≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≈коном≥чн≥ основи та види м≥жнародноњ торг≥вл≥

≤снуЇ розповсюджена омана, коли експорт товар≥в ≥ експорт кап≥талу розгл¤даютьс¤ ¤к однор≥дн≥ види угод. “им часом власне кажучи вони протилежн≥. ≈кспорт товар≥в означаЇ приплив ≥ноземноњ валюти в державу, ¤ка зд≥йснюЇ постачанн¤ товар≥в за кордон, ≥ реЇструЇтьс¤ з≥ знаком Ф+Ф. ≈кспорт кап≥талу, навпаки, означаЇ в≥дт≥к кошт≥в ≥ повинний записуватис¤ з≥ знаком ФЧФ, оск≥льки веде за собою в≥дт≥к валюти з рахунк≥в резидент≥в.

ѕринцип подв≥йного рахунка передбачаЇ р≥вн≥сть чи нульове сальдо. якщо держава витрачаЇ б≥льше, н≥ж заробл¤Ї, то надлишок споживаних кошт≥в ¤кимсь образом повинний бути врахований. ƒл¤ цього або використовуютьс¤ заощадженн¤, або беретьс¤ позика [1,85].

2 ћ≤∆Ќј–ќƒЌј “ќ–√ќ¬ј ѕќЋ≤“» ј ≤ ¬»ƒ» ћ≤∆Ќј–ќƒЌќѓ “ќ–√≤¬Ћ≤

2.1 ƒв≥ основн≥ модел≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥:

протекц≥он≥зм та в≥льна торг≥вл¤

Ќезважаючи на т≥, що м≥жнародна торг≥вл¤ теоретично виг≥дна дл¤ крањни, може скластис¤ така ситуац≥¤, коли ур¤д вир≥шить, що жертвувати ≥нтересами в≥тчизн¤них виробник≥в на користь споживач≥в Ц занадто масно дл¤ споживач≥в, чи навпаки, коли необх≥дно терм≥ново п≥дн≥мати падаюч≥ рейтинги, ур¤д ФвикидаЇ шматокФ споживачам на шкоду виробникам. ѕод≥бна д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою митних тариф≥в ≥ нетарифних метод≥в ¤к т≥: квоти, добров≥льне обмеженн¤ торг≥вл≥, демп≥нг ≥ ≥нш≥. ”с≥ разом це називаЇтьс¤ Фпротекц≥он≥змФ.

ћ. ѕортер дов≥в, що протекц≥он≥зм за певних розум≥в може бути ефективний ≥ нав≥ть необх≥дний. ”мови при цьому так≥: коли на зовн≥шньому ринку виробники ¤кого-небудь товару з≥штовхуютьс¤ з жорстокою конкуренц≥Їю, не маючи суперник≥в на внутр≥шньому ринку. “од≥, щоб п≥дстьобнути виробник≥в, ¤к≥ Ї майже що монопол≥стами на внутр≥шньому ринку (але зовс≥м не Ї такими на зовн≥шньому), ≥ п≥дсилити внутр≥шню конкуренц≥ю, держава маЇ сенс вжити заход≥в, що зб≥льшують прибутки в ц≥й галуз≥ ≥ приваблюють у нењ нових виробник≥в, тобто в тому числ≥ ≥ протекц≥он≥стськ≥ м≥ри. ѕортером були сформульован≥ три умови ефективного протекц≥он≥зму [8, 52]:

Ќа¤вн≥сть конкурент≥в на зовн≥шньому ринку.

Ќа¤вн≥сть потенц≥алу дл¤ розвитку нац≥ональних галузей.

ќбмежен≥сть протекц≥он≥зму в час≥.

«авд¤ки ж в≥льн≥й торг≥вл≥, ¤ка базуЇтьс¤ на принцип≥ пор≥вн¤льних витрат, св≥това економ≥ка може дос¤гти б≥льш ефективного розм≥щенн¤ ресурс≥в ≥ б≥льш високого р≥вн¤ матер≥ального добробуту. —труктура ресурс≥в ≥ р≥вень технолог≥чний знань кожноњ крањни р≥зн≥. ќтже, кожна крањна може робити визначен≥ товари з р≥зними реальними витратами.  ожна крањна винна робити т≥ товари, витрати виробництва ¤ких нижче щодо витрат в ≥нших крањнах, ≥ обм≥нювати товари, на ¤ких вона спец≥ал≥зуЇтьс¤, на продукти, витрати виробництва ¤ких у крањн≥ вище щодо ≥нших крањн. якщо кожна крањна буде надходити таким чином, св≥т може в повному ступен≥ використовувати переваги географ≥чноњ ≥ людськоњ спец≥ал≥зац≥њ. “обто св≥т Ч ≥ кожна в≥льно торгуюча крањна Ч може одержати б≥льший реальний доход в≥д використанн¤ того обс¤гу ресурс≥в, ¤кими смороду розташовують. ѕротекц≥он≥зм Ч барТЇри на шл¤ху в≥льноњ торг≥вл≥ Ч зменшуЇ чи зводить нан≥вець вигоди в≥д спец≥ал≥зац≥њ. якщо крањни не можуть в≥льно торгувати, смороду повинн≥ перекинути ресурси з ефективного використанн¤ на неефективне з метою задоволенн¤ своњх р≥зноман≥тних потреб.

ѕоб≥чна вигода в≥д в≥льноњ торг≥вл≥ пол¤гаЇ в т≥м, що останн¤ стимулюЇ конкуренц≥ю та обмежуЇ монопол≥ю.  онкуренц≥¤ ≥ноземних ф≥рм змушуЇ м≥сцев≥ ф≥рми переходити до виробничих технолог≥й з б≥льш низькими витратами. ÷е також змушуЇ вводити нововведенн¤ ≥ тримати руку на пульс≥ техн≥чного прогресу, п≥двищуючи ¤к≥сть продукц≥њ ≥ використовуючи нов≥ методи виробництва, ≥ в такий спос≥б спри¤ти економ≥чному росту. ¬≥льна торг≥вл¤ надаЇ споживачам можлив≥сть вибору з б≥льш р≥зноман≥тного асортименту продукц≥њ. «апод≥й, по ¤ких варто в≥ддати переваги торг≥вл≥, по сут≥, т≥ ж, по ¤ких необх≥дно стимулювати конкуренц≥ю. “омов≥ немаЇ н≥чого чудового в т≥м, що переважна б≥льш≥сть економ≥ст≥в оц≥нюЇ в≥льну торг≥влю ¤к економ≥чно обірунтоване ¤вище.

2.2. ћ≥жнародне перем≥щенн¤ фактор≥в виробництва

ћи розгл¤нули питанн¤, чому крањнам, ¤к≥ волод≥ють пор≥вн¤льними перевагами при виробництв≥ того чи ≥ншого товару виг≥дн≥ше частково спец≥ал≥зуватис¤ на його виробництв≥ й експортувати його в ≥нш≥ крањни. јле залишилос¤ осторонь питанн¤, отчого виникають под≥бн≥ переваги? ÷им питанн¤м задалис¤ 20-≥ роки XX стол≥тт¤ два шведських економ≥сти Ё. ’екшер ≥ Ѕ. ќл≥н ≥, зрештою, сформулювали свою власну теор≥ю на цей рахунок, що називаЇтьс¤ теор≥Їю ’екшера-ќл≥на [7].

¬ основ≥ њњ лежать два основних моменти: 1) у виробництв≥ р≥зних товар≥в участь р≥зних фактор≥в неоднакова: дл¤ вирощуванн¤ пшениц≥ земл¤ потр≥бна в набагато б≥льшому ступен≥, чим працьовит≥ ¤понц≥, а дл¤ зборки телев≥зор≥в Ч навпаки; 2) р≥зн≥ крањни мають р≥зн≥ фактори виробництва в неоднаковому ступен≥.

“еор≥¤ говорить, що ¤кщо крањна маЇ ¤кийсь фактор у надлишку (не т≥льки абсолютно, але ≥ в≥дносно, тобто ц≥на на цей фактор стосовно ≥нших фактор≥в нижче, н≥ж в ≥нших крањнах), те ц¤ крањна буде експортувати т≥ товари, у виробництв≥ ¤кого частка участ≥ цього фактора переважаЇ. якщо в крањн≥ багато ¤понц≥в, здатних до тривалоњ кроп≥ткоњ роботи, ≥ ¤кщо у св≥т≥ ≥снуЇ продукт, що вимагаЇ дл¤ його виробництва великоњ к≥лькост≥ саме такоњ прац≥, то немаЇ н≥чого дивного в т≥м, що незабаром на б≥льшост≥ телев≥зор≥в буде красуватис¤ надпис УMade in JapanФ. “аким чином, зг≥дно ’екшеру та ќл≥ну торг≥вл¤ йде не товарами, а факторами виробництва, тобто опосередковано крањна ≥мпортуЇ т≥ фактори, ¤ких у нењ не вистачаЇ, та експортуЇ т≥, котр≥ вона маЇ в надлишку, у результат≥ чого у св≥т≥ в≥дбуваЇтьс¤ б≥льш р≥вном≥рний перерозпод≥л ресурс≥в.

ƒоповнив ≥ розширив теор≥ю ’екшера-ќлина, додавши њй сучасний блиск ≥ нове звучанн¤, американський економ≥ст ћ. ѕортер. ” 1991 роц≥ в≥н видав тв≥р за назвою Ф онкурентн≥ переваги крањнФ (у рос≥йському переклад≥ Фћ≥жнародна конкуренц≥¤Ф), у ¤кому сформулював свою теор≥ю конкурентних переваг.

¬≥н виходить з того, що в сучасних умовах значна частина св≥тових товарних поток≥в повТ¤зана не з природними, а з придбаними перевагами, ц≥леспр¤мовано формованими в ход≥ конкурентноњ боротьби [8, 24]. ѕридбанн¤ чи утрата ф≥рмою конкурентних переваг залежить в≥д двох основних фактор≥в: в≥д конкурентноњ стратег≥њ ≥ в≥д сп≥вв≥дношенн¤ так званих детерм≥нант≥в конкурентних переваг.

2.3 ћ≥жнародна спец≥ал≥зац≥¤ виробництва

ћ≥жнародною спец≥ал≥зац≥Їю виробництва називають узгоджену м≥ж крањнами координац≥ю продуктивних сил на певних д≥л¤нках њх економ≥ки.  онцентрац≥¤ виробництва однор≥дноњ продукц≥њ в межах одн≥Їњ крањни або невеликоњ к≥лькост≥ крањн створюЇтьс¤ з метою забезпеченн¤ високопродуктивного ефективного виробництва, зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ та п≥двищенн¤ њњ ¤кост≥. ¬изначальними моментами розвитку м≥ждержавноњ спец≥ал≥зац≥њ Ї на¤вн≥сть запас≥в природних ресурс≥в, кл≥матичн≥ умови, виробнича база та ≥снуючий р≥вень техн≥чного розвитку галуз≥, р≥вень внутр≥нац≥ональноњ спец≥ал≥зац≥њ [9, 75].

якщо ж виробництво певноњ продукц≥њ концентруЇтьс¤ в межах одн≥Їњ крањни, не базуючись на реально спец≥ал≥зованих п≥дприЇмствах з високим р≥внем техн≥ки ≥ технолог≥њ, те така концентрац≥¤ не може вважатис¤ ефективною, поза¤к вона не веде до випуску конкурентоспроможноњ продукц≥њ ≥ може призвести до серйозних економ≥чних провал≥в.

ћ≥жнародна кооперац≥¤ за своЇю економ≥чною природою у¤вл¤Ї собою продуктивну силу, що дозвол¤Ї дос¤гати нам≥чуваного сусп≥льно корисного результату в сфер≥ виробництва, наукових досл≥джень, збуту при менших витратах живоњ та уречевленоњ прац≥ пор≥вн¤но з необх≥дними дл¤ дос¤гненн¤ под≥бного результату у випадках, коли учасники д≥ють поодинц≥. «а сучасних розум≥в можна вид≥лити наступн≥ форми м≥жнародноњ кооперац≥њ:

сп≥льне виробництво;

п≥др¤дна кооперац≥¤;

постачанн¤ в рамках л≥ценз≥йних угод;

доповненн¤ виробничих потужностей партнера;

под≥л виробничих програм (спец≥ал≥зац≥¤);

орган≥зац≥¤ сп≥льних п≥дприЇмств.

ћ≥жнародна спец≥ал≥зац≥¤ ≥ кооперуванн¤ виробництва Ц б≥льш розвинута форма м≥жнародного под≥лу прац≥. ќск≥льки ¤вл¤Ї собою взаЇмоув'¤заний процес спец≥ал≥зац≥њ окремих крањн, об'Їднань, ф≥рм ≥ п≥дприЇмств на виробництв≥ окремих продукт≥в або частин продукц≥њ з кооперуванн¤м виробник≥в дл¤ сп≥льного випуску к≥нцевого товару. ѕроте ц¤ форма в першу чергу винна базуватис¤ на використанн≥ пр¤мих виробничих звТ¤зк≥в, т≥сн≥й взаЇмод≥њ нац≥ональних наукових ≥ виробничих потенц≥ал≥в, п≥двищенн≥ р≥вн¤ концентрац≥њ виробництва [9,76].

≤нтеграц≥¤ ”крањни до системи св≥тового господарства можливо т≥льки за умови усп≥шного залученн¤ њњ економ≥чних суб'Їкт≥в до м≥жнародноњ спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперуванн¤ виробництва в ¤кост≥ необх≥дних ланок св≥тогосподарських звТ¤зк≥в. ≈коном≥ку будь-¤коњ крањни вже не можна розгл¤дати ¤к щось самодостатнЇ. —ьогодн≥ не внутр≥шнЇ житт¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ держави, а њњ гармон≥чний взаЇмозвТ¤зок з≥ св≥товими регул¤торами визначають п≥дйом чи спад њњ економ≥ки. “ому в≥дкрит≥сть економ≥ки Ч це обТЇктивна перспектива. ≤ одн≥Їњ з головних передумов дл¤ формуванн¤ в ”крањн≥ в≥дкритоњ ринковоњ економ≥ки ≥ нац≥ональноњ конкурентноздатност≥ Ї ефективне використанн¤ власних ≥ м≥жнародних ≥нвестиц≥йних ресурс≥в в оптимальних пропорц≥¤х, ≥накше кажучи, у процес≥ орган≥чноњ ≥нтеграц≥њ нац≥онального ≥нвестиц≥йного ринку в м≥жнародн≥.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чн≥ основи та види м≥жнародноњ торг≥вл≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1792 прочитано)