≈коном≥ка п≥дприЇмства > «овн≥шн¤ торг≥вл¤ ”крањни

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ ”крањни

«ќ¬Ќ≤ЎЌя “ќ–√≤¬Ћя ” –јѓЌ»

1. ћ≤—÷≈ ” –јѓЌ» ¬ —»—“≈ћ≤ —¬≤“ќ¬ќ√ќ √ќ—ѕќƒј–—“¬ј

”крањна Ї членом ќќЌ ≥ входить до св≥тового сп≥втовариства. ÷е позначаЇ, що вона визнаЇ ≥ виконуЇ статут ќќЌ, м≥жнародне право, ¤к≥ регулюють м≥ждержавн≥ в≥дносини, в тому числ≥ ≥ економ≥чн≥. ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини мають дл¤ економ≥чного розвитку ”крањни ≥стотне значенн¤. јле рац≥ональне використанн¤ переваг м≥жнародних економ≥чних в≥дносин передбачаЇ, щоб економ≥ка ”крањни була ≥нтегрована у св≥тове господарство.

ќднак ”крањна перебуваЇ на перех≥дн≥й стад≥њ розвитку економ≥ки. як суверенна держава вона ще не маЇ достатнього досв≥ду налагодженн¤ економ≥чних зв'¤зк≥в з крањнами св≥тового сп≥втовариства. ÷е стримуЇ процес ≥нтеграц≥њ нац≥ональноњ економ≥ки у св≥тове господарства.  р≥м того, п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ —–—– структури, за допомогою ¤ких зд≥йснювалас¤ в ньому зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика, були л≥кв≥дован≥, а нових орган≥в, ¤к≥ можуть проводити на вс≥х господарських р≥вн¤х нац≥ональну зовн≥шньоеконом≥чну пол≥тику ”крањни, ще бракуЇ. ¬они вже створен≥ на державному р≥вн≥: ћ≥н≥стерство зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни, ƒержавний митний ком≥тет, Ќац≥ональний банк ”крањни тощо.

”крањна завжди мала економ≥чн≥ зв'¤зки з крањнами св≥тового сп≥втовариства, але њњ включенн¤ у систему св≥тового господарства на сучасному етап≥ маЇ своњ особливост≥, головним чином зумовлен≥ набутт¤м ”крањною незалежност≥. √оловним економ≥ко-правовим документом, що регламентуЇ розвиток зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики ”крањни, Ї «акон про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть ”кањни, що був прийн¤тий у кв≥тн≥ 1991 року. ¬≥н передбачаЇ, що суб'Їктами м≥жнародних економ≥чних в≥дносин можуть бути юридичн≥ особи на територ≥њ ”крањни; в ньому докладно розроблен≥ принципи та види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, права ≥ обов'¤зки суб'Їкт≥в м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, механ≥зм управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю тощо. ѕравов≥ та нормативн≥ документи, що регулюють зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть ”крањни, спираютьс¤ на об'Їктивн≥ можливост≥ господарського розвитку нашоњ держави. ”крањна традиц≥йно займаЇ пров≥дне м≥сце серед держав —Ќƒ щодо розвитку зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. ÷е зумовлюЇтьс¤ на на¤вн≥сть вагомих об'Їктивних матер≥альних передумов, що спри¤ють розвитку зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в: природних ресурс≥в, виробничих потужностей, трудових ресурс≥в, транспортного забезпеченн¤ тощо.

ƒо 1991 року ”крањна була республ≥кою –ад¤нського —оюзу. ¬ 1980-т≥ роки централ≥зован≥ ≥нвестиц≥њ в економ≥ку республ≥ки становили 16% в≥д ус≥х ≥нвестиц≥й —–—–, але за рахунок менших витрат на виробництво товар≥в ”крањна випускала 17% вс≥Їњ промисловоњ продукц≥њ —–—– ≥ 21% с≥льскогосподарськоњ. ‘актично провадилос¤ ц≥леспр¤моване переведенн¤ кошт≥в з ”крањни в менш розвинен≥ економ≥чно республ≥ки Ц  азахстан та –ос≥ю. «≥ставленн¤ показник≥в, ¤к≥ характеризують м≥сце ”крањни у загальному експортному потенц≥ал≥ крањн, що входили до колишнього —–—–, показуЇ значну роль ”крањни в цьому процес≥. „астка ”крањни в останн≥ роки ≥снуванн¤ —–—– становила 20% загальносоюзних експортних поставок. ¬они направл¤лис¤ в 123 крањни св≥ту, а суб'Їктами м≥жнародногосподарських зв'¤зк≥в були понад 1400 п≥дприЇмств ”крањни, обс¤г експортних поставок ¤ких становив близько 7 млрд крб. ќднак сл≥д зазначити, що 98% зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни було спр¤мовано на крањни соцтабору.

Ќезважаючи на значн≥ потенц≥йн≥ можливост≥ включенн¤ ”крањни у систему св≥тового господарства, зараз на цьому шл¤ху постають певн≥ об'Їктивн≥ перепони. ÷е насамперед зниженн¤ темп≥в економ≥чного розвитку нашоњ крањни, що Ї насл≥дком загальноњ кризи, ¤ка охопила сусп≥льне виробництво в ”крањн≥; ор≥Їнтац≥¤ ”крањни на процес ≥нтегруванн¤ з державами —Ќƒ, що об'Їктивно зумовлено ≥снуванн¤м традиц≥йних економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж ними, низьким р≥внем ¤кост≥ продукц≥њ, недосконал≥стю системи управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чними в≥дносинами, в≥дсутн≥стю квал≥ф≥кованих кадр≥в спец≥ал≥ст≥в у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, в≥дсутн≥стю досв≥ду веденн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

Ќезважаючи на те, що ”крањна в минулому пос≥дала пров≥дне м≥сце в експортно-≥мпортних операц≥¤х —–—–, њњ зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки, зокрема, такий њх концентрований вираз, ¤к ≥стотний р≥вень м≥ждержавноњ торг≥вл≥, характеризуютьс¤ зараз негативними рисами. ѕрот¤гом 90-х рок≥в ≥стотно скорочувавс¤ обс¤г експорту ”крањни. Ћише за 1992 р≥к в≥н скоротивс¤ на 19%. “радиц≥йно в експорт≥ ”крањни переважають паливно-сировинн≥ галуз≥, частка ¤ких на початку ≥снуванн¤ крањни становила рахом з матер≥алами та товарами народного споживанн¤ близько 90% експорту нашоњ крањни. ≈кспорт ”крањни сьогодн≥ характеризуЇтьс¤ низькою питомою вагою машин та обладнанн¤; незначна частка припадаЇ на продцуц≥ю, що випускаЇтьс¤ зг≥дно з договорами про спец≥ал≥зац≥ю та кооперуванн¤ виробництва, низьска частина в експорт≥ вироб≥в сучасноњ техн≥ки, технолог≥й, л≥ценз≥й. ” зовн≥шньоторг≥вельному об≥гу ”крањни прот¤гом 90-х рок≥в р≥зко зросла частка бартерних операц≥й Ц з 10% до близько 70%.

”се це вимагало ≥ вимагаЇ оперативноњ та докор≥нноњ зм≥ни акцент≥в у зовн≥шньопол≥тичн≥й д≥¤льност≥ ”крањни зодо розвитку м≥жнародних господарських в≥дносин. ѕроте невдалими були розроблен≥ в 90-х роках заходи щодо стаб≥л≥зац≥њ експортного потенц≥алу ”крањни, перепроф≥люванн¤ структури експорту. «м≥ни в зовн≥шн≥й торг≥вл≥ ”крањни УпоглинулиФ масу спец≥альних ≥нвестиц≥й. ƒо експортного виробництва були включен≥ далеко не вс≥ п≥дприЇмства в≥йськово-промислового комплексу, що п≥дл¤гали конверс≥њ.

«а умов переходу ”крањни до соц≥альноњ ринковоњ економ≥ки функц≥онуванн¤ механ≥зму реал≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в спр¤моване передус≥м на реал≥зац≥ю загальнодержавних ≥нтерес≥в. ÷е зумовлюЇ збер≥ганн¤ певною м≥рою державноњ монопол≥њ на зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть. ¬она ви¤вл¤Їтьс¤ в конкретних методах державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, а саме: у прийн¤тт≥ в≥дпов≥дних законодавчих акт≥в, тариф≥в, системи оподаткуванн¤, укладенн¤ договор≥в, регулюванн¤ обс¤гу, структури, географ≥њ поставок, реЇстрац≥њ суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, наданн≥ њм л≥ценз≥й, рекомендац≥й щодо ц≥н, п≥льгових кредит≥в, дотац≥й, встановленн¤ митного збору та контролю тощо. ¬ажливим напр¤мом формуванн¤ ефективного механ≥зму зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни та включенн¤ њњ у систему св≥тового господарства Ї проведенн¤ певноњ децентрал≥зац≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, що Ї об'Їктивною вимогою переходу нац≥ональноњ економ≥ки до регульованого ринку. ≤стотне значенн¤ маЇ розширенн¤ прав ≥ самост≥йност≥ безпосередн≥х учасник≥в м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ц п≥дприЇмств, об'Їднань, окремих ф≥зичних ос≥б. ” процес≥ формуванн¤ прогресивного механ≥зму ≥нтегруванн¤ ”крањни значну роль в≥д≥грають ор≥Їнтац≥¤ суб'Їкт≥в безпосередн≥х м≥жнародних економ≥чних в≥дносин на св≥тов≥ ц≥ни, б≥льш рац≥ональне використанн¤ валютних кошт≥в, отриманн¤ довгострокових кредит≥в.

ќсновними факторами м≥жнародних економ≥чних в≥дносин ”крањни у галуз¤х матер≥ального виробництва Ї встановленн¤ пр¤мих контакт≥в м≥ж спор≥дненими п≥дприЇмствами, створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, м≥жнародних господарських об'Їднань, комерц≥йних банк≥в, центр≥в дл¤ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в, розвиток форм техн≥чого спри¤нн¤ при буд≥вництв≥ господарських об'Їкт≥в. ÷≥ напр¤ми забезпечать участь ”крањни в м≥жнародному под≥л≥ прац≥, зокрема у поглибленн≥ процес≥в предметноњ, подетальноњ, агрегатноњ, технолог≥чноњ, м≥ждержавноњ спец≥ал≥зац≥њ та кооперуванн¤ виробництва.

ќднак на практиц≥ ”крањна т≥льки зараз, у 2000-2001 роц≥, почала пов≥льно рухатис¤ у напр¤мку стаб≥л≥зац≥њ та покращенн¤ зовн≥шньоторг≥вельноњ д≥¤льност≥. ќсновним зовн≥шньоторг≥вельним партнером залишаЇтьс¤, незважаючи на вс≥ пориванн¤ ”крањни у б≥к «аходу, –ос≥¤.

2. –ќ«¬»“ќ  «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќѓ “ќ–√≤¬Ћ≤ ” –јѓЌ» ¬ 1991-1999 –ќ ј’

як уже було сказано вище, п≥сл¤ розпаду —–—– та розриву вс≥х господарчих зв'¤зк≥в з колишн≥ми союзними республ≥ками ”крањна, що проголосила незалежн≥сть, з≥ткнулас¤ з серйозними проблемами ¤к на внутр≥шньому, так ≥ на зовн≥шньому ринку. ≈нергоджерела, що перетворилис¤ на ≥ноземн≥ з закуп≥вельними ц≥нами на р≥вн≥ св≥тових, соц≥ально-економ≥чна криза, швидке зростанн¤ т≥ньовоњ економ≥ки Ц вс≥ ц≥ негативн≥ фактори не дозвол¤ють швидко реформувати виробничий комплекс ”крањни. Ќа розвиток зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ негативно впливаЇ пад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва та розрив господарчих зв'¤зк≥в, недосконал≥сть законодавства та валютно-ф≥нансовоњ пол≥тики. Ќестаб≥льн≥сть Ц основна причина того, що п≥дприЇмства не зац≥кавлен≥ в розвитку зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та ор≥Їнтац≥њ на експорт.

ќдна з ц≥лей, що ставить перед собою ”крањна Ц економ≥чна ≥нтеграц≥¤ до Ївропейських структур та сп≥впрац¤ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ з м≥жнпродними економ≥чними та ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми. Ќа сьогодн≥ свою зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть ”крањна зд≥йснюЇ з б≥льш н≥ж 184 крањнами св≥ту (тобто, пор≥вн¤но ≥з станом зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”–—– у склад≥ –ад¤нського —оюзу ”крањна розширила географ≥ю своЇњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥), поступово зб≥льшуючи св≥й торг≥вельний об≥г. «овн≥шньоторг≥вельний об≥г ”крањни зр≥с з 1993 до 1997 року з 17,3 млрд долар≥в —Ўј до 31,3 млрд. ќдначе за 1998 р≥к знизивс¤ до 27,3 млрд долар≥в за рахунок пад≥нн¤ експорту та ≥мпорту ”крањни.

¬ експортних поставках дом≥нували метал та металопродукц≥¤ (42,2%), х≥м≥чна продукц≥¤ (10,1%), м≥неральн≥ продукти (9,2%). ¬ ≥мпорт≥ переважали енергонос≥њ (40,5% припадаЇ на –ос≥ю), обс¤г ¤ких знизивс¤ на 5% пор≥вн¤но з 1997 роком, поза¤к було припинено поданн¤ природного газу з “уркмен≥стану. ѕочинаючи з 1992 року, в географ≥чн≥й структур≥ експорту в≥дбувалис¤ значн≥ зм≥ни. —коротивс¤ обс¤г експорту, що припадав на крањни колишнього —–—– (з 60% до 35,6%), в тому числ≥ –ос≥ю. «росли обс¤ги експорту до крањн ™вропейського сп≥втовариства,  итаю, —Ўј. —еред ≥мпортер≥в сл≥д вид≥лити –ос≥ю, Ќ≥меччину та —Ўј. “аким чином, за пер≥од 1994-1998 рок≥в нам≥тилас¤ тенденц≥¤ зниженн¤ частки крањн —Ќƒ в украњнському експорт≥ та ≥мпорт≥ та зб≥льшенн¤ частки крањн ™—.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «овн≥шн¤ торг≥вл¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (13366 прочитано)