≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсобливост≥ митного регулюванн¤ при зд≥йсненн≥ експортно-≥мпортних операц≥й

ѕ≥льгов≥ ставки застосовуютьс¤ до товар≥в, ¤к≥ мають походженн¤ з держав або, економ≥чних союз≥в, що користуютьс¤ в ”крањн≥ режимом найб≥льшого спри¤нн¤, а також до товар≥в з крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤ (у межах товарних груп позиц≥й 25-97).

ѕовн≥ ставки - по ≥нших товарах. ѕовним митом оподатковуютьс¤ товари ≥з,“айваню, ёј–, —ерб≥њ, ’орват≥њ, —ловен≥њ.

«а характером угоди застосовують вив≥зне ≥ вв≥зне мито. Ќа окрем≥ товари та ≥нш≥ предмети може встановлюватись сезонне вв≥зне ≥ вив≥зне мито на строк не б≥льше чотирьох м≥с¤ц≥в з моменту њх встановленн¤.

¬ив≥зне мито нараховуЇтьс¤ на товари та ≥нш≥ предмети при њх вивезенн≥ за меж≥ територ≥њ ”крањни. «астосовуЇтьс¤ воно в ”крањн≥ з 1992 р. —початку вив≥зне мито нараховувалось на вс≥ потенц≥йно експортн≥ товари. Ќа сьогодн≥шн≥й день експортне (вив≥зне) мито застосовуЇтьс¤ стосовно дек≥лькох товарних груп (металобрухт, жива худоба, шк≥р¤на сировина).

¬в≥зне мито нараховуЇтьс¤ на товари та ≥нш≥ предмети при њх ввезенн≥ на митну територ≥ю крањни. Ќа сьогодн≥шн≥й день вчен≥ - економ≥сти не д≥йшли однозначного висновку щодо ефективност≥ метод≥в пол≥тики протекц≥он≥зму. Ѕ≥льш≥сть з них в≥ддають перевагу л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ¤к дл¤ кожноњ з торгуючих крањн, так ≥ дл¤ св≥тового господарства в ц≥лому. Ѕезумовно, застосуванн¤ метод≥в пол≥тики л≥берал≥зац≥њ маЇ своњ переваги ≥ ефективне в крањнах з високим р≥внем розвитку техн≥ки квал≥ф≥кац≥њ населенн¤, стаб≥льност≥ валютноњ системи ≥ т. ≥н.

” даний час у м≥жнародному товарообм≥н≥ беруть участь ≥ крањни з перех≥дною економ≥кою, ≥ крањни, що розвиваютьс¤, ¤к≥ залежн≥ в≥д участ≥ в такому обм≥н≥. Ќе маючи нормального внутр≥шнього ринку, конвертованоњ валюти, неможливо стати повноц≥нним учасником св≥тового, а отже, й дос¤гти ефективност≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. “ому дл¤ цих крањн б≥льш прийн¤тною Ї пол≥тика протекц≥он≥зму. «ах≥дн≥ економ≥сти велику увагу прид≥л¤ють досл≥дженню доц≥льност≥ застосуванн¤ ≥мпортного мита, оск≥льки воно ¤к ≥нструмент державного регулюванн¤ використовуЇтьс¤ практично в ус≥х крањнах св≥ту.

«окрема Ћ≥ндерт ѕ.’. детально проанал≥зував вигоди та недол≥ки застосуванн¤ вв≥зного мита. ќсновн≥ висновки викладено у його базисн≥й теор≥њ митних тариф≥в. «г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю:

Х митн≥ тарифи майже завжди знижують р≥вень добробуту в крањнах, що торгують;

Х митн≥ тарифи част≥ше всього понижують добробут ¤к крањн, що ввоз¤ть, так ≥ крањн, ¤к≥ експортують товар;

Х митн≥ тарифи не Ї ун≥версальним ≥нструментом пол≥тики протекц≥он≥зму;

Х в≥дхиленн¤ в≥д пол≥тики в≥льноњ торг≥вл≥ ≥ використанн¤ оптимального тарифу виправдан≥ у випадку:

а) коли крањна спроможна вплинути на св≥тов≥ ц≥ни, можна знайти такий р≥вень ставки тарифу, ¤кий принесе њй чистий виграш;

б) коли в економ≥ц≥ крањни ≥снують внутр≥шн≥ нерозвС¤зан≥ проблеми (вве≠денн¤ тарифу може бути ≥нод≥ б≥льш корисним, н≥ж економ≥чна пасивн≥сть);

в) при вир≥шенн≥ окремих чисто зовн≥шньоторгових проблем (введенн¤ митних тариф≥в ≥нод≥ стаЇ ефективн≥шим, н≥ж ≥нш≥ економ≥чн≥ заходи);

г) митний тариф завжди виг≥дний виробникам товар≥в, конкуруючих з ≥мпортом, нав≥ть ¤кщо добробут нац≥њ при цьому знижуЇтьс¤.

≤ ¤к п≥дсумок Ћ≥ндерт ѕ.’. зазначуЇ, що тарифи можуть бути повн≥стю виправдан≥, коли вони Ї життЇво важливим джерелом кошт≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ соц≥альних програм та ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

—в≥товий досв≥д св≥дчить, що у крањнах з перех≥дним типом економ≥ки митн≥ органи здатн≥ забезпечувати в≥д 10 до «ќ в≥дсотк≥в вс≥х надходжень до державного бюджету. ”крањна досить активно використовуЇ митн≥ тарифи ¤к ≥нструмент економ≥чноњ пол≥тики. Ѕлизько 65 в≥дсотк≥в надходжень до державного бюджету в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ забезпечують митн≥ органи. Ћевова частина цих надходжень - мито. ƒо 1992 р. ≥мпортне мито надходило у в≥дпов≥дност≥ до нормативних документ≥в —–—–. « 1993 р. д≥ють законодавч≥ акти ”крањни. —ередн¤ ставка ≥мпортного мита - 30 в≥дсотк≥в.

¬в≥зне мито Ї диференц≥йованим:

Х до товар≥в та ≥нших предмет≥в, що поход¤ть з держав, ¤к≥ вход¤ть разом з ”крањною до митних союз≥в або утворюють з нею спец≥альн≥ митн≥ зони, ≥ в раз≥ встановленн¤ будь-¤кого спец≥ального преференц≥йного митного режиму зг≥дно з м≥жнародними договорами за участю ”крањни, а також до товар≥в та ≥нших предмет≥в, що надход¤ть з крањн, що розвиваютьс¤ ≥ застосовуютьс¤ преференц≥йн≥ ставки вв≥зного мита, передбачен≥ ™диним митним тарифом ”крањни;

Х до товар≥в та ≥нших предмет≥в , що поход¤ть з крањн або економ≥чних союз≥в, ¤к≥ користуютьс¤ в ”крањн≥ режимом найб≥льшого спри¤нн¤, тобто . ≥ноземн≥ субСЇкти господарськоњ д≥¤льност≥ цих крањн або союз≥в мають п≥льги щодо мита, за вин¤тком випадк≥в, коли зазначене мито та п≥льги щодо нього встановлюютьс¤ в рамках спец≥ального преференц≥йного митного режиму, зг≥дно з ¤ким застосовуютьс¤ п≥льгов≥ ставки вв≥зного мита, передбачен≥ ™диним митним тарифом ”крањни;

Х до решти товар≥в та ≥нших предмет≥в застосовуютьс¤ повн≥ загальн≥ ставки вв≥зного мита, передбачен≥ ™диним митним тарифом ”крањни.

“реба мати на уваз≥, що крањною походженн¤ товар≥в вважаЇтьс¤ та, де товари було повн≥стю виготовлено або п≥ддано достатн≥й обробц≥ чи переробц≥.

ѕовн≥стю виготовленими у дан≥й крањн≥ вважаютьс¤ так≥ товари та си≠ровина:

Х корисн≥ копалини, видобут≥ в межах њњ територ≥њ або економ≥чноњ зони;

Х рослинна продукц≥¤, вирощена на њњ територ≥њ;

Х продукц≥¤, одержана в н≥й в≥д живоњ худоби;

Х жива худоба, вирощена на њњ територ≥њ;

Х продукц≥¤ морського промислу, видобута або перероблена у —в≥товому океан≥ суднами даноњ крањн≥, а також орендованими суднами (зафрахтованими) нею;

Х вторинна сировина ≥ в≥дходи, ¤к≥ Ї результатом виробничих та ≥нших операц≥й, зд≥йснюваних у дан≥й крањн≥;

Х товари, вироблен≥ в дан≥й крањн≥ виключно з продукц≥њ, зазначеноњ в по≠передн≥х пунктах. ѕереробка або обробка товар≥в у дан≥й крањн≥ вважаЇтьс¤ достатньою, ¤кщо:

Х декларован≥ товари класиф≥куютьс¤ в тарифн≥й позиц≥њ ≥нш≥й, н≥ж ма≠тер≥али або вироби, що поход¤ть з Стрет≥х крањнТ ≥ були використан≥ дл¤ њх виготовленн¤;

Х у вартост≥ декларованих товар≥в частка добавленоњ вартост≥ становить

не менш ¤к 50 в≥дсотк≥в.

Ќе можуть визначатис¤ ¤к достатн¤ переробка товар≥в так≥ технолог≥чн≥ операц≥њ:

Х щодо збереженн¤ товар≥в п≥д час њх перебуванн¤ на складах та транспор≠туванн¤;

Х п≥дготовка товар≥в до продажу ≥ транспортуванн¤ (подр≥бненн¤ парт≥њ, формуванн¤ в≥дправлень, сортуванн¤ та переупакуванн¤);

Х прост≥ складальн≥ операц≥њ:

Х зм≥щуванн¤ товар≥в (компонент≥в) без наданн¤ одержан≥й продукц≥њ ха≠рактеристик, що ≥стотно в≥др≥зн¤ють њњ в≥д вих≥дних складових.

¬изначенн¤ крањни походженн¤ у раз≥ ввезенн¤ товар≥в з крањн, що ро≠звиваютьс¤, ¤к≥ користуютьс¤ преференц≥¤ми, в≥дбуваЇтьс¤ на п≥дстав≥ угоди Сѕро ун≥ф≥кован≥ правила, ¤к≥ визначають походженн¤ товар≥в ≥з крањн, що розвиваютьс¤ при наданн≥ тарифних преференц≥й у рамках «агальноњ систе≠ми преференц≥йТ, 1980р.

ѕерех≥д до нових принцип≥в регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ (тарифне регулюванн¤, л≥цензуванн¤, квотуванн¤ ≥ под.) в≥дпов≥дно до св≥товоњ практики потребуЇ зм≥н орган≥зац≥њ митного контро≠лю за товарами, що знаход¤тьс¤ у вантажному оборот≥.

якщо ран≥ше режим ≥ процедура пропуску товар≥в визначалась , ви≠ход¤чи з того, хто Ї субТЇктом зовн≥шньоторговельноњ угоди, то у даний час головний критер≥й - обТЇкт такоњ угоди, тобто конкретний товар.

“оварну номенклатуру зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ (“Ќ «≈ƒ), розроблено на баз≥ √армон≥зованоњ системи описанн¤ ≥ кодуванн¤ товар≥в (√—) та комб≥нованоњ тарифно-статистичноњ номенклатури ™вропейського економ≥чного сп≥втовариства ( Ќ™≈—), ¤ка Ї основою системи заход≥в держав≠ного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ крањни.

ƒевС¤тизначний цифровий код “Ќ «≈ƒ складаЇтьс¤ з таких елемент≥в: перш≥ ш≥сть цифр означають код товару по √—, т≥ сам≥ ш≥сть цифр плюс сьо≠мий ≥ восьмий знаки утворюють код товару по  Ќ™≈—, девТ¤та цифра (поки що в ус≥х випадках С0Т), призначена дл¤ можливоњ детал≥зац≥њ в май≠бутньому тих чи ≥нших товарних позиц≥й з урахуванн¤м ≥нтерес≥в ”крањни. (див. дод.1)

ѕравильне визначенн¤ позиц≥й товару в номенклатур≥ (його кла≠сиф≥кац≥¤) маЇ вир≥шальне значенн¤ дл¤ встановленн¤, ¤кому з режим≥в дер≠жавного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ цей товар п≥дл¤гаЇ.

¬≥дхиленн¤ в≥д встановленого пор¤дку перем≥щенн¤ через кордон кон≠кретного товару шл¤хом його нев≥рноњ класиф≥кац≥њ ≥ (або) вказаних нев≥рно даних у митн≥й декларац≥њ розгл¤даютьс¤ митними органами ¤к порушенн¤, що т¤гнуть за собою в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з д≥ючим законодавством.

¬ “Ќ «≈ƒ суворо дотримуЇтьс¤ принцип однозначного в≥днесенн¤ то≠вар≥в до класиф≥кац≥йних групувань у в≥дпов≥дност≥ до прим≥ток розд≥л≥в, груп, конкретних товарних позиц≥й, а також обумовлених правил ≥нтерпре≠тац≥њ “Ќ «≈ƒ, що мають юридичну силу.

ќднозначне розум≥нн¤ класиф≥кац≥йних групувань Ї не т≥льки перева≠гою “Ќ «≈ƒ, а ≥ необх≥дною умовою при визначенн≥ ставок мита та ≥нших платеж≥в, визначенн¤ режим≥в експорту-≥мпорту тих чи ≥нших товар≥в, пор≥вн¤нн¤ даних щодо зовн≥шньоњ торг≥вл≥ р≥зних крањн ≥ проведенн¤ еко-ном≥ко-статистичного анал≥зу.

¬ окремих випадках при ввезенн≥ на митну територ≥ю ”крањни ≥ виве≠зенн≥ за меж≥ ц≥Їњ територ≥њ товар≥в незалежно в≥д ≥нших вид≥в мита можуть застосуватис¤:

Х спец≥альне мито;

Х антидемп≥нгове мито;

Х компенсац≥йне мито.

—пец≥альне мито застосовуЇтьс¤:

Х ¤к захисний зах≥д, ¤кщо товари ввоз¤тьс¤ на митну територ≥ю ”крањни у таких к≥лькост¤х або на таких умовах, ¤к≥ завдають чи загрожують завда≠вати шкоди в≥тчизн¤ним виробникам под≥бних або безпосередньо конку≠руючих товар≥в;

Х ¤к запоб≥жний зах≥д щодо учасник≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ порушують загальнодержавн≥ ≥нтереси в ц≥й галуз≥, а також ¤к зах≥д дл¤ припиненн¤ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ у випадках, що визначаютьс¤ законами ”крањни;

Х ¤к зах≥д у в≥дпов≥дь на дискрим≥нац≥йн≥ д≥њ та (чи) недружн≥ д≥њ з боку ≥но≠земних держав проти ”крањни або у в≥дпов≥дь на д≥њ окремих крањн та њх союз≥в, ¤к≥ обмежують зд≥йсненн¤ законних прав та ≥нтерес≥в субТЇкг≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни.

—тавка спец≥ального мита встановлюЇтьс¤ в кожному окремому ви^ падку.

јнтидемп≥нгове мито застосовуЇтьс¤ у випадках:

Х ввезенн¤ на митну територ≥ю ”крањни товар≥в за ц≥ною, ≥стотно нижчою за њх конкурентну ц≥ну в крањн≥ експорту на момент цього експорту, ¤кщо таке ввезенн¤ завдаЇ чи загрожуЇ завдати шкоди в≥тчизн¤ним виробникам под≥бних чи безпосередньо конкуруючих товар≥в або перешкоджуЇ ор≠ган≥зац≥њ чи розширенню виробництва под≥бних товар≥в в ”крањн≥;

Х вивезенн¤ за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни товар≥в за ц≥ною, ≥стотно нижчою за ц≥ни ≥нших експортер≥в под≥бних або безпосередньо конку≠руючих товар≥в на момент цього вивезенн¤, ¤кщо таке вивезенн¤ завдаЇ чи загрожуЇ завдати шкоди загальнодержавним ≥нтересам ”крањни.

—тавка антидемп≥нгового мита не може перевищувати р≥зниц≥ м≥ж конкурентною оптовою ц≥ною обТЇкта демп≥нгу в крањн≥ експорту на момент цього експорту ≥ за¤вленою ц≥ною при його ввезенн≥ на митну територ≥ю ”крањни або р≥зниц≥ м≥ж ц≥ною обТЇкта демп≥нгу з ”крањни ≥ середньою ц≥ною украњнського експорту под≥бних чи безпосередньо конкуруючих то≠вар≥в на той же пер≥од часу.

 омпенсац≥йне мито застосовуЇтьс¤ у випадках:

Х ввезенн¤ на митну територ≥ю ”крањни товар≥в, при виробництв≥ або екс≠порт≥ ¤ких пр¤мо чи поб≥чно використовувалас¤ субсид≥¤, ¤кщо таке вве≠зенн¤ завдаЇ чи загрожуЇ завдати шкоди в≥тчизн¤ним виробником под≥б≠них чи безпосередньо конкуруючих товар≥в або перешкоджаЇ орган≥зац≥њ та розширенню виробництва под≥бних товар≥в в ”крањн≥;

Х вивезенн¤ за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни товар≥в, при виробництв≥ або експорт≥ ¤ких, пр¤мо або поб≥чно використовувалась субсид≥¤, ¤кщо таке вивезенн¤ завдаЇ або загрожуЇ завдати шкоди державним ≥нтересам ”крањни.

—тавка компенсац≥йного мита не може перевищувати ви¤вленого розм≥ру субсид≥й.

–азом з тим ≥снуЇ ц≥ла група товар≥в, ¤к≥ не обкладаютьс¤ митом. ƒо них належать:

Х товари, ¤к≥ ввоз¤тьс¤ з крањн, що розвиваютьс¤, у межах товарних груп 1 -24;

Х валюта ”крањни, ≥ноземна валюта та ц≥нн≥ папери;

Х товари та ≥нш≥ предмети, що внасл≥док пошкодженн¤ до пропуску њх через митний кордон ”крањни стали непридатними до використанн¤ ¤к вироби або матер≥али;

Х транспортн≥ засоби, що зд≥йснюють регул¤рн≥ м≥жнародн≥ перевезенн¤ вантаж≥в, багажу та пасажир≥в. ѕредмети матер≥ально-техн≥чного поста≠чанн¤, пальне, продукти харчуванн¤ та ≥нше майно, необх≥дне дл¤ њх нор≠мальноњ експлуатац≥њ п≥д час перебуванн¤ у дороз≥, у пунктах пром≥жних зупинок або придбан≥ за кордоном у звС¤зку ≥з л≥кв≥дац≥Їю авар≥њ (поломки) даних транспортних засоб≥в;

Х предмети, що ввоз¤тьс¤ в ”крањну дл¤ оф≥ц≥йного або особистого викори≠станн¤ орган≥зац≥¤ми або особами, що в≥дпов≥дно до м≥жнародних угод ”крањни та закон≥в ”крањни користуютьс¤ правом безмитного ввезенн¤ (вивезенн¤) з ”крањни;

Х товари та ≥нш≥ предмети, що поход¤ть з митноњ територ≥њ ”крањни (а також товари, що поход¤ть з територ≥њ крањн колишнього —–—– та були вивезен≥ за њх меж≥);

Х товари та ≥нш≥ предмети, що знову ввоз¤тьс¤ на митну територ≥ю ”крањни та поход¤ть з ≥ншоњ територ≥њ, за ¤к≥ було сплачено мито при первинному ввезенн≥ на митну територ≥ю ”крањни та тимчасово вивозились за њњ меж≥;

Х товари та ≥нш≥ предмети, що п≥дл¤гають поверненню у власн≥сть держави та у випадках, передбачених законами ”крањни;

Х наукове, навчальне обладнанн¤, що надходить на адресу наукових, нав≠чальних заклад≥в;

Х предмети матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ та спор¤дженн¤, лальнЇ, сировина дл¤ промисловоњ переробки, продукти харчуванн¤ та ≥нше май≠но, що вивозитьс¤ за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни дл¤ забезпеченн¤ ви≠робничоњ д≥¤льност≥ украњнських та орендних (зафрахтованих) украњнськими п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми суден, що зд≥йснюють морський промисел, а також продукц≥¤ њх промислу, що ввозитьс¤ на митну територ≥ю ”крањни;

Х обладнанн¤, матер≥али та майно в рахунок внеску ≥ноземного ≥нвестора у статутний фонд п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми;

Х ≥нш≥ товари на предмети, що визначаютьс¤ законами ”крањни, постано≠вами (розпор¤дженн¤ми)  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в.

ѕри ввоз≥ предмет≥в дит¤чого асортименту в≥дпов≥дн≥ ставки мита зменшуютьс¤ на 50 %.

ћито нараховуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ставок ™диного митного тарифу ”крањни ≥ сплачуЇтьс¤ в нац≥ональн≥й валют≥ ”крањни за поточним курсом Ќац≥онального банку ”крањни, д≥ючим на день поданн¤ вантажноњ митноњ декларац≥њ.

ƒопускаЇтьс¤ зниженн¤ ставок мита при ввезенн≥ на митну територ≥ю ”крањни та вивезенн≥ за меж≥ ц≥Їњ територ≥њ товар≥в та ≥нших предмет≥в:

Х в≥дремонтованих та ран≥ше ввезених на митну територ≥ю ”крањни або ви≠везених за меж≥ ц≥Їњ територ≥њ;

Х пошкоджених до пропуску њх через митний кордон ”крањни, але придат≠них дл¤ використанн¤ ¤к вироби або матер≥али.

4. ћитн≥ збори

 р≥м сплати мита обовС¤зковим платежем при перем≥щенн≥ вантаж≥в через митний кордон Ї митн≥ збори. ¬они нараховуютьс¤ за вантажною митною декларац≥Їю.

÷е платеж≥ за:

Х митне оформленн¤ товар≥в; .

Х митне оформленн¤ у раз≥ транзиту ≥ноземних товар≥в;

Х митне оформленн¤ у раз≥ ввезенн¤ на митний л≥ценз≥йний склад;

Х митне оформленн¤ майна (кр≥м майна ≥ноземних ф≥рм);

Х митне оформленн¤ майна (кр≥м майна ≥ноземних ф≥рм), тимчасово вивезе≠ного з ”крањни;

Х митне оформленн¤ ввезеного в ”крањну чи вивезеного з ”крањни майна ≥ноземних ф≥рм;

щ перебуванн¤ товар≥в та ≥нших предмет≥в п≥д митним контролем.

ѕриклади нарахуванн¤ збор≥в за митне оформленн¤. ƒл¤ вс≥х при≠клад≥в курс долара —“ј на день поданн¤ ¬ћƒ становить 1.50 гривн≥ за 1 долар —“ј.

ѕриклад 1. «аповненн¤ графи 47 при нарахуванн≥ митних збор≥в за митне оформленн¤ товару:

1. «агальна митна варт≥сть, вказана в граф≥ 22 ¬ћƒ, становить один м≥льй≠он гривень.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ќсобливост≥ митного регулюванн¤ при зд≥йсненн≥ експортно-≥мпортних операц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4653 прочитано)