≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћехан≥зм формуванн¤ ≥ використанн¤ фонду оплати прац≥ в аграрних формуванн¤х

« таблиц≥ видно, що за роки переходу до ринку теж просл≥дковуЇтьс¤ зменшенн¤ в динам≥ц≥ й структур≥ доход≥в с≥льських с≥мей трудових доход≥в в≥д участ≥ у сусп≥льному виробництв≥. якщо в 1995 роц≥ оплата прац≥ та зароб≥тна плата в колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах становила в сукупному доход≥ с≥мей колгоспник≥в 64,0 в≥дсотки, то уже в 1998 роц≥ ц¤ частка склала 45,9 в≥дсотка. ÷е породжуЇ гостру проблему, що повТ¤зана з ≥снуванн¤м пор≥вн¤но невеликоњ частки член≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, зац≥кавлених у високопродуктивн≥й прац≥. ѕричин цього багато, але основною з них Ї неприпустимо низька оплата прац≥. ќдним ≥з насл≥дк≥в цього Ї ≥стотне переважанн¤ в сукупному доход≥ сел¤н доход≥в ≥з присадибного сектора, за рахунок ¤ких забезпечуЇтьс¤ певний р≥вень споживанн¤. Ѕез подоланн¤ такоњ ситуац≥њ безп≥дставно спод≥ватис¤ на зростанн¤ зац≥кавленост≥ в колективних формуванн¤х.

¬ аграрному сектор≥ в≥дсутн≥ ефективн≥ ≥ прост≥ способи матер≥ального заохоченн¤ залежно в≥д вир≥шенн¤ важливих виробничих проблем. Ќе в≥дпов≥даЇ вимогам сьогоденн¤ матер≥альне стимулюванн¤ ¤кост≥ прац≥ ≥ продукц≥њ. ѕотребуЇ удосконаленн¤ пор¤док розпод≥лу натуральноњ частини оплати прац≥ та нарахуванн¤ доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в на пањ прац≥вник≥в. ¬насл≥док в≥дсутност≥ науково визначеного ринкового механ≥зму оплати прац≥ д≥юча система оплати прац≥ не забезпечуЇ активноњ мотивац≥њ посиленн¤ зац≥кавленост≥ в к≥нцевих економ≥чних результатах д≥¤льност≥ безпосередн≥х виробник≥в, а навпаки, породжуЇ байдуж≥сть до зростанн¤ ефективност≥ виробництва.

—еред матер≥альних стимул≥в прац≥ пров≥дне м≥сце займаЇ зароб≥тна плата, ринковий механ≥зм формуванн¤ ¤коњ в перех≥дн≥й економ≥ц≥ визначаЇтьс¤ попитом ≥ пропозиц≥Їю на ринку та варт≥стю робочоњ сили з врахуванн¤м обТЇктивно необх≥дних умов њњ в≥дтворенн¤.  онкретн≥ умови в≥дтворенн¤ робочоњ сили становл¤ть пон¤тт¤ ринковоњ конТюнктури, структурними елементами ¤коњ визначають збалансован≥сть попиту ≥ пропозиц≥њ на робочу силу, мотивац≥йну систему входженн¤ працездатного населенн¤ до складу робочоњ сили, р≥вень продуктивност≥ трудовоњ д≥¤льност≥ [1]. ” межах названих компонент≥в формуютьс¤ основн≥ соц≥альн≥, економ≥чн≥ та демограф≥чн≥ параметри в≥дтворювального циклу, комплексний прогноз ¤ких вир≥шить проблеми соц≥ально-трудовоњ д≥¤льност≥. —тимули трудовоњ д≥¤льност≥ в с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах малоефективн≥ через низьк≥ доходи прац≥вник≥в, ¤к≥ не завжди вчасно видаютьс¤, тим б≥льше не ≥ндексуютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ ≥з зростанн¤м ц≥н на споживч≥ та промислов≥ товари. ќплата прац≥ ≥ система матер≥ального заохоченн¤ повинн≥ щом≥с¤чно стимулювати виробника ≥ зац≥кавлювати його к≥нцевими результатами д≥¤льност≥. —праведлива оплата прац≥, активне њњ стимулюванн¤ та достатн≥й р≥вень Ї могутн≥ми мотивац≥йними засобами п≥двищенн¤ ефективност≥ всього с≥льськогосподарського виробництва. «а нин≥шн≥х кризових умов через достатн≥й р≥вень основноњ зароб≥тноњ плати необх≥дно забезпечити њњ в≥дтворювальну функц≥ю. ¬становленн¤ оптимального сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж основною та додатковою зароб≥тними платами повинно бути гнучким, у межах, ¤к≥ служать критер≥Їм збалансованост≥ в≥дтворювальноњ ≥ стимулюючоњ функц≥й зароб≥тноњ плати.

–обоча сила розгл¤даЇтьс¤ ¤к соц≥ально-економ≥чна категор≥¤, коли вона (¤к Їдиний здобуток людини, що не волод≥Ї засобами виробництва) стаЇ обТЇктом куп≥вл≥-продажу на ринку робочоњ сили [2]. ¬провадженн¤ ринковоњ системи господарюванн¤ вимагаЇ комплексного впровадженн¤ ≥ наданн¤ ринковоњ оц≥нки вс≥м видам ресурс≥в, ¤к≥ беруть участь у господарському оборот≥, включаючи робочу силу. √оловним регул¤тором при цьому повинен стати закон вартост≥, ¤кий забезпечуЇ екв≥валентн≥сть обм≥ну робочоњ сили на варт≥сть фонду життЇвих засоб≥в. “еоретичний анал≥з економ≥чноњ категор≥њ Уварт≥сть робочоњ силиФ необх≥дний дл¤ зТ¤суванн¤ макроеконом≥чного зм≥сту оплати прац≥. ¬арт≥сть робочоњ сили Ц це фундамент ус≥Їњ системи доход≥в в≥д прац≥, а зароб≥тна плата (¤к основний њњ елемент ≥ основа в≥дтворенн¤ робочоњ сили) повинна в≥дпов≥дати стандарту ¤кост≥ житт¤. Ћюдина, де б вона не працювала, враховуЇ варт≥сть своЇњ робочоњ сили, прагнучи до такоњ њњ величини, ¤ка б забезпечувала њй г≥дне житт¤.

Ќизька оплата прац≥ с≥льськогосподарських прац≥вник≥в, несвоЇчасн≥сть њњ виплати Ц все це породжуЇ зубож≥нн¤ с≥льського населенн¤, в≥дсутн≥сть нормального процесу в≥дтворенн¤ та деградац≥ю трудового потенц≥алу. ¬ умовах економ≥чноњ кризи та спаду обс¤г≥в с≥льськогосподарського виробництва ви¤вилис¤ р≥зко обмеженими можливост≥ дл¤ формуванн¤ кошт≥в на оплату прац≥. ќдн≥Їю з найважлив≥ших проблем (серед загальноњ ф≥нансовоњ проблеми неплатеж≥в) Ї несвоЇчасн≥сть виплати зароб≥тноњ плати. ¬насл≥док в≥дсутност≥ обТЇктивноњ основи формуванн¤ фонду оплати прац≥ ≥ прем≥юванн¤ на с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах прац¤ стала найдешевшим ресурсом. Ќизьк≥ доходи прац≥вник≥в та несвоЇчасн≥сть њх виплати в≥ддал¤ють с≥льськогосподарського труд≥вника в≥д т≥Їњ суми зароблених грошей, ¤ку в≥н отримаЇ наприк≥нц≥ року. ¬она далеко не завжди повТ¤зана з к≥нцевими результатами, а це знижуЇ стимули трудовоњ активност≥ ≥ не спри¤Ї п≥двищенню продуктивност≥ прац≥. ¬ир≥шальне значенн¤ доход≥в в≥д прац≥ повинне забезпечити в≥дтворювальну функц≥ю зароб≥тноњ плати на макрор≥вн≥ ≥ стимулюючу на м≥крор≥вн≥, п≥дтримуючи належну частку зароб≥тноњ плати в структур≥ виробничих витрат.

ƒл¤ досл≥дженн¤ механ≥зму формуванн¤ кошт≥в на оплату прац≥ вир≥шальне значенн¤ маЇ структура ц≥ни, тобто сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж соб≥варт≥стю ≥ прибутком в ц≥н≥ товару. Ќа практиц≥ завданн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб визначити, ¤ку частину зароб≥тку необх≥дно включити у соб≥варт≥сть, а ¤ку њњ частину виплачувати за рахунок прибутку дл¤ увТ¤зки оплати прац≥ з≥ стимулами ефективного господарюванн¤. ¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ переважаЇ думка, що базова оплата маЇ складати 60-80 в≥дсотк≥в доход≥в прац≥вника. ”часть у розпод≥л≥ прибутку зац≥кавлюЇ виробника у його отриманн≥, в ц≥лому п≥двищуЇ ефективн≥сть виробництва.

—тановленн¤ в ”крањн≥ економ≥ки ринкового типу зумовлюЇ необх≥дн≥сть створенн¤ орган≥зац≥йно-економ≥чного механ≥зму формуванн¤ ≥ регулюванн¤ фонду оплати прац≥, що адекватний умовам перех≥дноњ економ≥ки. ≈коном≥чн≥, правов≥ та орган≥зац≥йн≥ засади оплати прац≥ зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро оплату прац≥Ф в≥д 1.05.1995 року. ¬ цьому «акон≥ розмежовуютьс¤ сфери державного ≥ догов≥рного регулюванн¤ оплати прац≥.  ризовий стани економ≥ки значною м≥рою ускладнюЇ д≥ю законодавства з питань оплати прац≥. Ќе запроваджено життЇво важлив≥ статт≥ «акону, повТ¤зан≥ з компенсац≥Їю втрати частки зароб≥тноњ плати у звТ¤зку ≥з затримкою терм≥н≥в њњ виплати, затримуЇтьс¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про чергов≥сть виплати зароб≥тноњ плати в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими платежами. ћетою вдосконаленн¤ законодавства з питань оплати прац≥ Ї забезпеченн¤ пр¤моњ ≥ максимальноњ залежност≥ розм≥ру зароб≥тноњ плати в≥д розм≥ру трудового внеску прац≥вника у дох≥д кожного субТЇкта господарюванн¤.

–≥вень оплати прац≥ в колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах залежить в≥д економ≥чного стану ≥ розм≥р≥в доход≥в господарства. Ќа жаль, труднощ≥ сьогоденн¤ не дають п≥дстави п≥дприЇмствам значно нарощувати обс¤ги виробництва. ÷им обмежуютьс¤ можливост≥ п≥двищенн¤ доход≥в прац≥вник≥в, в тому числ≥ тарифноњ частини зароб≥тноњ плати ¤к основного елемента соц≥альних гарант≥й працюючих. ѕри стаб≥л≥зац≥њ виробництва вона дос¤гне достатнього р≥вн¤, в≥дпов≥дно, державний тариф зможе розгл¤датис¤ ¤к м≥н≥мальна гарант≥¤ оплати прац≥ зайн¤тих у народному господарств≥. “ак≥ умови спри¤тимуть практичному запровадженню показника ц≥ни робочоњ сили. ј це закладе умови подальшого реформуванн¤ системи оплати прац≥, забезпечить запровадженн¤ державних тариф≥в ¤к м≥н≥мальних гарант≥й в оплат≥ прац≥вник≥в в≥дпов≥дних квал≥ф≥кац≥й, що в свою чергу забезпечить в≥дтворювальну функц≥ю робочоњ сили.

–еформуванн¤ оплати прац≥ повинно ор≥Їнтуватис¤ на вир≥шенн¤ виробничих завдань ≥ визначатис¤ р¤дом критер≥њв: забезпечувати в≥дтворенн¤ робочоњ сили, спри¤ти п≥двищенню ≥нтенсивност≥ с≥льськогосподарського виробництва, пол≥пшенню ¤кост≥ продукц≥њ та п≥двищенню продуктивност≥ прац≥. ѕосиленн¤ комплексност≥ д≥њ «акону Уѕро оплату прац≥Ф пол¤гаЇ у прискоренн≥ реформуванн¤ оплати прац≥ на основ≥ залученн¤ механ≥зм≥в реал≥зац≥њ в≥дтворювальноњ, мотивуючоњ, регулюючоњ ≥ соц≥альноњ функц≥й зароб≥тноњ плати, без виконанн¤ ¤ких вона перестаЇ в≥дпов≥дати своЇму соц≥ально-економ≥чному призначенню.

ƒл¤ виходу з руйн≥вноњ економ≥чноњ ≥ ресурсно-ф≥нансовњ кризи в аграрному сектор≥ економ≥ки важливо п≥двищувати ефективн≥сть використанн¤ прац≥, знайти резерви п≥двищенн¤ њњ продуктивност≥ шл¤хом впровадженн¤ д≥йового механ≥зму стимулюванн¤ прац≥. —хема мотив≥в виробничоњ д≥¤льност≥ на м≥крор≥вн≥ Ц це актив≥зац≥¤ виробничоњ д≥¤льност≥ прац≥вник≥в. ¬ ”крањн≥ стимулюванн¤ прац≥вник≥в з метою спонуканн¤ њх до продуктивноњ прац≥ було ≥ залишаЇтьс¤ серйозною проблемою. ¬ умовах перех≥дноњ економ≥ки прац¤ повинна стимулюватис¤ через грошов≥ показники Ц систему оплати прац≥ ≥ прем≥юванн¤ за к≥нцев≥ результати роботи. ќбовТ¤зковим залишаЇтьс¤ необх≥дн≥сть звТ¤зку зароб≥тку з продуктивн≥стю прац≥. ¬им≥рюванн¤ продуктивност≥ прац≥, встановленн¤ оптимальних пропорц≥й м≥ж темпами зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ та фондом оплати прац≥ повинно визначатис¤ показником, ¤кий в≥дображаЇ результативн≥сть господарськоњ д≥¤льност≥. “аким показником у с≥льському господарств≥ (специф≥чн≥й галуз≥ народного господарства, де створена продукц≥¤ не може бути вс¤ товарною) Ї показник валового доходу.

ѕри визначенн≥ оптимальних пропорц≥й м≥ж продуктивн≥стю прац≥ та њњ оплатою прийн¤то обчислювати продуктивн≥сть прац≥ за валовим доходом, тому що в≥н враховуЇ к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть виробленоњ продукц≥њ та р≥вень матер≥альних витрат на њњ виробництво, забезпечуючи т≥сний звТ¤зок зароб≥тку ≥ к≥лькост≥ вироблюваноњ продукц≥њ, спри¤Ї встановленню та додержанню рац≥ональних пропорц≥й м≥ж нагромадженн¤м ≥ спо≠живанн¤м. ¬аловий дох≥д Ї основою дл¤ розширеного в≥дтворенн¤ ≥ особистого споживанн¤. “ому така форма оплати, ¤к найб≥льш над≥йний елемент противитратного механ≥зму, займаЇ пров≥дне м≥сце при переход≥ господарств до ринкових засад господарюванн¤.

1	2	3

Ќазва: ћехан≥зм формуванн¤ ≥ використанн¤ фонду оплати прац≥ в аграрних формуванн¤х
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (828 прочитано)