≈колог≥¤ > ћон≥торинг навколишнього середовища

—творенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ƒержавноњ системи еколог≥чного мон≥торингу довк≥лл¤ повинно спри¤ти зд≥йсненню державноњ еколог≥чноњ пол≥тики, ¤ка передбачаЇ:

еколог≥чно рац≥ональне використанн¤ природного та соц≥ально-економ≥чного потенц≥алу держави, збереженн¤ спри¤тливого середовища життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства;

соц≥ально-еколог≥чне та економ≥чно рац≥ональне вир≥шенн¤ проблем, ¤к≥ виникають в результат≥ забрудненн¤ довк≥лл¤, небезпечних природних ¤вищ, техногенних авар≥й та катастроф;

розвиток м≥жнародного сп≥вроб≥тництва щодо збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ природи, охорони озонового шару атмосфери, запоб≥ганн¤ антропогенн≥й зм≥н≥ кл≥мату, захисту л≥с≥в ≥ л≥сов≥дновленн¤, транскордонного забрудненн¤ довк≥лл¤, в≥дновленн¤ природного стану ƒн≥пра, ƒунаю, „орного ≥ јзовського мор≥в.

ƒержавна система екомон≥торингу довк≥лл¤ повинна стати ≥нтегрованою ≥нформац≥йною системою, що зд≥йснюватиме збиранн¤, збереженн¤ та обробленн¤ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ дл¤ в≥домчоњ та комплексноњ оц≥нки ≥ прогнозу стану природних середовищ, б≥оти та умов життЇд≥¤льност≥, виробленн¤ обгрунтованих рекомендац≥й дл¤ прийн¤тт¤ ефективних соц≥альних, економ≥чних та еколог≥чних р≥шень на вс≥х р≥вн¤х державноњ виконавчоњ влади, удосконаленн¤ в≥дпов≥дних законодавчих акт≥в, а також виконанн¤ зобов'¤зань ”крањни з м≥жнародних еколог≥чних угод, програм, проект≥в ≥ заход≥в.

‘ункц≥онуванн¤ ƒержавноњ системи екомон≥торингу довк≥лл¤ повинне б≥льш ¤к≥сно розвивати принципи:

систематичност≥ спостережень за станом навколишнього природного середовища та техногенними об'Їктами, що впливають на нього;

своЇчасност≥ отриманн¤ ≥ обробленн¤ даних спостережень на в≥домчих ≥ узагальнюючих (локальному, рег≥ональному та державному) р≥вн¤х;

комплексност≥ використанн¤ еко≥нформац≥њ, що надходить у систему в≥д в≥домчих служб екомон≥торингу та ≥нших постачальник≥в;

об'Їктивност≥ первинноњ, анал≥тичноњ ≥ прогнозноњ еко≥нформац≥њ та узгодженост≥ нормативного, орган≥зац≥йного ≥ методичного забезпеченн¤ еколог≥чного мон≥торингу довк≥лл¤, що проводитьс¤ в≥дпов≥дними службами м≥н≥стерств та в≥домств ”крањни, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади;

сум≥сност≥ техн≥чного, ≥нформац≥йного ≥ програмного забезпеченн¤ њњ складових частин;

оперативност≥ доведенн¤ еко≥нформац≥њ до орган≥в виконавчоњ влади, ≥нших зац≥кавлених орган≥в, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ;

доступност≥ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ населенню ”крањни та св≥тов≥й сп≥льнот≥.

ƒержавна системи екомон≥торингу довк≥лл¤ повинна забезпечити дос¤гненн¤ таких основних ц≥лей:

п≥двищенн¤ р≥вн¤ адекватност≥ д≥йсному еколог≥чному стану довк≥лл¤ його ≥нформац≥йноњ модел≥, ¤ка формуЇтьс¤ на основ≥ даних систематичних спостережень, зд≥йснюваних спец≥альними службами м≥н≥стерств ≥ в≥домств, п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми та установами в пор¤дку виробничо-≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥, досл≥дних роб≥т ≥ наукових досл≥джень;

п≥двищенн¤ оперативност≥ одержанн¤ та достов≥рност≥ первинних даних за рахунок використанн¤ досконалих методик, сучасних контрольно-вим≥рювальних прилад≥в ≥ засоб≥в комп'ютеризац≥њ процес≥в збиранн¤, накопиченн¤ та обробленн¤ еко≥нформац≥њ на вс≥х р≥вн¤х державного управл≥нн¤ ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

п≥двищенн¤ р≥вн¤ та ¤кост≥ ≥нформац≥йного обслуговуванн¤ споживач≥в еко≥нформац≥њ на вс≥х р≥вн¤х функц≥онуванн¤ системи на основ≥ мережного доступу до розпод≥лених в≥домчих та ≥нтегрованих банк≥в даних; комплексного обробленн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ дл¤ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних р≥шень.

√лобальний мон≥торинг

ќсобливо складн≥ проблеми еколог≥чного мон≥торингу на глобальному р≥вн≥. ƒо цього часу ц≥л≥ такого мон≥торингу недостатньо ч≥тко сформульован≥.  р≥м того, мон≥торинг на локальному ≥ рег≥ональному р≥вн¤х, ¤к правило, Ї внутр≥шньодержавною справою, тод≥ ¤к глобальний мон≥торинг Ц задача св≥тового сп≥втовариства, тому що в≥н в≥дпов≥даЇ ≥нтересам усього людства.

Ќа практиц≥ ц≥л≥ глобального мон≥торингу визначаютьс¤ в процес≥ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у рамках р≥зних м≥жнародних орган≥зац≥й, угод (конвенц≥й) ≥ декларац≥й. ≤де¤ створенн¤ √лобальноњ системи мон≥торингу навколишнього середовища (√—ћЌ—) була висловлена на —токгольмськ≥й конференц≥њ ќќЌ по навколишньому середовищу в 1972 р., реальн≥ основи √—ћЌ— були закладен≥ на спец≥альн≥й зустр≥ч≥ в Ќайроб≥ ( ен≥¤) у 1974 р., де була уточнена роль агент≥в ≥ держав Ц член≥в ќќЌ. ќснови √—ћЌ— у колишньому —–—– були розроблен≥ академ≥ком ё.ј.≤зраелем ≥ пов≥домлен≥ на зас≥данн≥ –ади керуючих ёЌ≈ѕ у 1974 р. ¬≥дм≥нною рисою концепц≥њ ё.ј.≤зраел¤ було спостереженн¤ за антропогенними зм≥нами в навколишньому природному середовищ≥.

ƒобре в≥домо, що за будь-¤кий пер≥од в≥дбуваютьс¤ природн≥, тобто природн≥ зм≥ни кл≥мату, погоди, температури, тиски, сезонн≥ зм≥ни б≥омаси рослин ≥ тварин. ÷¤ ≥нформац≥¤ давно використовуЇтьс¤ людиною. ѕриродн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс¤ пор≥вн¤но пов≥льно, за велик≥ в≥др≥зки часу. ѓх реЇструють р≥зн≥ геоф≥зичн≥, метеоролог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥, сейсм≥чн≥ й ≥нш≥ служби. јнтропогенн≥ зм≥ни розвиваютьс¤ набагато швидше, насл≥дки њх дуже небезпечн≥, тому що можуть стати необоротними. ƒл¤ њх визначенн¤ необх≥дно мати ≥нформац≥ю про перв≥сний стан об'Їкта навколишнього середовища, тобто стану до початку антропогенного впливу. якщо таку ≥нформац≥ю одержати неможливо, вона може бути реконструйована за на¤вними даними, отриманим за в≥дносно великий пром≥жок часу, за результатами спостережень за складом донних в≥дкладень на вод¤них об'Їктах, складом льодовик≥в, станом деревних к≥лець, що в≥днос¤тьс¤ до пер≥оду, що передувало початку пом≥тного антропогенного впливу, а також за даними, отриманим у м≥сц¤х, вилучених в≥д джерела забрудненн¤. ÷≥ особливост≥ визначають правомочн≥сть ≥ншоњ назви глобального мон≥торингу Ц фоновий мон≥торинг, чи мон≥торинг фонового забрудненн¤ навколишнього природного середовища. ¬ даний час створена св≥това мережа станц≥й фонового мон≥торингу, на ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ спостереженн¤ за визначеними параметрами стану навколишнього природного середовища. —постереженн¤ охоплюють ус≥ типи екосистем: водн≥ (морськ≥ ≥ пр≥сноводн≥) ≥ наземн≥ (л≥сов≥, степов≥, пустельн≥, високог≥рн≥). ÷¤ робота проводитьс¤ п≥д ег≥дою ёЌ≈ѕ.

—танц≥њ комплексного фонового мон≥торингу ”крањни розташован≥ в б≥осферних запов≥дниках („орноморський, јскан≥¤-Ќова) ≥ Ї частиною глобальних м≥жнародних спостережливих мереж. ÷≥ль √—ћЌ— Ц вивченн¤ «емл≥. «адача вивченн¤ «емл≥ ¤к ц≥л≥сноњ природноњ системи поставлена ћ≥жнародною геосферно-б≥осферною програмою (ћ√Ѕѕ) ≥ зважуЇтьс¤ на основ≥ широкого застосуванн¤ косм≥чних засоб≥в спостережень. ћ√Ѕѕ, зд≥йсненн¤ ¤коњ почалос¤ з 1990 р., передбачаЇ с≥м ключових напр¤мк≥в розробок.:

«аконом≥рност≥ х≥м≥чних процес≥в у глобальн≥й атмосфер≥ ≥ роль б≥олог≥чних процес≥в у кругооб≥гу малих газових компонент≥в. ѕроекти, виконуван≥ по цих напр¤мках, ставл¤ть за мету, зокрема, анал≥з впливу зм≥н вм≥сту озону в стратосфер≥ на проникненн¤ до земноњ поверхн≥ б≥олог≥чно небезпечного ультраф≥олетового випром≥нюванн¤, оц≥нку впливу аерозолей на кл≥мат ≥ ≥н.

¬плив б≥огеох≥м≥чних процес≥в в океан≥ на кл≥мат ≥ зворотн≥й вплив. ѕроекти включають комплексн≥ досл≥дженн¤ глобального газообм≥ну м≥ж океаном ≥ атмосферою, морським дном ≥ границ¤ми континент≥в, розробку методик прогнозуванн¤ реакц≥њ б≥огеох≥м≥чних процес≥в в океан≥ на антропогенн≥ збурюванн¤ в глобальному масштаб≥, вивченн¤ евфотичноњ зони —в≥тового океану.

¬ивченн¤ прибережних екосистем ≥ впливу зм≥н землекористуванн¤.

¬заЇмод≥¤ рослинного покриву з ф≥зичними процесами, в≥дпов≥дальними за формуванн¤ глобального круговороту води. ” рамках цього напр¤мку будуть проводитис¤ досл≥дженн¤ з програми глобального експерименту з метою вивченн¤ кругооб≥гу енерг≥њ ≥ води на додаток до досл≥джень ≥з ¬сесв≥тньоњ програми досл≥джень кл≥мату.

¬плив глобальних зм≥н на континентальн≥ екосистеми. Ѕудуть розробл¤тис¤ методики прогнозу впливу зм≥н кл≥мату, концентрац≥њ вуглекислого газу ≥ землекористуванн¤ на екосистеми, а також зворотних зв'¤зк≥в; досл≥джуватис¤ глобальн≥ зм≥ни еколог≥чного р≥зноман≥тт¤.

ѕалеоеколог≥¤ ≥ палеоеколог≥чн≥ зм≥ни та њх насл≥дки. Ѕудуть проводитис¤ досл≥дженн¤ з метою реконструкц≥њ ≥стор≥њ зм≥н кл≥мату ≥ навколишнього середовища за пер≥од з 2000 р. до н.е. з тимчасовим дозволом не б≥льш 10 рок≥в.

ћоделюванн¤ земноњ системи з метою прогнозу њњ еволюц≥њ. —творюютьс¤ чисельн≥ модел≥ в глобальному масштаб≥, робл¤тьс¤ к≥льк≥сн≥ оц≥нки взаЇмод≥њ глобальних, ф≥зичних, х≥м≥чних ≥ б≥олог≥чних ≥нтерактивних процес≥в у земн≥й систем≥ прот¤гом останн≥х 100 тис¤ч рок≥в. ” рамках ћ√Ѕѕ вивчаютьс¤ б≥огеоф≥зичн≥ кругооб≥ги вуглецю, азоту, фосфору ≥ с≥рки, ¤к≥ зараз визначаютьс¤ ¤к природними, так ≥ антропогенними факторами.

јнтропогенн≥ фактори особливо ≥стотн≥ дл¤ круговороту вуглецю. “руднощ≥ вивченн¤ процес≥в обумовлен≥ невизначеност¤ми, пов'¤заними з внеском континентальноњ б≥омаси (зм≥нами унасл≥док вирубки л≥с≥в, зм≥нами сумарноњ продуктивност≥ екосистем) ≥ вар≥ац≥¤ми кругооб≥г≥в ≥нших компонент≥в.

¬ глобальних кругооб≥гах найважлив≥шу роль в≥д≥граЇ —в≥товий океан. ¬≥н функц≥онуЇ ¤к великий резервуар б≥огенних компонент≥в ≥ складаЇ значну частку продуктивност≥ б≥осфери. ƒл¤ характеристики продуктивност≥ —в≥тового океану використовують так≥ параметри, ¤к б≥омаса ф≥топланктону, первинна продукц≥¤ ф≥топланктону, концентрац≥¤ хлороф≥лу. ƒл¤ анал≥зу використовуЇтьс¤ супутникова оптична апаратура типу сканер≥в, прилад≥в дл¤ вим≥ру флуоресценц≥њ ≥ т.п. —упутников≥ спостереженн¤ звичайно супроводжуютьс¤ контрольними корабельними ≥ буйковими спостереженн¤ми.

1	2	3

Ќазва: ћон≥торинг навколишнього середовища
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3780 прочитано)