Економіка підприємства > Інвестиції, їх види і характеристика

Інвестиції, їх види і характеристика

Поняття і класифікація інвестицій.

Поняття і структура реальних інвестицій (капітальних вкладень).

Планування і фінансування капітальних вкладень.

Економічна ефективність інвестицій:

а) загальна (економічна) ефективність;

б) порівняльна (відносна) ефективність;

в) економічна ефективність реконструкції;

г) врахування фактору часу в підвищенні ефективності капітальних вкладень;

д) визначення ефективності інвестицій методом розрахунку бухгалтерської рентабельності інвестицій (ROI) і за періодом окупності (РР).

1. В умовах ринкового способу господарювання забезпечення ефективної діяльності п-в визначається їх виваженою інвестиційною діяльністю. Інвесторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Інвестиції (І) – це довгострокове вкладення капіталу в підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.

Інвестиції класифікують на:

за об’єктом вкладення:

реальні І

капітальні вкладення інновації нематеріальні активи

фінансові І

депозити облігації акції

за характером участі в інвестуванні:

прямі І

непрямі І

за періодом інвестування:

короткотермінові

довготермінові

за формою власності:

державні

приватні

за місцем розташування:

всередині країни

за межами країни

за причиною виникнення:

первинні

похідні

за функціональною спрямованістю і значенням в інвестиційному процесі:

валові

чисті

Фінансові І передбачають вкладення капіталу для придбання цінних паперів, що випускаються державою чи п-вами (акції, облігації) з метою одержання прибутку.

Акції можуть бути іменними і на пред’явника. Акції на пред’явника вільно продаються на фондовому ринку, і будь-які бажаючі можуть їх придбати. За іменними акціями дані про їх власника вносяться у книгу реєстрації акціонерних товариств, що значно ускладнює можливості їх продажу. Акції також є звичайні (розмір дивіденду, який виплачується по цих акціях, залежить від ефективності діяльності п-ва (прибутку) і привілейовані (дивіденд по них є фіксованим і не залежить від прибутку п-ва).

Облігацією є цінний папір, який засвідчує внесення її власником певної суми грошових коштів і підтверджує зобов’язання емітента повернути власнику облігації в певний термін її номінальну вартість з виплатою фіксованого %.

Депозит – це грошові або інші види активів, розміщені на збереження у фінансово-кредитних закладах.

Реальні (або виробничі) І – це вкладення капіталу з метою забезпечення відтворення ОФ (нове будівництво, реконструкція, розширення і технічне переоснащення п-в). Ці І ще називають капітальними вкладеннями (КВ).

Прямі І передбачають вкладення капіталу за кордоном, величина яких не менша 10% вартості проекту.

Портфельні І – це вкладення капіталу за кордоном величиною до 10% вартості проекту.

Пряме інвестування здійснюють інвестори, які беруть безпосередню участь у виборі об’єктів інвестування та вкладанні в них коштів (майна, активів). Непрямі І здійснюють інвестиційні чи фінансові посередники.

Причинами виникнення первинних І є зовнішні фактори (досягнення НТП, розширення зовнішніх ринків, демографічні зміни, пов’язані із приростом населення, політичні катаклізми). Похідні І – це створення капіталу внаслідок збільшення рівня споживацьких витрат.

Валові І – це загальний обсяг інвестування в даному періоді.

Чисті І – це сума валових І без суми амортизаційних відрахувань у певному періоді.

2. Капітальні вкладення (КВ) – це вкладення на просте (капітальний ремонт) і розширене відтворення (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення ОФ п-в).

Розрізняють валові і чисті КВ. Валові – це засоби, які направляються на просте і розширене відтворення виробничих фондів п-в. Чисті – це засоби, які направляються лише на розширене відтворення ОФ п-в.

Структура КВ – це співвідношення між КВ, що направляються на різні цілі. Є такі види структури КВ:

технологічна

відтворювальна

галузева

регіональна.

Всі витрати капіталу на відтворення виробничих фондів поділяються на:

витрати на будівельно-монтажні роботи

витрати на придбання обладнання

інші витрати (на проектно-пошукові роботи, утримання дирекції, підготовку кадрів…)

Співвідношення між цими видами витрат характеризує технологічну структуру КВ – це співвідношення між КВ, які направляються за різними призначеннями: будівельно-монтажні роботи – приблизно 40%, придбання обладнання – 50%, інші витрати – 10%.

Прогресивнішою є така технологічна структура, в якій частка витрат на придбання обладнання зростає.

Відтворювальна структура КВ включає їх розподіл на просте і розширене відтворення, а також співвідношення КВ між формами розширеного відтворення.

При простому відтворенні відтворюються лише паспортні характеристики ОФ. Прогресивною вважається така відтворювальна структура, яка забезпечує співвідношення між простим і розширеним відтворенням 1:4 (20%:80%).

Враховуючи той факт, що реконструкцію і технічне переозброєння здійснюють швидше, ніж нове будівництво, прогресивною слід вважати таку відтворювальну структуру, яка передбачає співвідношення КВ у реконструкції до вкладень у нове будівництво як 2:1, тобто витрати на нове будівництво і розширення, реконструкцію і технічне переоснащення співвідносяться таким чином: нове будівництво – 1/3, все решту – 2/3.

Галузева структура КВ відображає співвідношення між КВ, що направляються в різні галузі. Прогресивною галузевою структурою слід вважати таку, яка забезпечує належний розвиток економіки в цілому, направлення КВ в галузі, які визначають науково-технічний розвиток (машинобудування, енергетика…).

Регіональна структура КВ відображає співвідношення між КВ, які направляються в різні економічні райони країни.

3. Планування КВ здійснюється в 2 етапи:

розраховується необхідний обсяг КВ на розрахунковий період;

визначаються конкретні джерела фінансування даного проекту.

Обчислення необхідного обсягу КВ залежить від ситуації на ринку та п-ві. Якщо попит на продукцію, яка виготовляється п-вом повністю задоволений, то збільшення обсягів в-ва є недоцільним, тому на п-ві необхідно здійснити лише просте відтворення ОФ: застаріла техніка повинна замінюватися новою в міру потреб. Кошти на придбання нового обладнання визначаються добутком ціни і кількості. Якщо ж продукція має зростаючий попит на ринку, то є необхідність у нарощуванні обсягів в-ва шляхом введення в дію додаткових виробничих потужностей. Виникає необхідність у здійсненні розширеного відтворення ОФ, що дасть змогу збільшити виробничу потужність п-ва.

Основною формою планування КВ є річні і багаторічні плани, оскільки капітальне будівництво – процес тривалий. В цих планах містяться: завдання для кожної будови по введенні в дію основних потужностей і ОФ, і обсяг КВ з розбивкою по роках відповідно до тривалості будівництва.

Річні плани визначаються на основі 5-річного плану і конкретного плану роботи на рік, уточнюючи його завдання з урахуванням ходу виконання плану. Основними показниками плану КВ є обсяг КВ, введення в дію виробничих потужностей і ОФ, титульні списки. Обсяг КВ планується на основі існуючих нормативів, проектів і кошторисів із врахуванням завдань по зниженню собівартості будівельних робіт.

Введення в дію виробничих потужностей і ОФ розраховується в натуральному і грошовому виразі. Схематично план введення в дію виробничих потужностей і ОФ в грошовому виразі розробляється таким чином:

Вихідні дані для розрахунку:

обсяг КВ – 8 млрд. грн.

вхідна виробнича потужність – 55 млрд. грн.

виробнича програма (запланований обсяг випуску продукції) – 48 млрд. грн.

коефіцієнт використання ВП – 0,8

визначимо середньорічну ВП, що забезпечує виконання виробничої програми:

48/0,8=60 млрд. грн.

визначимо вихідну ВП, яка забезпечує середньорічну потужність при вхідній потужності 55 млрд. грн.:

ВПс.р.=(ВПвх+ВПвих)/2;

ВПвих=2*ВПс.р. – ВПвх=2*60 – 55=65 млрд. грн.

визначимо введення в дію ОФ і ВП, введені в дію:

ВПвв=ВПвих – ВПвх=65 – 55=10 млрд. грн.

по введеній в дію ВП і ОФ складають 3 завдання:

нове будівництво (3 млрд. грн.)

реконструкція діючих об’єктів (5 млрд. грн.)

внутрішні резерви (2 млрд. грн.).

Перші 2 завдання здійснюють за рахунок запланованих КВ – 8 млрд. грн., а решту 2 млрд. грн. приросту ВП повинні бути забезпечені за рахунок внутрішніх резервів, наприклад, шляхом переведення п-ва на 2 чи 3-змінну роботу, що підвищує потужність без додаткових КВ.

1	2	3

Назва: Інвестиції, їх види і характеристика
Дата публікації: 2005-02-15 (2763 прочитано)