≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќц≥нка, анал≥з та плануванн¤ продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥

–озгл¤немо розрахунок структури основних роб≥тник≥в. ”сього - 60 чолов≥к, з них 30 чолов≥к в≥др¤дники, 30 - погодинники. ¬ирахуЇмо њх частку, дл¤ цього необх≥дно обчислити частку основних роб≥тник≥в в≥д загальноњ чисельност≥ працюючих - 90 чолов≥к:

ќтже, в≥др¤дники з них складають 33,35% , тобто

≥ отже погодинники також складають 33,35%.

јналог≥чний розрахунок проводитьс¤ дл¤ кожноњ категор≥њ працюючих. « приклада, наочно видно, що п≥дприЇмство основну частку складають основн≥ роб≥тники - 66,7% в≥д загальноњ чисельност≥, тобто п≥дприЇмство в основному виконуЇ виробнич≥ процеси по виготовленню продукц≥њ. Ќайменшу частку чисельност≥ складають кер≥вники - 2,2%, що говорить про високий р≥вень њхньоњ профес≥йн≥й п≥дготовки й ор≥Їнтац≥њ.

1.3  ≥льк≥сна та ¤к≥сна характеристика персоналу

 ≥льк≥сна характеристика трудових ресурс≥в (персоналу) п≥дприЇмства в першу чергу вим≥р¤Їтьс¤ такими показниками, ¤к обл≥кова ≥ середньосписочна чисельн≥сть прац≥вник≥в.

ќбл≥кова чисельн≥сть прац≥вник≥в п≥дприЇмства це чисельн≥сть прац≥вник≥в обл≥кового складу на визначене число чи дату з обл≥ком прийн¤тих ≥ вибулих у цей день прац≥вник≥в.

явочна чисельн≥сть - це к≥льк≥сть прац≥вник≥в обл≥кового складу, що з'¤вилис¤ на роботу. –≥зниц¤ м≥ж ¤вочним ≥ обл≥ковим складом характеризуЇ к≥льк≥сть добових простоњв (в≥дпустки, хвороби, в≥др¤дженн¤ ≥ т.д.)

—ередньосписочна чисельн≥сть прац≥вник≥в за м≥с¤ць визначаЇтьс¤ шл¤хом п≥дсумовуванн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в обл≥кового складу за кожний календарний день м≥с¤ц¤, включаючи св¤тков≥ ≥ вих≥дн≥ дн≥, ≥ розпод≥лу отриманоњ суми на к≥льк≥сть календарних дн≥в м≥с¤ц¤. —ереднесписочна чисельност≥ прац≥вник≥в за квартал (р≥к) визначаЇтьс¤ шл¤хом п≥дсумовуванн¤ середнесписочноњ чисельност≥ прац≥вник≥в за вс≥ м≥с¤ц≥ роботи п≥дприЇмства в квартал≥ (року) ≥ розпод≥лу отриманоњ суми на 3.  р≥м чисельност≥ прац≥вник≥в к≥льк≥сна характеристика трудового потенц≥алу п≥дприЇмства ≥ (чи) його внутр≥шн≥х п≥дрозд≥л≥в може бути представлена ≥ фондом ресурс≥в прац≥ (‘р.т.) у людино-дн¤х чи людино-годинах, ¤кий можна визначити шл¤хом множенн¤ середнесписочноњ чисельност≥ прац≥вник≥в („с.п.) на середню тривал≥сть робочого пер≥оду в дн¤х чи годинах (“р.в.):

‘р.т. = „с.п. * “р.в.

як≥сна характеристика трудових ресурс≥в персоналу п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ ступенем профес≥йноњ ≥ квал≥ф≥кац≥йноњ придатност≥ його прац≥вник≥в дл¤ виконанн¤ ц≥лей п≥дприЇмства .

¬ даний час немаЇ Їдиного розум≥нн¤ ¤кост≥ прац≥ ≥ ¤к≥сноњ складовоњ трудового потенц≥алу робочоњ сили. “ривал≥ дискус≥њ з цих питань в економ≥чн≥й л≥тератур≥ в 40-60-х ≥ 70-х рр. нам≥тили лише основне коло параметр≥в чи характеристик, що визначають ¤к≥сть прац≥:

економ≥чн≥ (складн≥сть прац≥, квал≥ф≥кац≥¤ прац≥вника, галузева приналежн≥сть, умови прац≥, виробничий стаж);

особист≥сн≥ (дисципл≥нован≥сть, на¤вн≥сть навичок, сумл≥нн≥сть, оперативн≥сть, творча активн≥сть);

орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ (приваблив≥сть прац≥, насичен≥сть устаткуванн¤м, р≥вень технолог≥чноњ орган≥зац≥њ виробництва, рац≥ональна орган≥зац≥¤ прац≥);

соц≥ально-культурн≥ (колектив≥зм, соц≥альна активн≥сть, загальнокультурний ≥ моральний розвиток).

—труктурна характеристика трудових ресурс≥в (персоналу) п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ складом ≥ к≥льк≥сним сп≥вв≥дношенн¤м окремих категор≥й ≥ груп прац≥вник≥в п≥дприЇмства.

1.4 ѕлануванн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в.

ƒл¤ дос¤гненн¤ максимальноњ ефективност≥ роботи п≥дприЇмства чисельн≥сть працюючих на ньому маЇ бути оптимальною. ѕри плануванн≥ к≥лькост≥ прац≥вник≥в, що необх≥дна дл¤ забезпеченн¤ планового обс¤гу виробництва продукц≥њ можна скористатис¤ наступним алгоритмом:

„вир = ∑ ti * mi / Tpп * K вн

де „вир Ц необх≥дна к≥льк≥сть прац≥вник≥в, зайн¤тих у виробництв≥ продукц≥њ;

ti Ц планова трудом≥стк≥сть одиниц≥ ≥-го виробу, нормо-годин;

mi Ц к≥льк≥сть вироб≥в ≥-го виробу, одиниць;

“рп Ц розрахунковий ефективний фонд часу одного прац≥вника, годин (табл.2)

 вн Ц оч≥куваний коеф≥ц≥Їнт виконанн¤ норм.

ƒл¤ того, щоб розрахувати наведену вище формулу необх≥дно скласти баланс робочого часу на одного прац≥вника.

ѕриклад:

ћале п≥дприЇмство плануЇ випускати вироби одного виду. –озрахувати необх≥дну к≥льк≥сть прац≥вник≥в, зайн¤тих у виробництв≥.

“аблиц¤ 1.2

–озрахунок балансу робочого часу середньосписочного прац≥вника

ѕланова трудом≥стк≥сть одиниц≥ виробу Ц 0.5 нормо/годин;

 ≥льк≥сть вироб≥в (в м≥с¤ць) Ц 9000 одиниць;

–озрахунковий ефективний фонд часу одного прац≥вника Ц 135.63 (1627.5 : 12) год.;

ќч≥куваний коеф≥ц≥Їнт виконанн¤ норм Ц 0.85

„вир =

«г≥дно проведеного розрахунку чисельн≥сть роб≥тник≥в п≥дприЇмства повинна складати 39 чолов≥к.

2. ћетодика визначенн¤ показник≥в продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥.

2.1 ѕлануванн¤ витрат на п≥дприЇмств≥

≈фективн≥сть та продуктивн≥сть прац≥ на п≥дприЇмств≥ та його п≥дрозд≥лах (цехах) оц≥нюЇтьс¤ за показниками прибутку або витрат. ѕоказник прибутку характеризуЇ ефективн≥сть д≥¤льност≥ тих п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ виготовл¤ють ≥ постачають продукц≥ю на ринок. ¬≥н може застосовуватись ≥ дл¤ оц≥нки роботи внутр≥шньо кооперац≥йних п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ виготовл¤ють ≥ постачають продукц≥ю на ринок. ¬≥н може застосовуватись ≥ дл¤ оц≥нки роботи внутр≥шньо кооперац≥йних п≥дрозд≥л≥в ¤к умовний показник. ¬ ус≥х цих випадках обс¤г ≥ динам≥ка прибутку однозначно характеризують ефективн≥сть д≥¤льност≥. ѕроте в б≥льшост≥ випадк≥в внутр≥шн≥ п≥дрозд≥ли Ї м≥сц¤ми витрат, а не центрами прибутку. “ому й ефективн≥сть њх д≥¤льност≥ визначаЇтьс¤ за р≥внем витрат на певний обс¤г виробництва. ≈коном≥¤ витрат у м≥сц¤х њх формуванн¤ веде до зменшенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ ≥ зб≥льшенн¤ прибутку п≥дприЇмства ¤к головноњ к≥нцевоњ мети його д≥¤льност≥.

« точки зору оц≥нки д≥¤льност≥ п≥дрозд≥лу його витрати можуть виражатись ¤к абсолютними, так ≥ в≥дносними показниками.

¬≥дносн≥ показники витрат Ц це витрати на одиницю продукц≥њ (калькул¤ц≥йну одиницю) або на одиницю вим≥ру обс¤гу продукц≥њ (одну гривню, одну нормо-годину). ѕерший показник у вигл¤д≥ соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ обТЇктивно показуЇ динам≥ку витрат, сп≥вв≥дношенн¤ њх плановоњ ≥ фактичноњ величини. Ќа нього не впливають структурн≥ зрушенн¤ у номенклатур≥ продукц≥њ. ќсновний його недол≥к Ц обмежен≥сть однопродуктовим виробництвом. ѕоказник витрат на одиницю вим≥ру обс¤гу продукц≥њ просто обчислюЇтьс¤ на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤, але в≥н маЇ дещо штучну побудову, дуже реагуЇ на зм≥ну структури продукц≥њ, тому застосовуЇтьс¤ р≥дко. ѕеревага в≥дносних показник≥в витрат пол¤гаЇ в тому, що њх фактичн≥ величини пор≥внюютьс¤ безпосередньо, без будь-¤ких коригувань.

јбсолютний показник витрат у форм≥ кошторису Ї ун≥версальним ≥ найб≥льш поширеним дл¤ оц≥нки роботи п≥дрозд≥л≥в. ¬≥н даЇ змогу пор≥вн¤ти фактичн≥ витрати ≥ в подальшому зТ¤сувати њх причини. ќсновна проблема, ¤ка при цьому виникаЇ, пол¤гаЇ в необх≥дност≥ перераховувати планов≥ витрати на фактичний обс¤г виробництва дл¤ забезпеченн¤ пор≥вн¤нност≥ фактичноњ ≥ плановоњ сум витрат. “ак≥ перерахунки планових витрат не потр≥бн≥ лише в тих випадках, коли фактичний обс¤г виробництва продукц≥њ точно зб≥гаЇтьс¤ з плановим (–пл.в = 100%).

ƒл¤ оперативного визначенн¤ планових витрат на фактичний обс¤г виробництва треба знати њх функц≥ональну залежн≥сть в≥д обс¤гу продукц≥њ (зайн¤тост≥). ‘ункц≥¤ витрат, у ¤к≥й зм≥нною Ї обс¤г продукц≥њ, будуЇтьс¤ на основ≥ њх под≥лу на зм≥нн≥ та пост≥йн≥ витрати. якщо обс¤г виробництва продукц≥њ маЇ натуральний вим≥р (одно продуктове виробництво), то функц≥¤ витрат виражаЇтьс¤ формулою:

— = N * —з.о + —п,

де, — Ц загальн≥ витрати (кошторис) за певний пер≥од, грн.;

N Ц к≥льк≥сть виготовленоњ продукц≥њ у натуральному вираз≥;

—з.о Ц зм≥нн≥ витрати на одиницю продукц≥њ, грн..;

—п Ц пост≥йн≥ витрати за розрахунковий пер≥од, грн..

“ака залежн≥сть загальних витрат в≥д обс¤гу виробництва ірунтуЇтьс¤ на припущенн≥, що вс≥ витрати ч≥тко под≥л¤ютьс¤ на пост≥йн≥ та зм≥нн≥, а останн≥ Ї т≥льки пропорц≥йними. ѕроте в реальних умовах виробництва под≥бне буваЇ р≥дко. ƒе¤к≥ зм≥нн≥ витрати не мають пропорц≥йноњ залежност≥ в≥д обс¤гу продукц≥њ, вони можуть зм≥нюватись ¤к дегресивно (витрати на допом≥жн≥ матер≥али дл¤ обслуговуванн¤ машин, енерг≥ю дл¤ приведенн¤ њх в д≥ю та ≥н.), так ≥ прогресивно (витрати на рекламу, оплату прац≥ в де¤ких випадках тощо). ќтже, функц≥¤ витрат виражаЇ певн≥ ≥деальн≥ умови њх формуванн¤. ” кожн≥й конкретн≥й ситуац≥њ обчисленн¤ на њњ основ≥ Ї приблизними, але вважаютьс¤ достатн≥ми дл¤ анал≥зу витрат. ѕ≥двищенн¤ точност≥ зазначеноњ функц≥њ потребувало б уведенн¤ у њњ склад додаткових зм≥нних фактор≥в впливу на р≥вень витрат, а це ускладнило б модель ≥ зробило б њњ малопридатною дл¤ практичного користуванн¤.

“аблиц¤ 2.1

¬итрати цеху за ___________м≥с¤ць 200_року, грн..

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ќц≥нка, анал≥з та плануванн¤ продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7449 прочитано)