≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬иробництво, ¤к≥сть ≥ конкурентоспроможн≥сть продукц≥њ

÷≥нова пол≥тика п≥дприЇмства у систем≥ маркетингу ¬ажливим елементом стратег≥њ ≥ тактики маркетингу Ї встановленн¤ ц≥н на продукц≥ю п≥дприЇмства. ÷≥ноутворенн¤ Ч складний процес, на ¤кий впливаЇ р¤д динам≥чних фактор≥в. « њх врахуванн¤м формуванн¤ р≥вн¤ ц≥ни включаЇ так≥ етапи:

Х формуванн¤ вимог до пол≥тики ц≥ноутворенн¤, виход¤чи з маркетингових завдань щодо певноњ продукц≥њ;

Х визначенн¤ попиту на продукц≥ю ≥ його залежност≥ в≥д ц≥ни;

Х анал≥з конкуренц≥њ, ц≥н ≥ пропозиц≥њ конкурент≥в;

Х обчисленн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ;

Х виб≥р методу ц≥ноутворенн¤ ≥ встановленн¤ ц≥ни.  оротко розгл¤немо ц≥ етапи ≥ вплив окремих фактор≥в на ÷≥ну.

ѕри розробц≥ ц≥ни повинн≥ враховуватис¤ завданн¤, ¤к≥ п≥дприЇмство ставить на перспективний ≥ поточний пер≥од. ¬ни можуть бути р≥зними: вих≥д у певний сегмент ринку, розширенн¤ меж ринку, одержанн¤ максимального прибутку за короткий пер≥од часу, виживанн¤ за умов гостроњ конкуренц≥њ або економ≥чноњ кризи тощо.  ожне з цих завдань впливаЇ на пол≥тику ц≥ноутворенн¤ ≥ р≥вень ц≥н. ¬ одних випадках ц≥ни п≥дтримуютьс¤ на високому р≥вн≥ (максим≥зац≥¤ прибутку у поточному пер≥од≥), в ≥нших Ч на низькому (завоюванн¤ ринку) або гранично низькому (виживанн¤). —л≥д враховувати також державну пол≥тику в галуз≥ ц≥ноутворенн¤, регулюванн¤ ц≥н.

” ц≥ноутворенн≥ особливе значенн¤ маЇ сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ ц≥ни. ƒл¤ ринковоњ економ≥ки властива законом≥рн≥сть, зг≥дно з ¤кою попит залежить в≥д р≥вн¤ ц≥ни: њњ п≥двищенн¤ знижуЇ попит ≥ навпаки. ÷¤ залежн≥сть у економ≥чн≥й теор≥њ називаЇтьс¤ законом потопу. Ќа р≥вн≥ п≥дприЇмства вона повинна бути конкретизована, ¤к правило, у граф≥чн≥й форм≥ щодо певноњ продукц≥њ й реальних умов за досл≥дними даними у процес≥ вивченн¤ ринку.

¬плив конкуренц≥њ на р≥вень ц≥ни залежить в≥д типу ринку. якщо ринок складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ продавц≥в однор≥дноњ продукц≥њ (ринок чистоњ конкуренц≥њ), кожний окремий продавець не може ≥стотно впливати на р≥вень ц≥ни. ¬она утворюЇтьс¤ на ринку ≥ визначаЇ р≥вень ц≥ни на продукц≥ю конкретного продавц¤. ƒещо ≥нше становище на ринку, де багато продавц≥в продукц≥њ одного призначенн¤, але р≥зних вар≥ант≥в, модиф≥кац≥й, р≥вн≥в ¤кост≥ (ринок монопол≥стичноњ конкуренц≥њ). “ут ц≥ни р≥зн≥, вони ≥стотно залежать в≥д споживчих, експлуатац≥йних показник≥в продукц≥њ, в≥дпов≥дност≥ њњ вимогам споживач≥в певного сегменту ринку, реклами. ѕроте внасл≥док великоњ к≥лькост≥ продавц≥в ц≥ни на њх продукц≥ю мають обмежений взаЇмний вплив.

—хема формуванн¤ виробничоњ програми п≥дприЇмства, ресурсне обірунтовуванн¤.

Ћекц≥¤ 13.2.

ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤6 форми ≥ системи. ќбчисленн¤ потреби у матер≥алах.

як≥сть ≥ суть, показники ≥ методи оц≥нки.

 ожний вир≥б Ї нос≥Їм р≥зних конкретних власностей, що в≥дображають його корисн≥сть ≥ в≥дпов≥дають певним потребам людини.  орисн≥сть будь-¤ких речей в≥дбиваЇ њх споживну варт≥сть. —поживна варт≥сть того або ≥ншого товару мусить бути оц≥нена, тобто визначена його ¤к≥сть. ќтже, споживна варт≥сть ≥ ¤к≥сть вироб≥в безпосередньо зв'¤зан≥ м≥ж собою. „роте це не тотожн≥ пон¤тт¤, оск≥льки одна ≥ та ж споживна варт≥сть може бути корисною не в однаков≥й м≥р≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д споживноњ вартост≥ ¤к≥сть продукц≥њ характеризуЇ ступ≥нь њњ придатност≥ дл¤ споживанн¤, тобто к≥льк≥сну сторону сусп≥льноњ споживноњ вартост≥.

як≥сть ¤к еконолмчна категор≥¤ в≥дбиваЇ сукупн≥сть властивостей продукц≥њ, то зумовлюють ступ≥нь њњ придатност≥ задовольн¤ти потреби людини в≥дпов≥дно до свого призначенн¤.

ѕор¤д з ¤к≥стю ≥снуЇ пон¤тт¤ техн≥чного р≥вн¤ певних вид≥в продукц≥њ. “ехн≥чний р≥вень вироб≥в за зм≥стом вужче њх ¤кост≥, оск≥льки охоплюЇ сукупн≥сть лише техн≥ко-експлуатац≥йних характеристик. …ого показники встановлюютьс¤ при проектуванн≥ (розробц≥) переважно нових знар¤дь прац≥ (машин, устаткуванн¤, прилад≥в, транспортних засоб≥в тощо) ≥ знаход¤ть в≥дображенн¤ у спец≥альних картах техн≥чного р≥вн¤, ¤к≥ використовують при вивченн≥ ринку ≥ визначенн≥ попиту на нов≥ товари, складанн≥ б≥знес-план≥в, рекламних матер≥ал≥в тощо.

ќб'Їктивна необх≥дн≥сть забезпеченн¤ належноњ ¤кост≥ у процес≥ проектуванн¤, виготовленн¤ ≥ використанн¤ нових вироб≥в ≥н≥ц≥юЇ застосуванн¤ у виробничо-господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств певноњ системи показник≥в, що дозвол¤Ї визначати ≥ контролювати р≥вень ¤кост≥ ус≥х вид≥в продукц≥њ (рис. 15.1).

'–≥вень ¤кост≥ Ч це к≥льк≥сна характеристика м≥рч придатност≥ того або ≥ншого виду продукц≥њ дл¤ задоволен≥ конкретного попиту на нењ у пор≥вн¤нн≥ з в≥дпов≥дними базовими показниками за ф≥ксованих умов споживанн¤ ќц≥нка ¤кост≥ продукц≥њ передбачаЇ виаьачевй11 абсолютного, в≥дносного, перспективного ≥ оптимального р≥вн¤.

–ис. 15.1. —истема ≥ зм≥ст показник≥в ¤кост≥ продукц≥њ.

јбсолютний р≥вень ¤кост≥ того чи ≥ншого виробу Ц знаход¤ть шл¤хом обчисленн¤ вибраних дл¤ його вим≥рюванн¤ показник≥в без њх пор≥вн¤нн¤ з в≥дпов≥дними показниками аналог≥чних вироб≥в. ¬изначенн¤ абсолютного р≥н¤ ¤кост≥ Ї недостатн≥м, оск≥льки сам≥ по соб≥ абсолютн≥ баченн¤ вим≥рник≥в ¤кост≥ не в≥дображають ступ≥нь його в≥дпов≥диост≥ сучасним вимогам. “ому пор¤д з цим визначають в≥дносний р≥вень ¤кост≥ окремих вид≥в вироблюваноњ (проектованоњ) продукц≥њ, пор≥внюючи њњ показники з абсолютними показниками ¤кост≥ кращих аналог≥чних в≥тчизн¤них та заруб≥жних зразк≥в вироб≥в. ѕроте р≥вень ¤кост≥ продукц≥њ п≥д впливом науково-техн≥чного прогресу ≥ вимог споживач≥в повинен мати тенденц≥ю до п≥двищенн¤. ” зв'¤зку з цим виникаЇ необх≥дн≥сть оц≥нки ¤кост≥ вироб≥в, виход¤чи з ц перспективного р≥вн¤, що враховуЇ пр≥оритетн≥ напр¤мки ≥ темпи розвитку науки ≥ техн≥ки. ѕо нових видах продукц≥њ ≥ перш за все знар¤дь прац≥ доц≥льно визначати також оптимальний р≥вень ¤кост≥, тобто такий р≥вень, за ¤кого загальна величина сусп≥льних витрат на виробництво ≥ використанн¤ (експлуатац≥ю) продукц≥њ у певних умовах њњ споживанн¤ була б м≥н≥мальною.

«алежно в≥д призначенн¤ певн≥ види продукц≥њ мають своњ специф≥чн≥ показники ¤кост≥. ѕор¤д з цим використовуютьс¤ показники дл¤ оц≥нки багатьох вид≥в вироб≥в, а також вим≥рники в≥дносного р≥вн¤ ¤кост≥ вс≥Їњ вироблюваноњ п≥дприЇмством продукц≥њ. « урахуванн¤м таких обставин ус≥ показники ¤кост≥ вироб≥в под≥л¤ють на дв≥ групи: перша Ч диференц≥йован≥ (поодинок≥) показники, з ¤ких виокремлюЇтьс¤ найб≥льш розгалуджена низка одиничних показник≥в ¤кост≥ (табл. 15.1); друга Ч загальн≥ показники ¤кост≥ всього обс¤гу вироблюваноњ п≥дприЇмством продукц≥њ.

Ќайб≥льш складна за к≥льк≥стю система показник≥в застосовуЇтьс¤ дл¤ оц≥нки ¤кост≥ (техн≥чного р≥вн¤) знар¤дь прац≥. ¬она охоплюЇ б≥льш≥сть груп одиничних показник≥в ≥ майже вс≥ комплексн≥ вим≥рники ¤кост≥. ѕор¤д ≥з специф≥чними показниками, властивими лише певному виду вироб≥в, ¤к≥сть (техн≥чний р≥вень) знар¤дь прац≥ характеризуЇтьс¤ також р¤дом загальних показник≥в. ƒо них в першу чергу в≥днос¤ть над≥йн≥сть, довгов≥чн≥сть. ремонтопридатн≥сть, продуктивн≥сть, патентну чистоту то≥цо

ѕ≥д над≥йн≥стю розум≥ють властив≥сть виробу виконувати своњ функц≥њ при збереженн≥ експлуатац≥йних показник≥в у встановлених межах прот¤гом того або ≥ншого пром≥жку часу.  ≥льк≥сно вона характеризуЇтьс¤ тривал≥стю безв≥дмовноњ роботи, тобто середн≥м часом роботи м≥ж двома несправност¤ми. ƒовгов≥чн≥сть Ч це властив≥сть виробу тривалий час збер≥гати свою працездатн≥сть у певних умовах експлуатац≥њ, њх оц≥нюють двома головними показниками Ч строком служби (календарною тривал≥стю експлуатац≥њ до певного граничного стану) ≥ техн≥чним ресурсом (можливим напрацюванн¤м у годинах). –емонтопридатн≥сть техн≥ки характеризуЇ њњ спроможн≥сть до швидкого ви¤вленн¤ ≥ усуненн¤ несправностей. ѕоказник патентноњ чистоти виробу в≥дображаЇ використанн¤ при його розробц≥ запатентованих винаход≥в ≥ можлив≥сть безперешкодного продажу на св≥товому ринку.

ƒо комплексних показник≥в ¤кост≥ (техн≥чного р≥вн¤) знар¤дь прац≥ в≥днос¤тьс¤, наприклад: коеф≥ц≥Їнт готовност≥ обладнанн¤, що характеризуЇ одночасно його безв≥дмовн≥сть ≥ ремонтопридатн≥сть; питом≥ витрати на один к≥лометр проб≥гу автомоб≥л¤ тощо.

як≥сть предмет≥в прац≥ оц≥нюють за допомогою переважно показник≥в технолог≥чност≥ њх обробки ≥ переробки. Ѕ≥льш≥сть з них в≥дображають ф≥зико-механ≥чн≥ властивост≥ та х≥м≥чний склад предмет≥в прац≥. ѕоказники ƒл¤ оц≥нки ¤кост≥ споживчих товар≥в диференц≥юють залежно в≥д њх конкретного призначенн¤.

«окрема ¤к≥сть продукт≥в харчуванн¤ характеризують чоказники калор≥йност≥, консистенц≥њ, смаку, запаху, терм≥ну збер≥ганн¤ придатними дл¤ споживанн¤ тощо, а од¤гу та взутт¤ Ч м≥цн≥сть, зовн≥шн≥й вигл¤д, колористика, силует тощо.

“аблица 15.1. ќдиничн≥ показники ¤кост≥ продукц≥њ

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ¬иробництво, ¤к≥сть ≥ конкурентоспроможн≥сть продукц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (8077 прочитано)