≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤ галуз≥

’арактеристика галуз≥

јнал≥з ситуац≥њ в пол≥граф≥чному виробництв≥ ”крањни та в сум≥жних з нею галуз¤х та п≥дгалуз¤х хот≥лос¤ б розпочати огл¤дом статистичних даних.

” пол≥граф≥чному сектор≥ економ≥ки активно утверджуЇтьс¤ тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ господарюючих субТЇкт≥в. Ќин≥ тут нал≥чуЇтьс¤ 2 тис¤ч≥ п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥, в т.ч. 21 в≥дсоток, колективноњЧ56.6, приватноњ - 21.8. ÷е св≥дч≥ть про те, що пол≥граф≥¤ все в певн≥ше входить у ринок, вже д≥Ї досить сильне конкурентне середовище.

„исленн≥ приватн≥, колективн≥ пол≥граф≥чн≥ п≥дприЇмства та ф≥рми, ¤к≥ здеб≥льшого оснащенн≥ сучасною техн≥кою, що усп≥шно конкурують, точн≥ше дом≥нують на ринку пакувальноњ, рекламноњ, бланковоњ, та ≥ншоњ комерц≥йноњ продукц≥њ. «аради обТЇктивност≥ сл≥д сказати що вони пом≥тно п≥дн¤ли р≥вень ¤кост≥ пол≥граф≥чного виконанн¤ друкованоњ продукц≥њ.

¬ газетному, журнальному, книжковому виробництв≥ дом≥нуюче становище поки що залишаЇтьс¤ за державними п≥дприЇмствами. ¬оно й зрозум≥ло адже ц≥ виробництва мають сьогодн≥ складну ≥нфраструктуру, велик≥ виробнич≥ та допом≥жн≥ площ≥, що коштуЇ значних кошт≥в. «важаючи на це, б≥знес сюди входить досить обережно, детально прораховуючи можливу рентабельн≥сть вкладень.

¬ ”крањн≥ за 2000 роц≥ було видано 6679 назв книг ≥ брошур загальним тиражем 42998,7 тис. прим. ÷е менше, н≥ж у 1999 роц≥ на 325 одиниць за к≥льк≥стю назв та на 12842,6 тис. прим. за тиражем. ” 2000 р. частка книг ≥ брошур, надрукованих видавництвами ≥ орган≥зац≥¤ми з державною формою власност≥ склала 21,1 % (1413) за к≥льк≥стю назв ≥ 28,2% (12140,9 тис.) за тиражами, комерц≥йн≥ видавництва та видавнич≥ орган≥зац≥њ видали в≥дпов≥дно 78,9% (5266) та 71,8% (30857,8 тис.).

¬исок≥ показники за обс¤гом роб≥т мали видавництва з державною формою власност≥:

"ќсв≥та", "Ќаукова думка", а також комерц≥йн≥ видавництва "—талкер", "Ѕјќ", "‘ол≥о" та "ј.—. .", ¤к≥ видали в≥дпов≥дно 176, 76, 62,137,136,127, 95 назв книг

ќсновною причиною такого глибокого спаду книговиданн¤ Ї те, що в ”крањн≥ не створен≥ необх≥дн≥ економ≥чн≥ умови, ¤к≥ б спри¤ли формуванню пом≥рних ц≥н на книгу, зробили б њњ доступною широким верствам населенн¤. ј це, в свою чергу, стимулювало б нарощуванн¤ обс¤г≥в книговиданн¤ ≥ книго-розповсюдженн¤ та в≥дпов≥дне п≥двищенн¤ р≥вн¤ завантаженн¤ виробничих потужностей пол≥граф≥њ. ўоб радикально зм≥нити ситуац≥ю мусимо, насамперед, домогтис¤ ослабленн¤ руйн≥вного податкового пресу на книгу, введенн¤ нульовоњ ставки податку на додану варт≥сть ус≥х операц≥й, роб≥т та послуг при п≥дготовц≥, друкуванн≥ та розповсюджен розповсюдженн≥ книги. —аме нульова ставка ѕƒ¬ д≥Ї в –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥, ≈стон≥њ, Ћатв≥њ, Ћитв≥, —≤Ћј, ¬еликобритан≥њ, ѕольщ≥, Ќорвег≥њ, Ўвейцар≥њ, ѕ≥вденн≥й  орењ, јргентин≥, Ѕразил≥њ,  олумб≥њ. Ќабагато нижч≥, н≥ж в ”крањн≥, д≥ють ставки ѕƒ¬ на книгу в “уреччин≥, ≤тал≥њ, ≤спан≥њ, —ловен≥њ, „еськ≥й –еспубл≥ц≥, Ќ≥дерландах, Ѕельг≥њ,  анад≥, Ќ≥меччин≥ Ч в≥д 1 до 7 в≥дсотк≥в.

ќц≥нюючи ситуац≥ю в пол≥граф≥чн≥й сфер≥, сл≥д наголосити на тому, що вона залишаЇтьс¤ складною, неоднозначною та суперечливою. як ≥ в усьому нашому в≥тчизн¤ному виробництв≥, тут не вистачаЇ об≥гових кошт≥в, тиснуть непом≥рн≥ податки, даЇтьс¤ взнаки низька платоспроможн≥сть населенн¤ ≥ юридичних ос≥б, у результат≥ чого падаЇ попит на пол≥граф≥чну продукц≥ю ≥ зростаЇ деб≥торська заборгован≥сть. Ќизькою Ї завантажен≥сть виробничих потужностей, значна њх частина потребуЇ модерн≥зац≥њ, складним Ї ф≥нансове становище пол≥граф≥чних п≥дприЇмств.

ѕ≥дсумки роботи у 2000 роц≥ св≥дчать про певне пожвавленн¤ роботи пол≥графњњ≥ де¤ку стаб≥л≥зац≥ю економ≥чноњ ситуац≥њ. «окрема, п≥дприЇмства, що перебувають у функц≥ональному п≥дпор¤дкуванн≥ ƒержком≥нформпол≥тики, зак≥нчили р≥к з приростом товарноњ продукц≥њ, пор≥вн¤но з 1997 роком, з ус≥х натуральних показник≥в: по книжково-журнальн≥й продукц≥њ Ч на 3,8 в≥дсотка, газетн≥й Ч на 20,1, образотворчо-етикетков≥й Ч 30,5.

ќбс¤г випуску товарноњ продукц≥њ в д≥ючих ц≥нах зб≥льшивс¤ на 21,1 в≥дсоток, балансовий прибуток Ч на 25,5, середньом≥с¤чна зарплата п≥двищилась на 17,9 в≥дсотка.

2001 р≥к кожне третЇ п≥дприЇмство системи ƒержком≥нформпол≥тики зак≥нчило з≥ збитками.

јнал≥зуючи проблеми видавничо-пол≥граф≥чного комплексу, сл≥д виокремити питанн¤ книжкового виробництва, матер≥альна база ¤кого перебуваЇ в стан≥ занепаду. ” цьому сектор≥, ¤к в≥домо, працюють знан≥ далеко за межами ”крањни книжков≥ п≥дприЇмства, зокрема. √оловне Ч виробниче об'Їднанн¤ "ѕол≥графкнига", кињвська книжкова фабрика ј“«“ " нига", харк≥вськ≥ Ч ≥м. ‘рунзе ≥ "√лобус", льв≥вська "јтлас". ќснову њх завантаженн¤ завжди складали п≥дручники, навчальна, науково-техн≥чна, енциклопедична л≥тература. —ьогодн≥ ж, на жаль, цих замовлень вони не мають в належн≥й к≥лькост≥.

ѕитанн¤ модерн≥зац≥њ виробничоњ бази, техн≥чного переоснащенн¤ пол≥граф≥чного виробництва. «розум≥ло, це стосуЇтьс¤ не лише районноњ пол≥граф≥њ, а всього в≥тчизн¤ного пол≥граф≥чного комплексу.

ѕропозиц≥й щодо нового пол≥граф≥чного обладнанн¤ сьогодн≥ багато. Ќа цьому ринку працюЇ чимало в≥домих ф≥рм, зокрема, "ѕол≥г-раф≥мпорт", "ѕрес-серв≥с", представництво ф≥рми "√ейдельберг", "¬≥-ай-п≥-системз", "ћакхауз", "≤нтертехнодрук". ¬они не т≥льки зд≥йснюють поставки устаткуванн¤, а й забезпечують його монтаж, серв≥сне обслуговуванн¤, навчанн¤ кадр≥в, наданн¤ консультац≥й, зд≥йснюють технолог≥чний супров≥д.

2.ќц≥нка руш≥йних сил розвитку галуз≥

ƒо числа найб≥льш розповсюджених руш≥йних сил в≥днос¤тьс¤:

зм≥ни багатор≥чного темпу розвитку галуз≥. –≥зке зб≥льшенн¤ довгострокового попиту, ¤к правило, прит¤гуЇ нов≥ ф≥рми на даний ринок товар≥в ≥ послуг, ≥ навпаки. таким чином, зм≥ни попиту уб≥к росту чи пад≥нн¤ Ї причиною дл¤ галузевих зм≥н, тому що вони (зм≥ни) впливають на:

баланс м≥ж галузевою пропозиц≥Їю та куп≥вельним попитом,

структуру ринку;

≥нтенсивн≥сть конкуренц≥њ.

зм≥ни складу покупц≥в ≥ способ≥в уживанн¤ даного продукту. ÷≥ зм≥ни ¤вл¤ють собою причину зм≥ни вимог споживач≥в до серв≥су, створенн¤ ≥нших чи модиф≥кац≥¤ колишн≥х канал≥в збуту, розширенн¤ чи звуженн¤ кола продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, зб≥льшенн¤ чи зменшенн¤ необх≥дного кап≥талу, зм≥ни маркетингових тактик;

впровадженн¤ нових товар≥в. ¬≥дновленн¤ продукту може розширювати ринок, стимулювати р≥ст попиту, зб≥льшувати ступ≥нь диференц≥ац≥њ серед продавц≥в, що суперничають.  оли ринок характеризуЇтьс¤ швидким поширенн¤м нового чи пол≥пшеного товару, в≥дновленн¤ продукту галуз≥ Ї ключовою руш≥йною силою;

зм≥ни технолог≥й. „аст≥ ≥ важлив≥ технолог≥чн≥ нововведенн¤ в методах виробництва можуть сильно зм≥нювати одиничн≥ витрати виробництва, розм≥р ≥нвестиц≥й, м≥н≥мальний ефективний розм≥р виробництв, викликати схильн≥сть до вертикальноњ ≥нтеграц≥њ, зб≥льшувати значенн¤ ефекту життЇвого циклу товару;

впровадженн¤ нових метод≥в торг≥вл≥ (маркетингу). якщо ф≥рми впроваджують нов≥ ефективн≥ методи торг≥вл≥, то њхн≥ зусилл¤ винагороджуютьс¤ вибухом куп≥вельного ≥нтересу, зб≥льшенн¤м попиту на продукц≥ю галуз≥ ≥ т.д., що може ≥стотно вплинути на умови конкуренц≥њ ≥ позиц≥њ ф≥рм-суперник≥в;

вх≥д чи в≥дх≥д великих ф≥рм. ѕрих≥д великого новачка може вилитис¤ не т≥льки в гру з новими ключовими гравц¤ми, але й у гру за новими правилами. ¬≥дх≥д великоњ ф≥рми з даноњ галуз≥ так само приводить до зм≥ни галузевоњ структури за рахунок зменшенн¤ пров≥дних компан≥й ≥ розд≥лу споживач≥в;

поширенн¤ технолог≥чних ноу-хау. якщо не ≥снуЇ сильного патентного захисту нових технолог≥й, можлива швидка дифуз≥¤ власних дос¤гнень ф≥рм в област≥ технолог≥й стаЇ важливою руш≥йною силою ≥ конкуренц≥њ;

зростаюча глобал≥зац≥¤ галуз≥. √лобал≥зац≥¤ Ї одн≥Їњ з основних руш≥йних сил у галуз¤х:

а/ що базуютьс¤ на природн≥й сировин≥;

б/ у ¤ких низький р≥вень витрат виробництва - вир≥шальний момент конкурентноњ боротьби;

у/ у ¤кий одна чи дек≥лька зростаючих, ведучих агресивну пол≥тику компан≥й прагнуть завоювати над≥йн≥ конкурентн≥ позиц≥њ на ринках максимально можливого числа привабливих крањн.

зм≥ни витрат ≥ ефективност≥. « по¤вою в галуз≥ нових ефективних масштаб≥в виробництва й ефект≥в життЇвого циклу, що зменшують витрати на одиницю продукц≥њ, велик≥ ф≥рми одержують переваги ≥ можуть примусити ≥нш≥ ф≥рми до стратег≥й "формуванн¤ росту". јналог≥чно, р≥зко зростаюч≥ витрати на ключов≥ ресурси можуть викликати: 1/ зм≥ну постачальник≥в у пошуках б≥льш придатних ц≥н чи 2/ пошук б≥льш дешевих продукт≥в, що зам≥н¤ють складов≥ витрат.

виникненн¤ споживчого попиту на диференц≥йований продукт (чи навпаки, на б≥льш стандартизований продукт). ƒвигуном зм≥н у цьому випадку Ї боротьба м≥ж ф≥рмами, хто кого "передиференц≥юЇ".  онкурентн≥ сили розвиваютьс¤ (ви¤вл¤ютьс¤) по-р≥зному в залежност≥ в≥д того, у ¤кому напр¤мку д≥ють ринков≥ сили: уб≥к посиленн¤ чи зменшенн¤ диференц≥ац≥њ продукту.

вплив регулюючих положень ≥ зм≥н державноњ пол≥тики. Ѕудь-¤к≥ д≥њ держави через своњ ≥нститути, включаючи регулюванн¤ економ≥чних в≥дносин, а також зм≥на державноњ пол≥тики взагал≥, можуть докор≥нно вплинути на ринок ≥ конкурентн≥ умови.

зм≥на сусп≥льних погл¤д≥в ≥ способу житт¤. ѕо¤ва хвилюючих сусп≥льство проблем, зм≥на сусп≥льних погл¤д≥в ≥ способу житт¤ можуть привести до великих зм≥н у галуз≥.

зниженн¤ ступен¤ невизначеност≥ ≥ п≥дприЇмницького ризику. Ќов≥ галуз≥ характеризуютьс¤ високим ступенем невизначеност≥ ≥ ризику, але з часом ситуац≥¤ про¤сн¤Їтьс¤ ≥ ризик знижуЇтьс¤, що приводить до припливу нових ф≥рм. ‘≥рми, що виросли разом з галуззю, повинн≥ бути готов≥ захистити себе в≥д потенц≥йних нових великих конкурент≥в ≥ модиф≥кувати конкурентн≥ стратег≥њ.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕон¤тт¤ галуз≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2829 прочитано)