≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќц≥нка, класиф≥кац≥¤ ≥ структура сонвоних виробничих фонд≥в

ќц≥нка, класиф≥кац≥¤ ≥ структура сонвоних виробничих фонд≥в

ѕЋјЌ

1. ¬арт≥сна оц≥нка.

2.  ласиф≥кац≥¤ ≥ структура.

3. јмортизац≥¤.

4. —троки експлуатац≥њ.

¬арт≥сна оц≥нка.

ќц≥нка основних фонд≥в п≥дприЇмства Ї грошовим вираженн¤м њхньоњ вартост≥. ¬она необх≥дна дл¤ правильного визначенн¤ загального обс¤гу основних фонд≥в, њхньоњ динам≥ки ≥ структури, розрахунку економ≥чних показник≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за певний пер≥од.

ќсновн≥ фонди п≥дприЇмства у звТ¤зку з тривалим функц≥онуванн¤м та поступовим спрацьовуванн¤м засоб≥в прац≥ мають к≥лька вид≥в оц≥нки:

ќсновн≥ фонди п≥дприЇмства оц≥нюютьс¤: залежно в≥д моменту проведенн¤ оц≥нки Ц за перв≥сною (початковою) чи в≥дновленою варт≥стю; залежно в≥д стану основних фонд≥в Ц за повною або залишковою варт≥стю.

ѕерв≥сна варт≥сть основних фонд≥в Ц це фактична њхн¤ варт≥сть на момент уведенн¤ в д≥ю або придбанн¤.

Ќаприклад: перв≥сна варт≥сть будь-¤кого виробничого устаткуванн¤.  р≥м оптовоњ ц≥ни, включаЇ витрати на його транспортуванн¤ й установку на м≥сц≥ використанн¤.

¬≥дновлена варт≥сть основних фонд≥в Ц це варт≥сть њхнього в≥дтворенн¤ за сучасних умов виробництва. ¬она враховуЇ т≥ сам≥ витрати, що й перв≥сна варт≥сть, але за сучасними ц≥нами.

«≥ зм≥ною умов виробництва ≥ ц≥н на т≥ сам≥ елементи засоб≥в прац≥ м≥ж перв≥сною (початковою) та в≥дновленою варт≥стю основних фонд≥в виникаЇ розб≥жн≥сть, ¤ка призводить до ускладненн¤ обл≥ку й поточного регулюванн¤ процесу в≥дтворенн¤ основних фонд≥в, правильного розрахунку певних економ≥чних показник≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

“ому дл¤ забезпеченн¤ пор≥вн¤нност≥ варт≥сноњ оц≥нки основних фонд≥в пер≥одично проводитьс¤ њхн¤ переоц≥нка за в≥дновленою варт≥стю.

ќстанню переоц≥нку основних фонд≥в н/г ”крањни проведено за станом на 1 травн¤ 1992 р.

ѕовна (перв≥сна й в≥дновлена) варт≥сть основних фонд≥в Ц це варт≥сть у новому, не зношеному стан≥.

—аме за ц≥Їю варт≥стю основн≥ фонди рахуютьс¤ на баланс≥ п≥дприЇмства прот¤гом усього пер≥оду њхнього функц≥онуванн¤.

«алишкова варт≥сть основних фонд≥в характеризуЇ реальну њхню варт≥сть, ≥ще не перенесену на варт≥сть виготовленоњ продукц≥њ (виконаноњ роботи, наданоњ послуги). ¬она Ї розрахунковою величиною ≥ визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж повною перв≥сною (в≥дновленою) варт≥стю та накопиченою на момент обчисленн¤ сумою спрацюванн¤ основних фонд≥в. «алишкова варт≥сть основних фонд≥в на час њхнього вибутт¤ маЇ назву л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥.

 ласиф≥кац≥¤ ≥ структура основних фонд≥в.

ќсновн≥ фонди Ц це основн≥ засоби з≥ строком експлуатац≥њ б≥льше 1 року ≥ варт≥стю б≥льше 500 грамових нац≥ональних одиниць.

ƒл¤ встановленн¤ норм амортизац≥йних в≥драхувань ≥ розрахунк≥в щор≥чних амортизац≥йних сум застосовують загальну класиф≥кац≥ю, виокремлюючи 3 групи основних фонд≥в:

ѕерша Ц буд≥вл≥, споруди, њхн≥ структурн≥ компоненти й передавальн≥ пристроњ.

ƒруга Ц автомоб≥льний транспорт, мебл≥, побутов≥ електронн≥, оптичн≥, електромехан≥чн≥ прилади та ≥нструменти, включаючи ≈ќћ, ≥нш≥ машини дл¤ автоматичного обробленн¤ ≥нформац≥њ, телефони, ≥нше оф≥сне обладнанн¤.

“рет¤ Ц основн≥ фонди, не включен≥ до першоњ та другоњ груп.

ќсновн≥ фонди под≥л¤ютьс¤ на активн≥, тобто т≥, ¤к≥ безпосередньо беруть участь у виробничому процес≥ ≥ завд¤ки цьому забезпечують належний обс¤г та ¤к≥сть продукц≥њ, ≥ пасивн≥, що створюють умови дл¤ зд≥йсненн¤ процесу виробництва. ƒл¤ активноњ частини основних фонд≥в в≥днос¤ть переважно робот≥ машини й устаткуванн¤, ≥нструмент, вим≥рювальн≥ та регулююч≥ прилади ≥ пристроњ, обчислювальну техн≥ку, де¤к≥ техн≥чн≥ споруди Ц г≥рнич≥ виробки шахт, газов≥ й нафтов≥ свердловини.

ўодо вс≥Їњ сукупност≥ промислових п≥дприЇмств ”крањни, то в загальному обс¤з≥ основних фонд≥в питала вола окремих њхн≥х вид≥в прот¤гом останн≥х рок≥в коливалось у межах: буд≥вель ≥ споруд Ц 45-47;; машин ≥ устаткуванн¤ Ц 40-42%, у т.ч. робочих Ц 30-32%; транспортних засоб≥в Ц 2,5- 3%.

Ќа п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х аграрного сектора частка в загальн≥й вартост≥ с≥льськогосподарських виробничих основних фонд≥в приблизно становила: буд≥вель, споруд ≥ передавальних пристроњв Ц 64-65%; силових ≥ робочих машин ≥ устаткуванн¤ Ц 14-16%; робочоњ та продуктивноњ худоби Ц 10-12%; багатор≥чних насаджень Ц 5-6%; транспортних засоб≥в 3-4%.

–ис. 1.  ласиф≥кац≥¤ основних фонд≥в.

јмортизац≥¤.

јмортизац≥¤ основних фонд≥в Ц це процес перенесенн¤ авансованоњ ран≥ше вартост≥ вс≥х вид≥в в≥дшкодуванн¤. ƒл¤ в≥дшкодуванн¤ вартост≥ зношеноњ частини основних фонд≥в кожне п≥дприЇмство робить амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, тобто встановлюЇ певну грошову компенсац≥ю в≥дпов≥дно до розм≥р≥в ф≥зичного спрацюванн¤ й техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤. ÷≥ в≥драхуванн¤ включають до соб≥вартост≥ продукц≥њ, реал≥зують п≥д час продажу товар≥в, а пот≥м накопичують у спец≥альному амортизац≥йному фонд≥, що служить в≥дновленню основних фонд≥в.

јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ обчислюють за певними нормами, ¤к≥ характеризують щор≥чний розм≥р в≥драхувань у % до балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в.

–озрахунки норм амортизац≥йних в≥драхувань на повне в≥дновленн¤ (реновац≥ю) основних фонд≥в зд≥йснюють за формулою:

Ќав =. 100,

ƒе ‘ Ц балансова (перв≥сна чи в≥дновна) варт≥сть основних фонд≥в;

Ћ Ц л≥кв≥дац≥йна варт≥сть основних фонд≥в;

јн Ц амортизац≥йний пер≥од (нормативний строк функц≥онуванн¤) основних фонд≥в.

ўор≥чну суму амортизац≥йних в≥драхувань на реновац≥ю основних фонд≥в обчислюють множенн¤м њхньоњ середньор≥чноњ вартост≥ на в≥дпов≥дн≥ норми амортизац≥њ та поправочн≥ коеф≥ц≥Їнти до них, що враховують конкретн≥ умови експлуатац≥њ окремих вид≥в засоб≥в прац≥.

«г≥дно з чинним законодавством ”крањни щор≥чн≥ норми амортизац≥йних в≥драхувань за першою, другою ≥ третьою групами основних фонд≥в становл¤ть в≥дпов≥дно 5,25 ≥ 15%. ѕ≥дприЇмство можуть самост≥йно приймати р≥шенн¤ про застосуванн¤ прискореноњ амортизац≥њ основних фонд≥в, в≥днесених аз укрупненою класиф≥кац≥Їю до третьоњ групи ≥ придбаних п≥сл¤ травн¤ 1997 року, тобто п≥сл¤ набутт¤ чинност≥ «аконом ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ. ѕри цьому мають використовуватис¤ так≥ норми прискореноњ амортизац≥њ в≥дпов≥дно до року експлуатац≥њ засоб≥в прац≥: перший Ц 15%; другий Ц 30%; трет≥й Ц 20; четвертий Ц 15%; пТ¤тий Ц 10%; шостий ≥ сьомий Ц 5%.

«б≥льшенн¤ масштаб≥в застосуванн¤ прискореноњ амортизац≥њ спри¤тиме ≥стотному зменшенню ф≥нансових втрат в≥д техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ та ≥нтенсиф≥кац≥њ процесу оновленн¤ д≥ючих засоб≥в прац≥ на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х ”крањни.

” м≥ру розвитку техн≥ки, удосконаленн¤ технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва зм≥нюютьс¤ тривал≥сть ≥ характер використанн¤ окремих вид≥в основних фонд≥в, виникаЇ обТЇктивна необх≥дн≥сть скороченн¤ нормативних строк≥в њхнього функц≥онуванн¤. ” звТ¤зку з цим норми амортизац≥йних в≥драхувань пер≥одично треба перегл¤дати та уточнювати.

—троки експлуатац≥њ.

≈фективн≥сть в≥дтворювальних процес≥в певною м≥рою залежить в≥д строк≥в експлуатац≥њ передовс≥м активноњ частини основних фонд≥в, тобто в≥д пер≥оду њхнього функц≥онуванн¤ у виробництв≥ в≥дпов≥дно до перв≥сного технолог≥чного призначенн¤. ѕри цьому ¤к скороченн¤, так ≥ зб≥льшенн¤ пер≥оду експлуатац≥њ по-р≥зному впливають на ефективн≥сть в≥дтворенн¤ та використанн¤ знар¤дь прац≥.

—короченн¤ строк≥в експлуатац≥њ машин (устаткуванн¤), з одного боку, уможливлюЇ прискоренн¤ њхнього оновленн¤, тобто зменшенн¤ техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ знар¤дь прац≥, п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ п≥дприЇмств, зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ ремонтно-експлуатац≥йних витрат, а з ≥ншого Ц призводить до зб≥льшенн¤ с/в продукц≥њ за рахунок амортизац≥йних сум, потребуЇ б≥льших ≥нвестиц≥йних ресурс≥в дл¤ нарощуванн¤ виробничих потужностей машинобудуванн¤.

ѕодовженн¤ пер≥оду функц≥онуванн¤ машин ≥ устаткуванн¤ даЇ змогу зменшити обс¤г щор≥чноњ зам≥ни спрацьованих засоб≥в прац≥ ≥ за рахунок цього спр¤мувати б≥льше ресурс≥в дл¤ розширеного њхнього в≥дтворенн¤, але спричин¤Ї зниженн¤ сукупноњ продуктивност≥ д≥ючих знар¤дь прац≥, значне зб≥льшенн¤ витрат на њхнЇ утриманн¤ та експлуатац≥ю.

—аме тому строки експлуатац≥њ машин ≥ устаткуванн¤ мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменш≥ затрати сусп≥льноњ прац≥ на њхнЇ виготовленн¤ й використанн¤ у виробничому процес≥ прот¤гом усього пер≥оду функц≥онуванн¤.

1

Ќазва: ќц≥нка, класиф≥кац≥¤ ≥ структура сонвоних виробничих фонд≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (763 прочитано)