Ѕанк≥вська справа > Ѕанки ≥ банк≥вська д≥¤льн≥сть

ƒл¤ реЇстрац≥њ комерц≥йного банку його рада представл¤Ї в двотижневий терм≥н п≥сл¤ перев≥рки ф≥нансового стану засновник≥в у рег≥ональне управл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни наступн≥ документи: за¤ва про реЇстрац≥ю статуту банку за п≥дписом голови ради; установчий догов≥р, п≥дписаний засновниками банку ≥ зав≥рений њх печатками (дл¤ юридичних ос≥б) чи нотар≥ально (дл¤ ф≥зичних); устав банку, затверджений установчими зборами ≥ п≥дписаний головою ради; протокол установчих збор≥в; економ≥чне обірунтуванн¤ створенн¤ банку, включаючи розрахунковий баланс ≥ розрахунок плану доход≥в, витрат, прибули на к≥нець першого року його д≥¤льност≥; бухгалтерськ≥ баланси засновник≥в, акц≥онер≥в; висновок аудиторськоњ орган≥зац≥њ, що маЇ л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку ”крањни, про ф≥нансовий стан засновник≥в; ≥нформац≥ю про профес≥йну придатн≥сть голови правл≥нн¤ ≥ головного бухгалтера, рекомендованих засновниками; коп≥њ плат≥жного документа про внесенн¤ плати за реЇстрац≥ю; коп≥ю зв≥ту про проведенн¤ в≥дкритоњ п≥дписки на акц≥њ з≥ списком акц≥онер≥в; дов≥дку про на¤вн≥сть необх≥дного прим≥щенн¤ дл¤ банку (¤кщо воно орендовано, те ≥ догов≥р оренди на терм≥н не менш 5 рок≥в). «м≥ст кожного з документ≥в визначено “имчасовим положенн¤м про пор¤док створенн¤, реЇстрац≥њ комерц≥йних банк≥в ≥ зд≥йсненн¤ нагл¤ду за њхньою д≥¤льн≥стю.

ќтриманий в≥д рег≥онального керуванн¤ висновок ≥з зазначеними вище документами представл¤Їтьс¤ в Ќац≥ональний банк ”крањни дл¤ реЇстрац≥њ, що повинна бути зд≥йснена в м≥с¤чний терм≥н з моменту одержанн¤ за¤ви.

 омерц≥йн≥ банки можуть в≥дкривати своњ ф≥л≥њ ≥ представництва ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами на п≥дстав≥ письмовоњ згоди рег≥онального управл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни. Ќеобх≥дною умовою њхнього в≥дкритт¤ Ї повна оплата за¤вленого статутного фонду банку. ≤ ф≥л≥¤, ≥ представництво не Ї юридичними особами. ÷е в≥дособлен≥ п≥дрозд≥ли банку, що виступають в≥д його ≥мен≥ ≥ д≥ють на п≥дстав≥ своњх положень, затверджених в≥дпов≥дно до пор¤дку, передбаченим статутом банку.

–еЇстрац≥¤ ф≥л≥њ виробл¤Їтьс¤ рег≥ональним управл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни прот¤гом м≥с¤ц¤ з дн¤ одержанн¤ вс≥х необх≥дних документ≥в. «ареЇстрован≥й ф≥л≥њ рег≥ональне управл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни привласнюЇ шестизначний номер по ћ‘ќ (код банку), а ¤кщо в≥н обслуговуЇтьс¤ одн≥Їњ ≥ т≥Їю ж розрахунковою палатою, що ≥ головний банк, то ф≥л≥¤ може користатис¤ номером ћ‘ќ, привласненим банку, з додаванн¤м ще одного знака.

II. ƒотриманн¤ економ≥чних норматив≥в

–оль кредитно-банк≥вськоњ системи в економ≥ц≥ крањни

ќск≥льки кредитно-банк≥вська система маЇ життЇво важливе значенн¤ дл¤ економ≥ки крањни, вона служить об'Їктом ретельного нагл¤ду ≥ регулюванн¤ ¤к з боку Ќац≥онального банку ”крањни, так ≥ з боку вищих орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤. Ќагл¤д за комерц≥йними банками ≥ регулюванн¤ њхньоњ д≥¤льност≥ пересл≥дуЇ головним чином дв≥ мети: забезпеченн¤ ст≥йкост≥ ≥ запоб≥ганн¤ банкрутства банк≥в; обмеженн¤ концентрац≥њ кап≥талу в руках де¤ких банк≥в з метою недопущенн¤ монопольного контролю над грошовим ринком.

ќбов'¤зковими дл¤ кожного комерц≥йного банку Ї наступн≥ економ≥чн≥ нормативи, установлюван≥ Ќац≥ональним банком ”крањни:

платоспроможн≥сть банку;

показники л≥кв≥дност≥ балансу;

максимальний розм≥р ризику на один позичальника;

розм≥р обов'¤зкових резерв≥в, розташовуваних у Ќац≥ональному банку ”крањни.

ƒл¤ того, щоб пост≥йно нарощувати св≥й статутний фонд, комерц≥йн≥ банки насамперед провод¤ть таку пол≥тику в област≥ див≥денд≥в, що спри¤Ї п≥двищенню ринковоњ ц≥ни акц≥й. ÷е дозвол¤Ї продати значну частину акц≥й нових випуск≥в по високому ринковому курс≥, а виходить, одержати значну курсову р≥зницю, використовувану банками в умовах г≥пер≥нфл¤ц≥њ, насамперед на ≥ндексац≥ю акц≥й попередн≥х випуск≥в. Ќа прир≥ст статутного фонду банку може використовуватис¤ нерозпод≥лений прибуток банку, а також за бажанн¤м акц≥онер≥в належн≥ њм див≥денди.

—татутний фонд банку маЇ дуже велике значенн¤ при виникненн≥ великих непередбачених чи втрат екстраординарних витрат (масов≥ неплатеж≥ кл≥Їнт≥в по позичках ≥ в≥дсоткам(. ” таких випадках на покритт¤ збитку може бути використана частина статутного фонду банку, тобто цей фонд виконуЇ роль свого роду страхового фонду.

ѕлатоспроможн≥сть банку Ц це достатн≥сть його власних засоб≥в дл¤ захисту ≥нтерес≥в чи вкладник≥в ≥нших кредитор≥в банку. ¬она визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власними засобами банку ≥ його актив≥в помножене на 10. ÷е сп≥вв≥дношенн¤ не повинне бути менш 8 %. ўоб домогтис¤ високоњ платоспроможност≥, банк повинний пост≥йно стежити за ¤к≥стю своњх актив≥в. ƒл¤ цього насамперед варто домагатис¤ чи л≥кв≥дац≥њ зменшенн¤ статей з високим коеф≥ц≥Їнтом ризику. «вичайно банк вважаЇтьс¤ платоспроможним доти, поки не торкнутьс¤ його статутний фонд дл¤ покритт¤ збитк≥в.

Ћ≥кв≥дн≥сть банку Ц це його здатн≥сть вчасно погасити своњ ф≥нансов≥ зобов'¤занн¤ за рахунок на¤вних у нього на¤вних кошт≥в, продажу чи актив≥в моб≥л≥зац≥њ ресурс≥в з ≥нших джерел (залученн¤ депозит≥в, одержанн¤ м≥жбанк≥вського кредиту й ≥н.). Ѕанк зобов'¤заний пост≥йно стежити за своЇю л≥кв≥дн≥стю, щоб не ставити п≥д сумн≥в свою платоспроможн≥сть.

ƒо зобов'¤зань банку при розрахунку показник≥в поточноњ, короткостроковоњ ≥ загальноњ л≥кв≥дност≥ в≥днос¤тьс¤ засоби на розрахункових, поточних ≥ депозитних рахунках ≥ в кредиторськ≥й заборгованост≥, а також суми гарант≥й ≥ поручительств, наданих банком.

—ума ризику на один позичальника перевищуюча 10% власних засоб≥в банку вважаЇтьс¤ великим кредитом. —умарний залишок заборгованост≥ по ус≥х великих кредитах, з урахуванн¤м балансових зобов'¤зань (гарант≥й ≥ доручень) не повинен перевищувати 8-кратного розм≥ру власних засоб≥в банку.

якщо сума ус≥х великих кредит≥в перевищуЇ 8-кратний розм≥р власних засоб≥в не б≥льше н≥ж на 50%, то вимоги до платоспроможност≥ подвоюютьс¤, а ¤кщо перевищують б≥льш н≥ж на 50% Ц потроюютьс¤ (тобто значенн¤ показника платоспроможност≥ повинне бути не нижче 24%(.

III. ƒоходи, витрати ≥ прибуток комерц≥йних банк≥в

÷≥ль д≥¤льност≥ комерц≥йно банк≥в Ц прибуток.

ќдна з основних ц≥лей комерц≥йних банк≥в Ц одержанн¤ прибутку, що Ї джерелом виплати див≥денд≥в акц≥онерам, створенн¤ фонд≥в банк≥в, базою п≥двищенн¤ добробуту прац≥вник≥в банку ≥ т.п. ѕрибуток банку ¤вл¤Ї собою р≥зниц¤ м≥ж його валовим доходом ≥ витратами.

¬аловий доход банку залежить, насамперед, в≥д обс¤гу його кредитних вкладень ≥ ≥нвестиц≥й, розм≥р≥в процентноњ ставки по видаваних кредитах, в≥д величини ≥ структури актив≥в банку.

ќсновним джерелом доход≥в б≥льшост≥ комерц≥йних банк≥в Ї в≥дсотки, ст¤гнут≥ з позичальник≥в за користуванн¤ позичками. ÷е порозум≥ваЇтьс¤ тим, що банки Ї ф≥нансовими посередниками, що зд≥йснюють перерозпод≥л кошт≥в м≥ж тими, у кого вони зв≥льнилис¤ ≥ тими, у кого в них з'¤вилас¤ тимчасова потреба.

–озм≥р процентноњ ставки за користуванн¤ кредитом визначаЇтьс¤ в процес≥ переговор≥в м≥ж банком ≥ позичальником при висновку кредитного договору. ѕричому в≥дсоток не однаковий у т≥м же банц≥ стосовно р≥зних кл≥Їнт≥в.

ѕри встановленн≥ розм≥ру процентноњ ставки також враховуЇтьс¤:

розм≥р базовоњ процентноњ ставки, установленоњ ЌЅ”;

варт≥сть залученн¤ кредитних ресурс≥в на ринку позичкових кап≥тал≥в;

сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ на кредит;

ступ≥нь ризику;

розм≥р ≥ терм≥н погашенн¤ кредиту;

р≥вень витрат банку;

перспективи розвитку економ≥ки ≥ р≥вень ≥нфл¤ц≥њ.

«начн≥ доходи банки одержують в≥д проведенн¤ операц≥й з ≥ноземною валютою.

Ѕанки можуть також одержувати доходи в≥д операц≥й з ц≥нними паперами, але оск≥льки цей ринок не розвитий, то доходи поки незначн≥. ќперац≥њ з ≥ноземною валютою ≥ ц≥нними паперами можуть проводити т≥льки т≥ банки, у ¤ких маютьс¤ на це л≥ценз≥њ, видан≥ ЌЅ” ≥ ћ≥нф≥ном ”крањни.

Ѕагато комерц≥йних банк≥в беруть з≥ своњх кл≥Їнт≥в плату за зд≥йсненн¤ розрахункових операц≥й Ц перекладних, акредитивних, ≥нкасових. ÷¤ плата повинна покривати витрату банку на зд≥йсненн¤ розрахункових операц≥й, у тому числ≥ ≥ плату банку рег≥ональн≥й розрахунков≥й палат≥ за проведенн¤ електронних платеж≥в.

¬≥дносно пост≥йними Ї витрати банк≥в на зароб≥тну плату ≥ нарахуванн¤ на нењ, бланки ≥ канцел¤рськ≥ приналежност≥, зм≥ст прим≥щень, охорони, протипожежноњ сигнал≥зац≥њ й ≥нше.

ƒо перем≥нних витрат в≥днос¤тьс¤ виплати в≥дсоток по вкладах, депозитам ≥ м≥жбанк≥вському кредиту, за залишки засоб≥в на розрахункових рахунках, витрати на рекламу командировочн≥, поштово-телеграфн≥ витрати й ≥нш≥.

¬≥дпов≥дно до д≥ючого методикою комерц≥йн≥ банки визначають прибуток ≥ збитки в≥д своЇњ д≥¤льност≥ щокварталу, в останн≥й операц≥йний день кварталу. ” залежност≥ в≥д податкового законодавства банки сплачують податки в державн≥ чи м≥сцев≥ бюджети з чи прибутку доход≥в. ѕ≥сл¤ сплати податк≥в ≥ штраф≥в, що накладаютьс¤ податковою ≥нспекц≥Їю, ЌЅ” й ≥ншими органами з прибутку банку виробл¤ютьс¤ в≥драхуванн¤ в його резервний фонд у розм≥р≥ не нижче 5 % прибули, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ банку. ѕот≥м виробл¤ютьс¤ в≥драхуванн¤ у фонди економ≥чного стимулюванн¤ банку, на благод≥йн≥ ≥ спонсорськ≥ заходи, на виплату винагороди пос≥бнику банку. якщо ≥ п≥сл¤ цього залишаЇтьс¤ нерозпод≥лений прибуток, в≥н може бути спр¤мована на ≥ндексац≥ю чи акц≥й же на прир≥ст статутного фонду банку.

1	2	3	4

Ќазва: Ѕанки ≥ банк≥вська д≥¤льн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (9484 прочитано)