≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ѕезроб≥тт¤ ≥ його види

Ѕезроб≥тт¤ ≥ його види

Ѕезроб≥тт¤ Ч складне економ≥чне, соц≥альне ≥ психолог≥чне ¤вище. ¬одночас безроб≥тт¤ Ч це економ≥чна категор≥¤, ¤ка в≥дбиваЇ економ≥чн≥ в≥дносини щодо вимушеноњ незайн¤тост≥ працездатного населенн¤.

‘акторами формуванн¤ безроб≥тт¤ можуть бути так≥:

Х нестача сукупного ефективного попиту;

Х негнучк≥сть системи в≥дносних ц≥н ≥ ставок зароб≥тноњ плати ≥ викривленн¤ в н≥й, пов'¤зан≥ з грошовою експанс≥Їю держави ≥ подальшою ≥нфл¤ц≥Їю;

Х недостатн¤ моб≥льн≥сть робочоњ сили;

Х структурн≥ зрушенн¤ в економ≥ц≥;

Х дискрим≥нац≥¤ на ринку прац≥ щодо ж≥нок, молод≥ та нац≥ональноњ меншост≥;

Х демограф≥чн≥ зм≥ни в чисельност≥ та склад≥ робочоњ сили;

Х сезонн≥ коливанн¤ в р≥вн¤х виробництва окремих галузей економ≥ки.

ƒосв≥д переходу окремих крањн до ринку св≥дчить про те, що в кожний пер≥од р≥вень зайн¤тост≥ ≥ масштаби безроб≥тт¤ характеризуютьс¤ значними коливанн¤ми, зумовленими сукупним впливом багатьох чинник≥в. ѕри цьому причини по¤ви безроб≥тт¤ ≥ його види можуть дуже р≥знитис¤.

–озр≥зн¤ють в≥дкрите й приховане безроб≥тт¤.

¬≥дкрите безроб≥тт¤ означаЇ ≥снуванн¤ ¤вно незайн¤того населенн¤, приховане Ч на¤вн≥сть формально зайн¤того населенн¤.

ћожна вид≥лити так≥ види безроб≥тт¤: фрикц≥йне, структурне, цикл≥чне, сезонне, ≥нституц≥ональне.

‘рикц≥йне безроб≥тт¤ пов'¤зане з перем≥щенн¤м людей з одн≥Їњ роботи на ≥ншу, а також ≥з одн≥Їњ м≥сцевост≥ в ≥ншу. ‘рикц≥йне безроб≥тт¤ означаЇ, що ≥снують пост≥йний зв'¤зок м≥ж зв≥льненн¤м з одн≥Їњ орган≥зац≥њ ≥ найманн¤м прац≥вник≥в ≥ншими орган≥зац≥¤ми, зам≥щенн¤ одних профес≥й ≥ншими, рух прац≥вник≥в з одних галузей в ≥нш≥ тощо.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки цей вид безроб≥тт¤ завжди ≥снуЇ. ќдн≥ зм≥нюють роботу добров≥льно, ≥нш≥ Ч у зв'¤зку з≥ зв≥льненн¤м або втратою сезонноњ зайн¤тост≥. ƒехто шукаЇ роботу вперше. “аке безроб≥тт¤ може поЇднуватис¤ з р≥вновагою на ринку прац≥. Ќаприклад, в —Ўј наприк≥нц≥ 80-х рок≥в близько 49% безроб≥тних не працювали менше п'¤ти тижн≥в. ÷е св≥дчить про нормальний процес перерозпод≥лу трудових ресурс≥в в≥дпов≥дно до потреб виробництва, а також про високу ефективн≥сть ринку прац≥.

¬иникненн¤ структурного безроб≥тт¤ пов'¤зане з≥ структурними зрушенн¤ми в економ≥ц≥, закритт¤м застар≥лих п≥дприЇмств ≥ виробництв, скороченн¤м випуску продукц≥њ у раз≥ переор≥Їнтац≥њ виробництва, закритт¤ шк≥дливих п≥дприЇмств.

—труктурне безроб≥тт¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д фрикц≥йного передус≥м тим, що прац≥вники, ¤к≥ втратили роботу в одних секторах економ≥ки, не можуть бути використан≥ на тих робочих м≥сц¤х, ¤к≥ пропонуютьс¤ в ≥нших секторах. ќкр≥м того, структурне безроб≥тт¤ Ї тривалим ≥ маЇ, ¤к правило, хрон≥чний характер.

ѕричиною структурного безроб≥тт¤ Ї територ≥альна ≥ квал≥ф≥кац≥йна нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж в≥льними робочими м≥сц¤ми ≥ безроб≥тними.

” структурному безроб≥тт≥ можна виокремити технолог≥чне й конверс≥йне безроб≥тт¤.

“ехнолог≥чне безроб≥тт¤ пов'¤зане з переходом до новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, механ≥зац≥Їю та автоматизац≥Їю виробництва, що (супроводжуЇтьс¤ вив≥льненн¤м робочоњ сили ≥ найманн¤м прац≥в принципово нових спец≥альностей та квал≥ф≥кац≥њ.

 онверс≥йне безроб≥тт¤ спричин¤Їтьс¤ скороченн¤м чисельност≥ арм≥њ ≥ зайн¤тих у галуз¤х оборонноњ промисловост≥. –озм≥ри цього безроб≥тт¤ можуть коливатис¤ в≥д незначних до великих.

—езонне безроб≥тт¤ стосуЇтьс¤ тих вид≥в виробництва, ¤к≥ мають сезонний характер ≥ в ¤ких прот¤гом року в≥дбуваютьс¤ р≥зк≥ коливанн¤ попиту на працю (с≥льське господарство, буд≥вництво тощо).

÷икл≥чне Ч це вид безроб≥тт¤, ¤ке пост≥йно зм≥нюЇтьс¤ за своњми масштабами, тривал≥стю ≥ складом, що пов'¤зано з циклом д≥ловоњ кон'юнктури. ћасштаби ≥ тривал≥сть цикл≥чного безроб≥тт¤ дос¤гають максимуму п≥д час спаду (кризи) виробництва ≥ м≥н≥муму Ч п≥д час п≥днесенн¤. ќтже, розм≥ри ринку прац≥ коливаютьс¤ разом з коливанн¤ми циклу д≥ловоњ кон'юнктури. Ќайб≥льшою м≥рою в≥д цикл≥чного безроб≥тт¤ страждають молодь, ж≥нки, люди похилого в≥ку ≥ некор≥нне населенн¤.

≤нституц≥ональне безроб≥тт¤ Ч це безроб≥тт¤, ¤ке породжуЇтьс¤ правовими нормами, що впливають на попит ≥ пропозиц≥ю прац≥. ¬оно може бути, наприклад, спричинене введенн¤м гарантованоњ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, недосконалою податковою системою (надм≥рн≥ соц≥альн≥ виплати знижують пропозиц≥ю прац≥. ¬исок≥ ставки оподаткуванн¤, скорочуючи доходи, робл¤ть њх пор≥вн¤нними ≥з сумами виплат за соц≥альними програмами. ÷е також знижуЇ пропозиц≥ю робочоњ сили).

Ќа ринку прац≥ розр≥зн¤ють також заст≥йне ≥ хрон≥чне безроб≥тт¤.

«аст≥йне безроб≥тт¤ охоплюЇ найст≥йк≥ший контингент безроб≥тних Ч б≥дних, брод¤г, бомж≥в та ≥н.

–озвиток ринковоњ економ≥ки супроводжуЇтьс¤ виникненн¤м ≥ розширенн¤м масштаб≥в хрон≥чного безроб≥тт¤. ÷е пов'¤зано з тим, що ≥нвестиц≥њ у створенн¤ нових робочих м≥сць в≥дстають в≥д темп≥в зростанн¤ чисельност≥ найманих прац≥вник≥в. Ѕезроб≥тт¤ стаЇ масовим ≥ пост≥йним, вражаючи насамперед найменш розвинут≥ рег≥они. —еред безроб≥тних переважають ж≥нки, спец≥ал≥сти з вищою осв≥тою. ўодо в≥кового складу дом≥нуЇ молодь.

«г≥дно ≥з «аконом ”крањни Уѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф безроб≥тними вважаютьс¤ працездатн≥ громад¤ни працездатного в≥ку, ¤к≥ з незалежних в≥д них причин не мають зароб≥тку або ≥нших передбачених чинним законодавством доход≥в через в≥дсутн≥сть п≥дход¤щоњ роботи, зареЇстрован≥ у державн≥й служб≥ зайн¤тост≥, тобто це особи, що справд≥ шукають роботу та здатн≥ приступити до прац≥.

Ќе можуть бути визнан≥ безроб≥тними громад¤ни:

а) в≥ком до 16 рок≥в, за вин¤тком тих, ¤к≥ працювали ≥ були вив≥льнен≥ у зв'¤зку з≥ зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥; реорган≥зац≥Їю перепроф≥люванн¤м ≥ л≥кв≥дац≥Їю п≥дприЇмства, установи й орган≥зац≥њ або скороченн¤м чисельност≥ (штату);

б) ¤к≥ вперше шукають роботу ≥ не мають профес≥њ (спец≥альност≥), в тому числ≥ випускники загальноосв≥тн≥х шк≥л, ¤кщо вони в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д проходженн¤ профес≥йноњ п≥дготовки або в≥д оплачуванноњ роботи, включаючи роботу тимчасового характеру;

в) ¤к≥ в≥дмовилис¤ в≥д двох пропозиц≥й п≥дход¤щоњ роботи з моменту реЇстрац≥њ њх у служб≥ зайн¤тост≥ ¤к ос≥б, котр≥ шукають роботу. ѕри цьому вони втрачають право на наданн¤ статусу безроб≥тного строком на три м≥с¤ц≥ з подальшою реЇстрац≥Їю;

г) ¤к≥ мають право на пенс≥ю в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. –≥вень зареЇстрованого безроб≥тт¤ розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ к≥лькост≥ оф≥ц≥йно зареЇстрованих безроб≥тних до працездатного населенн¤ у працездатному в≥ц≥.

ќстанн≥м часом в ”крањн≥ значно зр≥с р≥вень зареЇстрованого безроб≥тт¤. Ќа 1 с≥чн¤ 1999 р.

в≥н встановив 3,69% працездатного населенн¤ працездатного в≥ку.

—еред безроб≥тних, ¤к≥ перебували на обл≥ку, ж≥нки становили 48,4%, молодь у в≥ц≥ до 28 рок≥в Ч 31%.

” табл. 2.1 навод¤тьс¤ дан≥, що характеризують причини незайн¤тост≥ у 1998 р. ќсновну частку безроб≥тних (41,8%) становили вив≥льнен≥ у зв'¤зку з≥ зм≥нами у виробництв≥ та скороченн¤м штат≥в.

ќсновн≥ причини незайн¤тост≥ населенн¤ в≥дбиваЇ наведена ниж≥те д≥аграма (рис. 2.1).

«начно поширюЇтьс¤ ≥ приховане безроб≥тт¤. ѕочинаючи з 1992 р. цей процес набув масового характеру в ус≥х галуз¤х економ≥ки ”крањни.

ѕриховане безроб≥тт¤ характерне дл¤ ситуац≥њ економ≥чноњ кризи. ¬оно зумовлене неповним завантаженн¤м потужностей п≥дприЇмств, зменшенн¤м обс¤г≥в виробництва, р≥зким зниженн¤м продуктивност≥ прац≥, наданн¤м прац≥вникам неоплачуваних в≥дпусток, Ќеповною зайн¤т≥стю прот¤гом робочого тижн¤. «г≥дно з розрахунками в народному господарств≥ прихованим безроб≥тт¤м охоплено 16Ч20% зайн¤тих прац≥вник≥в. “ака ситуац≥¤ пов'¤зана з насл≥дками сировинноњ, енергетичноњ ≥ плат≥жноњ криз, з в≥дсутн≥стю посл≥довност≥ в реформуванн≥ економ≥ки.

Ќа¤вн≥сть значноњ чисельност≥ працездатних ос≥б, ¤к≥ лише формально зайн¤т≥, а фактично не працюють ≥ одержують низьку зароб≥тну плату (або зовс≥м не одержують њњ), спри¤Ї зб≥льшенню чисельност≥ зайн¤тих у нерегламентован≥й д≥¤льност≥, ускладненню крим≥ногенноњ ситуац≥њ, загостренню соц≥альних конфл≥кт≥в.

ѕроведен≥ досл≥дженн¤ чисельност≥ й складу незайн¤того працездатного населенн¤ дають змогу припустити, що у сфер≥ нерегламентованоњ зайн¤тост≥ основн≥ доходи одержують приблизно 8Ч8,5 млн ос≥б, тобто майже третина працездатного населенн¤ в працездатному в≥ц≥. Ќин≥ незареЇстрована зайн¤т≥сть Ч це неформальний сектор економ≥ки, проте виключений з≥ сфери цив≥л≥зованих соц≥ально-трудових, равових в≥дносин ≥ норм.

–ис. 2.1. ѕричини незайн¤тост≥ безроб≥тних у 1998 роц≥

«аруб≥жний досв≥д св≥дчить, що ≥ в крањнах з розвинутою економ≥цею в≥дбуваЇтьс¤ зростанн¤ вимушеноњ неповноњ зайн¤тост≥.

ѕроте перех≥д на скорочений робочий день (тиждень) розгл¤даЇтьс¤ ¤к ефективний зах≥д щодо запоб≥ганн¤ безроб≥тт¤. ћасштаби не-¬овноњ зайн¤тост≥ в —Ўј, Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ, ѕортугал≥њ за останн≥ роки зб≥льшилис¤ в дес¤тки раз≥в. ѕри цьому активно використовуютьс¤ державн≥ дотац≥њ (субсид≥њ) п≥дприЇмствам на зароб≥тну плату прац≥вникам дл¤ компенсац≥й витрат у раз≥ скороченн¤ збиткових ≥ нерентабельних робочих м≥сць.

ќтже, проблема неповноњ зайн¤тост≥ ≥ прихованого безроб≥тт¤ ≥ згодом ви¤вл¤тиметьс¤ ¤к проблема часткового (тимчасового зменшенн¤ або установленн¤ законом скороченоњ тривалост≥ робочого дн¤) або тимчасового повного безроб≥тт¤ (перерви в одержанн≥ зароб≥тноњ плати або зменшенн¤ њњ розм≥ру з причини тимчасового ѕрипиненн¤ виробництва без роз≥рванн¤ трудових в≥дносин).

1	2

Ќазва: Ѕезроб≥тт¤ ≥ його види
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2450 прочитано)