≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬иди конкуренц≥њ. ѓх природа ≥ особливост≥
¬иди конкуренц≥њ. ѓх природа ≥ особливост≥—тор≥нка: 1/4
«м≥ст ¬ступ 2 1.—уть ≥ функц≥њ економ≥чноњ конкуренц≥њ. 4 2. ‘орми економ≥чноњ конкуренц≥њ. 8 2.1. «агальне пон¤тт¤ про види економ≥чноњ конкуренц≥њ. 8 2.2. ƒосконала та недосконала конкуренц≥¤. 10 2.2.1. ƒосконала конкуренц≥¤. 10 2.2.2. Ќедосконала конкуренц≥¤. 12 2.3.÷≥нова та нец≥нова конкуренц≥¤ 16 2.3.1.÷≥нова конкуренц≥¤ 16 2.3.2.Ќец≥нова конкуренц≥¤ 16 2.4.—умл≥нна та несумл≥нна конкуренц≥¤ 19 2.4.1.—умл≥нна конкуренц≥¤ 19 2.4.2.Ќесумл≥нна конкуренц≥¤. 19 ¬исновки 30 —писок л≥тератури 32 ¬ступ —учасна ринкова економ≥ка ¤вл¤Ї собою складний орган≥зм, що складаЇтьс¤ з р≥зноман≥тних виробничих, комерц≥йних, ф≥нансових та ≥нформац≥йних структур, ¤к≥ взаЇмод≥ють на тл≥ розгалуженоњ системи правових норм, ≥ обТЇднуютьс¤ Їдиним пон¤тт¤м - ринок. «а визначенн¤м ринок - це орган≥зована структура, де "зустр≥чаютьс¤" виробники ≥ споживач≥, продавц≥ ≥ покупц≥, де в результат≥ взаЇмод≥њ попиту споживач≥в (попитом називаетьс¤ к≥льк≥сть товару, ¤ку споживач≥ можуть купити за певною ц≥ною) ≥ пропозиц≥њ виробник≥в (пропозиц≥¤ - це к≥льк≥сть товару, ¤ку виробники продають за певною ц≥ною) встановлюютьс¤ ≥ ц≥ни товар≥в, ≥ обс¤ги продаж. ѕри розгл¤д≥ структурноњ орган≥зац≥њ ринку визначальне значенн¤ маЇ к≥льк≥сть виробник≥в (продавц≥в) ≥ к≥льк≥сть споживач≥в (покупц≥в), що беруть участь у процес≥ обм≥ну загального екв≥валенту вартост≥ (грошей) на ¤кийсь товар. ÷¤ к≥льк≥сть виробник≥в ≥ споживач≥в, характер ≥ структура в≥дносин м≥ж ними визначають взаЇмод≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ.[4,5] ÷ентральним пон¤тт¤м, що виражаЇ сутн≥сть ринкових в≥дносин Ї пон¤тт¤ конкуренц≥њ (competition). онкуренц≥¤ - це найважлив≥ша ланка вс≥Їњ системи ринкового господарства. —тимулом, що спонукаЇ людину до конкурентноњ боротьби, Ї прагненн¤ перевершити ≥нших. ѕредметом конкурентного суперництва на ринках Ї частки ринку, контрольован≥ тими чи ≥ншими товаровиробниками≥. онкурентна боротьба - це динам≥чний процесс. ќн спри¤Ї л≥пшому забезпеченню ринку товарами. ¬ ¤кост≥ засоб≥в в конкурентн≥й боротьб≥ дл¤ пол≥пшенн¤ своњх позиц≥й на ринку компан≥њ використовують, зокрема, ¤к≥сть вироб≥в, ц≥ну, серв≥сне обслуговуванн¤, асортимент, умови поставок ≥ платеж≥в, рекламу. —творенн¤ конкурентного середовища й подоланн¤ монопол≥зму Ї одним з найважлив≥ших напр¤м≥в економ≥чноњ реформи в ”крањн≥. ўе в «акон≥ про економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни (серпень 1990 р.) та в постанов≥ ¬ерховноњ –ади Уѕро проекти концепц≥њ та програми переходу ”крањнськоњ –—– до ринковоњ економ≥киФ (листопад 1990 р.) Упередбачалос¤ провести роздержавленн¤ ≥ приватизац≥ю, створивши справжнЇ п≥дприЇмницьке середовище ≥ ринкову конкуренц≥юФ[9,363]. ѕроте зд≥йснена в ”крањн≥ приватизац≥¤ ще не призвела до створенн¤ спри¤тливого дл¤ економ≥чного зростанн¤ конкурентного середовища. —хоже на те, що Уобмеженн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в дл¤ цього недостатньо, поза¤к в наш час б≥льше половини великих п≥дприЇмств Ї монопол≥стами у своњх галуз¤х, ≥ тому т≥льки приватизац≥¤, розкрупненн¤ там, де це можливо, й зац≥кавлен≥сть у розвитку альтернативних недержавних виробництв може забезпечити нормальну конкуренц≥ю на украњнському ринкуї [3,8-9].
1.—уть ≥ функц≥њ економ≥чноњ конкуренц≥њ. онкуренц≥¤ м≥ж виробниками ¤вл¤Ї собою тип взаЇмов≥дносин м≥ж виробниками з приводу встановленн¤ ц≥н ≥ обс¤г≥в пропозиц≥њ товар≥в на ринку. јналогично можна визначити конкуренц≥ю м≥ж споживачами ¤к њхн≥ взаЇмов≥дносини з приводу формуванн¤ ц≥н ≥ обс¤гу попиту на ринку.[2,43]. —лово УсoncurrentiaФ в переклад≥ з латинськоњ мови означаЇ Узмаганн¤, суперництвоФ. Ф як економ≥чна категор≥¤ конкуренц≥¤ Ц це боротьба м≥ж товаровиробниками за найвиг≥дн≥ш≥ умови виробництва ≥ збуту товар≥в ≥ послуг, за привласненн¤ найб≥льших прибутк≥вФ [5,182]. онкуренц≥¤ виконуЇ роль регул¤тора темп≥в ≥ обс¤г≥в виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-техн≥чн≥ дос¤гненн¤, п≥двищувати продуктивн≥сть прац≥, вдосконалювати технолог≥ю, орган≥зац≥ю прац≥ тощо. онкуренц≥¤ Ї визначальним фактором впор¤дкуванн¤ ц≥н, стимулом ≥нновац≥йних процес≥в (запровадженн¤ в виробництво нових винаход≥в та технолог≥й). ¬она спри¤Ї вит≥сненню з виробництва неефективних п≥дприЇмств, рац≥ональному використанню ресурс≥в, забоп≥гаЇ диктату виробник≥в-монопол≥ст≥в по в≥дношенню до споживача. онкуренц≥¤ виконуЇ в ринков≥й економ≥ц≥ наступн≥ функц≥њ: функц≥¤ регулюванн¤; функц≥¤ мотивац≥њ; функц≥¤ розпод≥лу; функц≥¤ контролю. ‘ункц≥¤ регулюванн¤. ƒл¤ того, щоби утриматис¤ в боротьб≥, п≥дприЇмець маЇ пропонувати вироби, ¤ким в≥ддаЇ перевагу споживач. ќтже ≥ фактори виробництва п≥д впливом ц≥ны спр¤мовуютьс¤ в т≥ галуз≥, де в них в≥дчуваЇтьс¤ найб≥льша потреба. ‘ункц≥¤ мотивац≥њ. ƒл¤ п≥дприЇмц¤ конкуренц≥¤ означаЇ шанс та ризик одночасно: п≥дприЇмства, ¤к≥ пропонують л≥пшу за ¤к≥стю продукц≥ю або виробл¤ють њњ з меншими виробничими витратами, отримують винагороду в вигл¤д≥ прибутку (позитивн≥ санкц≥њ). ÷е стимулюЇ техн≥чний прогрес; п≥дприЇмства, ¤к≥ не реагують на побажанн¤ кл≥Їнт≥в або порушенн¤ правил конкуренц≥њ своњми суперниками на ринку, отримують покаранн¤ в вигл¤д≥ збитк≥в або вит≥сн¤ютьс¤ з ринку (негативн≥ санкц≥њ). ‘ункц≥¤ розпод≥лу. онкуренц≥¤ не т≥льки включаЇ стимули до вищоњ продуктивност≥, але ≥ дозвол¤Ї розпод≥л¤ти доход серед п≥дприЇмств ≥ домашн≥х господарств у в≥дпов≥дност≥ з њхн≥м ефективним внеском. ÷е в≥дпов≥даЇ пан≥вному в конкурентн≥й боротьб≥ принципу вознаграждени¤ за результатами. ‘ункц≥¤ контролю. онкуренц≥¤ обмежуЇ й контролюЇ економ≥чну потужн≥сть кожного п≥дприЇмства. Ќаприклад, ¤кщо монопол≥ст може призначати Їдино можливу ц≥ну, то конкуренц≥¤ надаЇ покупцев≥ можлив≥сть вибору серед дек≥льох продавц≥в. „им досконал≥ше конкуренц≥¤, тим справедлив≥ше ц≥на. ѕолитика держави в област≥ конкуренц≥њ спр¤мована на те, щоби конкуренц≥¤ могла виконувати своњ функц≥њ. ер≥вний принцип "оптимальноњ ≥нтенсивност≥ конкуренц≥њ" в ¤кост≥ ц≥лей пол≥тики в област≥ конкуренц≥њ передбачаЇ, що: техн≥чний прогрес швидко поширюЇтьс¤ щодо виробництва (≥нновац≥¤ п≥д тиском конкуренц≥њ); п≥дприЇмства гнучко адаптуютьс¤ до зм≥ни умов, наприклад, до потреб споживач≥в (адаптац≥¤ п≥д тиском конкуренц≥њ). ћасштаб ≥нтенсивност≥ конкуренц≥њ визначаЇтьс¤ тим, наск≥льки швидко переваги в прибутку втрачаютьс¤ в результат≥ усп≥шного в≥дтворенн¤ ≥нновац≥й конкурентами. ¬ першу чергу це залежить в≥д того, наск≥льки швидко конкуренти реагують на ривок вперед п≥дприЇмства-п≥онера ≥ наск≥льки динам≥чним Ї попит. ” в≥дпов≥дност≥ з кер≥вним принципом оптимальноњ ≥нтенсивноњ конкуренц≥њ спри¤тлив≥ умови дл¤ нормального функц≥онуванн¤ суперництва з`¤вл¤ютьс¤ тод≥, коли в економ≥ц≥ ≥снуЇ "широка" ол≥гопол≥¤ з "пом≥рною" ≥ндив≥дуал≥зац≥Їю продукц≥њ. "¬узька" ол≥гопол≥¤ ≥з сильною ≥ндивидуал≥зац≥Їю продукц≥њ, навпаки, зменшуЇ ≥нтенсивн≥сть конкуренц≥њ. ¬ кожн≥й ринков≥й економ≥ц≥ ≥снуЇ небезпека того, що учасники конкурентноњ боротьби спробують ухилитис¤ в≥д обов`¤зкових норм ≥ ризику, пов`¤заних з в≥льною конкуренц≥Їю, вдаючись, наприклад, до змови про ц≥ни чи до ≥м≥тац≥њ товарних знак≥в. “ому держава повинна видавати нормативн≥ документи, ¤к≥ регламентирують правила конкурентноњ боротьби«а —м≥том сутн≥сть конкурентноњо повед≥нки виробник≥в становило "чесне"- без змови Ц суперництво виробник≥в завд¤ки, ¤к правило, ц≥новому тиску на конкурент≥. Ќе суперництво у встановленн≥ ц≥ни, а в≥дсутн≥сть можливост≥ впливати на ц≥ну Ї найважлив≥шим моментом у сучасн≥й трактовц≥ пон¤тт¤ конкуренц≥њ.
2. ‘орми економ≥чноњ конкуренц≥њ. 2.1. «агальне пон¤тт¤ про види економ≥чноњ конкуренц≥њ. «алежно в≥д сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю виробник≥в ≥ к≥льк≥стю споживач≥в розр≥зн¤ють наступн≥ форми економ≥чноњ конкуренц≥њ: ¬елика к≥льк≥сть самост≥йних виробник≥в де¤кого однородного товару ≥ маса в≥докремлених споживач≥в даного товару. —труктура зв`¤зк≥в м≥ж ними Ї такою, що кожен споживач може купити товар у будь-¤кого виробника, виход¤чи з власноњ оц≥нки корисност≥ товару, його ц≥ни, його ц≥ни ≥ власних можливостей придбанн¤ даного товару. ожен виробник може продати товар будь-¤кому споживачев≥, виход¤чи т≥льки з власноњ вигоди. ∆оден з≥ споживач≥в не придбаваЇ ¤кусь ≥стотну частку сукупного попиту. ƒана структура ринку називаетс¤ пол≥пол≥Їю ≥ породжуЇт так звану досконалу конкуренц≥ю. ¬еличезна чисельн≥сть в≥докремлених споживач≥в ≥ мала чисельн≥сть виробник≥в, кожен з ¤ких може задовольнити значну частку сукупного попиту. “ака структура называетьс¤ ол≥гопол≥Їю, ≥ породжуЇ так звану недосконалу конкуренц≥ю. √раничним випадком даноњ структури, коли мас≥ споживач≥в протистоить Їдиний виробник, здатний задовольнити загальний попит вс≥х споживач≥в, Ї монопол≥¤. ¬ раз≥, коли на ринку Ї в≥дносно велика чисельн≥сть виробник≥в, що пропонують гетерогенну (р≥знор≥дну) продукц≥ю, то говор¤ть про монополистичну конкуренц≥ю. ™диний споживач товару ≥ багато самост≥йних виробник≥в. ѕри цьому Їдиний споживач придбаваЇ весь обс¤г пропозиц≥њ товару, ¤кий постачаЇтьс¤ вс≥ма виробниками. ƒана структура породжуЇ особливий тип недоконалоњ конкуренц≥њ, ¤кий називають монопсон≥Їю (монопол≥¤ попиту).
Ќазва: ¬иди конкуренц≥њ. ѓх природа ≥ особливост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3957 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
