Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќборотн≥ кошти п≥дприЇмства, пон¤тт¤ ≥ структура


ќборотн≥ кошти п≥дприЇмства, пон¤тт¤ ≥ структура

ѕЋјЌ

1. ѕон¤тт¤ ≥ структура оборотних кошт≥в

2. Ќормуванн¤ оборотних кошт≥в

3. ≈фективн≥сть використанн¤ оборотних кошт≥в


1. ѕон¤тт¤ ≥ структура оборотних кошт≥в.

ќборотн≥ фонди п≥дприЇмства мають матер≥ально-речову й варт≥сну форму. ” практиц≥ плануванн¤ та обл≥ку господарсько д≥¤льност≥ до складу оборотних фонд≥в включають: виробнич≥ запаси; незавершене виробництво та нап≥вфабрикати власного виготовленн¤; витрати майбутн≥х пер≥од≥в.

¬иробнич≥ запаси становл¤ть найб≥льшу частину оборотних фонд≥в. ƒо них належать запаси сировини, основних ≥ допом≥жних матер≥ал≥в, покупних нап≥вфабрикат≥в, палива й пального, тари, ремонтних деталей ≥ вузл≥в, малоц≥нних ≥нструмент≥в, господарського ≥нвентар¤, та ≥нших предмет≥в, а також аналог≥чних предмет≥в, що видко зношуютьс¤.

Ќезавершене виробництво Ц це предмети прац≥, обробку (переробку) ¤ких не завершено п≥дприЇмством. ¬они перебувають безпосередньо на робочих м≥сц¤х або в процес≥ транспортуванн¤ в≥д одного робочого м≥сц¤ до ≥ншого.

ƒо нап≥вфабрикат≥в власного виготовленн¤ в≥днос¤ть т≥ предмети прац≥, що њх повн≥стю оброблено (перероблено) у даному виробничому п≥дрозд≥л≥ п≥дприЇмства, але ¤к≥ потребують дальшоњ обробки в ≥нших п≥дрозд≥лах (наприклад: паковки, штамповки, в≥дливки та ≥нша продукц≥¤ заготовочного виробництва).

¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в Ц це грошов≥ витрати, ¤к≥ зроблено в даний пер≥од, але ¤к≥ буде в≥дшкодовано за рахунок соб≥вартост≥ продукц≥њ (роботи, послуг) у наступн≥ пер≥оди.

ƒо них належать витрати на п≥дготовку виробництва, освоЇнн¤ випуску нових вироб≥в, рац≥онал≥зац≥ю та винах≥дництво, придбанн¤ науково-техн≥чноњ та економ≥чноњ ≥нформац≥њ, передплату пер≥одичних видань тощо.

—труктура оборотних фонд≥в формуЇтьс¤ п≥д впливом низки фактор≥в (тип виробництва, особливост≥ продукц≥њ та технолог≥њ њњ виготовленн¤. ”мови забезпеченн¤ п≥дприЇмства матер≥альними ресурсами тощо) ≥ зм≥нюЇтьс¤ в час≥ пов≥льно, без р≥зких коливань.

Ќаприклад, на промислових п≥дприЇмствах ”крањни у загальному обс¤з≥ оборотних фонд≥в частка виробничих запас≥в становить у середньому прот¤гом останн≥х рок≥в приблизно 70%, незавершеного виробництва Ц 25%.

—труктура оборотних фонд≥в на п≥дприЇмствах р≥зних галузей маЇ значн≥ в≥дм≥нност≥, зумовлен≥ конкретними технолог≥¤ми ≥ формами орган≥зац≥њ виробництва, умовами забезпеченн¤ матер≥альними ресурсами, ц≥нами на них тощо. “а найб≥льшу частку в загальному обс¤з≥ оборотних фонд≥в становл¤ть: виробнич≥ запаси Ц на електростанц≥¤х та п≥дприЇмствах легкоњ промисловост≥ (до 90%); незавершене виробництво Ц на п≥дприЇмствах машинобудуванн¤ (близько 40%, у звТ¤зку з великою тривал≥стю виробничого циклу), витрати майбутн≥х пер≥од≥в Ц на п≥дприЇмствах добувноњ ≥ндустр≥њ (40-50% ≥ б≥льше).

[1 ст. 121-122]


Ќормуванн¤ витрат.

¬изначенн¤ потреби п≥дприЇмства в сировин≥ та ≥нших видах матер≥альних ресурс≥в зд≥йснюЇтьс¤ за певними нормами њхн≥х витрат. ÷≥ норми розробл¤ютьс¤ самими п≥дприЇмствами або на њхнЇ замовленн¤ галузевими науково-досл≥дними орган≥зац≥¤ми.

¬иди цих норм виокремлюютьс¤ за такими класиф≥кац≥йними ознаками:

а) за призначенн¤м Ц норми витрат сировин, матер≥ал≥в, енерг≥њ, палива, тощо;

б) масштабом д≥њ Ц групов≥ (на однаков≥ види продукц≥њ) та ≥ндив≥дуальн≥;

в) пер≥одом д≥њ Ц р≥чн≥ (дл¤ поточного плануванн¤) й перспективн≥;

г) ступенем детал≥зац≥њ обТЇкт≥в нормуванн¤ Ц дл¤ детал≥ (вузла) й виробу в ц≥лому;

д) ступенем детал≥зац≥њ нормованих ресурс≥в Ц специф≥кован≥ (на види ресурс≥в з конкретними параметрами) ≥ зведен≥ (на види ресурс≥в за звуженою номенклатурою).

Ќормуванн¤ витрат окремих вид≥в матер≥альних ресурс≥в передбачаЇ дотриманн¤ певних наукових принцип≥в.

Ќайважлив≥шими з цих принцип≥в мають бути: прогресивн≥сть, технолог≥чна та економ≥чна обірунтован≥сть, динам≥чн≥сть ≥ забезпеченн¤ можливост≥ зниженн¤ норм.

Ќорма витрат того чи ≥ншого виду матер≥альних ресурс≥в це гранично допустима величина витрат на виготовленн¤ продукц≥њ за умов конкретного виробництва з урахуванн¤м застосуванн¤ найпрогресивн≥шоњ технолог≥њ та сировини (матер≥ал≥в) найвищого іатунку.

¬она маЇ власну структуру, тобто сп≥вв≥дношенн¤ окремих елемент≥в, ¤к≥ у сукупност≥ становл¤ть загальну величину витрати певного виду матер≥альних ресурс≥в на одиницю продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤.

ƒл¤ б≥льшост≥ матер≥ал≥в структура норми витрати включаЇ: корисну (чисту) витрату; технолог≥чн≥ в≥дходи ≥ втрати; ≥нш≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ втрати (п≥д час транспортуванн¤, збер≥ганн¤ тощо).

” практиц≥ господарюванн¤ використовують три основн≥ методи нормуванн¤ витрат матер≥альних ресурс≥в:

анал≥тично-розрахунковий, досл≥дно-лабораторний, зв≥тно-статистичний.

јнал≥тично-розрахунковий метод Ї найб≥льш прогресивним, що базуЇтьс¤ на глибокому анал≥зу та техн≥ко-економ≥чному обірунтуванн≥ вс≥х елемент≥в норми з використанн¤м найнов≥ших дос¤гнень техн≥ки ≥ технолог≥њ виробництва.

 ористуючись досл≥дно-лабораторним методом, норми витрат визначають з допомогою проведенн¤ низки досл≥д≥в ≥ досл≥джень; його використовують, головне, дл¤ нормуванн¤ витрати допом≥жних матер≥ал≥в та ≥нструменту.

—уть зв≥тно-статистичного методу нормуванн¤ пол¤гаЇ у встановленн≥ норм витрат, виход¤чи з≥ зв≥тних даних про фактичн6 витрачанн¤ ресурс≥в за минул≥ роки та оч≥куваного (можливого) певного зниженн¤ норм у наступн≥ роки. …ого практичне застосуванн¤ допускаЇтьс¤ т≥льки ¤к вин¤ток Ц дл¤ ор≥Їнтованих розрахунк≥в, а також у процес≥ нормуванн¤ витрат малоц≥нних ≥ таких, що њх р≥дко використовують, матер≥ал≥в.

[122-123; 1]


≈фективн≥сть використанн¤ оборотних кошт≥в.

≈фективн≥ше використанн¤ оборотних фонд≥в передбачаЇ передовс≥м розвТ¤занн¤ конкретних завдань з економ≥њ сировини, матер≥ал≥в, палива, електроенерг≥њ. «аведено розр≥зн¤ти джерела ≥ шл¤хи економ≥њ матер≥альних ресурс≥в.

ƒжерела економ≥њ показують, за рахунок чого можна дос¤гти економ≥њ ресурс≥в, а шл¤хи економ≥њ Ц ¤к саме, за допомогою ¤ких заход≥в можна заощаджувати т≥ чи ≥нш≥ види матер≥альних ресурс≥в.

ƒжерела економ≥њ матер≥альних ресурс≥в:

зниженн¤ ваги вироб≥в;

зменшенн¤ питомоњ витрати матер≥ал≥в;

скороченн¤ втрат ≥ в≥дход≥в сировини й матер≥ал≥в;

використанн¤ в≥дход≥в та поб≥чних продукт≥в;

утил≥зац≥¤ вторинних ресурс≥в;

зам≥на натуральних вид≥в сировини та матер≥ал≥в штучними њх видами.

—пособи економ≥њ мат6р≥альних ресурс≥в:

первинна обробка та збагаченн¤ сировини;

комплексна переробка сировини;

застосуванн¤ ресурсо-збер≥гаючоњ техн≥ки;

запровадженн¤ малов≥дходноњ та безв≥дходноњ технолог≥њ;

удосконаленн¤ матер≥альних норматив≥в;

пол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ матер≥ального забезпеченн¤ виробництва;

упор¤дкуванн¤ системи ц≥ноутворенн¤;

застосуванн¤ д≥йовоњ системи економ≥чного стимулюванн¤.

 омплексна переробка сировини Ц це процес њњ промисловоњ переробки, результатом ¤кого Ї добуванн¤ з вих≥дноњ сировини вс≥х корисних компонент≥в та њх повне використанн¤, включаючи й технолог≥чн≥ в≥дходи.

¬торинн≥ матер≥альн≥ ресурси Ц це залишки сировини (матер≥ал≥в), в≥дходи виробництва ≥ споживанн¤. як≥ можуть бути повторно використан≥ дл¤ виготовленн¤ продукц≥њ.

[1. ст. 123-126]


 онтрольн≥ запитанн¤

ўо включають до складу оборотних фонд≥в?

ўо таке виробнич≥ запаси та незавершене виробництво.

ўо таке нап≥вфабрикати власного виробництва ≥ витрати майбутн≥х пер≥од≥в?

 оротка характеристика структури оборотних фонд≥в.

Ќазв≥ть основн≥ методи нормуванн¤ витрат, њх суть.

Ќазв≥ть джерела економ≥њ матер≥альних ресурс≥в.

Ќазв≥ть способи економ≥њ матер≥альних ресурс≥в.

1

Ќазва: ќборотн≥ кошти п≥дприЇмства, пон¤тт¤ ≥ структура
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1598 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->-->
Page generation 0.127 seconds
Хостинг от uCoz