≈колог≥¤ > «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м

«вичайно навесн≥ ≥ вл≥тку вм≥ст д≥оксиду вуглецю у водойм≥ знижуЇтьс¤, а наприк≥нц≥ зими дос¤гаЇ максимуму. ƒ≥оксид вуглецю маЇ вин¤тково важливе значенн¤ дл¤ рослинних орган≥зм≥в (¤к джерело вуглецю). ” той же час п≥двищен≥ концентрац≥њ CO2 пригн≥чують розвиток тваринних орган≥зм≥в. ѕри високих концентрац≥¤х CO2 води стають агресивними стосовно метал≥в ≥ бетону в результат≥ утворенн¤ розчинних г≥дрокарбонат≥в, що порушують структуру цих матер≥ал≥в [[7],[2],[1].

 арбонати

ќсновним джерелом г≥дрокарбонатних ≥ карбонатних ≥он≥в у поверхневих водах Ї процеси х≥м≥чного вив≥трюванн¤ ≥ розчиненн¤ карбонатних пор≥д типу вапн¤к≥в, мергел≥в, долом≥т≥в, наприклад:

CaCO3 + CO2 + H2O <=> —a2+ + 2HCO3-
MgCO3 + CO2 + H2O <=> Mg2+ + 2HCO3-

ƒе¤ка частина г≥дрокарбонатних ≥он≥в надходить з атмосферними осадками ≥ грунтовими водами. √≥дрокарбонатн≥ ≥ карбонатн≥ ≥они винос¤тс¤ у водойми з≥ ст≥чними водами п≥дприЇмств х≥м≥чноњ, сил≥катноњ, содовоњ промисловост≥ ≥ т.д.

¬ м≥ру накопиченн¤ г≥дрокарбонатних ≥ особливо карбонатних ≥он≥в останн≥ можуть випадати в осад:

Ca(HCO3)2 => CaCO3 + H2O + CO2
—a2+ + CO32- => CaCO3

јзот загальний -

—ума м≥нерального й орган≥чного азоту в природних водах.

—полуки, що м≥ст¤ть азот, знаход¤тьс¤ в поверхневих водах у розчиненому, колоњдному ≥ зваженому стан≥ ≥ можуть п≥д впливом багатьох ф≥зико-х≥м≥чних ≥ б≥ох≥м≥чних чинник≥в переходити з одного стана в ≥нший.

—ума м≥нерального азоту

—ума амон≥йного, н≥тратного ≥ н≥тритного азоту.

ѕ≥двищенн¤ концентрац≥њ ≥он≥в амон≥ю ≥ н≥трит≥в звичайно вказуЇ на нещодавнЇ забрудненн¤, у той час ¤к зб≥льшенн¤ вм≥сту н≥трат≥в - на забрудненн¤ в попередн≥й час. ¬с≥ форми азоту, включаючи ≥ газопод≥бну, спроможн≥ до взаЇмних перетворень.

јм≥ак

” природн≥й вод≥ ам≥ак утворюЇтьс¤ при розкладанн≥ орган≥чних речовин, що м≥ст¤ть азот. ƒобре розчин≥ у вод≥ з сполуки г≥дроксиду амон≥ю.

јмон≥й

¬м≥ст ≥он≥в амон≥ю в природних водах вар≥юЇ в ≥нтервал≥ в≥д 10 до 200 мкг/л у перерахунку на азот. ѕрисутн≥сть у незабруднених поверхневих водах ≥он≥в амон≥ю пов'¤зано головним чином ≥з процесами б≥ох≥м≥чноњ деградац≥њ б≥лкових речовин, дезам≥нуванн¤ ам≥нокислот, розкладанн¤ сечовини п≥д д≥Їю уреази. ќсновними джерелами надходженн¤ ≥он≥в амон≥ю у водн≥ об'Їкти Ї тваринницьк≥ ферми, господарсько-побутов≥ ст≥чн≥ води, поверхневий ст≥к ≥з с≥льгоспуг≥дь при використанн≥ амон≥йних добрив, а також ст≥чн≥ води п≥дприЇмств харчовоњ, коксох≥м≥чноњ, л≥сох≥м≥чноњ ≥ х≥м≥чноњ промисловост≥. ” стоках промислових п≥дприЇмств м≥ститьс¤ до 1 мг/дм3 амон≥ю, у побутових стоках - 2-7 мг/дм3; ≥з господарсько-побутовими ст≥чними водами в канал≥зац≥йн≥ системи щодоби надходить до 10 г амон≥йного азоту (у розрахунку на один жител¤) [1].

ѕри переход≥ в≥д олиготрофних до мезо- ≥ эвтрофним водойм зростають ¤к абсолютна концентрац≥¤ ≥он≥в амон≥ю, так ≥ њхн¤ частка в загальному баланс≥ пов'¤заного азоту.

ѕрисутн≥сть амон≥ю в концентрац≥¤х пор¤дку 1 мг/дм3 знижуЇ спроможн≥сть гемоглоб≥ну риб зв'¤зувати кисень. ќзнаки ≥нтоксикац≥њ - порушенн¤, судороги, риба метаЇтьс¤ по вод≥ ≥ вистрибуЇ на поверхню. ћехан≥зм токсичноњ д≥њ - порушенн¤ центральноњ нервовоњ системи, поразка з¤брового еп≥тел≥ю, гемол≥з (розрив) еритроцит≥в. “оксичн≥сть амон≥ю зростаЇ з п≥двищенн¤м pЌ середовища [8].

ѕ≥двищена концентрац≥¤ ≥он≥в амон≥ю може бути використана в ¤кост≥ ≥ндикаторного показника, що в≥дбиваЇ пог≥ршенн¤ сан≥тарного стану водного об'Їкту, процесу забрудненн¤ поверхневих ≥ п≥дземних вод, у першу чергу, побутовими ≥ с≥льськогосподарськими стоками.

Ќ≥трати

ѕрисутн≥сть н≥тратних ≥он≥в у природних водах пов'¤зано з:

внутр≥шн≥ми процесами у водойм≥- н≥триф≥кац≥њ амон≥йних ≥он≥в при участ≥ кисню п≥д д≥Їю н≥трифкуючих бактер≥й

; атмосферними опадами, що поглинають оксиди азоту, що утворюЇтьс¤ при атмосферних електричних розр¤дах, (концентрац≥¤ н≥трат≥в в атмосферних опадах дос¤гаЇ 0.9 - 1 мг

промисловими ≥ господарсько-побутовими ст≥чними водами особливо п≥сл¤ б≥олог≥чного очищенн¤, коли концентрац≥¤ дос¤гаЇ 50 мг/дм3;

стоком ≥з с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ з≥ стоками води з≥ зрошуваних пол≥в, на ¤ких застосовуютьс¤ азотн≥ добрива.

√оловними процесами, спр¤мованими на зниженн¤ концентрац≥њ н≥трат≥в, Ї споживанн¤ њх ден≥триф≥куючими бактер≥¤м ≥ ф≥топланктоном, що при недостач≥ кисню використовують кисень н≥трат≥в дл¤ окислюванн¤ орган≥чних речовин.

” поверхневих водах н≥трати знаход¤тьс¤ в розчинен≥й форм≥.  онцентрац≥¤ н≥трат≥в у поверхневих водах схильна до сезонних коливань: м≥н≥мальна у вегетац≥йний пер≥од, вона зб≥льшуЇтьс¤ у восени ≥ дос¤гаЇ максимуму зимою, коли при м≥н≥мальному споживанн≥ азоту в≥дбуваЇтьс¤ розкладанн¤ орган≥чних речовин ≥ перех≥д азоту з орган≥чних форм у м≥неральн≥. јмпл≥туда сезонних коливань може бути одним ≥з показник≥в евтроф≥рованн¤ водного об'Їкта. [3], [2].

«наченн¤ гранично припустимих концентрац≥й н≥трат≥в дл¤ овоч≥в ≥ фрукт≥в, мг/кг [8]

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3708 прочитано)