≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ќапр¤ми та об'Їкти ≥нвестуванн¤

Ќапр¤ми та об'Їкти ≥нвестуванн¤

ћотивац≥¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥

–езультатом будь-¤коњ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ Ї отриманн¤ прибутку чи дос¤гненн¤ соц≥ального ефекту. ≤накше кажучи, вс≥ :показники ≥нвестиц≥йного процесу повинн≥ бути зац≥кавлен≥ в його акц≥њ та ефективному завершенн≥. —аме таким чином реал≥зован≥ ≥ндив≥дуальн≥ ≥нтереси учасник≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥:

≥нвестори у даному раз≥ отримують поверненн¤ вкладених кап≥тал≥в ≥ передбачен≥ див≥денди;

замовники отримують реал≥зований ≥нвестиц≥йний проект та доходи в≥д його використанн¤;

кер≥вник проекту та його команда отримують плату за конт≠рактом, додаткову винагороду за результатами роботи та форму≠ванн¤ прибутку ≥ також п≥двищенн¤ профес≥онального рейтингу;

органи влади отримують податки з ус≥х учасник≥в, а також задоволенн¤ громадських, соц≥альних та еколог≥чних потреб ≥ вимог у дов≥рен≥й њм сфер≥;

споживач≥ отримують необх≥дн≥ њм товари, продукти, послуги, плата за ¤к≥ в≥дшкокодовуЇ витрати на зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ та формуЇ прибуток, ¤кий отримують активн≥ учасники;

≥нш≥ зац≥кавлен≥ сторони отримують задоволенн¤ своњх ≥нтерес≥в.

ƒл¤ дос¤гненн¤ найб≥льшого ефекту в≥д зд≥йсненн¤ ≥нвестец≥йноњ д≥¤льност≥ неох≥дно зважити на так≥ внутр≥шн≥ та зовн≥шн≥ фактори, ¤к≥ притаманн≥ наш≥й економ≥ц≥:

1) нестаб≥льн≥сть;

2) деф≥цит та обмежен≥сть кошт≥в ≥ ресурс≥в;

3) ≥нфл¤ц≥¤ та зростанн¤ вартост≥;

4) по¤ва та посиленн¤ конкуренц≥њ;

5) соц≥альн≥ проблеми та вимоги;

6) еколог≥чн≥ зм≥ни та вимоги;

7) проблеми споживчого ринку;

8) зростаюч≥ вимоги до ¤кост≥ роб≥т.

якщо ж ц≥ зм≥ни не анал≥зуютьс¤ та не враховуютьс¤ при управл≥нн≥ ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю, це може призвести до не≠гативних результат≥в, а саме:

Х зниженн¤ доход≥в ≥ прибутк≥в учасник≥в;

Х перевищенн¤ встановлених за контрактом вартостей, трива≠лост≥ та строк≥в завершенн¤ ≥нвестиц≥йного проекту;

Х п≥двищенн¤ встановлених л≥м≥т≥в на спожит≥ трудов≥ та матер≥ально-техн≥чн≥ ресурси;

Х зб≥льшенн¤ штраф≥в за порушенн¤ зобов'¤зань;

Х зап≥зненн¤ з введенн¤м нових технолог≥й, в≥дставанн¤ з в≥двадженн¤м ≥ практичним використанн¤м результат≥в науков≥ дос¤гнень ≥ досл≥дно-конструкторських розробок;

Х в≥дставанн¤ по¤ви новоњ продукц≥њ на споживчому ринку;

Х непродуман≥сть прийн¤тих р≥шень;

Х низька ефективн≥сть ≥нвестиц≥й та велик≥ строки окупност≥ проект≥в.

ѕон¤тт¤ про ≥нвестиц≥йний проект

” ћетодичних рекомендац≥¤х з оц≥нки ≥нвестиц≥йних проект≥в та њх в≥дбору дл¤ ф≥нансуванн¤ навод¤тьс¤ так≥ тлумаченн¤ ≥нвес≠тиц≥йного проекту: Ђсправаї, Ђд≥¤льн≥стьї, Ђзах≥д, що передбачаЇ зд≥йсненн¤ комплексу будь-¤ких д≥й, ¤к≥ забезпечують дос¤гнен≠н¤ певних завданьї. Ѕлижче до цього пон¤тт¤ за зм≥стом терм≥ни Ђгосподарський зах≥дї, Ђкомплекс роб≥тї, Ђпроект ¤к система ор≠ган≥зац≥йно-правових ≥ розрахунково-ф≥нансових документ≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ будь-¤ких д≥й чи ¤к≥ описують д≥њї.

Ќа основ≥ анал≥зу наведених визначень та ознак б≥знес-про≠екту можна сформулювати узагальнене визначенн¤ пон¤тт¤ ≥нве≠стиц≥йного б≥знес-проекту. ≤нвестиц≥йний проект Ч це обмежена за часом ц≥леспр¤мована зм≥на системи з≥ встановленими вимогами до ¤кост≥ результат≥в, можливими межами витрат кошт≥в та ресурс≥в ≥ специф≥чною орган≥зац≥Їю з його розробки та реал≥зац≥њ.

 ласиф≥кац≥¤ проект≥в. ћножина б≥знес-проект≥в може кла≠сиф≥куватис¤ за р≥зними ознаками. ќчевидно, що наведена нижче схема класиф≥кац≥њ не Їдина, однак у б≥льшост≥ випадк≥в вона у¤вл¤Їтьс¤ нам корисною.

¬иокремлено так≥ основи класиф≥кац≥њ б≥знес-проект≥в:

Х тип проекту Ч за основними сферами д≥¤льност≥, в ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ проект;

Х клас проекту Ч за складом ≥ структурою проекту та його предметною галуззю;

Х масштаб проекту Ч за розм≥рами самого проекту, к≥льк≥с≠тю учасник≥в та ступенем впливу на зовн≥шнЇ середовище;

Х тривал≥сть проекту Ч за терм≥ном зд≥йсненн¤ проекту;

Х складн≥сть проекту Ч наприклад, за ступенем ф≥нансовоњ, техн≥чноњ чи ≥ншоњ складност≥;

Х вид проекту Ч за характером предметноњ галуз≥ проекту.

–озгл¤немо основн≥ р≥зновиди проект≥в:

≤.“ип проекту Ч техн≥чний, орган≥зац≥йний, економ≥чний, соц≥альний, зм≥шаний.

2.  лас проекту Ч монопроект, мультипроект, мегапроект.

3. ћасштаби проекту Ч др≥бний, середн≥й, великий, дуже великий. јбо ≥нша класиф≥кац≥¤: м≥ждержавн≥, м≥жнародн≥, нац≥о≠нальн≥, м≥жрег≥ональн≥, рег≥ональн≥, м≥жгалузев≥, галузев≥, корпо≠ративн≥, в≥домч≥, проекти одного п≥дприЇмства.

4. «а тривал≥стю проекти можуть буй короткотерм≥нов≥ (до « рок≥в), середньотерм≥нов≥ (в≥д 3 до 5 рок≥в), довготерм≥нов≥ (по≠над 5 рок≥в).

5. ¬ид ≥нвестиц≥йних проект≥в: ≥нновац≥йний та орган≥зац≥й≠на науково-досл≥дний, навчально-осв≥тн≥й, зм≥шаний. Ѕ≥льш≥сть б≥знес-проект≥в носить ≥нвестиц≥йний (витратний) величина ≥нвестиц≥й, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ б≥знесу, залежить в≥д ус≥х перел≥чених ознак та насамперед в≥д масштабу, тривалост≥ та ступен¤ сол≥дност≥ проекту.

ƒо ≥нвестиц≥йних проект≥в зазвичай належать проекти, головною метою ¤ких Ї вкладенн¤ кошт≥в у р≥зн≥ види б≥знесу з метою отриманн¤ прибутку. ¬ ц≥й груп≥ б≥знес-проект≥в виокремлюють ≥нновац≥йн≥ проекти, до ¤ких належить система р≥зно≠ман≥тних нововведень, що забезпечують безперервний розвиток орган≥зац≥йно-економ≥чних систем.

ќдн≥Їю з найв≥дом≥ших спроб ввести стандартизований п≥дх≥д по оц≥нки та анал≥зу ≥нвестиц≥йних проект≥в була д≥¤льн≥сть ћ≥ж≠народного центру промислових досл≥джень при ёЌ≤ƒќ. ” 1972р. було опубл≥ковано Ђ ер≥вництво з оц≥нки проект≥вї, ¤ке стало значним досл≥дженн¤м з цього питанн¤. ¬раховуючи загальну ор≥Їнтац≥ю на використанн¤ ц≥Їњ методики у крањнах з ринковою економ≥кою, ¤ка т≥льки-но формуЇтьс¤, а також зважаючи на той факт, що у робот≥ над створенн¤м методики ёЌ≤ƒќ брали участь головн≥ м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути (так≥ ¤к —в≥товий банк. ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку. ћ≥жнарод≠ний валютний фонд) не дивно, що саме ц¤ методика стала етало≠ном анал≥зу ≥нвестиц≥йних проект≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на терито≠р≥њ —Ќƒ, зокрема в ”крањн≥.

Ќин≥ за рахунок кошт≥в ™вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку (™Ѕ––) де¤к≥ украњнськ≥ банки ф≥нансують ≥нвестиц≥йн≥ проекти п≥дприЇмств малого та середнього б≥знесу (з приватною формою власност≥), що зд≥йснюють (бою д≥¤льн≥сть у галуз¤х с≥льського господарства, харчовоњ промисловост≥ та послуг.  л≥Ї≠нти банк≥в, ¤к≥ бажають скористатис¤ коштами кредитноњ л≥н≥њ в≥д ™Ѕ––, повинн≥ подати на розгл¤д банку клопотанн¤ про спод≥ванн¤ кредиту, обгрунтований б≥знес-план та необх≥дн≥ дл¤ по¤сненн¤ такого кредитуванн¤ документи.

ƒо п≥дприЇмств, дл¤ ¤ких розробл¤Їтьс¤ под≥бний ≥нвестиц≥њ ний проект, висуваютьс¤ так≥ вимоги:

Х допроектн≥ активи не повинн≥ перевищувати 2,5 млн. де —Ўј (за вин¤тком споруд ≥ буд≥вель);

Х к≥льк≥сть працюючих не повинна перевищувати 500 ос≥б:

Х д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства маЇ в≥дпов≥дати вимогам охорон≥ довк≥лл¤, що висуваЇ ™Ѕ––;

Х максимальне сп≥вв≥дношенн¤ загального боргу (кредит ™Ѕ– до власного кап≥талу маЇ становити 70:30 %, а власний внесок проект Ч не менше 30 % вартост≥ проекту;

Х коеф≥ц≥Їнт обслуговуванн¤ боргу (в≥дношенн¤ прибутку дл¤ сплати податк≥в, амортизац≥йних в≥драхувань ≥ витрат на сплату в≥дсотк≥в з ус≥х позичок позичальника до вс≥Їњ заборгованоњ позичальника з урахуванн¤м кредиту ™Ѕ––) повинен бути меншим 1,3:1;

Х варт≥сть застави не повинна бути меншою за 120 % в≥д с) загальноњ заборгованост≥ за кредитом.  редитн≥ кошти не спр¤мовуютьс¤:

Х на реф≥нансуванн¤ вже ≥снуючих зобов'¤зань приватних п≥дприЇмств або ф≥нансуванн¤ придбаних ц≥нних папер≥в д≥юч≥ п≥дприЇмств ≥ нерухомост≥;

Х на реал≥зац≥ю проект≥в, пов'¤заних з ≥горним б≥знесом, виробництвом або постачанн¤м зброњ тощо.

Ѕ≥знес-план до ≥нвестиц≥йного проекту розробл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дно до типовоњ форми, ¤ка надаЇтьс¤ банком кл≥Їнтом.

”мови кредитуванн¤:

1) м≥н≥мальна сума кредиту Ч 50 тис. дол. —Ўј;

2) максимальна сума кредиту Ч 2 млн дол. —Ўј;

3) терм≥н короткострокового кредиту Ч в≥д 6 до 12 м≥с¤ц≥в;

4) максимальний терм≥н довгострокового кредиту Ч 5 рок≥в;

5) максимальна в≥дстрочка погашенн¤ основноњ суми боргу 2 роки (тривал≥сть п≥льгового пер≥оду);

6) ор≥Їнтовна в≥дсоткова ставка Ч 15 % р≥чних;

7) в≥дсотки за кредитом сплачуютьс¤ кл≥Їнтом банку-учас≠нику щоквартально чи щом≥с¤чно (при короткостроковому кре≠дитуванн≥) за принципом нагромаджувального п≥дсумку.

≤нвестиц≥йний проект, що пройшов анал≥з в украњнському бан≠ку-учаснику ≥ д≥став позитивний в≥дгук, передаЇтьс¤ на розгл¤д спец≥альноњ ком≥с≥њ ЌЅ” та ф≥нансового консультанта ™Ѕ––. ѕ≥сл¤ грунтовноњ оц≥нки такого проекту можливе прийн¤тт¤ позитивного р≥шенн¤ щодо його ф≥нансуванн¤.

“ипи проектного ф≥нансуванн¤

”с≥ учасники ≥нвестиц≥йного проекту д≥л¤ть м≥ж собою в≥дпов≥≠дальн≥сть за його реал≥зац≥ю. ¬ основ≥ такого розпод≥лу лежить сту≠п≥нь ≥нвестиц≥йного ризику, ¤кий бере на себе та чи ≥нша сторона. ” зв'¤зку з цим розр≥зн¤ють к≥лька тип≥в проектного ф≥нансуванн¤:

1) без регреса на позичальника;

2) з частковим регресом на позичальника;

3) з повним регресом на позичальника;

4) на консорц≥йних засадах.

–егрес Ч це право кредитора висувати ф≥нансов≥ вимоги до позичальника. ѕраво регресу регламентуЇ в≥дносини м≥ж суб'Їк≠тами ≥нвестиц≥йного процесу. «б≥льшенн¤ (посиленн¤) регресу призводить до пог≥ршенн¤ коеф≥ц≥Їнта боргу, його покритт¤ ≥ в≥дпов≥дно до зменшенн¤ забезпеченост≥ боргу. ѕосиленн¤ регре≠су п≥двищуЇ ≥нвестиц≥йн≥ ризики з боку позичальника ≥ в≥дпов≥д≠но зменшуЇ варт≥сть позички.

1	2	3

Ќазва: Ќапр¤ми та об'Їкти ≥нвестуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2701 прочитано)