≈коном≥ка п≥дприЇмства > ƒ≥¤льн≥сть малого ≥ середнього п≥дприЇмства

ƒ≥¤льн≥сть малого ≥ середнього п≥дприЇмства

ѕ≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть можна виконувати на основ≥ створенн¤ ≥ндив≥дуального (одноос≥бного, ¤к це прийн¤то в зах≥дних крањнах) п≥дприЇмства або через створенн¤ п≥дприЇмства в форм≥ товариства або сп≥лки.

≤ндив≥дуальне (одноос≥бне п≥дприЇмство_ - це п≥дприЇмство, ¤ке Ї власн≥стю одн≥Їњ людини, ¤ка несе повну в≥дпов≥дальн≥сть ¤к за веденн¤ б≥знесу, так ≥ за насл≥дки, повТ¤зан≥ з ц≥Їю д≥¤льн≥стю. ѕ≥дприЇмництво в ц≥й форм≥ може зд≥йснюватись ¤к на основ≥ п≥дприЇмства, ¤ке маЇ статус юридичноњ особи так ≥ на баз≥ п≥дприЇмства, ¤ке не Ї юридичною особою.

—права в тому, що в ц≥лому р¤д≥ крањн дл¤ внесенн¤ п≥дприЇмства в торговий реЇстр (рег≥страц≥¤ п≥дприЇмства), т.е. дл¤ процедури, повТ¤заноњ з одержанн¤м статусу юридичноњ особи, необх≥дно дотримуватись вимоги закону. ¬ основному це в≥дноситьс¤ до м≥н≥мально допустимого розм≥ру п≥дприЇмства (част≥ше всього статутного кап≥талу) ≥ зайн¤тт¤ д≥¤льн≥стю, не забороненою законом.

ёридичною особою Ї д≥лове п≥дприЇмство, ¤ке маЇ власний статут, рахунок в банку ≥ занесенн¤ в торговий (державний) реЇстр, т.е. ¤к≥ пройшли процедуру оф≥ц≥йного затвердженн¤. якщо займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю на основ≥ п≥дприЇмства без статусу юридичноњ особи, необх≥дно мати дозв≥л займатись ¤ким-небудь промислом. ¬ наш≥й крањн≥ п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть без реЇстрац≥њ заборонена.

ѕ≥дприЇмництво, ¤ке ведетьс¤ без найманн¤ робочоњ сили, реЇструЇтьс¤ ¤к ≥ндив≥дуальна трудова д≥¤льн≥сть. —в≥това практика говорить, що малий б≥знес Ц Ї основа економ≥ки, але по обТЇму виробництва, чисельност≥ зан¤тих, в ц≥лому Ц ведуче м≥сце належить великим п≥дприЇмствам. ћ≥ж великими ≥ малими п≥дприЇмствами знаходитьс¤ велика к≥льк≥сть середн≥х п≥дприЇмств.

 ласиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств, в залежност≥ в≥д к≥лькост≥ занй¤тих, в кожн≥й крањн≥ ведетьс¤ по р≥зному. ¬ –ос≥њ ≥ ”крањн≥ таким критер≥Їм вважаЇтьс¤ к≥льк≥сть зайн¤тих. ƒо субТЇкт≥в малого п≥дприЇмства в≥днос¤ть таких ≥ндив≥дуальних п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ ведуть свою д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи, а також орган≥зац≥й з≥ статусом юридичноњ особи з обмеженою к≥льк≥стю працюючих (сюди вход¤ть ≥ працююч≥ на основ≥ договору п≥др¤ду) до 15 чолов≥к незалежно в≥д проф≥лю њх д≥¤льност≥.

ѕри розгл¤д≥ проблеми орган≥зац≥йно-правовоњ форми п≥дприЇмства (особливо при його створенн≥) потр≥бно мати на уваз≥, що приватне п≥дприЇмство може вестись на ≥ндив≥дуальн≥й ≥ правов≥й основ≥. ≤ндив≥дуальне п≥дприЇмство передбачаЇ зд≥йсненн¤ певноњ форми економ≥чноњ активност≥ в≥д свого ≥мен≥ ≥ п≥д свою в≥дпов≥дальн≥сть, ¤ка в цьому випадку трактуЇтьс¤ ¤к повна ≥ необмежена (в≥дпов≥даЇ не т≥льки майном п≥дприЇмства, а й власним). ўо примушуЇ д≥лових людей займатись ≥ндив≥дуальним п≥дприЇмством? ѕсихолог≥чне в≥дчутт¤ повноњ свободи д≥й ≥ прийн¤тт¤ р≥шень на св≥й розсуд, намаганн¤ вигл¤дати з≥ сторони значною особою.

 олективною називають таку форму п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка ведетьс¤ через обТЇднанн¤ ос≥б або кап≥тал≥в ≥ ведетьс¤ в≥д ≥мен≥ п≥дприЇмства (юридичноњ особи, а не окремих ф≥зичних ос≥б), ¤к≥ несуть колективну в≥дпов≥дальн≥сть ≥ мають колективний прибуток, розд≥лений м≥ж його учасниками.  олективне п≥дприЇмництво передбачаЇ певну форму кооперац≥њ (обТЇднанн¤ ос≥б або кап≥тал≥в).

 олективне п≥дприЇмництво може зд≥йснюватись на статутн≥й або договорн≥й основ≥. —татутна форма передбачаЇ обмеженн¤ в≥дпов≥дальност≥ положенн¤ми, вказаними в статутн≥ п≥дприЇмства. ќбТЇднанн¤ кап≥тал≥в на статутн≥й основ≥ звТ¤зано з обТЇднанн¤м кошт≥в, п≥д ¤кими ми розум≥Їмо грошову ≥ майнову форми. “ака форма не передбачаЇ обТЇднанн¤ д≥¤льност≥ самих ос≥б, ¤к≥ прийн¤ли р≥шенн¤ про обТЇднанн¤ кошт≥в (товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю).

ƒогов≥рна форма звичайно повТ¤зуЇтьс¤ з необмеженою в≥дпов≥дальн≥стю ≥ не передбачаЇ, ¤к правило, державноњ реЇстрац≥њ (наданн¤ п≥дприЇмству статусу юридичноњ особи). ќбТЇднанн¤ кап≥тал≥в на догов≥рн≥й основ≥ виникаЇ при заснуванн≥ повного товариства (його учасники несуть необмежену сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть по зобовТ¤занн¤х товариства вс≥м своњм майном). « точки зору правових насл≥дк≥в повне товариство в≥дноситьс¤ до небажаних форм обТЇднанн¤, так ¤к не передбачаЇ обмеженн¤ в≥дпов≥дальност≥.

ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть на ”крањн≥ в≥дбуваЇтьс¤ також ≥ р≥зних орган≥зац≥йно-правових формах.

¬ загальному њњ можна под≥лити на три велик≥ групи: ≥ндив≥дуальна, партнерська, корпоративна. ¬с≥ на¤вн≥ форми п≥дприЇмств под≥л¤ютьс¤ на 3 групи в залежност≥ в≥д: 1) форми власност≥;

2)обс¤г≥в господарського обороту та к≥лькост≥ прац≥вник≥в;

3) способом њх обТЇднанн¤.

‘орми власност≥ Ц ≥ндив≥дуальне, с≥мейне, приватне, колективне, комунальне та державне п≥дприЇмство.

ќбс¤ги обороту Ц у промисловост≥ та кап≥тальному буд≥вництв≥ мали п≥дприЇмств чисельн≥сть працюючих до 200 ос≥б, в ≥нших галуз¤х виробничоњ сфери Ц до 50 ос≥б, у галуз¤х невиробничоњ сфери Ц до 25, у роздр≥бн≥й торг≥вл≥ Ц до 15 ос≥б. «алежно в≥д способу обТЇднанн¤ розр≥зн¤ють асоц≥ац≥њ, корпорац≥њ, концерни.

«окрема концерн, ¤к статутне обТЇднанн¤ п≥дприЇмств створюЇтьс¤ на основ≥ повноњ ф≥нансовоњ залежност≥ в≥д одного чи групи п≥дприЇмц≥в. √оловна мета такого обТЇднанн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб ф≥рми, прагнучи висто¤ти в умовах нер≥вном≥рного розвитку економ≥ки, проникають в нов≥ дл¤ себе галуз≥ ≥ сфери розширюють асортимент товар≥в та послуг, поступово перетворюютьс¤ в багатогалузев≥ комплекси.

«начного поширенн¤ в процес≥ реформуванн¤ власност≥ корпоратизац≥њ та акц≥онуванн¤ п≥дприЇмств набули господарськ≥ товариства.

«акон ”крањни Уѕро господарськ≥ товаристваФ визначаЇ пон¤тт¤ й види господарських товариств, правила њх створенн¤, д≥¤льност≥, права ≥ обовТ¤зки њх учасник≥в та засновник≥в. √осподарськими товариствами визначаютьс¤ п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи, що створен≥ на засадах угоди юридичними особами та громад¤нами через обТЇднанн¤ њх майна та сп≥льну п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ≥з метою одержанн¤ прибутку.

¬иди господарських товариств: акц≥онерн≥, “зќ¬, тов-ва з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, повн≥, командитн≥.

јкц≥онерне товариство, “зќ¬ ≥ тов-во з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю створюЇтьс¤ ≥ д≥Ї на п≥дстав≥ установчого договору ≥ статуту, повне ≥ командитне товариство Ц на п≥дстав≥ установчого договору. ”становч≥ документи повинн≥ м≥стити в≥домост≥ про вид товариства, предмет ≥ мету його д≥¤льност≥, склад засновник≥в ≥ учасник≥в, найменуванн¤ ≥ м≥сце знаходженн¤, розм≥р ≥ пор¤док утворенн¤ статутного фонду, пор¤док розпод≥лу прибутк≥в ≥ збитк≥в, склад ≥ компенсац≥ю орган≥в товариства ≥ пор¤док винесенн¤ ними р≥шень.

“зќ¬ признаЇтьс¤ товариство, ¤ке маЇ статутний фонд, розд≥лений на дол≥, розм≥р ¤ких визначаЇтьс¤ установчими документами.

”становч≥ документи “зќ¬ повинн≥ м≥стити дан≥ про розм≥р дол≥ кожного з учасник≥в, розм≥ру, складу, пор¤дку внесенн¤ ними вклад≥в.

«м≥на вартост≥ майна, внесеного в ¤кост≥ вкладу, а також додатков≥ вноси учасник≥в не впливають на розм≥р њх дол≥ в статуному фонд≥, вказаний в установчих документах товариства, ¤кщо ≥накше не передбаченими установчими документами. ¬ “зќ¬ створюЇтьс¤ статутний фонд, розм≥р ¤кого повинен складати не Л суми, екв≥валентноњ 625 м≥н.зар.платам, виход¤чи з ставки зароб≥тноњ плати на момент створенн¤ “зќ¬.

ƒо моменту реЇстрац≥њ товариства кожен з учасник≥в повинен внести не Л 30% вказаного в заповницьких документах вкладу, що п≥дтверджуЇтьс¤ документами, виданими банк≥вською установою. ”часник повинен повн≥стю внести св≥й вклад не п≥зн≥ше року п≥сл¤ реЇстрац≥њ товариства. ”часнику, ¤кий вн≥с св≥й вклад, видаЇтьс¤ св≥доцтво товариства.

”часник “зќ¬ може з≥ згоди останн≥х учасник≥в передати свою долю одному або дек≥льком учасникам цього ж товариства, (¤кщо передбачено документами Ц то ≥ трет≥м особам). ”часники товариства користуютьс¤ першочерговим правом покупки дол¤ учасника, пропорц≥йно њх дол¤м в статутному фонд≥, або в ≥ншому розм≥р≥ (в залежност≥ в≥д њх домовленост≥).

ѕри виход≥ учасника з товариства йому виплачуЇтьс¤ варт≥сть частини майна товариства, пропорц≥йно його дол≥ в статуному фонд≥. ¬иплата проводитьс¤ терм≥ном до 1 року. ћайно, ¤ке було передане учасником товариства, повертаЇтьс¤ йому без винагороди. ѕри реорган≥зац≥њ юридичноњ особи, учасника товариства, або в звТ¤зку з≥ смертю учасника товариства його насл≥дники мають першочергове право вступу в товариство, ¤кщо не хочуть Ц њм виплачуЇтьс¤ дол¤, а статутний фонд зменшуЇтьс¤ на цю суму.

¬ищим органом “зќ¬ Ц Ї збори учасник≥в. ”часники мають к≥льк≥сть голос≥в, пропорц≥йно розм≥щенню њх дол≥ в статутному фонд≥. «бори учасник≥в товариства скликаютьс¤ не р≥дше 2-х раз≥в на р≥к. якщо учасник маЇ Ы 20% голос≥в, то в≥н може вимагати скликанн¤ збор≥в (попередити до 30-ти дн≥в).

¬ “зќ¬ створюЇтьс¤ виконавчий орган: колег≥альний (дирекц≥¤) або одноос≥бний (директор). ƒирекц≥ю очолюЇ генеральний директор. „ленами виконавчого орган≥ можуть бути також особи, ¤к≥ не ¤вл¤ютьс¤ членами товариства.

ƒирекц≥¤ (директор) вир≥шуЇ вс≥ питанн¤ д≥¤льност≥ товариства, за виключенн¤м тих, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до компетенц≥њ збор≥в учасник≥в.  онтроль за д≥¤льн≥стю дирекц≥њ (директора) виконуЇ рев≥з≥йна ком≥с≥¤.

¬иключенн¤ з “зќ¬. ”часник, ¤кий не виконуЇ своњх зобовТ¤зань, заважаЇ д≥¤льност≥ товариства, може бути виключений на основ≥ одноголосного р≥шенн¤ вс≥х член≥в товариства.

Ћ ≥ т е р а т у р а: 1. ѕро п≥дприЇмництво: «акон ”крањни Ц  . ”крањна, 1991р.

2. про п≥дприЇмства в ”крањн≥: «акон ”крањни Ц  . ”крањна, 1991р.

1	2

Ќазва: ƒ≥¤льн≥сть малого ≥ середнього п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1483 прочитано)