≈колог≥¤ > —поживанн¤ води

—поживанн¤ води

—в≥тов≥ запаси води на «емл≥ величезн≥. ѕроте, це пере≠важно солона вода —в≥тового океану. «апаси пр≥сноњ води, потреба лю≠дей у ¤к≥й Ї особливо великою, незначн≥ (35029,21 тис. км3) ≥ вичерпн≥. ” багатьох м≥сц¤х планети в≥дчуваЇтьс¤ нестача њњ дл¤ зрошенн¤, потреб промисловост≥, питт¤ та ≥нших побутових потреб.

Ѕ≥льш≥сть пр≥сноњ води сконцентрована в льодовиках јнтарктиди та √ренланд≥њ.  ригою вкри≠то 16 млн. км2 суходолу. “ретЇ за величиною джерело води - п≥дземн≥ води. ¬они зал¤гають на глибин≥ 150- 200 м. «агальний њх об'Їм приблизно в 100 раз≥в б≥льший за об'Їм поверхневих пр≥сних вод р≥чок, озер, бол≥т.

ѕрот¤гом останн≥х рок≥в за приблизними п≥драхунками потреба у вод≥ зросла в 10 раз≥в. —учасне м≥сто використовуЇ води з розрахунку на одну людину 300-500 л/добу, що значною м≥рою перевищуЇ м≥н≥мальну потребу у вод≥ одн≥Їњ людини (25 л/добу). ѕрот¤гом сто≠л≥тт¤ витрати води в таких м≥стах, ¤к ѕариж, Ќью-…орк, ћосква, зросли б≥льш ¤к у 100 раз≥в. ” багатьох крањнах виникли проблеми з постачан≠н¤м води у велик≥ м≥ста. ќсобливо багато води йде на потреби промислових об'Їкт≥в (рис.8).

–ис. 8. Ќорми витрат води

Ќайб≥льшим споживачем води Ї с≥льське господарство. “ут найвищ≥ безповоротн≥ втрати води - 80 %. ƒосить зазначити, що дл¤ утворенн¤ 1 кг рослинноњ маси р≥зн≥ рослини в р≥зних умовах використовують в≥д 150-200 до 800-1000 м3 води.

Ќа вирощуванн¤ 1 кг зерна жита потр≥бно 750 л води. √ектар пос≥ву кукурудзи за вегетац≥йний пер≥од "випиваЇ" њњ 3 мли л ≥ ст≥льки ж 1 га капусти, а 1 га рисового пос≥ву Ц 12-30 млн. л. √ектар зрошу на≠поњ земл≥ щосекунди поглинаЇ 1 л води.

” промисловост≥ вода використовуЇтьс¤ дл¤ виго≠товленн¤ розчин≥в, охолодженн¤ ≥ нагр≥ванн¤ р≥дин та газ≥в, очищенн¤ розчин≥в ≥ газових сум≥шей, дл¤ транспортуванн¤ сировини, теплоенерге≠тичних потреб, видаленн¤ в≥дход≥в, митт¤ обладнанн¤, тари, прим≥щень тощо. як≥сть води, ¤ка використовуЇтьс¤ у виробництв≥, встановлюЇтьс¤ у кожному конкретному випадку у залежност≥ в≥д призначенн¤ води ≥ вимог технолог≥чного процесу.

–озр≥зн¤ють к≥лька категор≥й водоспоживанн¤ (“абл.4).

“аблиц¤ 4

¬плив на довк≥лл¤ р≥зних категор≥й водоспоживанн¤

«абрудненн¤ г≥дросфери

–озр≥зн¤ють не т≥льки штучне (антропогенне) забрудненн¤ води, але й природне. ¬≥домо, що нав≥ть у малозаселених районах (јл¤ска, јмазон≥¤ тощо) чистота води зменшуЇтьс¤, а к≥льк≥сть мулу, дом≥шок вс≥х вид≥в зб≥льшуЇтьс¤ в≥д витоку в горах до м≥сц¤ з'Їднанн¤ з морем чи океаном.

“аблиц¤ 5.

“ипи забрудненн¤ поверхневих ≥ п≥дземних вод

—уттЇвою Ї та обставина, що у вод≥б≥олог≥чне забрудненн¤ набираЇ особливого значенн¤, подекуди за небезпекою нав≥ть випереджаючи х≥м≥чн≥. ÷е трапл¤Їтьс¤ найчаст≥ше тод≥, коли вода стаЇ життЇвим середовищем дл¤ патогенних м≥кроорган≥зм≥в, к≥льк≥сть ¤ких у н≥й весь час зростаЇ. якщо перед використанн¤м дл¤ питт¤ така вода не дез≥нф≥куЇтьс¤, то й м≥н≥мальна њњ к≥льк≥сть може спричинити вибух тих хвороб, що легко передаютьс¤ саме через воду (див. б≥олог≥чне забрудненн¤).

ƒжерел забрудненн¤ води багато, основними з них Ї:

Ј ст≥чн≥ води промислових п≥дприЇмств;

Ј побутових стоках комунального господарства;

Ј ст≥чн≥ води с≥льського господарства;

Ј води шахт, нафтопромисл≥в, рудник≥в;

Ј в≥дходи виробництв при видобут≠ку р≥зних корисних копалин;

Ј в≥дходи деревини в деревообробн≥й про≠мисловост≥;

Ј скиди водного ≥ зал≥зничного транспорту тощо.

« ус≥х джерел забрудненн¤ води основне значенн¤ мають виробнич≥ ст≥чн≥ води. Ќайб≥льшими забрудниками поверхневих ≥ п≥дземних вод Ї:

Ј х≥м≥чна промислов≥сть,

Ј чорна металург≥¤;

Ј кольорова металург≥¤;

Ј коксох≥м≥¤;

Ј важке, енергетичне ≥ транспортне машинобудуванн¤;

Ј кому≠нальне ≥ с≥льське господарство.

«абрудненн¤ природних вод

ќсновними джерелами забрудненн¤ природних вод Ї:

Ј јтмосферн≥ води, ¤к≥ несуть значн≥ к≥лькост≥ полютант≥в (забрудню≠вач≥в), що вимиваютьс¤ з пов≥тр¤ ≥ мають переважно промислове поход≠женн¤. ѕри ст≥канн≥ по схилах, атмосферн≥ та тал≥ води додатково захоплюють з собою значну к≥льк≥сть речовин. ќсобливо небезпечн≥ стоки з м≥ських вулиць та промислових майданчик≥в, ¤к≥ несуть значну к≥льк≥сть нафтопродукт≥в, см≥тт¤ фенол≥в, р≥зних кислот.

Ј ћ≥ськ≥ ст≥чн≥ води, що включають переважно побутов≥ стоки, ¤к≥ м≥ст¤ть фекал≥њ, детергенти (поверхнево-активн≥ речовини), м≥кроорган≠≥зми, у тому числ≥ патогенн≥.

Ј ѕромислов≥ ст≥чн≥ води, що утворюютьс¤ у самих р≥зноман≥тних галуз¤х виробництва, серед ¤ких найб≥льш активно споживаЇ воду чорна металург≥¤, х≥м≥чна, л≥сох≥м≥чна, нафтопереробна промисловост≥. ѕри технолог≥чних процесах утворюютьс¤ так≥ основн≥ види ст≥чних вод, а саме:

− реакц≥йн≥ води, що утворюютьс¤ у процес≥ реакц≥й з вид≥ленн¤м води, забруднен≥ ¤к вих≥дними речовинами, так ≥ продуктами реакц≥й,

− води, що м≥ст¤тьс¤ у сировин≥ та вих≥дних продуктах (в≥льна або зв'¤зана вода),

− промивн≥ води п≥сл¤ митт¤ сировини, продукт≥в, тари, обладнанн¤, маточн≥ водн≥ розчини,

− водн≥ екстрагени та адсорбенти,

− охолоджен≥ води, що не контактують з технолог≥чними продуктами, а використовуютьс¤ у системах зворотного водопостачанн¤,

− побутов≥ води - води њдалень, душових, туалет≥в, пралень тощо,

− атмосферн≥ опади, що ст≥кають з територ≥њ промислових п≥дприЇмств.

јнтропогенний вплив на ірунтов≥ води

«а останн≥ дек≥лька дес¤тк≥в рок≥в ірунтов≥ води стали одним ≥з найважлив≥ших ресурс≥в. ¬они Ї джерелом значноњ к≥лькост≥ питноњ води, ¤ка використовуЇтьс¤ у побут≥, а також ≥де на зрошенн¤. «вичайно, ірунтов≥ води ран≥ше волод≥ли достатньо високими ¤кост¤ми ≥ без очищенн¤ задовольн¤ли вимоги до питноњ води, але випадки забрудненн¤ високо¤к≥сних ірунтових вод отруйними речовинами стають все б≥льш частими. •рунтов≥ води вимивають ≥з ірунт≥в значну к≥льк≥сть забрудню≠вач≥в, ¤к≥ грунт не може затримати,

√оловними джерелами забрудненн¤ ≥ забруднюючими речовинами ірунтових вод вважають:

1	2	3

Ќазва: —поживанн¤ води
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (4301 прочитано)