Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћета оц≥нки вартост≥ виробничо-майнового потенц≥алу п≥дприЇмства


ћета оц≥нки вартост≥ виробничо-майнового потенц≥алу п≥дприЇмства

—тор≥нка: 1/2

ћ≈“ј ќ÷≤Ќ » ¬ј–“ќ—“≤ ¬»–ќЅЌ»„ќ-ћј…Ќќ¬ќ√ќ ѕќ“≈Ќ÷≤јЋ” ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј.

ќц≥нка виробничо-майнового потенц≥алу завжди п≥дпор¤дкована певн≥й мет≥, вир≥шенню ¤кого-небудь конкретного завданн¤. ќц≥нювач маЇ добре знати це завданн¤, заради ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ оц≥нка, щоб правильно вибрати потр≥бний методичний ≥нструментар≥й.

ѕотреби в оц≥нц≥ вартост≥ всього майнового комплексу п≥дприЇмства виникають ≥ випадках: купл≥- продажу акц≥й п≥дприЇмства на ринку ц≥нних папер≥в; купл≥ Цпродаж≥ частки в статутному кап≥тал≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю; продаж≥ п≥дприЇмства повн≥стю на аукц≥он≥ або конкурс≥ при процедур≥ банкрутства або при приватизац≥њ державного п≥дприЇмства; передач≥ всього п≥дприЇмства в оренду; реорган≥зац≥њ або л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства; зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йного проекту п≥дприЇмства; одержанн¤ кредиту п≥д заклад всього майна п≥дприЇмства.

–ис.1.1. —труктурна схема формуванн¤ вартост≥ виробничо-майнового комплексу п≥дприЇмства ≥ його складових елемент≥в.

–есурси п≥дприЇмства

р

ќц≥нка вартост≥ нерухомого майна п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ з метою: продажу ¤коњ-небудь частини нерухомост≥ п≥дприЇмства; одержанн¤ кредиту п≥д заклад ¤коњ-небудь частини нерухомост≥ п≥дприЇмства; страхуванн¤ нерухомого майна п≥дприЇмства; визначенн¤ бази оподаткуванн¤ дл¤ нарахуванн¤ податку на майно; переоц≥нки основних засоб≥в; оформленн¤ будь-¤коњ частини нерухомост≥ п≥дприЇмства ¤к внеску в статутний кап≥тал ≥ншого новостворюваного п≥дприЇмства; оц≥нки вартост≥ нерухомого майна п≥дприЇмства при розробц≥ б≥знес Ц плану по реал≥зац≥њ ¤кого-небудь ≥нвестиц≥йного проекту; оц≥нки вартост≥ нерухомого майна п≥дприЇмства ¤к пром≥жного етапу в загальн≥й оц≥нц≥ вартост≥ п≥дприЇмства при використанн≥ затратного п≥дходу.

ќц≥нка вартост≥ машин ≥ обладнанн¤ проводитьс¤ при: продажу де¤ких машин, одиниць обладнанн¤, прилад≥в та остатк≥в; оформленн≥ закладу п≥д частину рухомого майна дл¤ одержанн¤ кредиту; страхуванн≥ рухомого майна п≥дприЇмства; передач≥ машин ≥ обладнанн¤ в оперативну оренду; орган≥зац≥њ л≥зингу машин ≥ обладнанн¤; визначенн≥ бази оподаткуванн¤ дл¤ основних засоб≥в при нарахуванн≥ податку на майно; оформленн≥ ¤ких-небудь машин ≥ агрегат≥в обТЇднанн¤ ¤к вклад в статутний кап≥тал ≥ншого п≥дприЇмства; при розробц≥ б≥знес-плану дл¤ реал≥зац≥њ ¤кого-небудь ≥нвестиц≥йного проекту; пром≥жному етап≥ в загальн≥й оц≥нц≥ вартост≥ п≥дприЇмства.

ќц≥нка вартост≥ нематер≥альних актив≥в необх≥дна: при њх придбанн≥ ≥ншою ф≥рмою; при визначенн≥ збитку, нанесеною д≥ловою репутац≥Їю п≥дприЇмства незаконними д≥¤ми з≥ сторони ≥нших п≥дприЇмств; при використанн≥ њх ¤к внеску в статутний кап≥тал новостворюваного товариства; при визначенн≥ гудв≥ла дл¤ загальноњ оц≥нки вартост≥ п≥дприЇмства.

2

3.ќ÷≤Ќ ј ¬ј–“ќ—“≤ ј ÷≤…

ќц≥нка прив≥лег≥йованих акц≥й

ѕрив≥лег≥йован≥ акц≥њ мають переваги над звичайними акц≥¤ми при виплат≥ див≥денд≥в, а також при реорган≥зац≥њ або л≥кв≥дац≥њ ф≥рми. ѕри визначенн≥ њх ≥нвестиц≥йноњ вартост≥ необх≥дно враховувати так≥ зм≥нн≥:

ф≥ксовану норму див≥денд≥в, ¤ку власник акц≥њ повинен отримати в к≥нц≥ кожного пер≥оду ( кварталу чи року );

прийн¤та ставка дисконту або м≥н≥мальна норма прибутку, ¤ка визначена дл¤ ≥нвестора.

«агальна математична формула дл¤ визначенн¤ ≥нвестиц≥йноњ вартост≥ акц≥њ маЇ такий вигл¤д:

≤¬ = å ƒр§( 1+р )

ƒе ≤¬ Ц ≥нвестиц≥йна варт≥сть прив≥лег≥йованих акц≥й;

ƒр. Ц щор≥чн≥ виплати див≥денд≥в;

р Ц м≥н≥мальна ставка дисконту;

п Ц останн≥й р≥к запланованого пер≥оду.

ќск≥льки дл¤ прив≥лег≥йованих акц≥й немаЇ дати погашенн¤ ≥ по них виплачуЇтьс¤ ф≥ксована сума див≥денд≥в прот¤гом невизначеного пер≥оду, то р≥вн¤нн¤ дл¤ визначенн¤ д≥йсноњ вартост≥ акц≥й можна спростити:

≤¬ = ƒр§ р

ѕриклад. ¬ акц≥онерному товариств≥ Уƒн≥стерФ встановлено, що на кожну прив≥лейовану акц≥ю виплачуЇтьс¤ в к≥нц≥ року 10 грн. ≥ кожна акц≥¤ приносить 12-процентний доход. ¬иход¤чи з цього, ≥нвестиц≥йна ц≥на прив≥лейованоњ акц≥њ становить 83,33 грн. (10:0,12).

¬ажливим показником оц≥нки Ї встановленн¤ доходу по вкладах у прив≥лейован≥ акц≥њ, ¤кий характеризуЇтьс¤ трьома показниками: оч≥куваним доходом, доходом дати викупу, реал≥зованим прибутком.

ќч≥куваний доход визначаЇтьс¤ за формулою:

≥ = ƒр. § – ,

де ≥ Ц оч≥куваний доход по прив≥лейован≥й акц≥њ,

ƒр. Ц щор≥чна виплата див≥денду,

– Ц ≥снуюча ринкова ц≥на прив≥лейованоњ акц≥њ.

ƒоход до дати викупу акц≥њ розраховуЇтьс¤ за формулою: ≤=ƒр+ [( – – )/ ”]

( – Ц – )§ 2

де ≤ Ц доход до дати викупу,

ƒр Ц ≥снуюча ринкова ц≥на прив≥лейованоњ акц≥њ,

” Ц к≥льк≥сть рок≥в до дати викупу

ѕриклад: ѕередбачаЇтьс¤, що акц≥¤ буде викуплена за 5 рок≥в, див≥денди будуть виплачуватис¤ щор≥чно ≥ ц≥на викупу буде 100 долар≥в, ≥снуюча ц≥на за акц≥ю Ц 85 долар≥в. “од≥ приблизний доход до дати викупу становитиме:

≤ = 15,38%

–еал≥зований прибуток Ц це середн¤ щор≥чна норма прибутку по прив≥лейован≥й акц≥њ м≥ж датою придбанн¤ ≥ датою продажу. ÷ей прибуток розраховуЇтьс¤ за формулою:

ƒр + [( –-– )/”пр]

( – + –)/ 2

де ≤ Ц реал≥зований прибуток по прив≥лейован≥й акц≥њ;

– Ц виручка в≥д реал≥зац≥њ;

”пр Ц к≥льк≥сть рок≥в волод≥нн¤ акц≥Їю;

ƒр Ц щор≥чна норма див≥денд≥в;

– Ц ≥снуюча ринкова ц≥на прив≥лейованоњ акц≥њ

ѕриклад : ѕрипустимо. ўо прив≥лейована акц≥¤ була придбана за 95 долар≥в, щор≥чно виплачували див≥денди Ц 10 долар≥в, волод≥нн¤ акц≥Їю - 4 роки, продали њњ за 99 долар≥в. “од≥ реал≥зований прибуток становитиме:

≤ = 11, 34

–изик ≥нвестиц≥й визначаЇтьс¤ нестал≥стю, м≥нлив≥стю або стандартним в≥дхиленн¤м норм прибутку за певний пер≥од часу.

—тандартне в≥дхиленн¤ Ц це статистична оц≥нка, зручна дл¤ визначенн¤ в≥дхиленн¤ окремих значень в≥д середньоњ величини.

Ќаприклад, середнЇ значенн¤ прибутку по простих акц≥¤х прот¤гом 1926 Ц 1984 рр. Ѕуло 9,5%, а ризик Ц 21,2%. ќск≥льки показник ризику (21%) залишивс¤ незм≥нним прот¤гом багатьох рок≥в, то ц¤ цифра використовуЇтьс¤ при прогнозуванн≥ ризику в майбутньому.

ƒе¤к≥ акц≥њ мають б≥льший сумарний ризик н≥ж стандартне в≥дхиленн¤ з р¤ду причин: через б≥льшу нестаб≥льн≥сть збуту, ц≥н на товари, доход≥в або б≥льшу частину пост≥йних витрат серед ус≥х можливих витрат. ¬≥дпов≥дно акц≥њ з б≥льшим ступенем ризику можуть мати б≥льший доход через те, що вкладники неохоче йдуть на ризик, а тому вимагають ≥ б≥льшу прем≥ю за ризик.

—умарний ризик, що визначаЇтьс¤ ¤к стандартне в≥дхиленн¤ оч≥куваноњ норми прибутку на прот¤з≥ певного пер≥оду часу (наприклад, 5 рок≥в) можна розд≥лити на дв≥ сладов≥: систематичний ризик ≥ залишковий ризик.

—истематичний ризик Ц в≥дображаЇ сп≥вв≥дношенн¤ доходу по акц≥њ ≥ доходу по ≥ндексу курсу на ринку в певний пер≥од часу. ƒл¤ визначенн¤ цього сп≥вв≥дношенн¤ необх≥дно пор≥вн¤ти надприбуток по акц≥њ з надприбутком ринку. —истематичний ризик, помножений на ризик фондовоњ б≥рж≥ Ї сукупним ризиком фондовоњ б≥рж≥.

2.Ў≤—“№ ‘”Ќ ÷≤… √–ќЎќ¬ќѓ ќƒ»Ќ»÷≤ ƒЋя ќ÷≤Ќ ».

√рошова одиниц¤ в час≥ маЇ р≥зну варт≥сть. ѕри цьому певна сума грошей в даний момент маЇ б≥льшу ц≥нн≥сть, н≥ж така ж сума в майбутньому.

Ќаприклад:

а) вкладник може поставити грош≥ в банк на депозит, чи купити обл≥гац≥ю ≥ через певний пер≥од одержати на цю суму з певним прибутком. „им б≥льший вклад буде зроблено зараз, тим б≥льший доход буде в майбутньому ≥ навпаки;

б) де¤к≥ види актив≥в зростають в ц≥н≥ прот¤гом часу, внасл≥док зм≥ни њх ф≥зичних характеристик. “ак, ≥нвестор, вкладаючи кошти на закупку молодн¤ка продуктивних тварин чи на закладку багатор≥чних насаджень може мати б≥льшу њх варт≥сть в майбутньому, н≥ж в даний момент. ≤ чим б≥льший первинний вклад, тим вищий майбутн≥й доход;

в) грош≥ прот¤гом часу мають схильн≥сть до зниженн¤ њх куп≥вельноњ здатност≥ внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ.

ƒл¤ розрахунку вартост≥ грошей в час≥ використовуЇтьс¤ ш≥сть функц≥й грошовоњ одиниц≥, ¤к≥ розраховуютьс¤ на основ≥ складного процента.

—кладний процент означаЇ, що сума грошей, ¤ка покладена на депозит, приносить проценти, включаючи проценти на проценти, ¤к≥ залишилис¤ на рахунку. Ќаприклад, ¤кщо ≥нвестор поклав грош≥ на депозит в сум≥ 1000 гривень п≥д 10% р≥чних строком на 3 роки ≥ прот¤гом цього пер≥оду не буде зн≥мати процент≥в з депозиту, то п≥сл¤ зак≥нченн¤ першого року сума вкладу становитиме 1000+(1000*0,1)=1100 гривень; п≥сл¤ другого року вклад складе: 1100+(1100*0,1)=1210 гривень; п≥сл¤ третього року загальна сума вкладу дор≥внюватиме: 1331 гривень. “обто, нарахуванн¤ складного процента приносить доход ≥нвестору в сум≥ 331 грн., тод≥ ¤к нарахуванн¤ простого процента ( при умов≥ щор≥чного зн≥манн¤ з вкладу приросту доходу) приносить ≥нвестору доход в сум≥ 300 грн.

12

Ќазва: ћета оц≥нки вартост≥ виробничо-майнового потенц≥алу п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1830 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->-->
Page generation 0.144 seconds
Хостинг от uCoz