≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсновн≥ типи та форми власност≥

ќсновн≥ типи та форми власност≥

” процес≥ тривалого ≥сторичного розвитку людства сформувались так≥ чотири основн≥ типи економ≥чноњ влас≠ност≥: 1) сусп≥льна; 2) приватна; 3) колективна; 4) держав≠на. ≤з середини 50-х рок≥в XX ст. в окремих рег≥онах св≥то≠вого господарства, зокрема у межах ™вропейського еко≠ном≥чного сп≥втовариства (нин≥ ™вропейського —оюзу, ку≠ди вход¤ть 15 крањн «ах≥дноњ ™вропи), почав формуватис¤ п'¤тий тип економ≥чноњ власност≥ Ч наддержавна (або наднац≥ональна).

¬ид≥ленн¤ окремих тип≥в економ≥чноњ власност≥ зумов≠лено тим, що у межах кожного з них ≥снують окрем≥ фор≠ми, види власност≥, ¤к≥ формуютьс¤ в окрем≥ види п≥дприЇмств, що, у свою чергу, зумовлюЇ р≥зн≥ види та форми п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬иход¤чи з цього, в «акон≥ ”крањни Ђѕро власн≥стьї приватна, колективна ≥ державна власн≥сть некоректно назван≥ не типами, а фор≠мами власност≥.

ќск≥льки сусп≥льна власн≥сть ≥снувала т≥льки в пер≠в≥снообщинному сусп≥льств≥, а наддержавна лише фор≠муЇтьс¤, розгл¤немо приватний, колективний та держав≠ний типи власност≥ та њх структуру.

ѕриватна власн≥сть (¤к економ≥чна категор≥¤) Ч при≠власненн¤ окремим ≥ндив≥дуумом, максимум одн≥Їю с≥м'Їю, матер≥альних благ ≥ послуг та певна п≥дсистема в≥дносин м≥ж суб'Їктами цього типу власност≥ у р≥зних сферах сусп≥льного в≥дтворенн¤.

ќб'Їктами цього типу власност≥ в ”крањн≥ Ї:

а) ≥ндив≥дуальн≥ п≥дприЇмства, заснован≥ на особист≥й власност≥ ф≥зичноњ особи та виключно њњ прац≥;

б) приватн≥ кап≥тал≥стичн≥ п≥дприЇмства, заснован≥ на власност≥ окремого громад¤нина, ¤кий експлуатуЇ найма≠них прац≥вник≥в;

в) п≥дприЇмства, заснован≥ на власност≥ окремих ≥но≠земних громад¤н;

г) с≥мейн≥ п≥дприЇмства, заснован≥ на власност≥ та прац≥ громад¤н Ч член≥в одн≥Їњ с≥м'њ, ¤к≥ проживають ра≠зом;

і) сел¤нськ≥ (фермерськ≥) господарства, заснован≥ на власност≥ та прац≥ член≥в одн≥Їњ с≥м'њ;

д) сел¤нськ≥ (фермерськ≥) господарства, заснован≥ на експлуатац≥њ найманих прац≥вник≥в. ѕром≥жною м≥ж двома останн≥ми формами власност≥ Ї сел¤нськ≥ (фермерськ≥) господарства, де використовують працю член≥в с≥м'њ та найманих прац≥вник≥в, прац≥ ¤ких внасл≥док њх незначноњ к≥лькост≥ недостатньо, щоб зв≥льнити в≥д нењ член≥в с≥м'њ;

е) майно громад¤н, у тому числ≥ тих, хто займаЇтьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без на¤вност≥ юридичноњ особи. ƒо нього належать житлов≥ будинки, квартири, са≠дов≥ будинки, дач≥, продуктивна ≥ робоча худоба, земельн≥ д≥л¤нки та насадженн¤ на них, засоби виробництва, виго≠товлена продукц≥¤, транспортн≥ засоби, грошов≥ кошти, ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, майно виробничого призначенн¤, в≥дкритт¤, винаходи, промислов≥ зразки, твори науки, л≥тератури, мистецтва, предмети особистого користуванн¤ та домашнього господарства, майно споживчого призна≠ченн¤.

„астина цього майна може перетворитис¤ на кап≥тал, тобто зас≥б експлуатац≥њ, привласненн¤ чужоњ прац≥. “аку роль, зокрема, можуть виконувати житлов≥ будинки, квар≠тири у раз≥ встановленн¤ надм≥рно високоњ плати за зда≠ванн¤ њх в оренду; вироблена продукц≥¤ у раз≥ продажу њњ за непом≥рно високими ц≥нами та ≥н. «а цих умов назван≥ об'Їкти стають об'Їктами приватноњ кап≥тал≥стичноњ влас≠ност≥, ≥нш≥ залишаютьс¤ об'Їктами приватноњ трудовоњ власност≥.

якщо об'Їктом приватноњ власност≥ Ї приватн≥ кап≥та≠л≥стичн≥ п≥дприЇмства, то м≥ж њх власниками ≥ найманими прац≥вниками виникаЇ певна сукупн≥сть в≥дносин еко≠ном≥чноњ власност≥, що розкриваЇтьс¤ передус≥м в ¤к≥сно≠му аспект≥ власност≥.

¬насл≥док цього сл≥д розмежовувати право приватноњ трудовоњ власност≥ та право приватноњ кап≥тал≥стичноњ (не≠трудовоњ) власност≥. ѕраво приватноњ трудовоњ власност≥ виникаЇ в≥д участ≥ в сусп≥льному виробництв≥, ≥ндив≥ду≠альноњ прац≥, вкладенн¤ кошт≥в у кредитн≥ установи, акц≥онерн≥ товариства, а також на майно, одержане внасл≥док успадкуванн¤ та в ≥нших випадках. ѕраво при≠ватноњ кап≥тал≥стичноњ власност≥ виникаЇ на п≥дстав≥ ве≠денн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на п≥дприЇмствах, де експлуатуЇтьс¤ наймана робоча сила, на¤вне використан≠н¤ майна з метою наживи тощо.

¬иход¤чи з цього, суб'Їктами права приватноњ влас≠ност≥ (у даному раз≥ трудовоњ та нетрудовоњ) можуть бути не просто громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни та особи без громад¤нства, ¤к це стверджуЇтьс¤ у чинному законо≠давств≥, а др≥бн≥ товаровиробники, кап≥тал≥сти-власники, менеджери, фермери, найман≥ прац≥вники (останн≥ лише суб'Їктами трудовоњ власност≥), орендар≥ та ≥нш≥ особи.

 олективна власн≥сть (¤к економ≥чна категор≥¤) Ч при≠власненн¤ асоц≥йованими власниками результат≥в колек≠тивноњ прац≥, матер≥альних благ ≥ послуг та певна п≥дсис≠тема в≥дносин м≥ж суб'Їктами цього типу власност≥ у вс≥х сферах сусп≥льного в≥дтворенн¤,

јсоц≥йованими власниками можуть бути трудовий ко≠лектив, об'Їднанн¤ кап≥тал≥ст≥в, члени кооперативу, спо≠живчих товариств та сп≥лок, господарськ≥ товариства (акц≥онерн≥ товариства, товариства з обмеженою в≥дпо≠в≥дальн≥стю, повн≥ товариства, командитн≥ товариства), товариства покупц≥в, орган≥зац≥њ орендар≥в, власники сп≥льних п≥дприЇмств, а також об'Їднанн¤ недержавних п≥дприЇмств (корпорац≥њ, консорц≥уми, концерни та ≥н.).

«алежно в≥д того, наймають чи не наймають асоц≥йо≠ван≥ власники робочу силу, займаютьс¤ чи не займаютьс¤ продуктивною працею, колективна власн≥сть виступаЇ у двох основних формах: колективна трудова та колективна кап≥тал≥стична. “ак, у —Ўј та де¤ких ≥нших крањнах ≥снуЇ чимало п≥дприЇмств, викуплених трудовими колективами, власн≥сть ¤ких належить до трудовоњ колективноњ. ƒо ц≥Їњ форми власност≥ належить власн≥сть кооперативна, спо≠живчих товариств та ≥н.

¬одночас окрем≥ форми колективноњ кап≥тал≥стичноњ власност≥, наприклад в≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства, ма≠ють де¤к≥ риси колективноњ трудовоњ власност≥. «окрема, у таких товариствах частина висококвал≥ф≥кованих найма≠них прац≥вник≥в перетворюЇтьс¤ на сп≥ввласник≥в, ¤к≥ придбали певну к≥льк≥сть акц≥й ≥ привласнюють на них до 10% зароб≥тноњ плати.

ѕраво колективноњ власност≥, зг≥дно з чинним законо≠давством, виникаЇ на п≥дстав≥:

а) добров≥льного об'Їднанн¤ майна громад¤н ≥ юри≠дичних ос≥б дл¤ створенн¤ кооператив≥в, акц≥онерних та ≥нших господарських товариств ≥ об'Їднань;

б) перетворенн¤ державних п≥дприЇмств на акц≥онерн≥ та ≥нш≥ товариства;

в) переданн¤ державних п≥дприЇмств в оренду;

г) наданн¤ державних субсид≥й;

і) пожертвувань орган≥зац≥й, громад¤н та ≥нших ци≠в≥льно-правових угод.

” с≥льському господарств≥ у колективну власн≥сть мо≠жуть бути передан≥ земл≥ колгосп≥в, радгосп≥в, с≥льськогос≠подарських кооператив≥в, с≥льськогосподарських акц≥онер≠них товариств, земл≥ сад≥вницьких товариств та ≥н.

—уб'Їктами права колективноњ власност≥, зг≥дно з чин≠ним законодавством, Ї:

1) колективн≥ п≥дприЇмства (в тому числ≥ с≥льськогос≠подарськ≥);

2) господарськ≥ товариства;

3) кооперативи;

4) споживч≥ товариства та њхн≥ сп≥лки;

5) орендн≥ п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ орендар≥в;

6) товариства покупц≥в;

7) сп≥льн≥ п≥дприЇмства;

8) об'Їднанн¤ недержавних п≥дприЇмств, пол≥тичн≥ парт≥њ, ≥нш≥ об'Їднанн¤ громад¤н;

9) рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ та сп≥лки цих структур.

«алежно в≥д форм колективноњ власност≥ формуютьс¤ р≥зн≥ види та р≥зновиди п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, фор≠ми управл≥нн¤ тощо.

ƒержавна власн≥сть Ч привласненн¤ державою (¤к суб'Їктом власност≥) засоб≥в виробництва, робочоњ сили, частки нац≥онального доходу та ≥нших об'Їкт≥в власност≥ у р≥зних сферах сусп≥льного в≥дтворенн¤.

ƒержавна власн≥сть належить до колективних форм власност≥, оск≥льки њњ персон≥ф≥катором в економ≥чних си≠стемах Ї р≥зний за чисельн≥стю апарат державних чинов≠ник≥в (¤к правило, вищих) та певною м≥рою ≥нш≥ верстви ≥ прошарки населенн¤.

«г≥дно з чинним законодавством розр≥зн¤ють загаль≠нодержавну ≥ комунальну форми державноњ власност≥.  о≠мунальну власн≥сть ще називають власн≥стю адм≥н≥стра≠тивно-територ≥альних одиниць. —уб'Їктами права загаль≠нодержавноњ власност≥ Ї держава в особ≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, а суб'Їктами права комунальноњ власност≥ Ч ¬ер≠ховна –ада  риму та адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ оди≠ниц≥ в особ≥ обласних, районних, м≥ських, селищних, с≥льських –ад народних депутат≥в.

Ќайважлив≥шими об'Їктами загальнодержавноњ влас≠ност≥ Ї:

1) Їдина енергетична система;

2) системи транспорту загального користуванн¤, зв'¤з≠ку та ≥нформац≥њ загальнодержавного значенн¤;

3) частка одержавленого нац≥онального доходу;

4) державн≥ п≥дприЇмства;

5) Ќац≥ональний банк ”крањни та його установи ≥ ство≠рюван≥ ними кредитн≥ ресурси;

6) об'Їкти соц≥ально-культурноњ сфери;

7) державн≥ резервн≥, страхов≥ та ≥нш≥ фонди, майно вищих ≥ середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в;

8) оборонн≥ об'Їкти, майно «бройних сил, орган≥в дер≠жавноњ безпеки, прикордонних ≥ внутр≥шн≥х в≥йськ та ≥н.

ќсновними об'Їктами комунальноњ власност≥ Ї:

1) кошти м≥сцевих бюджет≥в;

2) державний житловий фонд, об'Їкти житлово-кому≠нального господарства;

3) майно п≥дприЇмств комунальноњ власност≥, заклад≥в народноњ осв≥ти, культури, охорони здоров'¤, торг≥вл≥, по≠бутового обслуговуванн¤;

4) м≥сцев≥ енергетичн≥ системи;

5) транспорт, системи зв'¤зку та ≥нформац≥њ;

6) майно, ¤ке забезпечуЇ д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дних –ад ≥ утворюваних ними орган≥в, та ≥н.

«г≥дно з чинним законодавством п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю не займаютьс¤ орган≥зац≥њ, заклади, установи, дл¤ ¤ких привласненн¤ прибутку не Ї основною метою њх д≥¤льност≥.

1	2

Ќазва: ќсновн≥ типи та форми власност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3261 прочитано)