≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕерсонал п-ва ≥ продуктивн≥сть прац≥

ѕерсонал п-ва ≥ продуктивн≥сть прац≥

ѕерсонал п≥дприЇмства, склад ≥ структура.

ѕродуктивн≥сть прац≥, њњ вим≥рювач≥ ≥ показники.

Ќаукова орган≥зац≥¤ прац≥ та њњ нормуванн¤.

–озрахунок чисельност≥ прац≥вник≥в на п≥дприЇмств≥.

1. ѕерсонал п≥дприЇмства Ч це пров≥дний моб≥л≥зуючий фактор виро≠бництва. …ого творчий талант ≥ практична роб≥тнича майстерн≥сть особ≠ливо виразно про¤вл¤Їтьс¤ в умовах ринкових в≥дносин, де пост≥йно при≠сутн¤ п≥дприЇмницька конкуренц≥¤. “ак, ≥нженерна д≥¤льн≥сть прац≥вник≥в п≥дприЇмства маЇ вир≥шальне значенн¤ у ви¤вленн≥ ≥ оц≥нц≥ попиту, ство≠ренн≥ високо¤к≥сноњ продукц≥њ, вибор≥ прогресивних технолог≥й, рац≥ональн≥й орган≥зац≥њ виробництва в ц≥лому, тобто в ефективному поЇднанн≥ вс≥х складових фактор≥в виробництва. ¬ той же час кожне таке мистецьке р≥шенн¤ може залишитис¤ лише побажанн¤м на папер≥, ¤кщо не буде фахово завершене роб≥тниками у вигл¤д≥ ма≠тер≥ал≥зованоњ продукц≥њ.

—аме така, ц≥леспр¤мована, гармон≥йна д≥¤льн≥сть колективу забез≠печуЇ економ≥чний поступ п≥дприЇмства.

¬с≥ прац≥вники п≥дприЇмства залежно в≥д ступен¤ њх участ≥ у вироб≠нич≥й д≥¤льност≥ д≥л¤тьс¤ на промислово-виробничий ≥ непромисловий персонал.

ƒо промислово-виробничого персоналу (ѕ¬ѕ) належать прац≥вники ос≠новних ≥ допом≥жних цех≥в, в≥дд≥л≥в, служб, науково-досл≥дних в≥дд≥л≥в та ≥нститут≥в (Ќƒ≤), проектно-конструкторсько-технолог≥чних в≥дд≥л≥в ≥ ≥нститут≥в (ѕ “≤), тобто т≥, хто безпосередньо пов'¤заний з виробничою д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства.

ƒо складу непромислового персоналу вход¤ть прац≥вники п≥дрозд≥л≥в, що не пов'¤зан≥ з основною виробничою д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства: житлово-комунального господарства, (дит¤ч≥, культурно-побутов≥, медичн≥, п≥дсобн≥, с≥льськогосподарськ≥ п≥дрозд≥ли тощо).

ѕ¬ѕ под≥л¤Їтьс¤ на так≥ категор≥њ: ≤“ѕ (≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥в≠ники); роб≥тники; службовц≥; ћќѕ (молодший обслуговуючий персонал); учн≥ ≥ охорона.

Ќайб≥льш численною категор≥Їю прац≥вник≥в, ¤к≥ беруть участь у ви≠робничому процес≥, Ї роб≥тники.

¬они под≥л¤ютьс¤ на виробничих (основних), ¤к≥ безпосередньо ви≠готовл¤ють продукц≥ю, ≥ допом≥жних, ¤к≥ займаютьс¤ виробництвом про≠дукц≥њ допом≥жного призначенн¤ (≥нструмент, тара, ≥нше), а також обслу≠говують технолог≥чний процес (налагоджувальники, ремонтники, ком≥рники, контролери, транспортн≥ роб≥тники ≥ ≥н,).

¬ умовах автоматизац≥њ виробництва функц≥њ р≥зних категор≥й роб≥т≠ник≥в (оператор≥в, налагоджувальник≥в, ремонтник≥в) сум≥щаютьс¤, ≥ по≠н¤тт¤ Ддопом≥жн≥Ф втрачаЇ св≥й пр¤мий зм≥ст.

ƒо ≤“ѕ належать особи, ¤к≥ виконують на п≥дприЇмствах досл≥дницьк≥, проектн≥ роботи, зд≥йснюють орган≥зац≥йне, техн≥чне, економ≥чне кер≥вництво ≥ управл≥нн¤.

ƒо службовц≥в в≥днос¤тьс¤ прац≥вники, ¤к≥ зайн¤т≥ д≥ловодством, бухгалтерським обл≥ком, постачанн¤м, збутом, ≥ т. д.

ћќѕ Ч це прац≥вники, що зайн¤т≥ техн≥чним забезпеченн¤м проце≠су управл≥нн¤ (кур'Їри) а також побутовим обслуговуванн¤м вс≥х працю≠ючих (гардеробники, техн≥чки, л≥фтери та ≥нш≥).

ќхорона Ч включаЇ прац≥вник≥в сторожовоњ ≥ пожежноњ служби п≥д≠приЇмства.

«алежно в≥д характеру прац≥ кадри под≥л¤ють за профес≥¤ми ≥ спец≥а≠льност¤ми.

ѕрофес≥¤ Ч це широкий ≥ м≥сткий вид трудовоњ д≥¤льност≥, що перед≠бачаЇ потребу певноњ сукупност≥ теоретичних знань та практичного вм≥н≠н¤, трудових навик≥в, ¤ких набувають внасл≥док спец≥альноњ осв≥ти ≥ ви≠конавчого досв≥ду (токар, слюсар, бухгалтер тощо).

ѕо¤ва нових профес≥й Ч це результат под≥лу прац≥ або ж њњ ≥нтеграц≥њ, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ п≥д впливом розвитку науки, техн≥чного прогресу ≥ куль≠тури. –озширенн¤ ≥ поглибленн¤ цих процес≥в породжують вужч≥ про¤ви профес≥й Ч спец≥альност≥.

—пец≥альн≥сть Ч це один ≥з дек≥лькох вид≥в трудовоњ д≥¤льност≥ в рам≠ках певноњ профес≥њ, що вимагаЇ специф≥чних (вузьких) знань та практич≠ного досв≥ду з конкретного виду роботи

“ак, профес≥¤ слюсар¤ може под≥л¤тис¤ за спец≥альност¤ми: слюсар-ремонтник, слюсар-≥нструментальник, слюсар-складальник тощо. ” свою чергу ¤к≥сний ступ≥нь профес≥йноњ п≥дготовки прац≥вника т≥Їњ чи ≥ншоњ профес≥њ чи виду прац≥ визначаЇтьс¤ його квал≥ф≥кац≥Їю.  вал≥ф≥кац≥¤ роб≥тник≥в вим≥рюЇтьс¤ розр¤дами, ¤к≥ њм присвоюютьс¤ залежно в≥д дос¤гнутого р≥вн¤ виконавських можливостей ≥ вм≥нн¤. ¬ машинобудуванн≥ ≥ металообробц≥ встановлено ш≥сть розр¤д≥в, найнижчий перший. ƒл¤ роб≥тник≥в окремих вид≥в спец≥альностей, що виконують особливо складн≥ роботи, передбачаЇтьс¤ в≥с≥м розр¤д≥в (≥нструментальники, налагоджувальники автоматичних л≥н≥й, гнучких виробничих (систем) модул≥в, ремонтники верстат≥в, машин, прилад≥в тощо).

«алежно в≥д р≥вн¤ п≥дготовленост≥ ≤“ѕ ≥ службовц≥в призна≠чають на кер≥вн≥ посади за штатним розписом. Ѕезпосередньо ≥нжене≠ри-спец≥ал≥сти под≥л¤ютьс¤ на три категор≥њ: перша Ч найвища, техн≥≠ки Ч на дв≥.

—клад ≥ к≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн¤ окремих груп прац≥вник≥в п≥дпри≠Їмства формують його кадрову структуру. ƒл¤ кожноњ галуз≥ промисло≠вост≥ вона виразно специф≥чна. ќсобливо це стосуЇтьс¤ пропорц≥й м≥ж чисельн≥стю роб≥тник≥в й ≤“ѕ.

¬ машинобудуванн≥ ≥ металообробц≥ кадрова структура характеризу≠Їтьс¤ таким сп≥вв≥дношенн¤ми, %: роб≥тники 70*80; ≤“ѕ 16-18; службовц≥ 2-3; ћќѕ ≥ прац≥вники охорони 1,5*2; учн≥ роб≥тничих профес≥й до 0,2.

ѕ≥д впливом науково-техн≥чного прогресу, по¤ви складноњ техн≥ки, технолог≥й частка ≥нженерного персоналу п≥дприЇмств зб≥льшуЇтьс¤, в≥д≠пов≥дно зменшуЇтьс¤ чисельн≥сть роб≥тник≥в, п≥двищуЇтьс¤ р≥вень квал≥≠ф≥кац≥йних вимог.

2. ѕродуктивн≥сть прац≥ Ц це к≥льк≥сть продукц≥њ, випущеноњ в одиницю часу на одного працюючого. ¬ид≥л¤ють так≥ фактори, що впливають на продуктивн≥сть прац≥:

ступ≥нь розвитку науки ≥ м≥ра њњ використанн¤ у в-в≥

квал≥ф≥кац≥¤ прац≥вник≥в

орган≥зац≥¤ виробничого процесу

стан в-ва

Ќа практиц≥ використовують 3 вим≥рники продуктивност≥ прац≥: натуральний, трудовий ≥ варт≥сний.

Ќатуральний вим≥рник характеризуЇ к≥льк≥сть продукц≥њ в натуральному вираз≥:

ѕ=N/“ж

ќбс¤г випуску в натуральних одиниц¤х ¬итрати живоњ прац≥

“ж=„ис.прац.*‘д

чисельн≥сть прац≥вник≥в д≥йсний фонд роботи 1-го середньоспискового прац≥вника

ƒ≥йсний фонд роботи розраховуЇтьс¤ на основ≥ складанн¤ балансу робочого часу:

1	2	3

Ќазва: ѕерсонал п-ва ≥ продуктивн≥сть прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2535 прочитано)