≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕоказники в≥дтворюванн¤ та ефективност≥ використанн¤ основних виробничих фонд≥в

ѕоказники в≥дтворюванн¤ та ефективност≥ використанн¤ основних виробничих фонд≥в

«абезпеченн¤ певних темп≥в розвитку ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва можливе за умови ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤ та кращого використанн¤ д≥ючих основних фонд≥в ≥ виробничих потужностей п≥дприЇмств. ÷≥ процеси, з одного боку, спри¤ють пост≥йному п≥дтриманню належного техн≥чного р≥вн¤ кожного п≥дприЇмства, а з ≥ншого, Ч дозвол¤ють зб≥льшувати обс¤г виробництва продукц≥њ без додаткових ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, знижувати соб≥варт≥сть вироб≥в за рахунок скороченн¤ питомоњ амортизац≥њ та витрат на обслуговуванн¤ виробництва ≥ його управл≥нн¤, п≥двищувати фондов≥ддачу ≥ прибутков≥сть.

ѕоказники ефективност≥. —истема показник≥в, ¤ка всеб≥чно може характеризувати ефективн≥сть основних фонд≥в, охоплюЇ два њх блоки: перший Ч показники

ефективност≥ в≥дтворенн¤ окремих вид≥в ≥ вс≥Їњ сукупност≥ засоб≥в прац≥; другий Ч показники р≥вн¤ використанн¤ в ц≥лому ≥ окремих вид≥в основних фонд≥в (рис. 1).

Ќеобх≥дн≥сть виокремленн¤ у самост≥йну групу показник≥в в≥дтворенн¤ засоб≥в прац≥, ¤к≥ характеризують процес њх руху, техн≥чний стан та структуру, обумовлена тим, що в≥дтворювальн≥ процеси ≥стотно ≥ безпосередньо впливають на ступ≥нь ефективност≥ використанн¤ застосовуваних у виробництв≥ машин, устаткуванн¤ та ≥нших знар¤дь прац≥.

–ис. 1. —истема показник≥в ефективност≥ основних фонд≥в.

Ќапр¤мки ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤.

Ќапр¤мки ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в на б≥льшост≥ п≥дприЇмств р≥зних галузей народного господарства ”крањни спостер≥гаЇтьс¤ низький р≥вень ефективност≥ в≥дтворювальних процес≥в.

 оеф≥ц≥Їнти оновленн¤ ≥ вибутт¤ машин ≥ устаткуванн¤, тобто найб≥льш активноњ частини основних фонд≥в на промислових п≥дприЇмствах коливаютьс¤ в межах в≥дпов≥дно 5-6 та 2-3% загального њх обс¤гу, а коеф≥ц≥Їнт економ≥чного спрацюванн¤ дос¤гаЇ 50-55% загальноњ вартост≥. ѕарк д≥ючого виробничого устаткуванн¤ м≥стить майже третину ф≥зично спрацьованих та техн≥чно застар≥лих його одиниць. —аме цим в першу чергу спричинюЇтьс¤ нагальне завданн¤ прискоренн¤ та п≥двищенн¤ ефективност≥ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в, зростанн¤ техн≥чного р≥вн¤ застосовуваних засоб≥в прац≥. ¬ сучасних умовах сл≥д запровадити ≥ реал≥зувати так≥ головн≥ напр¤мки ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в:

Х всеб≥чне прискоренн¤ розвитку машинобуд≥вного комплексу ”крањни, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволенн¤ власного народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру р≥зних вид≥в машин ≥ устаткуванн¤, забезпеченн¤ виготовленн¤ нових покол≥нь техн≥ки та зак≥нчених (технолог≥чно зв'¤заних) систем машин, розробка ≥ орган≥зац≥¤ виробництва тих знар¤дь прац≥, ¤к≥ ран≥ше взагал≥ не виготовл¤лись або ≥мпортувались з ≥нших крањн;

Х зосередженн¤ зусиль р≥зних галузей науки на пр≥оритетних напр¤мках науково-техн≥чного прогресу, форсованому розвитку перш за все науком≥стких виробництв, ≥стотному п≥двищенню техн≥ко-орган≥зац≥йного р≥вн¤ та соц≥ально-економ≥чноњ ефективност≥ виробництва на ≥приЇмствах р≥зних галузей народного господарства;

Х докор≥нне пол≥пшенн¤ вс≥Їњ орган≥зац≥њ роб≥т ≥ ^оном≥чного њх обгрунтуванн¤ на вс≥х стад≥¤х в≥дтворювального процесу (проектуванн¤ Ч виробництво Ч розпод≥л Ч впровадженн¤ Ч експлуатац≥¤ новоњ техн≥ки);

Х дотриманн¤ кожним п≥дприЇмством власноњ стратег≥њ техн≥чного, орган≥зац≥йного ≥ економ≥чного розвитку;

переор≥Їнтац≥¤ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики на максимальне техн≥чне переозброЇнн¤ ≥ реконструкц≥ю д≥ючих виробничих об'Їкт≥в; р≥зке зб≥льшенн¤ масштаб≥в вилученн¤ з виробництва техн≥чно застар≥лих ≥ економ≥чно малоефективних машин та устаткуванн¤, перех≥д в≥д практики одиничноњ зам≥ни спрацьованих знар¤дь прац≥ до систематичного комплексного оновленн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ бази взаЇмозв'¤заних виробничих ланок п≥дприЇмств; ,

Х створенн¤ ринкового економ≥чного механ≥зму крањни, спроможного викликати пост≥йну зац≥кавлен≥сть ус≥х ланок управл≥нн¤ виробництвом у зд≥йсненн≥ найб≥льш ефективних в≥дтворювальних процес≥в та сприймати науково-техн≥чн≥ ≥ орган≥зац≥йн≥ новини (нововведенн¤).

ѕрактична реал≥зац≥¤ перел≥чених головних напр¤мк≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворювальних процес≥в потребуЇ не лише активноњ ≥нженерно-виробничоњ д≥¤льност≥ самих п≥дприЇмств, концентрованоњ моб≥л≥зац≥њ великих власних ф≥нансових кошт≥в. ¬ повному обс¤з≥ вона можлива за умови перш за все пост≥йноњ державноњ п≥дтримки, безпосередньоњ участ≥ багатьох ≥нститут≥в ринковоњ ≥нфраструктури та ≥ноземного кап≥талу.

Ўл¤хи кращого використанн¤.

Ўл¤хи кращого використанн¤. √оловною ознакою п≥двищенн¤ р≥вн¤ ефективного використанн¤ основних фонд≥в ≥ виробничих потужностей того чи ≥ншого п≥дприЇмства Ї зростанн¤ обс¤гу виробництва продукц≥њ.  ≥льк≥сть же виробленоњ продукц≥њ при на¤вному розм≥р≥ виробничого апарату залежить, з одного боку, в≥д фонду часу продуктивноњ роботи машин ≥ устаткуванн¤ прот¤гом доби, м≥с¤ц¤ або року, тобто њх екстенсивного завантаженн¤, а з другого, Ч в≥д ступен¤ використанн¤ знар¤дь прац≥ за одиницю часу (≥нтенсивного навантаженн¤). ќтже, всю сукупн≥сть техн≥чних, орган≥зац≥йних та економ≥чних заход≥в щодо кращого використанн¤ основних фонд≥в ≥ виробничих потужностей п≥дприЇмства за њх зм≥стом та призначенн¤м умовно можна под≥лити на дв≥ групи: перша Ч зб≥льшенн¤ екстенсивного завантаженн¤; друга ~ п≥двищенн¤ ≥нтенсивного навантаженн¤. ¬ид≥лен≥ групи складають головн≥ напр¤мки б≥льш ефективного використанн¤ основних фонд≥в ≥ виробничих потужностей п≥дприЇмства, кожний з ¤ких охоплюЇ певну к≥льк≥сть конкретизованих заход≥в, або шл¤х≥в (рис. 5.6).

ѕри цьому треба в≥дзначити дв≥ важлив≥ обставини. ѕо-перп≥е, ¤кщо екстенсивне завантаженн¤ машин ≥ устаткуванн¤ можна п≥двищувати до певного р≥вн¤, обмеженого календарним фондом часу, то можливост≥ п≥двищенн¤ ≥нтенсивного навантаженн¤ устаткуванн¤, його продуктивност≥ практично не Ї такими вичерпними. ѕо-друге, зд≥йсненн¤ заход≥в екстенсивного напр¤мку, ¤к правило, не потребуЇ кап≥тальних витрат, а п≥двищенн¤ р≥вн¤ ≥нтенсивного використанн¤ виробничого апарату зв'¤зане з≥ значними ≥нвестиц≥¤ми; проте останн≥ пор≥вн¤но швидко скуплюютьс¤ за рахунок одержуваного внасл≥док цього додаткового економ≥чного ефекту.

–ис. 2. Ўл¤хи кращого розкритт¤ основних фонд≥в ≥ виробничих потужностей п≥дприЇмства.

¬еликим резервом зб≥льшенн¤ продуктивноњ роботи виробничого устаткуванн¤ Ї максимально можливе скороченн¤ його простоњв. Ќа п≥дприЇмствах з дискретним виробництвом к≥льк≥сть не працюючого впродовж доби устаткуванн¤ нер≥дко дос¤гаЇ 15-20% загального його парку, а внутр≥зм≥нн≥ простоњ складають 10-15% робочого часу. ÷е спричинюЇтьс¤: неузгоджен≥стю пропускноњ спроможност≥ окремих цех≥в ≥ д≥льниць; незадов≥льною орган≥зац≥Їю техн≥чно-проф≥лактичного обслуговуванн¤ та ремонту устаткуванн¤; в≥дсутн≥стю роб≥тник≥в тих чи ≥нших профес≥й; перебо¤ми у забезпеченн≥ виробами, оснащенн¤м, пристро¤ми, п≥дйомно-транспортними засобами тощо.

ƒл¤ п≥дприЇмств р¤ду галузей ≥ндустр≥њ ≥ перш за все машинобудуванн¤ надзвичайноњ гостроти набула проблема п≥двищенн¤ коеф≥ц≥Їнту зм≥нност≥ роботи виробничого устаткуванн¤. «окрема на машинобуд≥вних п≥дприЇмствах ”крањни цей показник впродовж останн≥х рок≥в практично не зм≥нюЇтьс¤ ≥ по металообробному устаткуванню становить в середньому 1,45 (з урахуванн¤м внутр≥зм≥нних простоњв ще менше Ч всього 1,25), що св≥дчить про на¤вн≥сть достатньо великих резерв≥в кращого використанн¤ знар¤дь прац≥. якщо довести реальну зм≥нн≥сть роботи металообробного устаткуванн¤ до рац≥онального р≥вн¤ (1,7-1,8), то можна було б зб≥льшити випуск машинобуд≥вноњ продукц≥њ б≥льше н≥ж на 30%.

«начному пол≥пшенню екстенсивного завантаженн¤ д≥ючих засоб≥в прац≥ спри¤Ї зниженн¤ частки нед≥ючого устаткуванн¤, розм≥ри ¤кого Ї значними (дек≥лька дес¤тк≥в тис¤ч одиниць) лише на промислових п≥дприЇмствах ”крањни, а також виведенн¤ « експлуатац≥њ зайвого та неефективно використовуваного устаткуванн¤ ≥ орган≥зац≥¤ ,¤ки цьому повноц≥нноњ двозм≥нноњ роботи. «а ≥снуючими рахунками зд≥йсненн¤ таких заход≥в дало б можлив≥сть знищити фондов≥ддачу на п≥дприЇмствах р≥зних галузей можливост≥ та народного господарства на 10-15 ≥ б≥льше л-к≥в.

¬ир≥шальне значенн¤ дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ ≥нтенсивного використанн¤ основних фонд≥в маЇ своЇчасне зд≥йсненн¤ заход≥в щодо зам≥ни та модерн≥зац≥њ ф≥зично спрацьованого ≥ техн≥чно застар≥лого устаткуванн¤. ƒл¤ п≥дтриманн¤ пор≥вн¤но високого техн≥чного р≥вн¤ виробництва на п≥дприЇмствах треба щор≥чно зам≥нювати 4-6% ≥ модерн≥зувати 6-8% д≥ючого парку машин, устаткуванн¤ та ≥нших вид≥в знар¤дь прац≥.

ƒо важливих фактор≥в, що зумовлюють зростанн¤ продуктивност≥ устаткуванн¤ за одиницю часу, в≥днос¤тьс¤ запровадженн¤ нов≥тньоњ технолог≥њ, ≥нтенсиф≥кац≥¤ виробничих процес≥в. ѕ≥дприЇмствам р≥зних галузей властив≥ своњ специф≥чн≥ способи ≥нтенсиф≥кац≥њ технолог≥й виготовленн¤ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т або наданн¤ виробничих послуг (застосуванн¤, наприклад, кисиево-конвертерного методу виплавленн¤ стал≥ у чорн≥й металург≥њ; р≥зних катал≥затор≥в, високих температур ≥ тиску Ч у х≥м≥чн≥й промисловост≥;

обробки металу тиском, точних метод≥в литва Ч у машинобудуванн≥ тощо). Ўироке використанн¤ природного газу та кисню разом з≥ зб≥льшенн¤м температури дутт¤ ≥ тиску п≥д колошником домни зумовлюЇ зростанн¤ виробництва чавуну майже на третину.

1	2

Ќазва: ѕоказники в≥дтворюванн¤ та ефективност≥ використанн¤ основних виробничих фонд≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1480 прочитано)