в≥дтворенн¤.

ƒовк≥лл¤ Ц природн≥й кап≥тал, без ¤кого неможливий розвиток ≥ задоволенн¤ потреб людини, створенн¤ комфортних умов дл¤ ≥снуванн¤. ¬раховуючи той факт, що йде швидке скороченн¤ вс≥х вид≥в на¤вних ресурс≥в Ц л≥с≥в, грунт≥в, корисних копалин. чистоњ пр≥сноњ води, пов≥тр¤, риби, тварин тощо, вих≥д ≥з критичноњ ситуац≥њ що склалас¤, може бути лише один: реал≥зац≥¤ в глобальному масштаб≥ стратег≥њ самообмеженн¤, ресурсозбереженн¤ й запровадженн¤ нових технолог≥й природокористуванн¤, ¤к≥ не суперечать законам нормального функц≥онуванн¤ екосистем б≥осфери.

ѕамТ¤тайте!

 ожноњ години на наш≥й планет≥:

1700 акт≥в продуктивноњ земл≥ стаЇ пустелею;

близько 2000 д≥тей помираЇ з голоду;

55 чолов≥к отруюютьс¤ й гинуть в≥д пестицид≥в та ≥нших х≥м≥чних речовин;

1000 чолов≥к вмирають в≥д отруЇнн¤ водою;

2000 тонн кислотних дощ≥в випадаЇ у ѕ≥вн≥чн≥й п≥вкул≥;

5-6 вид≥в тваринного чи рослинного св≥ту зникають.

 ожноњ хвилини:

знищуЇтьс¤ б≥льше 51 акра троп≥чних л≥с≥в;

використовують близько 35000 барел≥в нафти;

знищуЇтьс¤ 50 тонн родючого грунту через неправильне його використанн¤;

вид≥л¤Їтьс¤ б≥льше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу.

ћи отримали в спадок невимовно прекрасний ≥ багатообразний сад, але б≥да наша в тому, що ми поган≥ сад≥вники, що не засвоњли найпрост≥ших правил сад≥вництва. ≤з зневагою ставл¤чись до цього саду, ми робимо це з благодушним самозадоволенн¤м неповнол≥тнього ≥д≥ота, ¤кий шматуЇ ножиц¤ми –ембрандта.

Ќеобх≥дн≥ подальш≥ величезн≥ зусилл¤, щоб д≥њ людини набули мудрост≥, неупередженост≥ й обачност≥. якщо ж в њњ повед≥нц≥, ¤к ≥ дос≥, переважатимуть розТЇднан≥сть, антагон≥зм, жад≥бн≥сть, то зруйнуютьс¤ найтонш≥ механ≥зми, що п≥дтримують р≥вновагу сил природи, ¤ка оточуЇ нас. ≤ тод≥ навр¤д чи в людини залишатьс¤ шанси вижити.

1

Ќазва: ≈колог≥¤. јнтропогенний вплив на навколишнЇ середовище
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1250 прочитано)