≈колог≥¤ > «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м
«агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м—тор≥нка: 1/9
ћ≥нерал≥зац≥¤ 2 ≈лектропров≥дн≥сть 2 “емпература 3 «важен≥ речовини (грубодисперсн≥ дом≥шки) 3 ќрганолептичн≥ спостереженн¤ 4 ¬одневий показник рЌ 6 ќкисно-в≥дновний потенц≥ал (Eh) 8 ислотн≥сть 8 Ћужн≥сть 9 исень 9 альц≥й 11 ћагн≥й 11 ремн≥й 12 ¬углець 13 јзот загальний 14 —ума м≥нерального азоту 14 ‘осфор загальний 17 Ћ≥тература: 19
ћ≥нерал≥зац≥¤
—умарний вм≥ст вс≥х знайдених при х≥м≥чному анал≥з≥ води м≥неральних речовин; звичайно виражаЇтьс¤ в мг/дм3 (до 1000 мг/дм3) ≥ (б≥льш 1000 мг/дм3)[1]. | ћ≥нерал≥зац≥¤ природних вод, що визначаЇ њхню питому електропров≥дн≥сть, зм≥нюЇтьс¤ в широких межах. Ѕ≥льш≥сть р≥к маЇ м≥нерал≥зац≥ю в≥д дек≥лькох дес¤тк≥в м≥л≥грам≥в у л≥тр≥ до дек≥лькох сотень. ѓхн¤ питома електропров≥дн≥сть вар≥юЇ в≥д 30 мк—м/см до 1500 мк—м/см. ћ≥нерал≥зац≥¤ п≥дземних вод ≥ солоних озер зм≥нюЇтьс¤ в ≥нтервал≥ в≥д 40-50 мг/дм3 до 650 г/кг (щ≥льн≥сть у цьому випадку вже значно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д одиниц≥). ѕитома електропров≥дн≥сть атмосферних осад≥в (≥з м≥нерал≥зац≥Їю в≥д 3 до 60 мг/дм3) складаЇ 20-120 мк—м/см [2]. | Ѕагато виробництв, с≥льське господарство, п≥дприЇмства питного водопостачанн¤ пред'¤вл¤ють визначен≥ вимоги до ¤кост≥ вод, зокрема, до м≥нерал≥зац≥њ, тому що води, що м≥ст¤ть велику к≥льк≥сть солей, негативно впливають на рослинн≥ ≥ тваринн≥ орган≥зми, технолог≥ю виробництва ≥ ¤к≥сть продукц≥њ, викликають утворенн¤ накип≥в на ст≥нках котл≥в, короз≥ю, засоленн¤ грунт≥в. ласиф≥кац≥¤ природних вод по м≥нерал≥зац≥њ [1]. | атегор≥¤ вод | ћ≥нерал≥зац≥¤, г/дм3 | | ”льтрапр≥сн≥ | < 0.2 | | ѕр≥сн≥ | 0.2 - 0.5 | | ¬оди з п≥двищеною м≥нерал≥зац≥Їю | 0.5 - 1.0 | | —олонуват≥ | 1.0 - 3.0 | | —олон≥ | 3 - 10 | | ¬оди п≥двищеноњ солоност≥ | 10 - 35 | | –опи | > 35 | | ¬≥дпов≥дно до г≥г≥Їн≥чних вимог до ¤кост≥ питноњ води сумарна м≥нерал≥зац≥¤ не повинна перевищувати розм≥ри 1000 мг/дм3. «а узгодженн¤м з органами санеп≥днагл¤ду дл¤ водопроводу, що подаЇ воду без в≥дпов≥дноњ обробки (наприклад, з артез≥анських свердловин), припускаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ м≥нерал≥зац≥њ до 1500 мг/дм3) [1]. | ≈лектропров≥дн≥сть ≈лектропров≥дн≥сть - це чисельне вираженн¤ спроможност≥ вод¤ного розчину проводити електричний струм. ≈лектрична пров≥дн≥сть природноњ води залежить в основному в≥д концентрац≥њ розчинених м≥неральних солей ≥ температури. ѕриродн≥ води ¤вл¤ютьс¤ в основному розчинами сум≥шей сильних електрол≥т≥в. ћ≥неральну частину води складають ≥они Na+, K+, Ca2+, Cl-, SO42-, HCO3-. ÷ими ≥онами й обумовлюЇтьс¤ електропров≥дн≥сть природних вод. ѕрисутн≥сть ≥нших ≥он≥в, наприклад, Fe3+, Fe2+, Mn2+, Al3+, NO3-, HPO4-, H2PO4- не сильно впливаЇ на електропров≥дн≥сть, ¤кщо ц≥ ≥они не м≥ст¤тьс¤ у вод≥ в значних к≥лькост¤х (наприклад, нижче випуск≥в виробничих або господарсько-побутових ст≥чних вод). «а значенн¤ми електропров≥дност≥ природноњ води можна приблизно судити про м≥нерал≥зац≥ю води за допомогою попередньо встановлених залежностей [2]. ”складненн¤, що виникають при оц≥нц≥ сумарного вм≥сту м≥неральних речовин (м≥нерал≥зац≥њ) по питом≥й електропров≥дност≥ пов'¤зан≥ з: неоднаковою питомою електропров≥дн≥стю розчин≥в р≥зноман≥тних солей; п≥двищенн¤м електропров≥дност≥ з≥ зб≥льшенн¤м температури [3]. | Ќормован≥ розм≥ри м≥нерал≥зац≥њ приблизно в≥дпов≥дають питом≥й електропров≥дност≥ 2 м—м/см (1000 мг/дм3) ≥ 3 м—м/см (1500 мг/дм3) у випадку ¤к хлоридн≥й (у перерахунку на NaCl), так ≥ карбонатноњ (у перерахунку на CaCO3) м≥нерал≥зац≥њ. | –озм≥р питомоњ електропров≥дност≥ слугуЇ приблизним показником њхньоњ сумарноњ концентрац≥њ електрол≥т≥в, головним чином, неорган≥чних, ≥ використовуЇтьс¤ в програмах спостережень за станом вод¤ного середовища дл¤ оц≥нки м≥нерал≥зац≥њ вод. ѕитома електропров≥дн≥сть - зручний сумарний ≥ндикаторний показник антропогенного впливу. “емпература “емпература води у водойм≥ Ї результатом дек≥лькох процес≥в, що одночасно прот≥кають, таких ¤к сон¤чна рад≥ац≥¤, випаровуванн¤, теплообм≥н з атмосферою, перенос тепла теч≥¤ми, турбулентним перем≥шуванн¤м вод та ≥н. «вичайно прогр≥ванн¤ води в≥дбуваЇтьс¤ зверху вниз. –≥чний ≥ добовий х≥д температури води на поверхн≥ ≥ глибинах визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю тепла, що надходить на поверхню, а також ≥нтенсивн≥стю ≥ глибиною перем≥шуванн¤. ƒобов≥ коливанн¤ температури можуть складати дек≥лька градус≥в ≥ звичайно проникають на невеличку глибину. Ќа м≥лководд≥ ампл≥туда коливань температури води близька до перепаду температури пов≥тр¤ [3], [2]. | ” вимогах до ¤кост≥ води водойм, використовуваних дл¤ купанн¤, спорту ≥ в≥дпочинку, зазначено, що л≥тн¤ температура води в результат≥ спуска ст≥чних вод не повинна п≥двищуватис¤ б≥льш, н≥ж на 3 ∞— у пор≥вн¤нн≥ ≥з середньом≥с¤чною температурою самого жаркого м≥с¤ц¤ року за останн≥ 10 рок≥в. ” водоймах рибогосподарського призначенн¤ припускаЇтьс¤ п≥двищенн¤ температури води в результат≥ спуска ст≥чних вод не б≥льше, н≥ж на 5 ∞— у пор≥вн¤нн≥ з природною температурою [2]. |
Ќазва: «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3708 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
