≈коном≥ка п≥дприЇмства > «ароб≥тна плата, форми ≥ системи

ƒодаткова оплата залежить в≥д результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ≥ встановлюЇтьс¤ у вигл¤д≥ прем≥й, винагород, компенсац≥й, надбавок ≥ доплат, ¤к≥ не передбачен≥ законодавством, або понад розм≥ри, встановлен≥ законодавством. ¬она враховуЇ фактори виробничого процесу, ¤к≥ важко передбачити наперед, ≥ виплачуЇтьс¤ за певн≥ ≥ндив≥дуальн≥ дос¤гненн¤: профес≥йну майстерн≥сть, перевиконанн¤ норм вироб≥тку, сум≥сництво профес≥й, неперервний виробничий стаж. ” н≥й враховуютьс¤ надбавки за особлив≥ умови роботи, колективн≥ результати прац≥, що оплачуютьс¤ з фонду матер≥ального стимулюванн¤.

«ароб≥тна плата ≥снуЇ у двох основних формах: почасов≥й ≥ в≥др¤дн≥й.

ѕочасова зароб≥тна плата Ц це оплата вартост≥ та ц≥ни робочоњ сили за њњ функц≥онуванн¤ прот¤гом певного робочого часу. ƒл¤ визначенн¤ р≥вн¤ оплати робочоњ сили зТ¤совують погодинну ставку зароб≥тноњ плати, ¤ку називають ц≥ною прац≥.

÷≥на робочоњ сили = денна варт≥сть робочоњ сили

середн¤ тривал≥сть робочого дн¤

ѕогодинна оплата прац≥ ¤к р≥зновид почасовоњ використовуЇтьс¤ дл¤ подовженн¤ тривалост≥ робочого дн¤. ѕ≥д час економ≥чноњ кризи п≥дприЇмц≥ скорочують робочий час з одночасним зниженн¤м погодинноњ зароб≥тноњ плати, що призводить до зниженн¤ зароб≥тноњ плати нижче в≥д вартост≥ робочоњ сили.

¬≥др¤дна або поштучна зароб≥тна плата Ц це оплата вартост≥ й ц≥ни товару робоча сила залежно в≥д розм≥р≥в вироботку за одиницю часу. ¬она Ї перетворенною формою погодинноњ зароб≥тноњ плати. ¬итрати робочоњ сили за ц≥Їњ форми зароб≥тноњ плати вим≥рюЇтьс¤ к≥льк≥стю ≥ ¤к≥стю виробленноњ продукц≥њ. ¬≥др¤дна зароб≥тна плата використовуЇтьс¤ дл¤ п≥двищенн¤ ≥нтенсивност≥ прац≥, скороченн¤ витрат на нагл¤д за роб≥тниками, посиленн¤ конкуренц≥њ серед роб≥тник≥в. ѕершою найрац≥ональн≥шою формою в≥др¤дноњ зароб≥тноњ плати, що грунтуЇтьс¤ на хронометруванн≥ робочого дн¤ ≥ встановленн¤ норм вироб≥тку дл¤ ф≥зично найсильн≥ших, найвитривал≥ших ≥ найквал≥ф≥кован≥ших роб≥тник≥в, була система “ейлора (початок XXст. ” —Ўј).

ѕочасова зароб≥тна плата переважала на перших етапах розвитку кап≥тал≥зму. ¬≥дтак њњ зм≥нила в≥др¤дна. ¬ сучасних умовах пан≥вною формою знову стала почасова зароб≥тна плата ( у —Ўј близько 80% роб≥тник≥в одержують зароб≥тну плату залежно в≥д в≥дпрацьованного часу). ÷е зумовлено широким впровадженн¤м у виробництво конвейЇр≥в, нап≥вавтомат≥в ≥ автомат≥в з примусовим ритмом роботи, де ≥нтенсивн≥сть прац≥ задаЇтьс¤ швидк≥стю руху конвейЇра.

¬ сучасн≥й економ≥чн≥й систем≥ застосовують так≥ системи зароб≥тноњ плати: тарифн≥, прем≥альн≥,колективн≥ форми оплати. ѓх виб≥р залежить в≥д трьох оснсвних фактор≥в: а) ступен≥ контролю роб≥тником к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ виробленноњ продукц≥њ; б) ретельност≥, з ¤кою продукц≥¤ може бути врахована; в) р≥вн¤ витрат, повТ¤заних ≥з впровадженн¤м т≥Їњ чи ≥ншоњ системи оплати прац≥.

“арифна система Ї основою орган≥зац≥њ оплати прац≥, ¤ка включаЇ тарифн≥ с≥тки,тарифн≥ ставки, схеми посадових оклад≥в ≥ тарифно- квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики (дов≥дники). “арифна система оплати прац≥ використовуЇтьс¤ дл¤ розпод≥лу роб≥т залежно в≥д њх складност≥, а прац≥вники Ц залежно в≥д њх квал≥ф≥кац≥њ за розр¤дами тар≥фноњ с≥тки. ¬она Ї основою формуванн¤ та диференц≥ац≥њ розм≥р≥в зароб≥тноњ плати. «а тарифноњ системи зароб≥тна плата залежить в≥д безпереб≥йноњ роботи устаткуванн¤, в≥д складност≥ прац≥, ¤ка виражена в≥дпов≥дним розр¤дом ≥ ставкою. “арифн≥ системи оплати ≥ посадов≥ оклади службовц≥в та ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в розробл¤ютьс¤ на основ≥ оц≥нки р≥зних трудових характеристик. Ќайширше при цьому використовуЇтьс¤ система анал≥тичноњ оц≥нки, коли тарифн≥ ставки встановлюютьс¤ залежно в≥д в≥дносноњ складност≥ виконуваних роб≥т за такими групами фактор≥в: квал≥ф≥кац≥¤ виконавц¤ ( осв≥та, досв≥д роботи,профес≥йна п≥дготовка), розумов≥ та ф≥зичн≥ зусилл¤, його в≥дпов≥дальн≥сть за матер≥али, устаткуванн¤ та ≥н., умови прац≥ ( т¤жк≥, неприваблив≥, тощо).

ƒл¤ ретельного вивченн¤ ¤кост≥ робочоњ сили застосовуЇтьс¤ система оц≥нюванн¤ заслуг, зг≥дно з ¤кою дл¤ кожного фактора, що оц≥нюЇтьс¤( ¤к≥сть прац≥,продуктивн≥сть, вироб≥ток, профес≥йне знанн¤, здатн≥сть пристосовуватись, над≥йн≥сть, ставленн¤ до роботи та ≥нше), складаЇтьс¤ шкала оц≥нок роб≥тник≥в у балах. ƒо оц≥нки заслуг внос¤ть так≥ показники, ¤к в≥ддан≥сть ф≥рми, готовн≥сть до сп≥вроб≥тництва, що прир≥внюЇтьс¤ до фактора квалиф≥кац≥њ.

ѕрем≥альн≥ система зароб≥тноњ плати повТ¤зують тарифн≥ ставки з нормами витрат прац≥ певною функц≥ональною залежн≥стю. ¬они застосовуютьс¤ там, де робота маЇ характер одноман≥тних операц≥й, може бути вим≥р¤на ≥ виконуЇтьс¤ в темп≥, ¤кий п≥дл¤гаЇ контролю окремоњ особи або групи роб≥тник≥в. ѕоточний контроль за роб≥тником зведено до м≥н≥муму. «астосуванн¤ прем≥альних форм оплати прац≥ грунтуЇтьс¤ на прийомах в≥др¤дноњ ≥ погодинноњ зароб≥тноњ плати.

¬≥др¤дно-прем≥альна система передбачаЇ сплачуванн¤ роб≥тников≥ певноњ суми за кожен вир≥б. «а норматив беретьс¤ найменш можливий обс¤г вироб≥тку, завд¤ки чому в≥н поширюЇтьс¤ на б≥льш≥сть роб≥тник≥в. ÷¤ система передбачаЇ ≥нтенсиф≥кац≥ю прац≥, пол≥пшенн¤ морального ≥ соц≥ального кл≥мату на п≥дприЇмствах.

¬ умовах стимулюванн¤, що грунтуЇтьс¤ на погодинних формах зароб≥тноњ плати, за норму беретьс¤ обс¤г роботи, що њњ виконуЇ, ¤к правило, роб≥тник середньоњ квал≥ф≥кац≥њ за одну годину. «а перевиконанн¤ ц≥Їњ роботи на 1% зароб≥тна плата зростаЇ також на 1%, але загальний розм≥р надбавок не перевищуЇ 15-20% загального зароб≥тку. “ака система стимулюЇ переважно к≥льк≥сть прац≥, а перев≥рку ¤кост≥ покладено на контролер≥в ≥ майстр≥в.

Ѕ≥льш≥сть прем≥альних систем передбачаЇ застосуванн¤ технолог≥чноњ надбавки, розм≥р ¤коњ залежить в≥д тривалост≥ режимноњ частини робочого часу устаткуванн¤ або в≥д часу ручноњ прац≥, бо вона стимулюЇ зац≥кавлен≥сть роб≥тник≥в у скороченн≥ ручноњ прац≥. —пец≥альн≥ прем≥њ призначаютьс¤ за дотриманн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни, за безавар≥йну роботу або за п≥дтриманн¤ устаткуванн¤ у належному стан≥. ѕрем≥альн≥ системи зароб≥тноњ плати розроблен≥ таким чином,що стимули, повТ¤зан≥ з пол≥пшенн¤м окремих показник≥в роботи, доповнюють один одного, а розм≥ри одноразових п≥двищень тарифних ставок ≥ оклад≥в дл¤ промислових роб≥тник≥в ≥ конторських службовц≥в не меньш≥ 3% основноњ зароб≥тноњ плати, дл¤ майстр≥в ≥ техн≥к≥в Ц не меньш≥ 5%. якщо розм≥ри разових п≥двищень нижч≥, вони перестають в≥д≥гравати стимулюючу роль.

«астосуванн¤ колективних форм оплати прац≥ зумовлене зростанн¤м усусп≥льненн¤ виробництва, пог≥ршенн¤ ¤кост≥ товар≥в внасл≥док впровадженн¤ ≥ндив≥дуальних систем зароб≥тноњ плати, вимогами труд¤щих. ќдна ≥з систем колективноњ оплати прац≥ у —Ўј Ц система —кенлона. ѕредставники адм≥н≥страц≥њ ≥ профсп≥лок заздалег≥ть визначають норматив частки пр¤мих витрат на робочу силу в загальн≥й вартост≥ умовно чистоњ продукц≥њ. якщо п≥дприЇмство працюЇ усп≥шно ≥ маЇ м≥сце економ≥¤ витрат, то на суму ц≥Їњ економ≥њ утворюЇтьс¤ спец≥альний фонд, з ¤кого 25% зароховуЇтьс¤ до резерву можливих перевитрат ф≥рми на робочу силу в майбутньому, а з суми що лишаЇтьс¤ виплачують прем≥њ (25% Цадм≥н≥страц≥њ, 75% Ц роб≥тникам). ѕрем≥њ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж роб≥тниками в≥дпов≥дно до тарифних ставок. «астосуванн¤ ц≥ењ системи призводить до зб≥льшенн¤ арм≥њ безроб≥тних, посиленн¤ експлуатац≥њ, оск≥льки вироб≥ток роб≥тник≥в зростаЇ такими темпами, ¤к≥ значно випереджають темпи зростанн¤ доплат.

Ќайпоширен≥шою формою колективноњ оплати прац≥ Ї система Уучаст≥ у прибуткахФ. ¬она передбачаЇ, що за рахунок заздалег≥ть встановленоњ частки прибутку формуЇтьс¤ прем≥альний фонд, з ¤кого роб≥тники отримують виплати. ѕрем≥њ нараховуютьс¤ за п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ витрат виробництва. ¬иплата прем≥њ роб≥тников≥ залежить в≥д розм≥ру його зароб≥тноњ плати з урахуванн¤м особистих ≥ трудових характеристик. “ак≥ виплати не оподатковуютьс¤, що стимулюЇ впровадженн¤ ц≥Їњ системи.

” межах системи Уучаст≥ у прибуткахФ роб≥тникам нер≥дко виплачують прем≥њ або њх частину у форм≥ певних ц≥нних папер≥в (акц≥й).

–озр≥зн¤ють ном≥нальну ≥ реальну зароб≥тну плату. Ќом≥нальна зароб≥тна плата Ц це грошова сума, ¤ку отримуЇ роб≥тник за продаж кап≥тал≥стов≥ своЇњ робочоњ сили. ѓњ розм≥ри не дають реального у¤вленн¤ про життЇвий р≥вень роб≥тника, р≥вень його споживанн¤. ¬одночас без показника ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати не можливо обчислити реальноњ зароб≥тноњ плати. –еальна зароб≥тна плата Ц це к≥льк≥сть споживанн¤ вартостей ( товар≥в ≥ послуг), ¤ку роб≥тник може придбати за св≥й грошовий зароб≥ток за певного р≥вн¤ ц≥н п≥сл¤ сплати податк≥в. ќтже, р≥вень реальноњ зароб≥тноњ плати залежить в≥д: 1) ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати; 2) р≥вн¤ ц≥н на предмети споживанн¤ та послуги (≥ндекс вартост≥ житт¤); 3) податк≥в, ¤к≥ сплачують роб≥тники до бюджету держави ≥ фонд≥в соц≥ального страхуванн¤. –ух реальноњ зароб≥тноњ плати визначають за такою формулою:[3]

≤рзп = ≤гзп/≤ц≥н

ƒе ≤рзп, ≤гзп, ≤ц≥н Ц ≥ндекси в≥дпов≥дно реальноњ, грошовоњ (ном≥нальноњ) зароб≥тноњ плати, а також ц≥н на товари та послуги.

Ќом≥нальна ≥ реальна зароб≥тна плата не обовТ¤зково зм≥нюютьс¤ в одному ≥ тому самому напр¤м≥. Ќаприклад, ном≥нальна зароб≥тна плата може п≥двищитись, а реальна зароб≥тна плата в той же час Ц знизитись, ¤кщо ц≥ни на товари ≥ послуги зростали швидше, н≥ж ном≥нальна зароб≥тна плата.

«аконодавчо встановлюЇтьс¤ м≥н≥мальна зароб≥тна плата. ¬она становить розм≥р зароб≥тноњ плати за просту, неквал≥ф≥ковану працю, нижче ¤коњ не може зд≥йснюватись оплата за виконану прац≥вником м≥с¤чну, годинну норму прац≥ (обс¤г роб≥т).

ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата регулюЇтьс¤ з урахуванн¤м економ≥чного розвитку, продуктивност≥ прац≥, середньоњ зароб≥тноњ плати та вартост≥ величини м≥н≥мального споживчого бюджету. «а «аконом ”крањни Уѕро оплату прац≥Ф в≥д 24 березн¤ 1995р. Ї державною соц≥альною гарант≥Їю ≥ встановлюЇтьс¤ у розм≥р≥ не нижчому за варт≥сну величину меж≥ малозабеспеченост≥ в розрахунку на працездатну особу. Ќа жаль, в ”крањн≥, ¤к ≥ в ≥нших республ≥ках колишнього —–—–, м≥н≥мальн≥ зарплати н≥коли не увТ¤зувалис¤ ≥ не увТ¤зуютьс¤ з величиною прожиткового м≥н≥муму. “ак, зг≥дно постанови ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 10 жовтн¤ 1996р. дл¤ забеспеченн¤ прожиткового м≥н≥муму м≥н≥мальна зароб≥тна плата маЇ становити 70.9 грн. «а п≥драхунками профсп≥лок Ц 90 грн. ‘актично, враховуючи важкий економ≥чний стан крањни,вона складала на к≥нець 1996р. лише 15 грн. ¬становлюЇтьс¤ також середньом≥с¤чна ном≥нальна зарплата. ¬ ”крањн≥ вона досить низька ( 5% в≥д середньосв≥тового р≥вн¤), хоч ≥ маЇ тенденц≥ю до зростанн¤: наприк≥нц≥ 1994 р. Ц 25$., 1995 p. Ц 52$.[4]

ѕ≥двищенн¤ середньом≥с¤чноњ ном≥нальноњ зарплати на перший погл¤д св≥дчить про певне пол≥пшенн¤ добробуту труд¤щих. јле точн≥шим показником тут Ї реальна зароб≥тна плата.. ƒинам≥ку реальноњ зароб≥тноњ плати визначають за допомогою ≥ндексу вартост≥ житт¤, що обчислюЇтьс¤ з≥ставленн¤м суми товарних ц≥н, що в р≥зн≥ пер≥оди сплачують роб≥тники за придбанн¤ необх≥дних засоб≥в до ≥снуванн¤.

¬ пер≥од значного розкручуванн¤ ≥нфл¤ц≥йноњ сп≥рал≥ життЇвий р≥вень труд¤щих знижуЇтьс¤, не зважаючи на п≥двищенн¤ зарплати роб≥тникам ≥ службовц¤м, пенс≥й, стипенд≥й та р≥зних п≥льг. “ут визначальними факторами Ї висок≥ темпи зростанн¤ роздр≥бних ц≥н ≥ невпинна ем≥с≥¤ паперових грошей, що посилюЇ ц≥нову ≥нфл¤ц≥ю.

¬ ”крањн≥ зниженн¤ реальноњ зароб≥тноњ плати в останн≥ роки спричинене переважно галопуючим зростанн¤м ц≥н. “ак, у 1991-1995 рр. —поживч≥ ц≥ни зросли у 118 тис. –аз≥в, а грошов≥ доходи населенн¤ Ц у 17.7 тис. раз≥в. „астка оплати прац≥ у виробленому нац≥ональному доход≥ знизилась в 1996 р. до 28.0% проти 59.1% у 1990 р. Ќав≥ть середн¤ зароб≥тна плата забеспечуЇ м≥н≥мальний споживчий бюджет лише на 60% .[5]

¬≥дчутне зниженн¤ життевого р≥вн¤ у крањнах колишнього —–—– ≥ в ”крањн≥ зокрема спричинене також знец≥ненн¤ми трудових заощаджень населенн¤.

–озд≥л 2: ќсобливост≥ зароб≥тноњ плати.

–озм≥р зароб≥тноњ плати в р≥зних крањнах неоднаковий. ≤снують нац≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ зароб≥тноњ плати. ¬они обумовлен≥ неоднаковими розм≥рами вартост≥ робочоњ сили, ¤ка залежить в≥д обс¤гу природних ≥ ≥сторично ≥снуючих потреб, витрат на вихованн¤ прац≥вника, продуктивност≥ ≥ ≥нтенсивност≥ прац≥ в крањн≥.

«аконом ”крањни Уѕро оплату прац≥Ф встановленно, що розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати ( а в≥д цього залежать вс≥ тарифн≥ ставки ≥ посадов≥ оклади) визначаютьс¤ з урахуванн¤м:

вартост≥ величини м≥н≥мального споживчого бюджету з поступовим зближенн¤м р≥вн≥в цих показник≥в в м≥ру стаб≥л≥зац≥њ та розвитку економ≥ки крањни;

загального р≥вн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати;

продуктивност≥ прац≥, р≥вн¤ зайн¤тост≥ та ≥нших економ≥чних умов.

” крањнах ринковоњ економ≥ки на величину зароб≥тноњ плати впливаЇ конкуренц≥¤, що д≥Ї на ринку прац≥. —п≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на робочу силу Ї несталим. ¬оно може бути спри¤тливе дл¤ тих, хто њњ продаЇ. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ р≥дко ≥ виб≥рково, ¤кщо попит на робочу с≥лу перевищуЇ пропозиц≥ю на нењ. ” цьому випадку зарплата може зростати. ≤ навпаки, ¤кщо пропозиц≥¤ робочоњ сили перевищуЇ попит на нењ, то виникають неспри¤тлив≥ умови дл¤ встановленн¤ б≥льш високого р≥вн¤ зарплати. ¬ цих умовах роб≥тник змушений погоджуватись на меньшу зароб≥тну плату, на г≥рш≥ умови прац≥. ƒержава ≥ профсп≥лки мають право обмежувати конкуренц≥ю на ринку прац≥.

«ароб≥тна плата маЇ тенденц≥ю до диференц≥ац≥њ по крањнам,рег≥онам, р≥зним видам д≥¤льност≥ ≥ ≥ндив≥думам. —тавки зароб≥тноњ плати значно вище в —Ўј, н≥ж в  итањ чи ≤нд≥њ; вони ц≥лком вище на п≥вноч≥ ≥ сход≥ —Ўј, н≥ж на п≥вдн≥ крањни; водопров≥дник отримуЇ б≥льше, н≥ж збиральн≥к хлопку. —тавки зароб≥тноњ плати також диференц≥юЇтьс¤ за статтю. ” ставках зароб≥тноњ плати Ї величезн≥ в≥дм≥нност≥. —ередню зароб≥тну плату визначити легше, н≥ж людину. ¬иконавчий директор ф≥рми може заробл¤ти 4 млн. дол. за р≥к,тод≥ ¤к службовець у контор≥ Ц 15 тис., а роб≥тник найн¤тий на ферм≥, - 12 тис. дол. Ќа одному ≥ томуж завод≥ квал≥ф≥кований механ≥к може отримувати 500 дол. за тиждень, а звичайний сторож Ц 200. ∆≥нкам з≥ значним трудовим стажем платитимуть 300 дол. на тиждень, а њхн≥ молодш≥ брати, можливо почнуть з 400.  ожна завершена теор≥¤ зароб≥тноњ плати повинна по¤снювати вс≥ ц≥ в≥дм≥нност≥.

ƒосл≥димо в≥дм≥нност≥ в р≥вн¤х зароб≥тноњ плати р≥зних категор≥й людей та оплати р≥зноњ прац≥. „ому л≥кар≥ заробл¤ють у 15 Ц 20 раз≥в б≥льше, н≥ж р¤тувальники на вод≥, хоч т≥ й ≥нш≥ р¤тують люд¤м житт¤? „ому роб≥тники на јл¤сц≥ отримують на 25% б≥льше, н≥ж зайн¤т≥ на таких же роботах у ≥нших штатах?

–озгл¤нем структуру зароб≥тноњ плати ≥ додаткових виплат у р≥зних галуз¤х. як видно з табл. 1, Ї значн≥ розб≥жност≥ в ставках зароб≥тноњ плати серед основних груп галузей. —ередн¤ зароб≥тна плата зм≥нюЇтьс¤ дл¤ основних груп галузей в≥д високоњ (35500 дол.) у сфер≥ звТ¤зку до низькоњ (12100 дол.) у с≥льському господарств≥. ƒл¤ вужчих груп галузей видно що, зароб≥ток за годину р≥знитьс¤ втрич≥ м≥ж сталиварною промислов≥стю ≥ магазинами стандартних ц≥н. ” галуз¤х, де немаЇ трудових сп≥лок ≥ переважають невел≥к≥ п≥дприЇмства, таких, ¤к с≥льське господарство чи роздр≥бна торг≥вл¤, зароб≥тна плата нижча, тод≥ ¤к у великих ф≥рмах, наприклад, в оборон≥й промисловост≥ й галуз¤х звТ¤зку, р≥вень зароб≥тноњ плати вищий у два три раза.

“аблиц¤ 1[6]

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «ароб≥тна плата, форми ≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18448 прочитано)