Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

≈коном≥ка п≥дприЇмства >  онкуренц≥¤


¬ часи ≥снуванн¤ ‘–Ќ у зах≥днон≥мецьких споживач≥в великим попитом користувалос¤ французьке пиво. «ах≥днон≥мецьк≥ споживач≥ робили все можливе, щоби не допустити французьке пиво на внутр≥шн≥й ринок ‘–Ќ. Ќ≥ реклама н≥мецького пива, н≥ патр≥отичн≥ заклики "н≥мц≥, пийте н≥мецьке пиво", н≥ ман≥пулюванн¤ ц≥нами н≥ до чого не призвели. “од≥ преса ‘–Ќ стала робити наголос на тому, що французьке пиво м≥стить р≥зн≥ шк≥длив≥ дл¤ здоров`¤ х≥м≥чн≥ речовини, в той час ¤к н≥мецьке, мовл¤в, Ї виключно чистим продуктом. ѕочалис¤ р≥зн≥ акц≥њ в прес≥, арб≥тражн≥ суди, медичн≥ експертизи. ¬ результат≥ всього цього попит на французьке пиво все-таки впав - про вс¤к випадок н≥мц≥ перестали покупати французьке пиво.


2.4.—умл≥нна та несумл≥нна конкуренц≥¤

2.4.1.—умл≥нна конкуренц≥¤

« огл¤ду на засоби, ¤к≥ застосовують суперники в конкурентн≥й боротьб≥ конкуренц≥ю можна умовно под≥лити на сумл≥нну й несумл≥нну.

ќсновними методами сумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї:

зниженн¤ ц≥н ("в≥йна ц≥н");

п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ;

розвиток до- й п≥сл¤продажного обслуговуванн¤;

створенн¤ нових товар≥в ≥ послуг з використанн¤м дос¤гнень Ќ“– тощо.

2.4.2.Ќесумл≥нна конкуренц≥¤.

јле пор¤д з методами сумл≥нноњ конкуренц≥њ ≥снують ≥ ≥нш≥, менш законн≥, методи вед≥нн¤ конкурентноњ боротьби Ц т.зв. несумл≥нна конкуренц≥¤:

ќсновними методами несумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї:

економ≥чне (промислове) шпигунство;

п≥дробка продукц≥њ конкурент≥в;

п≥дкуп ≥ шантаж;

обдурюванн¤ споживач≥в;

мах≥нац≥њ з д≥ловою зв≥тн≥стю;

валютн≥ мах≥нац≥њ;

приховуванн¤ дефект≥в тощо.

ƒо цього можна також додати й науково-техн≥чне шпигунство, поза¤к будь-¤ка науково-техн≥чна розробка т≥льки тод≥ Ї джерелом прибутку, коли вона знаходить застосуванн¤ в практиц≥, тобто коли науково-техн≥чн≥ ≥дењ вт≥люютьс¤ на виробництв≥ в вигл¤д≥ конкретних товар≥в або нових технолог≥й.

—аме промислове шпигунство, так би мовити, "створило" патент на винах≥д. ѕоза¤к зберегти секрети виробництва не вдавалось, винах≥дник, витративши роки прац≥, м≥г ≥ не одержати жодноњ винагороди за св≥й винах≥д, адже з результата винаходу часто користалис¤ ц≥лковито сторонн≥ люди, що не мали жодного в≥дношенн¤ до винаходу.

«апоб≥гти так≥й несправедливост≥ мав патент, що посв≥дчуЇ винах≥д ≥ закр≥пл¤Ї за власником патенту виключне право на користуванн¤ результатами свого винаходу. якщо патент використовуЇтьс¤ без дозволу власника, власник може за допомогою суду в≥дшкодувати збитки або припинити незаконне користуванн¤ його винаходом.  р≥м того, в≥н може видати л≥ценз≥ю ≥ншим особам на використанн¤ запатентованого винаходу.

јле патент, теоретично спр¤мований проти промислового шпигунства, практично став свого роду стимулом цього ¤вища. ќдин з перших закон≥в про патенти на винах≥д було видано у ‘ранц≥њ наприк≥нц≥ XVIII стол≥тт¤, в ньому передбачалос¤, що за вс¤ким, хто першим привезе у ‘ранц≥ю ¤кийсь ≥ноземний винах≥д, визнаютьс¤ так≥ сам≥ п≥льги, ¤кими б користувавс¤ його винах≥дник. “аким чином, за промисловим шпигуном визнаютьс¤ права, р≥вн≥ правам винах≥дника. [1,50]

„асто терм≥ни "промислове шпигунство" та "економ≥чне шпигунство" застосовують ¤к синон≥ми. јле м≥ж ними ≥снуЇ певна в≥дм≥нн≥сть, адже промислове шпигунство, зрештою, Ї частиною економ≥чного. ≈коном≥чне шпигунство, кр≥м промислового, охоплюЇ й так≥ сфери, ¤к показники валового нац≥онального продукту, тобто сума доход≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ населенн¤ в матер≥альному й нематер≥альному виробництв≥ й амортизац≥йних в≥драхувань), його розпод≥л по галуз¤х економ≥ки, процентн≥ ставки, запаси природних ресурс≥в, можлив≥ зм≥ни в техн≥чн≥й пол≥тиц≥, проекти створенн¤ великих державних об`Їкт≥в - завод≥в, пол≥гон≥в, маг≥стралей тощо.

¬≥дпов≥дь на питанн¤, чому в центр≥ уваги економ≥чного шпигунства ви¤вл¤ютьс¤ вищеперел≥чен≥ показники держави, пол¤гаЇ в тому, що багато крањн дають узагальнен≥ дан≥, з ¤ких важко встановити формуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в тоњ чи ≥ншоњ галуз≥ або вс≥Їњ держави. ќсобливо це в≥дноситьс¤ до таких сфер, ¤к ф≥нансуванн¤ р≥зного роду науково-досл≥дницьких роб≥т в област≥ ¤дерноњ ф≥зики й електроники, косм≥чноњ промисловост≥ ≥ т.≥.

ќсновними обТЇктами уваги промислових шпигун≥в Ї патенти, кресленн¤, секрети виробництва, технолог≥њ, структура витрат; економ≥чне шпигунство кр≥м промислових секрет≥в охоплюЇ й макроеконом≥чн≥ показники ≥ вбираЇ в себе розв≥дку природних ресурс≥в, ви¤вленне промислових запас≥в; у звТ¤зку з розвитком маркетингу великоњ ц≥нност≥ набуваЇ збиранн¤ ≥нформац≥њ про смаки й доходи р≥злних соц≥альних груп.

« розвитком промислового шпигунства монопол≥стичн≥ ф≥рми ретельно охорон¤ють зм≥ст патент≥в, результати науково-техн≥чних досл≥дджень, проекти ≥ еск≥зи будь-¤коњ своЇњ продукц≥њ. ¬ орган≥зац≥йну структуру транснац≥ональних корпорац≥й (“Ќ ) вход¤ть т.зв. техн≥чн≥ центри, основним завданн¤м ¤ких Ї розробка нових товар≥в, п≥двищенн¤ ¤кост≥ вже ≥снуючоњ продукц≥њ, розробка нових технолог≥й тощо.

« метою п≥двищенн¤ прибутку “Ќ  прагнуть до встановленн¤ ≥стинноњ ц≥нност≥ власноњ продукц≥њ. ƒл¤ цього зд≥йснюЇтьс¤ детальний анал≥з продукц≥њ конкурент≥в дл¤ встановленн¤ пор≥вн¤льноњ ¤кост≥ своЇњ продукц≥њ.

¬с≥ промислов≥ монопол≥њ мають засекречен≥ лаборатор≥њ, де по вс≥х параметрах пор≥внюють р≥вн≥ техн≥чних р≥шень, ¤к≥сть, продуктивн≥сть ≥ над≥йн≥сть своЇњ продукц≥њ з аналог≥чною продукц≥Їю конкурент≥в. ¬ цих лаборатор≥¤х розбирають кожен вузол ≥ агрегат власних машин ≥ аналог≥чноњ продукц≥њ конкурент≥в, щоби обТЇктивно пор≥вн¤ти њх ≥ ви¤вити д≥йсну ц≥нн≥сть тоњ чи иншоњ продукц≥њ. ¬раховуютьс¤ вс≥ недол≥ки та переваги своњх ≥ чужих товар≥в. ¬се л≥пше в конкурент≥в переймають ≥ пристосовують дл¤ своњх машин, механ≥зм≥в ≥ конструкц≥й, ¤кшо при цьому можна обминути патентне законодавство або ¤кщо це виг≥дно ф≥рм≥.

Ќедол≥ки своЇњ продукц≥њ ретельно вивчаютьс¤. ѕот≥м шукаютьс¤ шл¤хи њх усуненн¤, ¤кщо це ви¤вл¤Їтьс¤ виг≥дно. јле н≥коли ≥нформац≥¤ про слабк≥ сторони своЇњ продукц≥њ не виходить за меж≥ таких лаборатор≥й ≥, звичайно, н≥коли не доходить до звичайних споживач≥в. —аме ≥снуванн¤ таких лаборатор≥й також не аф≥шуетьс¤.[6,78]

≤снують р≥зн≥ способи здобутт¤ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть конкурент≥в, ¤к законних, так ≥ незаконних. «аконними засобами вважаютьс¤ збиранн¤ й анал≥з ≥нформац≥њ з офиц≥йно опубликованих джерел, допов≥дей, зв≥т≥в, вивченн¤ продукц≥њ конкурент≥в тощо.

ќсновними законними шл¤хами збиранн¤ ≥нформац≥њ про конкурент≥в Ї: публ≥кац≥њ конкурент≥в ≥ зв≥ти про д≥¤льн≥сть ф≥рм; в≥домост≥, що дади публ≥чно колишн≥ службовц≥ конкурент≥в; щор≥чн≥ ф≥нансов≥ зв≥ти; огл¤ди ринк≥в ≥ допов≥д≥ ≥нженер≥в-консультант≥в; виданн¤, що њх видають конкуренти; анал≥з вироб≥в конкурент≥в; зв≥ти заруб≥жних ф≥л≥й тощо.

ѕоза¤к кожна “Ќ  знаЇ про можлив≥ д≥њ проти нењ конкурент≥в, досл≥дженн¤, зд≥йснюван≥ ними, то в оф≥ц≥йних публ≥кац≥¤х ≥ зв≥тах кожна “Ќ  намагаЇтьс¤ дати м≥н≥мальну ≥нформац≥ю про свою д≥¤льн≥сть ≥ ф≥нансове становище, про науково-досл≥дницьк≥ роботи. «деб≥льшого будь-¤ка велика компан≥¤ складаЇ дек≥лька вар≥ант≥в зв≥ту.

«в≥т, що в≥дбиваЇ справжн≥й стан справ, в л≥чених прим≥рниках подаЇтьс¤ вищим кер≥вникам “Ќ , ¤к≥ визначають пол≥тику ≥ стратег≥ю корпорац≥њ.

≤нший вар≥ант зв≥ту, з ¤кого вилучена найб≥льш важлива ≥нформац≥¤, структура виробничих витрат, подаЇтьс¤ кер≥вникам корпорац≥њ середнього р≥вн¤, де¤ким управл¤ючим заруб≥жними ф≥л≥¤ми, де¤ким особам з середовища основних акц≥онер≥в.

ћожливий ≥ трет≥й - попул¤рний вар≥ант зв≥ту, в ¤кому в≥дсутн≥й конкретний зм≥ст, але присутн≥ в≥дм≥нн≥ ≥люстрац≥њ, зв≥т прекрасно видано тощо; такий зв≥т призначений дл¤ акц≥онер≥в ≥ широкоњ громадськост≥.

јле конкурентн≥ ф≥рми, знаючи про можлив≥ способи приховуванн¤ ≥нформц≥њ, збирають конф≥денц≥альну ≥нформац≥ю наступними шл¤хами:

р≥зноман≥тн≥ питанн¤, що ставл¤тьс¤ спец≥ал≥стам конкурента;

запрошенн¤ на роботу спец≥ал≥ст≥в конкурента;

удаван≥ пропозиц≥њ роботи спец≥ал≥стам ≥з ф≥рм-конкурент≥в без нам≥ру брати њх на роботу.

“акож можуть бути реал≥зован≥ наступн≥ засоби:

таЇмне спостереженн¤ за спец≥ал≥стом, в≥дд≥лом, лаборатор≥Їю конкурента;

использование профессиональных шпионов дл¤ получени¤ информации;

п≥дкуп сп≥вроб≥тник≥в з основних в≥дд≥лов ф≥рми-конкурента;

впровадженн¤ "потр≥бних" ос≥б в структуру ф≥рми-конкурента;

п≥дслуговуванн¤ розмов тощо;

викраденн¤ креслень, зразк≥в, документ≥в;

шантаж та ≥нш≥ способи тиску;

-здобутт¤ ≥нформац≥њ в≥д джерел у державних структурах;

збиранн¤ ≥нформац≥њ в≥д заруб≥жних ф≥л≥й ≥ в≥д сп≥льних постачальник≥в.

ўе одним ефективним способом економ≥чного шпигунства Ї впровадженн¤ "своЇњ людини" в державн≥ органи, покликан≥ регулювати д≥¤льность промислових монопол≥й, що дозвол¤Ї одержувати необх≥дну ≥нформац≥ю про конкурент≥в, контролювати д≥њ, повТ¤заны з антимонопольною полытикою тощо.

ѕ≥дсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що основним зм≥стом промислового шпигунства ¤к засобу несумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї збереженн¤ своњх секрет≥в ≥ одержанн¤ ≥нформац≥њ про секрети конкурента.

≤ншим засобом несумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї фальсиф≥кац≥¤ ф≥рмовоњ продукц≥њ.

÷≥ д≥њ також т≥сно повТ¤зан≥ з патентуванн¤м. « економ≥чноњ точки зору патентуванн¤ р≥внозначно монопол≥зац≥њ виг≥д, повТ¤заних з використанн¤м патенту.

Ќазва:  онкуренц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2460 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->-->
Page generation 0.291 seconds
Хостинг от uCoz