≈колог≥¤ >  арпатський державний запов≥дник

 арпатський державний запов≥дник

ѕлан

ѕричини необх≥дност≥ збереженн¤ багатства природи  арпат.

≤стор≥¤ створенн¤  арпатського державного запов≥дника.

“еретор≥¤ ≥ меж≥ запов≥дника.

—творенн¤  арпатського державного прородного парку ≥ його характеристика.

”гольсько-Ўироколужанський масив ≥ його характеристика:

м≥сце положенн¤;

флора ≥ фауна;

рельЇф.

„орног≥рське запов≥дне л≥сництво, характеристика.

Уƒолина нарцис≥вФ.

 арпатський державний запов≥дник Ц збереженн¤ ≥ примноженн¤ багатства природи  арпат.

ѕрирода ”крањнських  арпат Ц мальовнич≥ гори, швидк≥ р≥ки, чудов≥ полонини, краса природних ландшафт≥в, багатий рослинний ≥ тваринний св≥т, чудов≥ полонини-майже два стор≥чч¤ викликали у прогресивноњ громадськоњ думки про необх≥дн≥сть збереженн¤ всього цього багатства природи.

¬чен≥ ще на початку ’’ ст. ставили питанн¤ про створенн¤ у  арпатах запов≥дник≥в, однак це стало можливим лише п≥сл¤ воззТЇднанн¤ зах≥дних украњнських земель в Їдин≥й ”крањнськ≥й держав≥. ¬же в 1940 р. тод≥шн≥й ур¤д прийн¤в р≥шенн¤ про орган≥зац≥ю в  арпатах державних запов≥дник≥в У„орногораФ ≥ У√органиФ. ќднак виконанн¤ його перешкодила в≥йна ≥ наступний пер≥од в≥дбудови народного господарства. Ћише в 1964 р. дв≥ комплексн≥ д≥л¤нки- У„орногораФ ≥ У”голькаФ - було в≥днесено до категор≥њ запов≥дних. ќстаточне р≥шенн¤ про створенн¤  арпатського державного запов≥дника було прийн¤то 12 листопада 1968 р.

ѕ≥д запов≥дник тод≥ в≥дводилас¤ територ≥¤ чотирьох л≥сництв загальною площею 12672 га. “еритор≥ю навколо запов≥дника було проголошено охоронною зоною, до ¤коњ, зокрема, вход¤ть полонини, що оточують гору √оверлу. ¬≥дпов≥дно до адм≥н≥стративного под≥лу, запов≥дн≥ л≥сництва знаходилис¤ в межах ≤вано-‘ранк≥вськоњ ≥ «акарпатськоњ областей. –айони  арпатського державного запов≥дника з його величними вершинами, г≥рськими ландшафтами, мальовничими долинами р≥чок ѕрут ≥ „орний „еремош завжди приваблювали велику к≥льк≥сть турист≥в, екскурсант≥в ≥ в≥дпочиваючих. “ому постало питанн¤ про створенн¤ в  арпатах, з метою задоволенн¤ зростаючих рекреац≥йних потреб населенн¤, державного природного нац≥онального парку.

” 1980 р. ур¤д прийн¤в постанову про орган≥зац≥ю  арпатського державного природного парку. ÷ентральною частиною його стали √оверл¤нське ≥ „орног≥рське запов≥дн≥ л≥сництва, що були передан≥ до його складу з  арпатського запов≥дника. ¬с¤ територ≥¤ цього парку знаходитьс¤ в межах ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥. —л≥д зазначити, що перед створенн¤м державного природного парку, в грудн≥ 1979 р., до складу  арпатського державного запов≥дника були включен≥ державний заказник УЎирокий лугФ та памТ¤тка природи Уƒолина нарцис≥вФ. «агальна площа запов≥дника, завд¤ки цьому, становить 12706,5 га. ¬с≥ три його запов≥дн≥ масиви розташован≥ на територ≥њ “¤ч≥вського, –ах≥всьокого ≥ ’устського район≥в «акарпатськоњ област≥. “аким чином, територ≥¤ запов≥дника характеризуЇтьс¤ високог≥рними, передг≥рними та р≥внинними ландшафтами, що знаход¤тьс¤ на висот≥ в≥д 200 до 2061 м над р≥внем мор¤. Ќайб≥льшим у запов≥днику Ї ”гольсько-Ўироколужанський масив у “¤ч≥вському район≥ загальною площею 10363 га, ¤кий розташовано на п≥вденних схилах г≥рського хребта  расна ≥ включаЇ ”гольське ≥ Ўироколужанське запов≥дн≥ л≥сництва. ÷ей масив знаходитьс¤ у басейнах ћалоњ ≥ ¬еликоњ ”гольки та Ћужанки, що Ї притоками р≥чок “еребл≥ ≥ “ересви.

¬исоког≥рний масив запов≥дника на –ах≥вщин≥ розташований на п≥вденному макросхил≥ „орног≥рського хребта, ¤кий прил¤гаЇ до гори √оверли. “ут знаходитьс¤ „орног≥рське запов≥дне л≥сництво, ¤кому належить2100 га прал≥с≥в ≥ полонин. ’устський масив, ¤к ф≥л≥ал запов≥дника, розташований в р≥внинн≥й частин≥ «акарпатт¤ на правобережн≥й терас≥ р≥чки “иса. ÷е широков≥дома Уƒолина нарцис≥вФ, запов≥дна площа, ¤коњ становить 256, 5 га.

≤з загальноњ к≥лькост≥ 1950 представник≥в рослинного св≥ту  арпатських г≥р у запов≥днику ви¤влено 868 вид≥в, у тому числ≥ 52 р≥дк≥сних.

¬ ”гольсько-Ўироколужанському масив≥ запов≥дника знаход¤тьс¤ майже незайман≥ прал≥си, надзвичайно ц≥нн≥ у ботан≥ко-географ≥чному в≥дношенн≥. ƒл¤ них характерн≥ майже вс≥ представники середньо г≥рськоњ ≥ г≥рськоњ дендрофлори  арпат, серед ¤ких чимало рел≥кт≥в Ц тис ¤г≥дний, ¤ловець козацький, смерека звичайна.

Ќайц≥нн≥шим Ї ”гольське запов≥дне л≥сництво, широков≥доме ¤к запов≥дний масив п≥д назвою У”голькаФ, оск≥льки в≥н розташований м≥ж двома р≥чками ¬еликою ≥ ћалою ”голькою. ¬исота букових дерев тут с¤гаЇ 40-50 м, а товщина стовбура Ц 2м. Ќа де¤ких д≥л¤нках тут збереглис¤ незайман≥ рел≥ктов≥ буков≥ л≥си з окремими деревами тису ¤г≥дного, ¤ких тут на площ≥ 100 га нал≥чуЇтьс¤ до 1500 екземпл¤р≥в. «а ареалом ≥ к≥льк≥стю дерев тису ц¤ д≥л¤нка друга в  арпатах п≥сл¤ У н¤ждв≥рськоњ дач≥Ф в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област≥.

¬ районах запов≥дного масиву можна зустр≥ти виходи на поверхню юрських в≥дкладень вапн¤к≥в у вигл¤д≥ скельних утворень р≥зноман≥тних незвичних обрис≥в. Ќа його територ≥њ багато р≥к, у ¤ких водитьс¤ форель.

ћ≥сц¤ми у скель або ≥ на р≥вних д≥л¤нках можна натрапити на ¤ми ¤к≥ ведуть до карстових печер. —л≥д зазначити, що на територ≥њ запов≥дника розташований карстовий район ”крањнських  арпат. ќсобливо сталостатовим вбранн¤м в≥дзначаютьс¤ печери Ућолочний кам≥ньФ, У√реб≥ньФ, а найглибша в  арпатах шахта УƒружбаФ Ї м≥сцем утворенн¤ аномальних за формою сталактит≥в Ц гел≥ктит≥в.

Ўироколужанське запов≥дне л≥сництво знаходитьс¤ на п≥вденних схилах полонини  расна, м≥ж хребтами ўербань (1171 м), Ўавна (1282 м) ≥ вершиною “опаги (1552 м). Ќа в≥дм≥ну в≥д У”голькиФ, де буков≥ прал≥си зростають на вапн¤ках, широколужанськ≥ бучини в основному займають карпатськ≥ фл≥ш≥, де м≥сц¤ми на поверхню виход¤ть вулкан≥чн≥ породи, ¤к≥ повол≥ вив≥трюютьс¤, утворюючи скел≥ з гострими п≥ками.

Ќа територ≥њ УЎирокого ЋугуФ, в урочищ≥ УялинкуватомуФ, збереглас¤ група дерев смереки в≥докремлена в≥д суц≥льного њњ ареалу в  арпатах. ѕро аборигенн≥сть смереки св≥дчить ф≥тоценотичний склад асоц≥ац≥й, в ¤к≥й багато типових бореальних елемент≥в флори.

¬ м≥сц¤х, де ірунтов≥ умови кращ≥ дл¤ росту ≥ розвитку дерев, у надсаджен¤х зменшуЇтьс¤ дол¤ смереки ≥ водночас зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть ¤лиц≥ ≥ бука, внасл≥док чого утворюютьс¤ високопродуктивн≥ буково-¤лицев≥ рел≥ктов≥ угрупуванн¤.

ƒуже перес≥чний рельЇф, на¤вн≥сть скельних утворень, г≥рськоњ р≥чки Ћужанки Ц вс≥ ц≥ фактори спри¤ють розмноженню тут карпатськоњ фауни. ¬ л≥сах вод¤тьс¤ ведмед≥, олен≥, козул≥, дик≥ свин≥, куниц≥ л≥сов≥, б≥лки, зайц≥, рис≥, вовки. « птах≥в Ц вальдшнеп, нурець великий, сова с≥ра ≥ бородата, сич волохатий, д¤тел та ≥н. ¬ р≥чц≥ Ћужанка водитьс¤ форель.

„орног≥рське запов≥дне л≥сництво розташоване на п≥вденно-зах≥дному макросхил≥ хребта „орногора, на висотах в≥д 950 до 2061 м над р≥внем мор¤. Ќа територ≥њ запов≥дного л≥сництва безпосередньо до гори √оверли прил¤гають 500 га охоронноњ зони запов≥дника.

ќсновн≥ типи г≥рськоњ рослинност≥ представлен≥ буково-смерековими, смереково-буковими та ¤лицевими л≥сами. ™ угрупуванн¤ сосни г≥рськоњ, в≥льхи зеленоњ, ¤л≥вцю сиб≥рського, родендрона коч≥, на б≥льших висотах Ц альп≥йськ≥ луки.

¬ерхн≥й г≥рський л≥совий по¤с у запов≥дному л≥сництв≥ дос¤гаЇ висоти 1500-1600 м над р≥внем мор¤. “ут переважають хвойн≥ Ц смерека звичайна, ¤лиц¤ б≥ла. —упутниками смереки Ї ¤в≥р, клен, вТ¤з, ≥нод≥ бук. Ќа крайн≥й меж≥ поширенн¤ л≥су смерека зм≥нюЇтьс¤ кривол≥сс¤м ≥з сосни г≥рськоњ. Ћ≥си в≥дзначаютьс¤ високою продуктивн≥стю, висота дерев Ц 37-40 м.

Ќа висот≥ 1600-1850 м над р≥внем мор¤ л≥си переход¤ть у субальп≥йський рослинний по¤с, де ростуть сосна г≥рська, в≥льха, ¤ловець сиб≥рський. Ќа верхн≥й меж≥ цього по¤су збереглис¤ найб≥льш≥ д≥л¤нки карпатсько-балканського ендем≥чного виду Ц родендрону коч≥. ¬елику наукову ц≥нн≥сть ¤вл¤ють ≥ наскельниц¤ лежача та вод¤нка чорна. ¬ажливе значенн¤ маЇ тирлич жовтий, ¤кий занесений до „ервоноњ  ниги ”крањни. Ќа висотах в≥д 1800 до 2061 м прост¤гаЇтьс¤ альп≥йськ≥й по¤с, де можна знайти ситника тритозд≥льного, осоку з≥гнуту ≥ в≥чнозелену, селер≥ю Ѕ≥льц¤.

“рет≥й запов≥дний масив Уƒолина нарцис≥вФ Ц розташований у долин≥ р≥чки –≥ка, поблизу м. ’уст. ’арактерним дл¤ масиву Ї ун≥кальн≥ природн≥ зарост≥, на пор≥вн¤но обмеженому ареал≥, нарциса вузьколистого Ц г≥рського Ївроаз≥атсько-карпатсько-балканського виду. —еред суц≥льних заростей нарциса зустр≥чаютьс¤ ≥ шафран √ейфел¤, б≥лоцв≥т весн¤ний, собачий зуб та ≥н.

¬идовий склад флори  арпатського державного запов≥дника досить великий.  р≥м 868 вищих рослин, тут ви¤влено близько 500 вид≥в лист¤них мох≥в ≥ 800 вид≥в лишайник≥в. «апов≥дник з одним з найб≥льш ц≥нних природних комплекс≥в ≥ в зоогеограф≥чному в≥дношенн≥. “ут збереглис¤ ≥ так≥ хиж≥ зв≥р≥ ¤к карпатський бурий ведм≥дь, рись, куниц¤ л≥сова, лисиц¤, вовк, борсук, л≥совий ≥ Ївропейський к≥т, ¤кий занесений до „ервоноњ  ниги ”крањни та ≥н.

«начний науковий ≥нтерес ¤вл¤ють ≥ тритон карпатський та пол≥вка, занесен≥ до „ервоноњ  ниги ”крањни, б≥лка карпатська, Ївропейський карпатський заЇць. ” запов≥днику зареЇстровано 180 вид≥в птах≥в, у тому числ≥ 58 ос≥лих, 85 тих , що тут гн≥зд¤тьс¤, 32 Ц зал≥тних, 3 види , що зимують, 2 Ц зустр≥чаютьс¤ п≥д час перельот≥в.

 арпатськ≥ водойми насел¤ють понад 50 вид≥в риб Ц балканська морена, карпатський п≥чкур, угорська м≥нога, чехон¤, дунайський лосось, струмкова форель.

 арпатський державний запов≥дник Ц не просто природн≥й музей незайманоњ природи, а й дуже ц≥нна природна лаборатор≥¤, де провод¤ть глибок≥ науков≥ досл≥дженн¤. ѕ≥д √оверлою, полонин≥ ѕожеж≥вська, знаходитьс¤ високог≥рна наукова база, п≥дпор¤дкована јкадем≥њ наук ”крањни. Ќауков≥ прац≥вники  арпатського запов≥дника, ведуть роботу у напр¤м≥ комплексного вивченн¤ еколог≥чних систем низьког≥рТ¤ ≥ високог≥рТ¤ ”крањнських  арпат. ¬изначаютьс¤ шл¤хи ≥ методи збереженн¤, в≥дтворенн¤ ≥ поширенн¤ представник≥в  арпатськоњ флори. –озробл¤ютьс¤ заходи, спр¤мован≥ на зб≥льшенн¤ погол≥вТ¤ ≥ розширенн¤ ареалу та рац≥ональне використанн¤ карпатського благородного олен¤, диких к≥з. ¬ивчаютьс¤ г≥дролог≥чний режим територ≥њ, методи охорони г≥рсько-л≥сових ірунт≥в, ефективного веденн¤ л≥сового господарства, боротьби з катастроф≥чними ¤вищами природи (повен≥, селев≥ потоки, зсуви, в≥тровали, сн≥говали). ÷им самим  арпатський державний запов≥дник, ¤кий п≥дпор¤дкований ћ≥н≥стерству л≥совоњ ≥ деревообробноњ промисловост≥ ”крањни, спри¤Ї збереженню ≥ примноженню багатств природи  арпат.

1	2

Ќазва:  арпатський державний запов≥дник
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1571 прочитано)