≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≤нновац≥йн≥ процеси

≤нновац≥йн≥ процеси

ѕон¤тт¤ ≥ класиф≥кац≥¤ ≥нновац≥йних процес≥в на п-в≥ та взаЇмозвТ¤зки м≥ж ними.

≈коном≥чна ефективн≥сть впровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в.

–езультати ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ п-ва.

1. ≤нновац≥йна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства Ч це такий вид д≥¤льност≥, ¤кий спри¤Ї перетворенню дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу в реальн≥ нов≥ технолог≥њ, товари, послуги, методи орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ ви≠робничими процесами п≥дприЇмств. ѕ≥д ≥нновац≥йним процесом розум≥ють сукупн≥сть неперервно зд≥йснюваних у простор≥ ≥ час≥ ¤к≥сно нових прогресивних зм≥н, ¤к≥ нос¤ть назву процес≥в впровадженн¤ новоњ техн≥ки. Ќова техн≥ка Ц це результати наукових досл≥джень, що реал≥зуютьс¤ вперше, результати прикладних розробок, ¤к≥ вм≥щують винаходи та ≥нш≥ науков≥ дос¤гненн¤, нов≥ або вдосконален≥ процеси в-ва, способи орган≥зац≥њ в-ва ≥ прац≥, що забезпечують п≥двищенн¤ техн≥ко-економ≥чних показник≥в в-ва або вир≥шенн¤ соц≥альних та ≥нших завдань його розвитку.

Ќауково-техн≥чн≥ розробки виступають ¤к пром≥жний результат нау≠ково-виробничого циклу та через практичне застосуванн¤ перетворюютьс¤ в науково-техн≥чн≥ ≥нновац≥њ Ч к≥нцевий результат. ќтже, науково-техн≥чн≥ ≥нновац≥њ п≥дприЇмства повинн≥:

1) нести в соб≥ новизну;

2) задовольн¤ти ринковий попит;

3) приносити прибуток виробнику.

–озр≥зн¤ють три лог≥чн≥ форми ≥нновац≥йних процес≥в п≥дприЇмства: прост≥ внутр≥шн≥, прост≥ м≥жорган≥зац≥йн≥ та розширен≥ м≥жорган≥зац≥йн≥.

ѕростий внутр≥шн≥й процес передбачаЇ створенн¤ та використанн¤ ≥нновац≥й всередин≥ одного ≥ того ж п≥дприЇмства. ≤нновац≥¤ в цьому ви≠падку не набуваЇ безпосередньо товарноњ форми. ѕри простому м≥жорган≥зац≥йному ≥нновац≥йному процес≥ нововведенн¤ виступаЇ ¤к предмет куп≥вл≥-продажу. “ут в≥дбуваЇтьс¤ розпод≥л функц≥њ виробництва та функц≥њ споживанн¤ нововведенн¤.

–озширений м≥жорган≥зац≥йний ≥нновац≥йний процес про¤вл¤Їтьс¤ в порушенн≥ монопол≥њ першого винах≥дника нововведенн¤ та в утворенн≥ нових його виробництв, що спри¤Ї конкуренц≥њ та вдосконаленню ¤кост≥ винайденого товару, технолог≥њ чи послуги.

ѕростий ≥нновац≥йний процес переходить в товарний через дв≥ фази:

перша Ч створенн¤ нововведенн¤, друга Ч його розповсюдженн¤.

ѕерша фаза Ц це посл≥довн≥ етапи наукових досл≥джень, досл≥дно-конструкторських роб≥т, орган≥зац≥њ досл≥дного виробництва ≥ збуту ≥нно≠вац≥йного продукту.

ƒо першоњ фази в≥днос¤ть також розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ про новий продукт через ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йн≥ канали.

Ќа другому етап≥ проходить розповсюдженн¤ ≥нновац≥њ в нових умовах та в нових м≥сц¤х використанн¤. ¬ результат≥ другого етапу зростаЇ к≥ль≠к≥сть ¤к виробник≥в ≥нновац≥йного продукту, так ≥ його споживач≥в. ƒл¤ швидкого розповсюдженн¤ ≥нновац≥њ необх≥дна розвинена ≥нфраструктура.

≤нновац≥њ можна класиф≥кувати за р¤дом ознак. «алежно в≥д техноло≠г≥чних параметр≥в ≥нновац≥њ под≥л¤ють на продуктов≥ ≥ процесов≥. ѕродук≠тов≥ ≥нновац≥њ включають використанн¤ нових матер≥ал≥в, нових нап≥вфа≠брикат≥в ≥ комплектуючих, отриманн¤ принципово нових продукт≥в.

ѕроцесов≥ ≥нновац≥њ означають нов≥ методи орган≥зац≥њ виробництва, нов≥ технолог≥њ, нов≥ методи управл≥нн¤ виробництвом. ѕроцесов≥ ≥нновац≥њ можуть бути пов'¤зан≥ з створенн¤м нових орга≠н≥зац≥йних структур в склад≥ п≥дприЇмства.

«а типом ринковоњ новизни ≥нновац≥њ под≥л¤ютьс¤ на: нов≥ дл¤ св≥то≠вих ринк≥в, нов≥ дл¤ нац≥ональних ринк≥в, нов≥ дл¤ конкретного п≥дпри≠Їмства або групи п≥дприЇмств.

«а м≥сцем у виробничому процес≥ п≥дприЇмства розр≥зн¤ють так≥ ≥нно≠вац≥њ:

Х ≥нновац≥њ на вход≥ виробничого процесу п≥дприЇмства (зм≥ни у вибор≥ ≥ використанн≥ виробничих ресурс≥в п≥дприЇмства);

Х ≥нновац≥њ на виход≥ виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (нов≥ виро≠би, нов≥ види послуг, метод≥в управл≥нн¤ та орган≥зац≥њ виробництва, що Ї предметом реал≥зац≥њ на зовн≥шн≥й ринок);

Х ≥нновац≥њ системноњ структури п≥дприЇмства (управл≥нськоњ, вироб≠ничоњ, технолог≥чноњ).

¬≥дпов≥дно до ступен¤ внесених зм≥н розр≥зн¤ють ≥нновац≥њ ради≠кальн≥, покращуюч≥, модиф≥кац≥йн≥.

јмериканський досв≥д орган≥зац≥њ пошукових науково-досл≥дних роз≠робок породив своЇр≥дну форму п≥дприЇмництва Ч венчурний (ризиковий) б≥знес.

¬енчурне п≥дприЇмництво Ч це невелик≥ самост≥йн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на досл≥дженн≥, розробц≥ та впровадженн≥ ≥нновац≥й≠них продукт≥в.

¬енчурн≥ ф≥рми працюють на етапах зростанн¤ та насиченн¤ ринку результатами наукових розробок. ¬ цей час ще збер≥гаЇтьс¤, але вже на стад≥њ спаданн¤ активн≥сть наукових досл≥джень.

—творенн¤ венчурних ф≥рм передбачаЇ на¤вн≥сть таких компонент≥в:

Х ≥дењ ≥нновац≥њ;

Х готовност≥ ринку до споживанн¤ ≥нновац≥йного продукту та на¤вност≥ п≥дприЇмц¤, ¤кий на основ≥ запропонованоњ ≥дењ може орган≥зувати ф≥рму;

Х ризикового кап≥талу дл¤ ф≥нансуванн¤.

¬енчурний кап≥тал може мати р≥зноман≥тне походженн¤: кошти великих компан≥й, банк≥в, держави, страхових, пенс≥йних та ≥нших фонд≥в. ¬еличина прибутку ¤к результат вкладеного кап≥талу визначаЇтьс¤ р≥зницею м≥ж курсовою варт≥стю акц≥й, що належать ризиковому ≥нвестору в сум≥ акц≥й ф≥рми-новатора та сумою кошт≥в, вкладених ним у проект.

2. ≈фект Ї узагальненим показником ефективност≥ в-ва. ≈коном≥чний ефект може бути обчислений у 2-ох формах: народногосподарський (загальний) ≥ внутр≥шньогосподарський (комерц≥йний).  ритер≥Їм економ≥чноњ ефективност≥ впровадженн¤ новоњ техн≥ки Ї показник сумарного економ≥чного ефекту:

≈∑=≈в+≈е

ефект на витрати в-ва ефект на витрати експлуатац≥њ

ƒл¤ розрахунку ефекту на витрати в-ва необх≥дно знати ц≥ну новоњ техн≥ки ≥ виробу-аналога. «а аналог приймаЇтьс¤ кращий ≥з закордонних чи в≥тчизн¤них вироб≥в, що випускаЇтьс¤ не б≥льше 3-ох рок≥в.

≈в=÷а Ц ÷н

ўоб знати ц≥ну, потр≥бно знати соб≥варт≥сть. ƒл¤ цього використовуютьс¤ 3 методи:

питомих ваг

графо-анал≥тичний метод (коли немаЇ конкретних даних по виробу-аналогу)

план калькул¤ц≥њ, ¤кий передбачаЇ розробку калькул¤ц≥њ за такими витратами:

а) варт≥сть сировини ≥ матер≥ал≥в

б) варт≥сть купованих нап≥вфабрикат≥в

в) варт≥сть палива ≥ енерг≥њ

г) зароб≥тна плата основних роб≥тник≥в

д) витрати на перев≥рку

е) цехов≥ витрати

Ї) загальнозаводськ≥ витрати

ж) позавиробнич≥ витрати.

—ума цих витрат становить повну соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ.

≈фект на витрати експлуатац≥њ розраховуЇтьс¤:

≈е=≈еф.*“сл.

р≥чний економ≥чний ефект терм≥н служби

≈фект на витрати експлуатац≥њ Ц це ефект споживача.

≈∑=≈в+≈е; ¤кщо

1) + Ц + , то впровадженн¤ новоњ техн≥ки Ї ефективним;

2) Ц Ц + , то це Ї неефективно;

3) + + + , то ефект Ї позитивним.

¬ 1-му ≥ 2-му випадках розраховують терм≥н окупност≥ витрат на впровадженн¤ новоњ техн≥ки:

“ок.=|≈в|/≈еф.

якщо терм≥н окупност≥ новоњ техн≥ки Ї меншим або дор≥внюЇ нормативному терм≥ну окупност≥, то впровадженн¤ новоњ техн≥ки ефективне, в ≥ншому випадку Ц неефективне.

“н=1/≈н

частка витрат, ¤к≥ повинн≥ окупитис¤ за р≥к

≈н=0,15; “н=6,7 рок≥в

якщо терм≥н окупност≥ Ї б≥льшим, н≥ж нормативний, то нав≥ть ¤кщо сумарний економ≥чний ефект додатний, впровадженн¤ новоњ техн≥ки недоц≥льне.

–≥чний економ≥чний ефект розраховуЇтьс¤:

≈еф.=≈м+≈з/п+≈р+Е

ефект на економ≥њ матер≥альних ресурс≥в ефект на економ≥њ зарплати ефект на економ≥њ ремонт≥в

“ерм≥н служби (“сл.)=100/Ќам.(р≥чна норма амортизац≥њ)

ўодо орган≥зац≥йних нововведень, то њх можна под≥лити на 2 групи:

т≥, зд≥йсненн¤ ¤ких вимагаЇ додаткових кап≥тальних вкладень (це вдосконаленн¤ вс≥х форм орган≥зац≥њ в-ва або винайденн¤ нових). ќц≥нка економ≥чноњ ефективност≥ ц≥Їњ групи нововведень Ї аналог≥чною до оц≥нки економ≥чноњ ефективност≥ техн≥чних нововведень (≈∑ ≥ “ок).

т≥, що не вимагають додаткових кап≥тальних вкладень (наприклад, запровадженн¤ новоњ орган≥зац≥њ оплати прац≥, управл≥нн¤ тощо). ѓхн¤ оц≥нка визначаЇтьс¤ на основ≥ розрахунку економ≥њ поточних витрат.

1	2

Ќазва: ≤нновац≥йн≥ процеси
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2648 прочитано)