≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћотивац≥¤

ћотивац≥¤

ѕон¤тт¤, види ≥ принципи оплати прац≥.

“арифна система Ц основа орган≥зац≥њ оплати прац≥.

‘орми ≥ системи оплати прац≥.

ƒодаткова зароб≥тна плата.

–озрахунок середньоњ зароб≥тноњ плати.

ћотивац≥¤ прац≥ на п-в≥.

–обота за сум≥сництвом.

ќплата прац≥ ж≥нок.

ƒокументуванн¤ розрахунк≥в з оплати прац≥.

ѕрем≥юванн¤.

–егулюванн¤ оплати прац≥.

1. ƒл¤ розум≥нн≥ сут≥ зароб≥тноњ плати (з/п) розгл¤немо њњ з таких 5-ти позиц≥й:

з/п Ц це категор≥¤, що в≥дображаЇ в≥дносини м≥ж власником п-ва ≥ найманими прац≥вниками з приводу розпод≥лу новоствореноњ вартост≥ або одержаного доходу;

з/п Ц це складова ринку прац≥, що виступаЇ ¤к ц≥на товару ≥ робочоњ сили;

з/п Ц це дох≥д найманого прац≥вника, ¤кий в≥н отримуЇ в результат≥ реальноњ здатност≥ до прац≥ ≥ ¤кий маЇ забезпечувати в≥дтворенн¤ робочоњ сили;

дл¤ п-ва з/п Ц це елемент витрат на в-во продукц≥њ (на м≥крор≥вн≥);

зг≥дно закону ”крањни Уѕро працюФ з/п Ц це винагорода, обчислена в грошовому вираз≥, ¤ку зг≥дно трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачуЇ прац≥вников≥ за виконану ним роботу.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки з/п виконуЇ так≥ функц≥њ:

в≥дтворювальна (джерело кошт≥в дл¤ розширеного в≥дтворенн¤ робочоњ сили); ном≥нальна з/п Ц це грошовий вираз оплати прац≥, ¤кий отримуЇ прац≥вник; реальна з/п Ц це сукупн≥сть матер≥альних ≥ духовних благ, ¤к≥ можна реал≥зувати за ном≥нальну з/п.

стимулююча (з/п Ц це ≥нструмент дл¤ забезпеченн¤ високоефективноњ прац≥);

регулююча: з/п може служити ≥нструментом в перерозпод≥л≥ робочоњ сили ≥з врахуванн¤м ринковоњ конТюнктури;

соц≥альна Ц забезпеченн¤ соц≥альноњ справедливост≥.

ѕринципи оплати прац≥:

за ¤к≥стю ≥ к≥льк≥стю випущеноњ продукц≥њ;

випереджаюче зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ в пор≥вн¤нн≥ ≥з зростанн¤м з/п;

диференц≥ац≥¤ оплати прац≥ р≥зних груп ≥ категор≥й прац≥вник≥в. ¬она зд≥йснюЇтьс¤ залежно в≥д галузевоњ приналежност≥, умов прац≥ (нормальних, шк≥дливих чи особливо шк≥дливих), форми оплати прац≥ (у в≥др¤дника ставка вища), квал≥ф≥кац≥њ.

2. –озм≥р з/п залежить в≥д складност≥ роботи, умов ≥ к≥лькост≥ прац≥, результат≥в прац≥. ¬с≥ ц≥ в≥дм≥нност≥ враховуЇ тарифна система, ¤ка служить ≥нструментом в диференц≥ац≥њ оплати прац≥ залежно в≥д умов. «окрема тарифна система враховуЇ складн≥сть ≥ умови роботи. “арифна система складаЇтьс¤ з таких елемент≥в:

тарифно-квал≥ф≥кац≥йний дов≥дник м≥стить квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики роб≥т ≥ профес≥й, ¤к≥ згрупован≥ у розд≥ли за в-вами ≥ видами роб≥т. —лужить дл¤ тариф≥кац≥њ роб≥т, присвоЇнн¤ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в роб≥тникам ≥ формуванн¤ програм дл¤ п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в. “ой дов≥дник, що д≥Ї на ”крањн≥, складаЇтьс¤ ≥з 72 випуск≥в ≥ дозвол¤Ї тариф≥кувати 5000 профес≥й роб≥тник≥в ≥ виконуваних ними роб≥т.

квал≥ф≥кац≥йн≥ дов≥дники посад кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в Ї загальногалузевими ≥ м≥ст¤ть квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики, в ¤ких зазначаютьс¤ посадов≥ обовТ¤зки, вимоги до р≥вн¤ ≥ проф≥лю п≥дготовки кер≥вних спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в; тут також встановлюютьс¤ посадов≥ оклади дл¤ них.

Їдина тарифна с≥тка, ¤ка м≥стить тарифн≥ ставки за розр¤дами Ц це шкала квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в ≥ в≥дпов≥дних њм тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в, за допомогою ¤ких встановлюЇтьс¤ безпосередн¤ залежн≥сть з/п в≥д квал≥ф≥кац≥њ. “арифний коеф≥ц≥Їнт Ц це сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж розм≥рами оплати прац≥ роб≥тник≥в 1-го ≥ вищих розр¤д≥в.

√одинн≥ тарифн≥ ставки

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ћотивац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3219 прочитано)