Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вська система ”крањни ≥ напр¤ми њњ розвитку


Ѕанк≥вська система ”крањни ≥ напр¤ми њњ розвитку

—тор≥нка: 1/2

√оловною ланкою кредитноњ системи у будь-¤к≥й крањн≥ Ї банки, ¤к≥ зд≥йснюють основну масу кредитних ≥ ф≥нансових операц≥й. ѕ≥д терм≥ном ЂЅјЌ ї розум≥ють установу, ¤ка створена дл¤ залученн¤ грошових кошт≥в ≥ розм≥щенн¤ њх в≥д свого ≥мен≥ на умовах поверненост≥, платност≥ ≥ терм≥новост≥.

ќсновне завданн¤ банку - зд≥йснювати посередництво в перем≥щенн≥ кошт≥в в≥д кредитор≥в до позичальник≥в.

Ѕанк≥вська система - орган≥зац≥йна сукупн≥сть р≥зних вид≥в банк≥в у њх взаЇмозв'¤зку, ¤ка ≥снуЇ в т≥й чи ≥н≠ш≥й крањн≥ в ц≥лком визначений ≥сторичний пер≥од.

«алежно в≥д впор¤дкованост≥ банк≥в, в≥дпов≥дно до д≥ючого банк≥вського законодавства розр≥зн¤ють два основних типи побудови банк≥вськоњ системи:

Х однор≥внева банк≥вська система;

Х двор≥внева банк≥вська система

ќднор≥внева банк≥вська система передбачаЇ горизон≠тальн≥ зв'¤зки м≥ж банками, ун≥версал≥зац≥ю њх операц≥й та функц≥й. ”с≥ банки, що д≥ють у крањн≥ (включаючи й цент≠ральн≥ банки), перебувають на одн≥й ≥Їрарх≥чн≥й сходинц≥, виконують аналог≥чн≥ функц≥њ з кредитно-розрахункового об≠слуговуванн¤ кл≥Їнтури.

“акий принцип побудови банк≥вськоњ системи характерний дл¤ економ≥чно слаборозвинених крањн, а також дл¤ крањн з тотал≥тарним, адм≥н≥стративно-командним режимом управ≠л≥нн¤.

ƒвор≥внева банк≥вська система, ¤ка характерна дл¤ крањн з ринковою економ≥кою, складаЇтьс¤ з двох р≥вн≥в.

¬ерхн≥й р≥вень - центральн≥ (ем≥с≥йн≥) банки, ¤к≥ Ї бан≠ками в повному значенн≥ цього слова лише дл¤ двох катего≠р≥й кл≥Їнт≥в: банк≥вських ≥нститут≥в та ур¤дових структур.

Ќижн≥й р≥вень - комерц≥йн≥ банки, кл≥Їнтами ¤ких Ї п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, населенн¤.

—ьогодн≥ в б≥льшост≥ крањн св≥ту функц≥онуЇ двор≥внева банк≥вська система. «а такою системою в≥дносини м≥ж бан≠ками будуютьс¤ в двох площинах: по вертикал≥ ≥ по гори≠зонтал≥.

ѕо вертикал≥ - це в≥дносини п≥дпор¤дкуванн¤ м≥ж цент≠ральним банком, ¤к кер≥вним органом ус≥Їњ банк≥вськоњ сис≠теми, ≥ комерц≥йними банками.

ѕо горизонтал≥ - це в≥дносини р≥вноправного партнерст≠ва та конкуренц≥њ м≥ж комерц≥йними банками.

як в≥домо, в ”крањн≥ з 1987 року почалас¤ реформа бан≠к≥вськоњ справи, ¤ка завершилас¤ ухваленн¤м у березн≥ 1991 року «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть". «г≥дно з цим «аконом, в ”крањн≥ було закладено основи кла≠сичноњ двор≥вневоњ банк≥вськоњ системи, ¤ка включаЇ:

¬ерхн≥й р≥вень - Ќац≥ональний банк ”крањни ¤к цент≠ральний банк крањни, головний банк≥вський ≥нститут, ¤кий Ї ем≥с≥йним центром держави ≥ в≥дпов≥даЇ за управл≥нн¤ вс≥Їю грошово-кредитною системою.

Ќижн≥й р≥вень - мережа комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ за умови здоровоњ конкуренц≥њ покликан≥ задовольнити населен≠н¤ крањни ≥ народне господарство щодо банк≥вських послуг ≥ створити дл¤ стаб≥л≥зац≥њ та поступового п≥днесенн¤ нац≥о≠нальноњ економ≥ки.

÷ентральним банкам, або банкам першого р≥вн¤, прита≠манн≥ функц≥њ резервноњ системи: 1) ем≥с≥¤ кредитних грошей

≥ контроль за грошовим об≥гом у крањн≥, кредитно-розра-≤хункове обслуговуванн¤ ≥нших кредитних ≥нститут≥в, тобто виконанн¤ рол≥ "банку банк≥в"; 2) кредитно-розрахункове обслуговуванн¤ держави; 3) реал≥зац≥¤ грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ регулюванн¤ на ц≥й основ≥ економ≥чних процес≥в.

 омерц≥йн≥ банки Ї багатофункц≥ональними установами, що займаютьс¤ практично вс≥ма видами кредитних ≥ ф≥нансо≠вих операц≥й, пов'¤заних з обслуговуванн¤м господарськоњ д≥¤льност≥ своњх кл≥Їнт≥в

Ѕанк≥вська система в умовах ринку функц≥онуЇ на основ≥ певних умов.

‘ункц≥њ банк≥вськоњ системи:

1) “рансформац≥йна - зумовлена посередницькою м≥с≥Їю банк≥в. ћоб≥л≥зуючи в≥льн≥ кошти ≥ передаючи њх р≥зним суб'Їктам, банки мають можлив≥сть њх трансформовувати (зм≥нювати) на р≥зн≥ строки, розм≥ри, що зменшуЇ ф≥нансов≥ ризики.

2) ‘ункц≥¤ створенн¤ грошей ≥ регулюванн¤ грошовоњ маси.

3) ‘ункц≥¤ забезпеченн¤ сталост≥ банк≥в та грошового ринку (ста≠б≥л≥зац≥йна), ¤ка про¤вл¤Їтьс¤:

Х у прийн¤тт≥ р¤ду закон≥в та ≥нших нормативних акт≥в, що рег≠ламентують д≥¤льн≥сть ус≥х ланок банк≥вськоњ системи - в≥д центрального банку до вузькоспец≥ал≥зованих комерц≥йних банк≥в;

Х у створенн≥ д≥йового механ≥зму державного контролю ≥ нагл¤ду за дотриманн¤м цих закон≥в та за д≥¤льн≥стю банк≥в узагал≥.

Ќеобх≥дн≥сть ≥снуванн¤ банк≥вськоњ системи визначаЇтьс¤ двома групами причин:

1) потребою зд≥йсненн¤ сусп≥льного нагл¤ду ≥ регулюванн¤ банк≥в≠ськоњ д≥¤льност≥, узгодженн¤ комерц≥йних ≥нтерес≥в окремих бан≠к≥в ≤з загально-сусп≥льними ≥нтересами - забезпеченн¤ сталост≥ грошей ≥ стаб≥льност≥ роботи вс≥х банк≥в;

2) забезпеченн¤ збалансованост≥ попиту ≥ пропозиц≥њ на грошовому ринку ≥ в кожному з його сектор≥в. Ѕанки при цьому повинн≥ ке≠руватис¤ не т≥льки своњми комерц≥йними ≥нтересами, а й вимо≠гами системи в ц≥лому.

—тановленн¤ та розвиток банк≥вськоњ системи ”крањни

ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет ”крањни в 1991 роц≥ постало питанн¤ щодо створенн¤ власноњ ф≥нансово-кредитноњ системи.

ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 20 березн¤ 1991 року Ђѕро пор¤док введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро бан≠ки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть"ї було оголошено власн≥стю ”крањни ”крањнський республ≥канський банк ƒержбанку —–—–, ”крањнський республ≥канський банк державного комер≠ц≥йного промислово-буд≥вельного банку "”крпромбанк", ”крањнський республ≥канський банк ќщадного банку —–—–, ”крањнський республ≥канський банк «овн≥шекономбанку —–—– з њх мережами, обчислювальними центрами, з ус≥ма активами ≥ пасивами. «г≥дно з ц≥Їю постановою на баз≥ ”крањнського республ≥канського банку ƒержбанку —–—– було створено Ќац≥ональний банк ”крањни з його рег≥ональни≠ми управл≥нн¤ми.

«а час свого ≥снуванн¤ банк≥вська система пройшла два етапи

≤ етап - (1991-1993 рр.) - етап активного становленн¤ та розвитку банк≥вськоњ системи;

II етап - (1993-1998 рр.) - етап стагнац≥њ та зростанн¤ банк≥вськоњ кризи.

Ќегативн≥ насл≥дки 1-го етапу.

Х реформуванн¤ банк≥вськоњ системи випереджало реформуванн¤ економ≥ки ≥ ¤к насл≥док - т≥ньов≥ обороти кап≥талу, в≥дплив кап≥≠талу за кордон;

' призупинено створенн¤ законодавчоњ бази щодо банк≥вськоњ си≠стеми;

Х Ќац≥ональний банк ”крањни не створив системи страхуванн¤ де≠позит≥в ≥ кредит≥в.

Ќегативн≥ насл≥дки ≤≤-го етапу Ч етапу стагнац≥њ ≥ кризи.

Х скороченн¤ к≥лькост≥ банк≥в;

Х гальмуванн¤ зростанн¤ банк≥вського кап≥талу;

' пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану банк≥в.

ѕричини кризових ¤вищ банк≥вськоњ системи.

Х криза реальноњ економ≥ки;

Х грошово-кредитна пол≥тика Ќац≥онального банку ”крањни;

Х внутр≥шньобанк≥вськ≥ фактори.

јнал≥з стану банк≥вськоњ справи в ”крањн≥ даЇ можлив≥сть ви¤вити дек≥лька проблем, вир≥шенн¤ ¤ких спри¤тиме виходу ≥з кризи комерц≥йних банк≥в ≥ створенню в ”крањн≥ банк≥всь≠коњ системи ринкового зразка.

ѕроблеми банк≥вськоњ системи ”крањни.

Х нерац≥ональна територ≥альна структура;

Х однор≥дн≥ структури комерц≥йних банк≥в ринкового зразка;

Х недостатн¤ загальна к≥льк≥сть комерц≥йних банк≥в;

Х ≥снуванн¤ збиткових банк≥в, ¤к≥ мають "негативний" кредитний портфель;

Х тенденц≥њ до звуженн¤ кл≥Їнтури внасл≥док спаду виробництва;

Х низький р≥вень кап≥тал≥зац≥њ банк≥в;

Х брак досв≥ду банк≥вського персоналу;

Х в≥дсутн≥сть законодавчого забезпеченн¤ спектру банк≥вських операц≥й;

Х недосконала конкуренц≥¤ в банк≥вськ≥й справ≥;

Х в≥дсутн≥сть диверсиф≥кац≥њ банк≥вськоњ структури;

Х слабка диверсиф≥кац≥¤ д≥апазону продукт≥в та послуг;

Х загальноеконом≥чн≥ проблеми.

” ц≥лому розвиток банк≥вськоњ системи ”крањни в умовах кризових ¤вищ, його ц≥л≥ й обмеженн¤, а також прийн¤тт¤ адекватних заход≥в, спр¤мованих на стаб≥л≥зац≥ю банк≥вськоњ системи.

¬клади до запитанн¤ (депозитн≥ грош≥) ¾ це вклади ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б на депозитних рахунках у комерц≥йних банках, кошти з ¤ких можуть бути передан≥ ≥ншим особам у вигл¤д≥ в≥дпов≥дних платеж≥в, що зд≥йснюютьс¤ за допомогою чек≥в або електронних грошових переказ≥в; плата за них м≥н≥мальна або зовс≥м в≥дсутн¤, в будь-¤кий час вони можуть бути використан≥ ¤к куп≥вельний чи плат≥жний зас≥б. «а своњм обс¤гом депозитн≥ грош≥, що забезпечують безгот≥вковий об≥г, Ї найпоширен≥шими. « допомогою депозитних грошей у крањнах «аходу зд≥йснюЇтьс¤ понад 90 в≥дсотк≥в ус≥х вид≥в оплат. ÷е ще раз св≥дчить про високу л≥кв≥дн≥сть депозитних грошей.

ƒепозитн≥ грош≥ ¾ це також неповноц≥нн≥ знаки вартост≥, але на в≥дм≥ну в≥д гот≥вкових не мають речового виразу й ≥снують лише у вигл¤д≥ депозит≥в на рахунках у банках ¾ Уабстрактн≥ грош≥Ф. Ќа основ≥ чек≥в виникла система безгот≥вкових розрахунк≥в, ¤к≥ провод¤тьс¤ без участ≥ грошей гот≥вкою, тобто шл¤хом переказу або списанн¤ банком певноњ суми з рахунку платника на рахунок одержувача, або зал≥ком взаЇмних вимог суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

“ака форма грошей стала можливою лише за високого р≥вн¤ розвитку банк≥вськоњ справи, коли кожний суб¢Їкт грошового об≥гу може в≥льно вкласти грош≥ в банк (депозит), вз¤ти зв≥дти грош≥ гот≥вкою, або переказати в будь-¤кий пункт ринку ≥ йому гарантуЇтьс¤ повне њх збереженн¤.

ѕотреба в так≥й форм≥ грошей об¢Їктивно зумовлена посиленн¤м вимог щодо економ≥чност≥ та зручност≥ грошового об≥гу за умов, коли його обс¤ги ≥ суми окремих платеж≥в дос¤гли величезних розм≥р≥в. «д≥йсненн¤ таких платеж≥в з допомогою гот≥вки призвело б до ≥стотного зб≥льшенн¤ гот≥вковоњ маси в об≥гу, до зростанн¤ витрат на њњ друкуванн¤, створило б значн≥ незручност≥ дл¤ учасник≥в плат≥жних операц≥й, пог≥ршило керован≥сть грошового обороту тощо. ¬с≥х цих недол≥к≥в позбавлен≥ депозитн≥ грош≥.

12

Ќазва: Ѕанк≥вська система ”крањни ≥ напр¤ми њњ розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (6009 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 0.142 seconds
Хостинг от uCoz