≈коном≥ка п≥дприЇмства > «агальна частина характеристика п≥дприЇмства

28. ёридична група - забезпеченн¤ дотриманн¤ законност≥ в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, захист його правових ≥нтерес≥в, пропагуванн¤ державного законодавства.

г) —труктура бухгалтер≥њ

Ѕухгалтерський апарат, його структура ≥ функц≥њ.

¬с¤ робота пов'¤зана з веденн¤м бухгалтерського обл≥ку на п≥дприЇмств≥, в орган≥зац≥¤х ≥ установах, зд≥йснюЇтьс¤ бухгалтерським апаратом. ќчолюЇ бухгалтерський апарат головний бухгалтер, а на п≥дприЇмствах ≥ в установах, де посада головного бухгалтера не передбачена, його функц≥њ виконуЇ старший бухгалтер. √оловний бухгалтер несе безпосередню в≥дпов≥дальн≥сть за правильну орган≥зац≥ю обл≥ку, достов≥рн≥сть зв≥тних показник≥в.

Ќайб≥льш поширена така структура апарату бухгалтер≥њ коли в њњ склад≥ вид≥л¤ють групи (сектори, п≥дрозд≥ли) обл≥ку матер≥альних ц≥нностей, прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати, затрат на виробництво готовоњ продукц≥њ та њњ реал≥зац≥њ та ≥нш≥.

√оловна бухгалтер≥¤ п≥дприЇмства може мати так≥ групи (сектори):

- ф≥нансово-розрахункова - зд≥йснюЇ обл≥к кошт≥в у кас≥ ≥ банку, розрахункових ≥ кредитних операц≥й, а також п≥дзв≥тних сум. якщо на п≥дприЇмств≥ не в≥докремлено ф≥нансову службу, ц¤ група забезпечуЇ також ф≥нансове плануванн¤, контролюЇ додержанн¤ плат≥жноњ дисципл≥ни;

- прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати (оплати прац≥) - зд≥йснюЇтьс¤ обл≥к вироб≥тку ≥ розрахунк≥в по зароб≥тн≥й плат≥ з роб≥тниками ≥ службовц¤ми, обл≥к розрахунк≥в з депонентами, ф≥нансовими органами.

по податках, утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, органами соц≥ального забезпеченн¤ ≥ соц≥ального страхуванн¤, а також складаЇ зв≥тн≥сть про використанн¤ фонду зароб≥тноњ плати;

- матер≥ального обл≥ку - веде обл≥к матер≥альних ц≥нностей, придбанн¤ ≥ використанн¤ њх, зд≥йснюЇ обл≥к розрахунк≥в з постачальниками ≥ п≥др¤дчиками, контролюЇ стан складського обл≥ку, бере участь в ≥нвентаризац≥њ цих ц≥нностей, складаЇ встановлену зв≥тн≥сть;

- виробництва ≥ калькул¤ц≥њ - зд≥йснюЇ обл≥к затрат на виробництво, складаЇ калькул¤ц≥њ соб≥вартост≥ продукц≥њ, роб≥т ≥ послуг, ви¤вл¤Ї результати роботи окремих виробничих д≥л¤нок ≥ п≥дприЇмства в ц≥лому, бере участь в ≥нвентаризац≥њ незавершеного виробництва, складаЇ зв≥тн≥сть про виконанн¤ плану виробництва ≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ;

- готовоњ продукц≥њ та њњ реал≥зац≥њ - обл≥ковуЇ надходженн¤ з виробництва готовоњ продукц≥њ, њњ в≥двантаженн¤ ≥ реал≥зац≥ю, веде розрахунки з покупц¤ми, а також складаЇ зв≥тн≥сть про реал≥зац≥ю продукц≥њ;

- зведено-балансова - зд≥йснюЇ обл≥к решти господарських операц≥й, веде узагальнююч≥ обл≥ков≥, складаЇ баланс та ≥нш≥ форми зв≥тност≥ з основноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, орган≥зовуЇ бухгалтерський арх≥в.

–оботу кожноњ групи (сектору) очолюЇ старший бухгалтер. √оловний бухгалтер зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво роботою всього бухгалтерського апарату ≥, ¤к правило, безпосередньо керуЇ роботою ф≥нансово-розрахунковоњ ≥ зведено-балансовоњ груп. ¬с≥ ≥нш≥ групи п≥дпор¤дковуютьс¤ заступнику головного бухгалтера.

‘ункц≥њ кожного обл≥кового прац≥вника, його обов'¤зки, в≥дпов≥дальн≥сть за веденн¤ обл≥ку ≥ права визначаютьс¤ службовими характеристиками ≥ посадовими ≥нструкц≥¤ми.

√оловна бухгалтер≥¤ т≥сно взаЇмозв'¤зана з ус≥ма виробничими п≥дрозд≥лами, службами й в≥дд≥лами п≥дприЇмства, ¤к≥ зобов'¤зан≥ своЇчасно подавати њй потр≥бн≥ дл¤ обл≥ку ≥ контролю документи, зв≥тн≥ в≥домост≥, а також планов≥, кошторисн≥, нормативн≥ та ≥нш≥ дан≥. “ак, в≥д в≥дд≥лу кадр≥в бухгалтер≥¤ д≥стаЇ в≥домост≥ про зарахуванн¤ роб≥тник≥в на роботу, перем≥щенн¤ ≥ зв≥льненн¤ њх; в≥д планового в≥дд≥лу - плани, кошториси, нормативи та ≥н. ” свою чергу бухгалтер≥¤ забезпечуЇ оперативн≥ в≥дд≥ли т≥Їю обл≥ково-зв≥тною ≥нформац≥Їю, ¤ка потр≥бна дл¤ њхньоњ роботи. «окрема, планово-виробничому в≥дд≥лу вона подаЇ матер≥али дл¤ складанн¤ виробничо-ф≥нансового плану (зв≥тн≥ калькул¤ц≥њ, в≥домост≥ про залишки ≥ рух товарно-матер≥альних ц≥нностей та ≥н.)

–азом з в≥дд≥лом постачанн¤ ≥ збуту бухгалтер≥¤ ви¤вл¤Ї непотр≥бн≥ п≥дприЇмству матер≥альн≥ ц≥нност≥, неходов≥, тобто так≥, що не мають попиту, вироби, повс¤кденно контролюЇ операц≥њ, пов'¤зан≥ з реал≥зац≥Їю продукц≥њ, вживаЇ заход≥в щодо прискоренн¤ розрахунк≥в з покупц¤ми за в≥двантажену њм продукц≥ю. ÷≥ заходи спри¤ють ви¤вленню додаткових резерв≥в зростанн¤ ефективност≥ виробництва, зд≥йсненню суворого режиму економ≥њ, зм≥цненню господарського розрахунку, п≥двищенню рентабельност≥ п≥дприЇмства.

–обота з документами ≥ нормативними актами, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ завданн¤

а) ќрган≥зац≥¤ виробничих запас≥в.  ласиф≥кац≥¤. ќц≥нка.

¬иробнич≥ запаси Ц це предмети прац≥, ¤к≥ беруть участь в одному виробничому процес≥ ≥ свою варт≥сть перенос¤ть на варт≥сть готовоњ продукц≥њ повн≥стю.

ƒо виробничих запас≥в належать матер≥али, паливо, запасн≥ частини, нас≥нн¤ та корми, а також ћЎѕ.

ƒл¤ забезпеченн¤ безпереб≥йноњ роботи виробництва на складах п≥дприЇмства завжди мають бути виробнич≥ запаси в межах норм, передбачених потребою п≥дприЇмства. ” складських прим≥щенн¤х п≥дприЇмства зд≥йснюютьс¤ операц≥њ по збереженню виробничих запас≥в, що надход¤ть, а також в≥дпуску њх у виробництво. Ѕухгалтерський обл≥к маЇ забезпечити контроль за залишками, надходженн¤м ≥ витратами виробничих запас≥в на склад≥, що Ї важливою умовою дл¤ забезпеченн¤ збереженн¤ власност≥ п≥дприЇмства.

¬ажливою умовою правильноњ орган≥зац≥њ обл≥ку виробничих запас≥в Ї њх правильне групуванн¤.

«а призначенн¤м матер≥али групуютьс¤ на:

—ировина ≥ основн≥ матер≥али. ƒо них належать предмети прац≥, що вход¤ть до складу вироблюваних продукт≥в ≥ складають њх основу.

ƒопом≥жн≥ матер≥али. ƒо них належать матер≥али, ¤к≥ або приЇднуютьс¤ до основних матер≥ал≥в, щоб надати њм визначен≥ ¤кост≥, або витрачаютьс¤ дл¤ обслуговуванн¤ процесу виробництва.

ѕаливо. ≈коном≥чно цей вид матер≥ал≥в належить до допом≥жних матер≥ал≥в , але в≥докремлюЇтьс¤ в обл≥ку у звТ¤зку з його значною роллю у народному господарств≥ ≥ великою питомою вагою у загальних витратах матер≥ал≥в.

“ара. Ќалежать предмети, призначен≥ дл¤ пакуванн¤ продукц≥њ: пл¤шки, ¤щики, м≥шки тощо. “ара, призначена дл¤ виробничих або господарських потреб, належить до ќ« або ћЎѕ зележно в≥д терм≥ну служби або вартост≥.

«апасн≥ частини дл¤ ремонт≥в. ќкрем≥ запасн≥ частини машин, обладнанн¤, транспотрних засоб≥в, призначен≥ дл¤ виконуванн¤ ремонт≥в, зм≥ни зношених частин.

¬ажливою умовою павильноњ орган≥зац≥њ обл≥ку матер≥ал≥в Ї розробка номенклатури номер≥в.

Ќа п≥дприЇмствах кожна група матер≥ал≥в може скалдатис¤ ≥з сотень ≥ тис¤ч назв, сорт≥в, розм≥р≥в.

ƒл¤ рац≥онального обл≥ку матер≥ал≥в необх≥дно розробити детал≥зоване групуванн¤ матер≥ал≥в. « ц≥Їю метою на п≥дприЇмствах перел≥к найменувань окремих вид≥в матер≥ал≥в класиф≥куЇтьс¤ за визначеною ознакою. ћатер≥али под≥л¤ютьс¤ на групи.  ожна група на п≥дгрупи. ” межах кожноњ п≥дгрупи матер≥али в свою чергу групуютьс¤ за проф≥лем, маркою, сортом, а пот≥м за розм≥ром, ц≥ною та ≥нше.

«а кожною назвою, сортом, розм≥ром матер≥ал≥в закр≥плюЇтьс¤ пост≥йний шифр, що маЇ бути проставлений на вс≥х документах, повТ¤заних з обл≥ком матер≥ал≥в. ÷им шифром користуютьс¤ також в анал≥тичному обл≥ку.

ѕерл≥к матер≥ал≥в, згрупованих за хактерною дл¤ них ознакою ≥ в≥дпов≥дним чином зашифрованих ≥з зазначенн¤м одиниц≥ вим≥ру, називаЇтьс¤ номенклатурою матер≥ал≥в.

Ќеобх≥дними умовами правильноњ орган≥зац≥њ обл≥ку виробничих запас≥в :

правильна орагн≥зац≥¤ складського обл≥ку;

на¤вн≥сть ≥нструкц≥њ з обл≥ку матер≥ал≥в;

правильне групуванн¤ матер≥ал≥в;

розробка номенклатури матер≥ал≥в;

розробка норм зносу ≥ норм витрат матер≥ал≥в.

—ировина, основн≥ та допом≥жн≥ матер≥али, паливо, купован≥ нап≥вфабрикати ≥ комплектуюч≥ вироби, запасн≥ частини, тара в≥дображаютьс¤ в обл≥ку ≥ зв≥тност≥ за њх фактичною соб≥варт≥стю.

ѕоточний обл≥к матер≥ал≥в зд≥йснюЇть част≥ше не за фактичною соб≥варт≥стю, а за ран≥ше встановленими ц≥нами.

ќбл≥ковими ц≥нами можуть бути оптов≥ ц≥ни промисловост≥, догов≥рн≥ тощо.

‘актична соб≥варт≥сть матер≥альних ресурс≥в визначаЇтьс¤ виход¤чи з витрат на њх придбанн¤ включаючи оплату процент≥в за придбанн¤ в кредит, нац≥нку, ком≥с≥йну винагороду, варт≥сть послуг товарних б≥рж, митн≥ збори, витрати на транспортуванн¤, збер≥ганн¤ ≥ доставку, що зд≥йснюЇтьс¤ сторонньою орган≥зац≥Їю.

б) ƒокументальне оформленн¤ обл≥ку

на¤вност≥ ≥ руху матер≥ал≥в.

Ќеобх≥дн≥ дл¤ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ матер≥али п≥дприЇмства промисловост≥ одержують по р≥зному:

централ≥зовано за планом постачанн¤ на основ≥ договор≥в, за пр¤мими договорами у пор¤дку децентрал≥зованих закупок;

загот≥вл¤ с≥льськогосподарськоњ сировини у виробник≥в ( —ѕ, приватн≥ господарства);

„астина матер≥ал≥в (тара, запасн≥ частини тощо) може виготовл¤тис¤ у своњх допом≥жних виробництвах, надходити в≥д л≥кв≥дац≥њ об'Їкт≥в основних засоб≥в або ћЎѕ.

ќсновними документами по приходу матер≥ал≥в Ї плат≥жн≥ вимоги, товарно-транспортн≥ накладн≥, прих≥дн≥ ордери, накладн≥, прийомн≥ акти тощо.

ћатер≥али, що надход¤ть на склад, ретельно перев≥р¤ють, встановлюють в≥дпов≥дн≥сть њх ¤кост≥, к≥лькост≥, асортименту, умовам поставок ≥ супров≥дним документам. якщо не ви¤влено розходженн¤, матер≥али приймають. ѕри цьому можлив≥ два вар≥анти оформленн¤ приходу: безпосередньо на документ≥ постачальника або виписуванн¤м прих≥дного ордеру. ” першому випадку на одному прим≥рнику документа (постачальника), ¤кий п≥дписуЇ матер≥ально-в≥дпов≥дальна особа, ставл¤ть штампи прийому, у другому оформл¤ють прих≥дний ордер.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «агальна частина характеристика п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4186 прочитано)