≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕоточн≥ витрати та ц≥ни на продукц≥ю (послуги). ’арактеристика соб≥вартост≥

ѕоточн≥ витрати та ц≥ни на продукц≥ю (послуги). ’арактеристика соб≥вартост≥

—об≥варт≥сть продукц≥њ Ц це грошова форма витрат п≥дготовку њњ виробництва, виготовленн¤ ≥ збут. ¬≥дображаючи р≥вень витрат   на   виробництво, соб≥варт≥сть комплексно характеризуЇ ступ≥нь використанн¤ ус≥х ресурс≥в п≥дприЇмства, а значить, ≥ р≥вень техн≥ки, технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва. „им краще працюЇ п≥дприЇмство, ≥нтенсивн≥ше використовуЇ виробнич≥ ресурси, усп≥шн≥ше удосконалюЇ техн≥ку, технолог≥ю ≥ орган≥зац≥ю виробництва, тим нижча соб≥варт≥сть продукц≥њ. “ому соб≥варт≥сть Ї одним з важливих показник≥в ефективност≥ виробництва. —об≥варт≥сть продукц≥њ маЇ т≥сний зв'¤зок а њ; ц≥ною. ÷е про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що соб≥варт≥сть слугуЇ базою ц≥ни товару ≥ њњ нижньою межею дл¤ виробника.

ѕри  обчисленн≥   соб≥вартост≥   продукц≥њ   важливе значенн¤ маЇ визначенн¤ складу витрат, ¤к≥ в нењ включаютьс¤.   як   в≥домо,    витрати   п≥дприЇмства в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок двох власних джерел: соб≥вартост≥ ≥ прибутку. “ому питанн¤ про склад витрат, ¤к≥ включаютьс¤ у соб≥варт≥сть, Ї питанн¤ њх розмежуванн¤ м≥ж зазначеними джерелами в≥дшкодуванн¤. «агальний принцип цього розмежуванн¤ пол¤гаЇ в тому, що через соб≥варт≥сть повинн≥  в≥дшкодовуватис¤  витрати  п≥дприЇмства, що забезпечують просте в≥дтворенн¤ ус≥х фактор≥в виробництва; предмет≥в, засоб≥в прац≥, робочоњ сили ≥ природних ресурс≥в. ¬≥дпов≥дно до цього у соб≥варт≥сть продукц≥њ включаютьс¤ витрати на:

досл≥дженн¤ ринку ≥ ви¤вленн¤ потреби у продукц≥њ;

п≥дготовку ≥ освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ;

виробництво, включаючи витрати на сировину, ,матер≥али, енерг≥ю, амортизац≥ю основних фонд≥в, оплату прац≥ персоналу;

обслуговуванн¤ виробничого процесу ≥ управл≥нн¤ ним;

збут   продукц≥њ   (пакуванн¤,   транспортуванн¤, реклама, ком≥с≥йн≥ витрати ≥ т. п.);

розв≥дку,   використанн¤  ≥  охорону  природних ресурс≥в (витрати на геологорозв≥дувальн≥ роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивац≥й земель, охорону пов≥тр¤ного, водного басейн≥в);

наб≥р ≥ п≥дготовку кадр≥в;

поточну рац≥онал≥зац≥ю виробництва (удосконаленн¤  технолог≥њ,    орган≥зац≥њ    виробництва,    прац≥, п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ), кр≥м кап≥тальних витрат.

“еба мати на уваз≥, що з р≥зних причин на практиц≥ повноњ в≥дпов≥дност≥ м≥ж д≥йсними витратами на виробицтво ≥ соб≥варт≥стю продукц≥њ. “ак, зг≥дно з њм  пор¤дком  не  включаютьс¤  у  соб≥варт≥сть уњ, а в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок прибутку або джерел витрати на п≥дготовку ≥ освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ сер≥йного ≥ масового виробництва. –азом з тим Ї витрати, ¤к≥ включаютьс¤ у соб≥варт≥сть продукц≥њ, але не мають пр¤мого зв'¤зку з виробництвом. ƒо них належать оплата часу виконанн¤ державних обов'¤зк≥в прац≥вниками п≥дприЇмства, скороченн¤ робочого дн¤ п≥дл≥тк≥в, матер≥в, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до одного року та ≥н.

Ќепродуктивн≥ витрати п≥дприЇмства,  пов'¤зан≥ з виробничою д≥¤льн≥стю (втрата в≥д браку, недостач ≥ псуванн¤ матер≥ал≥в, простоњв тощо), включаютьс¤ у фактичну соб≥варт≥сть продукц≥њ, а втрати в≥д порушенн¤ договор≥в з ≥ншими  п≥дприЇмствами  ≥  орган≥зац≥¤ми (штрафн≥ санкц≥њ) в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок прибутку.

—клад витрат, ¤к≥ включаютьс¤ у соб≥варт≥сть, не Ї незм≥нним. ¬≥н може дещо зм≥нюватис¤ з р≥зних практичних м≥ркувань. јле загальною тенденц≥Їю таких зм≥н повинно бути повн≥ше в≥дображенн¤ у соб≥вартост≥ д≥йсних витрат на виробництво продукц≥њ.

 ласиф≥кац≥¤ витрат на виробництво. —л≥д в≥др≥зн¤ти витрати загальн≥  й  на  одиницю продукц≥њ. «агальн≥ витрати Ч це витрати на весь обс¤г продукц≥њ за певний пер≥од. ц¤ сума  залежить  в≥д  тривалост≥  пер≥оду  ≥  к≥лькост≥ виготовленоњ продукц≥њ. ¬итрати на одиницю продукц≥њ обчислюютьс¤ ¤к середн≥ за певний пер≥од, ¤кщо продукц≥¤ виготовл¤Їтьс¤ пост≥йно або сер≥¤ми.  ¬ одиничному виробництв≥ витрати на вир≥б формуютьс¤ ¤к ≥ндив≥дуальн≥.

ќск≥льки витрати Ї функц≥Їю обс¤гу виробництва з певною еластичн≥стю, ≥снуЇ пон¤тт¤ граничних витрат. √раничн≥ витрати характеризують њх прир≥ст на одиницю приросту обс¤гу виробництва, тобто

де —г Ч  граничн≥ витрати;

WC Ч прир≥ст загальних витрат;

WN Ч прир≥ст обс¤гу продукц≥њ на одиницю його натурального вим≥ру.

якщо загальн≥ витрати виразити певною функц≥Їю обс¤гу продукц≥њ, то граничний њх р≥вень Ї першою пох≥дною ц≥Їњ  функц≥њ. ÷е витрати на останню за часом виготовленн¤ одиницю   продукц≥њ.   ѕоказник   граничних   витрат використовуЇтьс¤ при анал≥з≥ доц≥льност≥ зм≥ни обс¤гу виробництва продукц≥њ.

ѕри   плануванн≥,    обл≥ку   ≥   анал≥з≥   витрати класиф≥куютьс¤ за певними ознаками. ќсновними з них б ступ≥нь однор≥дност≥ витрат, спос≥б обчисленн¤ на окрем≥ р≥зновиди продукц≥њ, зв'¤зок з обс¤гом виробництв (рис.16.1).

«а ступенем однор≥дност≥ витрати под≥л¤ютьс¤ на елементн≥ й комплексн≥. ≈лементн≥ витрати однор≥дн≥ за складом, мають Їдиний економ≥чний зм≥ст ≥ Ї первинними. ƒо них належать матер≥альн≥ витрати, оплата прац≥ , в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ потреби, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, ≥нш≥ витрати.   омплексн≥ витрати р≥знор≥дн≥ за складом, охоплюють дек≥лька елемент≥в витрат. ѓх групують   за   економ≥чним   призначенн¤м   при калькулюванн≥ та орган≥зац≥њ внутр≥шнього економ≥чного управл≥нн¤.   Ќаприклад,   витрати   на   утриманн¤   ≥ експлуатац≥ю       устаткуванн¤,       загальновиробнич≥, загальногосподарськ≥ витрати, втрати в≥д браку та ≥н.

«а способом обчисленн¤ на окрем≥ р≥зновиди продукц≥њ витрати под≥л¤ютьс¤  на  пр¤м≥  й  непр¤м≥.   ѕр¤м≥ витрати  безпосередньо  пов'¤зан≥ з  виготовленн¤м певного р≥зновиду продукц≥њ ≥ можуть бути обчислен≥ на њњ одиницю пр¤мо. якщо виготовл¤Їтьс¤ один р≥зновид ,продукц≥њ, ус≥ витрати Ч пр¤м≥. Ќепр¤м≥ витрати не можна безпосередньо обчислити на окрем≥ р≥зновиди продукц≥≥њ, бо вони пов'¤зан≥ з виготовленн¤м р≥зних вироб≥в (зарплата обслуговуючого ≥ управл≥нського персоналу, утриманн¤ ≥ експлуатац≥¤ будов, споруд, машин тощо). ѕод≥л витрат на пр¤м≥ та непр¤м≥ залежить в≥д р≥вн¤ спец≥ал≥зац≥њ виробництва, його орган≥зац≥йноњ структури, нормуванн¤ ≥ обл≥ку. «ростанн¤ частки пр¤мих витрат у загальн≥й сум≥ п≥двищуЇ точн≥сть обчисленн¤ соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ, зм≥цнюЇ економ≥чн≥ основи управл≥нн¤.

«алежно в≥д зв'¤зку з обс¤гом виробництва витрати под≥л¤ютьс¤ на пост≥йн≥ й зм≥нн≥.

ѕост≥йн≥ витрати Ї функц≥Їю часу, а не обс¤гу продукц≥њ. ѓх загальна сума не залежить в≥д к≥лькост≥ виготовленоњ продукц≥њ в певних межах. Ћише при ≥стотних зм≥нах обс¤гу виробництва, насл≥дком ¤ких Ї зм≥ни виробничоњ  ≥  орган≥зац≥йноњ  структури  п≥дприЇмства, стрибкопод≥бно м≥н¤Їтьс¤ величина пост≥йних витрат, п≥сл¤ чого вона знову залишаЇтьс¤ пост≥йною. ƒо пост≥йних належать витрати на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю будов ≥ споруд, орган≥зац≥ю виробництва, управл≥нн¤. Ќа практиц≥ до групи пост≥йних в≥днос¤ть також витрати, ¤к≥ не≥стотно зм≥нюютьс¤ внасл≥док зм≥ни обс¤гу виробництва, тому њх називають умовно-пост≥йними.

            –ис. 16.1.  ласиф≥кац≥¤ витрат п≥дприЇмства.

«м≥нн≥ витрати Ч це витрати, загальна сума ¤ких за певний час залежить в≥д обс¤гу виготовленоњ продукц≥њ. ¬ свою чергу њх можна розд≥лити на пропорц≥йн≥ та порц≥йн≥.

ѕропорц≥йн≥    ¬итрати   зм≥нюютьс¤    пр¤мо пропорц≥йно обс¤гу виробництва. ƒл¤ них коеф≥ц≥Їнт пропорц≥йност≥ kп =  1. ƒо пропорц≥йних належать переважно витрати на сировину,  основн≥ матер≥али, комплектуюч≥ вироби, в≥др¤дну зарплату роб≥тник≥в.

Ќепропорц≥йн≥    витрати    под≥л¤ютьс¤    на прогресуюч≥ та дегресуюч≥. ѕрогресуюч≥ витрати зростають б≥льшою м≥рою, н≥ж обс¤г виробництва, kп > 1. ¬они виникають тод≥, коли зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва вимагаЇ б≥льших витрат на одиницю продукц≥њ. ÷е, приклад, витрати на в≥др¤дно-прогресивну оплату прац≥, датков≥ рекламн≥ та торгов≥ витрати та ≥н. ƒегресуюч≥ витрати зростають менше, н≥ж обс¤г виробництва, kп < 1. ƒо них належить широке коло витрат на експлуатац≥ю машиин ≥ устаткуванн¤, його ремонт, ≥нструмент тощо.

Ќа рис. 16.2. граф≥чно показана динам≥ка загальних пост≥йних ≥ зм≥нних витрат. ƒинам≥ка .витрат на одиницю продукц≥њ Ї ≥ншою ≥ легко може бути побудована, виход¤чи з наведеноњ законом≥рност≥. “ак, зм≥нн≥ пропорц≥йн≥ витрати на одиницю продукц≥њ залишаютьс¤ на одному р≥вн≥ залежно в≥д обс¤гу виробництва. Ќа граф≥ку њх л≥н≥¤ буде паралельна ос≥ абсцис. ѕост≥йн≥ витрати понижуютьс¤ на одиницю продукц≥њ ≥з зростанн¤м њњ обс¤гу по парабол≥чн≥й крив≥й. ƒл¤ дегресуючих витрат залишаЇтьс¤ та ж динам≥ка, т≥льки р≥зк≥ше виражена.

1	2	3

Ќазва: ѕоточн≥ витрати та ц≥ни на продукц≥ю (послуги). ’арактеристика соб≥вартост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2272 прочитано)