Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

јстроном≥¤, ав≥ац≥¤, космонавтика > ”крањна Ц косм≥чна держава


”крањна Ц косм≥чна держава

”крањна ≥ космос - нерозд≥льн≥. «в'¤зок цей м≥цно встановивс¤ на зор≥ космонавтики, ≥ витравити його зараз просто неможливо. ”крањнське походженн¤ мали так≥ творц≥ теор≥њ польот≥в у св≥товому простор≥, ¤к  ост¤нтин ÷≥олковський (до реч≥, повне пр≥звище ÷иолковський-Ќаливайко), ћикола  ибальчич, ёр≥й  ондратюк.

”  ињвському пол≥техн≥чному свого часу вчилис¤ —ерг≥й  орольов ≥ ¬олодимир „еломей (конструктор в≥домоњ ракети-нос≥¤ "ѕротон"). –акетна техн≥ка взагал≥ п≥шла, до реч≥ кажучи, ≥з простор≥в "неньки": перш≥ у св≥т≥ бойов≥ ракети (п≥сл¤ китайських досл≥д≥в, що канули в ЋЇту, до н.е.) створив нащадок украњнських козак≥в генерал-лейтенант ќлександр «ас¤дько, в≥н же орган≥зував у рос≥йськ≥й арм≥њ першу ракетну роту. ј ≥менами янгел¤ ≥, п≥зн≥ше, ”тк≥на (генеральних конструктор≥в  Ѕ "ѕ≥вденне" у ƒн≥пропетровську, творц≥в сер≥њ бал≥стичних ракет, включаючи "—атану" ≥ "—кальпель") на «аход≥ починаючи з 50-х рр. л¤кали д≥точок.

¬ останн≥ роки д≥¤льн≥сть у ц≥й галуз≥ дещо упов≥льнилась, але, ¤к вважають у Ќац≥ональному косм≥чному агентств≥ ”крањни (Ќ ј”), зараз ”крањна виходить на новий виток в освоЇнн≥ космосу.

—ьогодн≥ Ќ ј” координуЇ роботу б≥льш н≥ж 40 п≥дприЇмств - у тому числ≥ таких г≥гант≥в, ¤к "ѕ≥вденмаш", де виробл¤ютьс¤ ракети-нос≥њ,  Ѕ "ѕ≥вденне" ≥м. ћ.янгел¤, де вони проектуютьс¤, п≥дприЇмства " омунар", "’артрон", "”кркосмос", "ќбр≥й", " ињвський рад≥озавод", мережа науково-досл≥дних центр≥в ≥ ≥нститут≥в. ¬с≥ вони зосереджен≥ в шести географ≥чних пунктах -  иЇв≥, ƒн≥пропетровську, ’арков≥, Ћьвов≥, „ерн≥гов≥ ≥  риму. ƒл¤ керуванн¤ супутниками в ”крањн≥ також створений Їдиний наземний автоматизований комплекс керуванн¤ (Ќј  ), що включаЇ центри керуванн¤ польотами косм≥чних апарат≥в, прийому науковоњ ≥нформац≥њ, њњ опрацюванн¤, контролю нав≥гац≥йного пол¤ ≥ косм≥чного простору.

ќсновна продукц≥¤, ¤кою можуть похвалитис¤ украњнськ≥ виробники - це в першу чергу ракети-нос≥њ, що доставл¤ють супутники на орб≥ту. ѓхн≥й спектр широкий - в≥д "косм≥чного п≥капа" типу "÷иклон-3", що бере на борт 600 кг вантажу, до "ваговика" "«ен≥т-3SL", що вит¤гаЇ за меж≥ планети добрих ш≥сть тонн. «араз йдуть роботи над створенн¤м потужноњ ракети-нос≥¤ "÷иклон-4" ≥з високоточною системою керуванн¤ ≥ зб≥льшеного запасу палива, ≥з наступного року њх плануЇтьс¤ запускати по 6 одиниць у р≥к.

Ќовий напр¤мок - використанн¤ переустаткованих м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет –—-20 (б≥льше в≥домих п≥д натовською класиф≥кац≥Їю ¤к SS-18 "—атана"). ” цьому проект≥, що одержав назву "ƒн≥про", ”крањна т≥сно сп≥вроб≥тничаЇ з –ос≥Їю. —початку ф≥гурував у ц≥й програм≥ ≥  азахстан - але лише на правах власника космодрому Ѕайконур, що нин≥ орендують усе т≥ ж рос≥¤ни (так що, зустр≥вши в л≥тератур≥ згадуванн¤ про казах≥в-учасник≥в, не в≥рте очам своњм). ѕерша модель - "ƒн≥про-1" (маса корисного навантаженн¤ 3,5 тонн) - вже зд≥йснила два виводи на орб≥ту супутник≥в, а дебютний запуск "ƒн≥про-ћ" ≥з вантажоп≥дйомн≥стю 5 тонн запланований на 2003 р≥к

÷≥кавий той факт, що украњнська косм≥чна галузь спроможна виготовл¤ти далеко не лише транспорт - ракети-нос≥њ. якщо ав≥ац≥йне бортове устаткуванн¤ в≥тчизн¤ного виробництва не завжди в≥дпов≥даЇ м≥жнародним нормам, то в космос≥ - ≥нша картина, ≥ досв≥д у наших виробник≥в уже Ї.

”крањна спроможна виготовл¤ти устаткуванн¤ дл¤ потреб космосу. “ак, покладене на нас завданн¤ по розробц≥ ≥ виробництву систем керуванн¤ косм≥чними апаратами " омпарус" дл¤ ћ — (м≥жнародна косм≥чна станц≥¤) "јльфа" виконали на сто в≥дсотк≥в. јпаратура рад≥оуправл≥нн¤ (вона ¤вл¤Ї собою чотирьохконтейнерний вар≥ант, два з ¤ких - наш≥, а два контейнери - рос≥йськ≥) зараз в≥дм≥нно д≥Ї в службових модул¤х ћ — "«ор¤" ≥ "«≥рка" безпосередньо на орб≥т≥. ”крањнськ≥ п≥дприЇмства мають потужний потенц≥ал у розробц≥ ≥ виробництв≥ найсучасн≥шоњ продукц≥њ дл¤ космосу, ≥ готов≥ виконувати под≥бн≥ замовленн¤, але, усе впираЇтьс¤ в кошти. ѕри належному ф≥нансуванн≥ украњнц≥ спроможн≥ забезпечити косм≥чну галузь високо¤к≥сними бортовими ≥ наземними системами керуванн¤, апаратурою командних рад≥ол≥н≥й ≥ рад≥отехн≥чних систем дл¤ супутник≥в.

«агалом, ”крањна може бути супердержавою, принаймн≥ в космос≥. “≥льки њй потр≥бн≥ дл¤ цього грош≥.

“е, що косм≥чний прост≥р набуваЇ дл¤ земл¤н не т≥льки нав'¤зливий в≥дт≥нок комерц≥њ, але ≥ щосили пол≥тизуЇтьс¤, ”крањна в≥дчуваЇ на соб≥ ¤к н≥хто. ѕол≥т Ћеон≥да  аденюка, першого украњнського космонавта, став не б≥льш н≥ж рекламним трюком. Ќаш≥ друз≥ з мису  анаверал показали: мовл¤в, ми не т≥льки визнаЇмо  ињв у космос≥ - ми активно з ним сп≥вроб≥тничаЇмо. Ќа цьому хвалене сп≥вроб≥тництво, власне, ≥ зак≥нчилос¤ - ”крањна не бере сьогодн≥ участ≥ в жодн≥й з американських наукових косм≥чних програм, ут≥м, ¤к ≥ Ївропейських. «апуск супутник≥в п≥д американським та ≥ншими прапорами украњнськими ракетами - стов≥дсотковий б≥знес, не б≥льш. "ƒешева доставка вашого вантажу на орб≥ту, точно й у зазначений терм≥н!" - от гасло ц≥Їњ сп≥льноњ д≥¤льност≥, н≥ про ¤ку науку, зрозум≥ло, не йдетьс¤. «апускаючи ≥ноземн≥ супутники, украњнськ≥ спец≥ал≥сти нав≥ть докладно не знають, що там за начинка, дл¤ ¤ких ц≥лей. “а це ≥ не повинно хвилювати - проњзд оплачений!

√овор¤чи про м≥жнародне сп≥вроб≥тництво, Ќ ј” згадуЇ насамперед своњ проекти "ћорський старт" ≥ "—тарт ≥з пустел≥". ќбидва, що зрозум≥ло з назви, належать до сфери так званих "пускових послуг", ≥ до освоЇнн¤ косм≥чного простору ≥ наукових досл≥джень в≥дношенн¤ не мають, хоча ≥ дуже ц≥кав≥ з техн≥чноњ точки зору. ”часть у розробках американськоњ компан≥њ "Ѕоњнг" ≥ норвезькоњ " варнер" надають њм незабутн≥й присмак комерц≥њ. ’оча ≥ в≥д цього, зрозум≥ло, н≥куди не д≥тис¤.

ƒ≥йсно ж серйозний шл¤х ”крањни в космос очевидний - або з –ос≥Їю, абоЕ з  итаЇм, або ж (що, очевидно, найб≥льше реально ≥ рац≥онально) з обома разом. « приводу рос≥йських партнер≥в питань не виникаЇ - наш≥ виробники (наприклад, кер≥вники того ж " ињвприладу") в≥дзначають, що практично вс≥ розробки провод¤тьс¤ "наполовину" ≥з рос≥¤нами. ј з  итаЇм сьогодн≥ ми дуже дружимо в ав≥ац≥йн≥й сфер≥, але вже зараз йдуть розмови ≥ про поширенн¤ ц≥Їњ дружби за меж≥ стратосфери. ѕередумови очевидн≥: ѕек≥н прагне в космос (за останн≥ми даними, зараз готуЇтьс¤ перша група китайських космонавт≥в), а ”крањн≥ потр≥бн≥ кошти ≥ над≥йн≥ партнери, що мають нам≥р реально сп≥вроб≥тничати, а не запрошувати на другор¤дн≥ рол≥ в рекламних шоу з умовою: "“и лети, але н≥чого не ч≥пай".

«овс≥м неспроста сьогодн≥ Ќ ј” пропонуЇ достроково прийн¤ти нову Ќац≥ональну косм≥чну програму, що вступила б у д≥ю в 2002 роц≥ (на пер≥од до 2006 року), ≥ ¤ку ¬ерховна –ада повинна розгл¤дати вже цього року. јдже та, що нин≥ чинна, за ¤кою наша космонавтика живе з 1998 року, розрахована на пер≥од до 2003-го - тобто начебто б посп≥шати нема чого. ѕроте, ¤к вважають у косм≥чному в≥домств≥, сьогодн≥ до освоЇнн¤ ¬сесв≥ту висуваютьс¤ взагал≥ ≥нш≥ вимоги, н≥ж три роки тому. «м≥ст под≥бних зм≥н дуже прозањчний: ≥з зрозум≥лих причин р≥зко скорочений обс¤г в≥йськових замовлень, на ¤ких традиц≥йно будувалас¤ галузь ще з рад¤нських час≥в (здаЇтьс¤, у 1998 роц≥ можна було передбачити под≥бний нюанс), ≥ щосили йде комерц≥ал≥зац≥¤ космосу.

 р≥м виконанн¤ замовлень в≥тчизн¤них ≥ ≥ноземних кл≥Їнт≥в, п≥дприЇмства косм≥чноњ галуз≥ мають сьогодн≥ стратег≥чне завданн¤ - максимальне використанн¤ своњх суперсучасних технолог≥й дл¤ б≥льш "приземлених" сфер: виробництва товар≥в ≥ послуг дл¤ перес≥чного споживача. —аме це диктуЇ ≥ нещодавно прийн¤тий указ ѕрезидента "ѕро використанн¤ косм≥чних технолог≥й дл¤ ≥нновац≥йного розвитку держави". ÷≥й ново¤влен≥й стратег≥њ буде присв¤чена ≥ виставка " осм≥чн≥ технолог≥њ -- на службу сусп≥льству", ¤ку плануЇтьс¤ провести наприк≥нц≥ л≥та в  иЇв≥. ¬арто додати, що "приземленн¤м космосу" убиваЇтьс¤, за задумом, в≥дразу дек≥лька зайц≥в: збер≥гаЇтьс¤ потенц≥ал п≥дприЇмств, останн≥ заробл¤ють соб≥ кошти сам≥, створюютьс¤ нов≥ робоч≥ м≥сц¤, плюс держав≥ приЇмно - створюЇтьс¤ конкуренц≥¤ ≥мпортним товарам.

¬икористана л≥тература:

 осмос ≥ ”крањна. Ц  ., 2001.

≈нциклопед≥¤ ав≥ац≥њ та космонавтики. Ц ћ., 1992.

1

Ќазва: ”крањна Ц косм≥чна держава
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (3187 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 0.213 seconds
Хостинг от uCoz