≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕредставництво

«атримка в оплат≥ зд≥йснюЇтьс¤ без погодженн¤ з платником податку

«атримка повинна перевищувати терм≥н 30 д≥б з дати визначеноњ умовами угоди

ѕлатник податку маЇ звернутис¤ до суду з проханн¤м провести утриманн¤ заборгованост≥ з боржника ≥ подати до податкового органу пов≥домленн¤ про зменшенн¤ валового доходу та коп≥ю р≥шенн¤ суду про прийн¤тт¤ справи до розгл¤ду

–озгл¤даючи ц≥ три умови треба звернути увагу на де¤к≥ розб≥жност≥ «акону ”крањни У ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни У ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств УФ та јрб≥тражно-процесуального  одексу ”крањни . —права в тому , що в б≥льшост≥ випадк≥в дата зверненн¤ ≥з за¤вою про ст¤гненн¤ заборгованост≥ в суд та дата винесенн¤ визначенн¤ про початок розгл¤ду справи можуть ≥стотно в≥др≥зн¤тис¤ , ≥ , опин¤ючись в р≥зних податкових пер≥одах вплинути на правильне в≥дображенн¤ платником в обл≥ку валового доходу .

¬иход¤чи з п≥д пункту 12.1.4 «акону зменшенн¤ валового доходу платник податку може зд≥йснити в тому податковому пер≥од≥ , в ¤кому в≥н подав за¤ву до суду про ст¤гненн¤ заборгованост≥ з боржника . «алишаЇтьс¤ спод≥ватис¤ , що центральний орган державноњ податковоњ ≥нспекц≥њ при розробц≥ правил зменшенн¤ валового доходу прийме до уваги вказан≥ вище неузгодженост≥

2.3 ”досконаленн¤ системи нарахуванн¤ амортизац≥њ

ƒокор≥нних зм≥н зазнала система нарахуванн¤ амортизац≥њ .

¬≥дпов≥дно до нового пор¤дку нарахуванн¤ амортизац≥њ та веденн¤ обл≥ку основних засоб≥в зб≥льшенн¤ балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в , що п≥дл¤гають амортизац≥њ , в≥дбуваЇтьс¤ не п≥сл¤ введенн¤ њх в експлуатац≥ю , а в≥дразу п≥сл¤ њх придбанн¤ .

ѕринцип≥ально новим Ї те, що нарахуванн¤ амортизац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ не на первинну варт≥сть . а фактично на залишкову. ¬≥дпов≥дно до —татт≥ 8 «акону суми амортизац≥њ визначаютьс¤ шл¤хом застосуванн¤ норм амортизац≥й до балансовоњ вартост≥ , ¤ка визначаЇтьс¤ за формулою :

Ѕ(а) = Ѕ + ѕ - ¬ - ј

Ѕ(а) Ц балансова варт≥сть на початок зв≥тного пер≥оду

Ѕ - Ѕалансова варт≥сть на початок пер≥оду попереднього за зв≥тний

ѕ - —ума видатк≥в понесених на придбанн¤ , покращанн¤ , ремонту основних фонд≥в на прот¤з≥ пер≥оду , що передував зв≥тному

¬ - ¬арт≥сть основних фонд≥в виведених з експлуатац≥њ в попередньому пер≥од≥

ј - —ума амортизац≥йних в≥драхувань нарахованих в попередньому пер≥од≥

ѕор≥вн¤но з≥ старим законодавством значно зб≥льшен≥ ставки амортизац≥йних в≥драхувань . ƒл¤ групи 1 до ¤коњ в≥днос¤ть буд≥вл≥ та споруди ставка встановлена у розм≥р≥ 5 % на р≥к .÷е по¤снюЇтьс¤ тим , що :

јмортизац≥¤ в≥дноситьс¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ

¬арт≥сть основних фонд≥в даноњ групи ¤к правило дуже велика

¬елика ставка призвела б до значного зростанн¤ ц≥н

ƒл¤ групи 2 ( оф≥сне обладнанн¤ , ≥нструменти ,транспорт , ) ставка встановлена у розм≥р≥ 25 % . ÷е найб≥льш моб≥льна частина основних фонд≥в тому дл¤ нењ встановлена найб≥льш висока ставка амортизац≥њ , ¤ка забезпечуЇ в≥дшкодуванн¤ вартост≥ основних фонд≥в на 80 Ц 90 % за перш≥ 3 Ц4 роки њх експлуатац≥њ

ƒл¤ ≥нших вид≥в основних фонд≥в встановлена ставка 15 % . јле платник податку може встановити прискорен≥ норми амортизац≥њ

р≥к експлуатац≥њ Ц 15 %

р≥к експлуатац≥њ Ц30 %

р≥к експлуатац≥њ Ц 20 %

р≥к експлуатац≥њ Ц 15 %

р≥к експлуатац≥њ Ц 10 %

р≥к експлуатац≥њ Ц 5 %

р≥к експлуатац≥њ Ц 5%

ƒл¤ прискорених норм амортизац≥њ встановлене обмеженн¤ : њњ не можуть застосовувати платники податку ¤к≥ випускають продукц≥ю на ¤ку встановлен≥ державн≥ регульован≥ ц≥ни.

Ќаступною ≥стотною позитивною зм≥ною Ї наданн¤ можливост≥ платникам податку проводити щор≥чну ≥ндексац≥ю вартост≥ основних фонд≥в на р≥вень ≥нфл¤ц≥њ за р≥к .

Ќе звертаючи на те , що процес нарахуванн¤ амортизац≥њ зазнав значних зм≥н залишилис¤ певн≥ недол≥ки . Ќа м≥й погл¤д необх≥дно зробити амортизац≥ю не видом витрат , а зменшенн¤м податкових зобовТ¤зань . “обто на суму амортизац≥йних нарахувань зменшуЇтьс¤ сума податку на прибуток , що п≥дл¤гаЇ перерахуванню до бюджету.

÷е надало б змогу встановити висок≥ норми амортизац≥њ дл¤ вс≥х основних фонд≥в не п≥двищуючи при цьому ц≥ну товару .ј встановленн¤ високих норм амортизац≥њ призвело б до прискоренн¤ в≥дшкодуванн¤ витрат на придбанн¤ основних фонд≥в , а значить п≥двищило б швидк≥сть обертанн¤ грошей на п≥дприЇмств≥.

¬загал≥ така система нарахуванн¤ амортизац≥њ дозволила б зменшити варт≥сть в≥тчизн¤них товар≥в , що значно п≥двищило б њх конкурентноздатн≥сть

2.3 ѕеренесенн¤ збитк≥в на майбутн≥ пер≥оди - зас≥б ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмств

ƒуже важливим положенн¤м , ¤ке спр¤моване на ф≥нансове оздоровленн¤ п≥дприЇмств Ї надана платникам податку у в≥дпов≥дност≥ з≥ —т. 6 «акону можлив≥сть в≥днесенн¤ збитк≥в поточного пер≥оду на зменшенн¤ валового доходу майбутн≥х пер≥од≥в на прот¤з≥ пТ¤ти податкових рок≥в . ÷им самим була усунута ситуац≥¤ , коли п≥дприЇмство мало прострочену заборгован≥сть минулих пер≥од≥в , що значно перевищувала валов≥ доходи зв≥тного пер≥оду , але податок на прибуток все одно нараховувавс¤

2.4 Ќедол≥ки «аконодавства з оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств

’от≥лос¤ б в≥дзначити дек≥лька основних недол≥к≥в ¤к≥ ¤ вбачаю в сучасному законодавств≥ .

ѕо-перше - це хибна трактовка моменту отриманн¤ доходу.

¬≥дпов≥дно до пп. 11.3.1 «акону ”крањни У ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФФ датою отриманн¤ доходу Ї дата , що приходитьс¤ на податковий пер≥од , на прот¤з≥ ¤кого першою в≥дбуваЇтьс¤ будь-¤ка з наступних под≥й .

ƒата зарахуванн¤ кошт≥в на банк≥вський рахунок платника податку в оплату за реал≥зован≥ товари ( роботи , послуги ) , а у випадку њх реал≥зац≥њ за гот≥вку Ц день оприходуванн¤ грошей в кас≥ платника податку.

ƒата в≥двантаженн¤ товар≥в , а дл¤ роб≥т ( послуг ) Ц дата фактичного наданн¤ платником податку цих роб≥т ( послуг).

ƒл¤ п≥дприЇмства все прот≥каЇ нормально до тих п≥р поки оплата товар≥в та њх отриманн¤ чи постачанн¤ в≥дбуваютьс¤ синхронно , або по крайн≥й м≥р≥ в один податковий пер≥од .

“епер у¤вимо соб≥ , що п≥дприЇмство продало товар чи надало послугу в податковому пер≥од≥ є 1, а отримало грош≥ в пер≥од≥ є 2 . «а «аконом в пер≥од≥ є 1 п≥дприЇмство в податковому пер≥од≥ є 1 отримало валовий дох≥д ≥ повинно в цьому пер≥од≥ сплатити податок на прибуток, але ж грош≥ будуть зарахован≥ на розрахунковий рахунок п≥дприЇмства лише в податковому пер≥од≥ є 2 . ƒуже добре ¤кщо у п≥дприЇмства Ї на момент сплати податку необх≥дн≥ кошти , а ¤кщо њх немаЇ ?! ” випадку простроченн¤ платежу на суму недоњмки буде нараховано пеню в розм≥р≥ 120 % обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банка ”крањни на повну суму недоњмки за весь терм≥н простроченн¤ .

Ќа м≥й погл¤д необх≥дно встановити момент отриманн¤ доходу дату отриманн¤ кошт≥в за проданий товар , надан≥ роботи , послуги .

ѕо-друге Ц це те , що зараз фактично ≥ юридично д≥Ї два законодавч≥ акти , що регулюють оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств на ”крањн≥. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що «аконом ”крањни У ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни У ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств У була затверджена лише нова редакц≥¤ ран≥ш д≥ючого «акону . ѕрошу звернути увагу , що затверджена нова редакц≥¤ а не в≥дм≥нений ран≥ш д≥ючий «акон .

ѕо-третЇ , не зрозум≥ло дл¤ чого держава ввела оподаткуванн¤ доход≥в отриманих в≥д операц≥й з державними ц≥нними паперами . ќчевидно що це призведе до зменшенн¤ д≥ловоњ активност≥ на цьому ринку ≥ ¤к насл≥док держава не зможе в необх≥дний час отримати кошти дл¤ покритт¤ касового диф≥циту.

ѕо-четверте в≥дм≥на п≥льг заруб≥жним ≥нвесторам , ¤к≥ були њм гарантован≥ «аконом ”крањни У ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств У , ¤ вважаю економ≥чноњ корист≥ держав≥ не принесе , а от пол≥тичноњ шкоди завдасть .

ќчевидно що законодавц¤м треба виправити ц≥ недол≥ки щоб уникнути юридичних , економ≥чних та пол≥тичних казус≥в.

–озд≥л 3 ѕодаток на прибуток ¤к зас≥б впливу на д≥лову активн≥сть п≥дприЇмц≥в

Ќа даному етап≥ розвитку нашоњ держави склалас¤ така ситуац≥¤ , коли багато п≥дприЇмств функц≥онують на меж≥ банкруцтва ≥ формуванн¤ прибутку Ї нерегул¤рним , а це , в свою чергу , приводить до нерегул¤рност≥ надходжень прибуткового податку до бюджету держави . ќтже можна зробити висновок , що в дан≥й ситуац≥њ ф≥скальна функц≥¤ податку на прибуток п≥дприЇмств в≥дходить на другор¤дний план . ÷ю функц≥ю вз¤ли на себе непр¤м≥ податки ( ѕƒ¬ та акцизний зб≥р ) , ¤к≥ Ї найб≥л≥шими джерелами надходжень до бюджету крањни .

¬иход¤чи з вищесказаного , податку на прибуток маЇ бути в≥дведена роль регул¤тора економ≥чних в≥дносин в наш≥й крањн≥ . ( —хема є 1 )

як видно з≥ схеми первинне послабленн¤ податкового тиску приводить в к≥нцевому випадку до зростанн¤ обс¤гу надходжень кошт≥в у бюджет не т≥льки в≥д податку з прибутку п≥дприЇмств . ÷е в свою чергу дасть можлив≥сть знизити податковий тиск за ≥ншими податками ≥ перейти в≥д к≥льк≥сного п≥дходу при ст¤гуванн≥ податку до ¤к≥сного .

¬икористанн¤ податку на прибуток корпорац≥й ¤к регул¤тора економ≥чних процес≥в зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом дотриманн¤ чи порушенн¤ критер≥ю його нейтральност≥ щодо прийн¤тт¤ конкретних ф≥нансово господарських р≥шень ( —хема 2 )

ƒосл≥дженн¤ нейтральност≥ спираЇтьс¤ на г≥потезу , що податок ¤кий справл¤Ї м≥н≥мальний вплив на прийн¤тт¤ р≥шень на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥ , може не впливати негативно на зростанн¤ макроеконом≥чноњ ефективност≥ . «а ц≥Їњ обставини нейтральн≥сть податку щодо прийн¤тт¤ м≥кроеконом≥чних р≥шень розгл¤даЇтьс¤ ¤к першооснова оподаткуванн¤ .

«начний вплив на економ≥чн≥ процеси маЇ нейтральн≥сть податку щодо розпод≥лу прибутку .

¬загал≥ ≥снуЇ два основних види прибутку :

розпод≥люваний ( той що йде на виплат у див≥денд≥в )

нерозпод≥люваний ( той що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства )

ѕро¤в принципу нейтральност≥ щодо розпод≥лу прибутку пол¤гаЇ у встановленн≥ державою р≥зних або однакових ставок на р≥зн≥ види прибутку .

—хема є 2 ¬заЇмозвТ¤зок оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств та њх д≥ловоњ

активност≥

—хема 3 Ќейтральн≥сть оподаткуванн¤ [4]

÷е залежить насамперед в≥д макроеконом≥чних ц≥лей держави щодо джерел ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств . якщо пр≥оритетом Ї спр¤муванн¤ на укрупненн¤

п≥дприЇмств то держава встановлюЇ найнижчу ставку податку на нерозпод≥люваний прибуток , а прибуток , ¤кий йде на виплату див≥денд≥в оподатковуЇтьс¤ за найвищою ставкою ; кр≥м того держава встановлюЇ на досить високому р≥вн≥ податок на див≥денди що виплачуютьс¤ власникам корпоративних прав .

якщо ж пр≥оритетом Ї кредитне ф≥нансуванн¤ то вс¤ сума прибутку ( розпод≥люваного ≥ нерозпод≥люваного ) оподатковуЇтьс¤ за однаковою ставкою . ƒана ситуац≥¤ притаманна ”крањн≥ .јле особлив≥стю Ї те , що законодавством стимулюЇтьс¤ направленн¤ див≥денд≥в на зростанн¤ кап≥талу ф≥рми . ћехан≥зм такого стимулюванн¤ наступний : див≥денди , ¤к≥ спр¤мован≥ на виплату у вигл¤д≥ акц≥й не п≥дл¤гають оподаткуванню , ¤кщо така виплата не зм≥нюЇ пропорц≥й участ≥ вс≥х акц≥онер≥в .

÷е зроблено дл¤ того , щоб менеджери компан≥њ могли переконати акц≥онер≥в , що ¤кщо вони вкладуть своњ див≥денди в розвиток виробництва то фактично вони зб≥льшать своњ активи ( через зб≥льшенн¤ актив≥в компан≥њ ) значно в б≥льш≥й ступен≥ н≥ж коли б вони отримали див≥денди грошами , бо коли вони отримають див≥денди грошами то повинн≥ будуть сплатити 30 % податок на див≥денди .

јле ¤кщо нав≥ть акц≥онери будуть проти тезаврац≥њ прибутку компан≥¤ все одно не буде в програш≥ : зг≥дно з новим законодавством на внесену до бюджету суму податку на див≥денди зменшуЇтьс¤ сума податку на прибуток п≥дприЇмства [5], тобто воно отримуЇ додатков≥ оборотн≥ кошти

≤нший аспект про¤ву регулюючоњ функц≥њ податку на прибуток п≥дприЇмств розгл¤даЇтьс¤ у взаЇмозвТ¤зку з ≥снуючою конкуренц≥Їю м≥ж крањнами св≥ту за моб≥льн≥ фактори виробництва та частину прибутку ( ¤ка вилучаЇтьс¤ у вигл¤д≥ податку ) в≥д њх використанн¤

ќсновним критер≥Їм нейтральност≥ податку на прибуток п≥дприЇмств щодо моб≥льност≥ фактор≥в виробництва Ї нейтральн≥сть стосовно експорту та ≥мпорту кап≥талу. ¬ насл≥док неврахуванн¤ цього критер≥ю виникають проблеми ухиленн¤ в≥д сплати податку на прибуток шл¤хом перем≥щенн¤ д≥¤льност≥ або кап≥тал≥в в т≥ньовий сектор або в ≥нш≥ крањни з меншим р≥внем оподаткуванн¤ чи б≥льш спри¤тливими нормами нарахуванн¤ амортизац≥њ .

÷¤ проблема особливо актуальна дл¤ ”крањни , де спостер≥гаЇтьс¤ значний в≥дт≥к кап≥тал≥в та квал≥ф≥кованоњ робочоњ сили у т≥ньовий сектор та за кордон

Ќа ц≥ та ≥нш≥ аспекти функц≥онуванн¤ податку на прибуток п≥дприЇмств сл≥д звернути увагу при реформуванн≥ системи прибуткового оподаткуванн¤ .

ќдним з основних метод≥в стимулюванн¤ д≥ловоњ активност≥ в крањн≥ через податок на прибуток Ї встановленн¤ п≥льг малим п≥дприЇмствам .

як показав св≥товий досв≥д мал≥ ф≥рми це основн≥ представники венчурного п≥дприЇмництва , тобто п≥дприЇмництва повТ¤заного з ризиком , ≥нновац≥¤ми , впровадженн¤м нетрадиц≥йних технолог≥й , а це в свою чергу Ї руш≥йною силою економ≥ки будь ¤коњ крањни .

ѕри чому визначенн¤ малого п≥дприЇмства повинно базуватис¤ не на к≥лькост≥ працюючих ( ¤к це зроблено в наш≥й крањн≥ ) , а на прибутковост≥ ф≥рми .

ƒосв≥д такоњ класиф≥кац≥њ ≥снуЇ в —Ўј . ќсновна федеральна ставка податку на прибуток корпорац≥й складаЇ 34 %, але вноситьс¤ в≥н ранжовано . «а перш≥ 50 000 дол. прибутку платитьс¤ 15 % , за наступн≥ 25 000 дол. Ц 25 % ≥ лише на решту суми вступаЇ в д≥ю основна ставка . ћайже така ж схема працюЇ ≥ ¬еликобритан≥њ , але в ц≥й крањн≥ корпорац≥њ д≥л¤тьс¤ на дв≥ групи :

ƒр≥бн≥ ( з прибутками до 100 000 фунт≥в стерл≥нг≥в ) вони сплачують податок за ставкою 25 %

¬елик≥ ( з прибутками б≥льше 100 000 фунт≥в стерл≥нг≥в ) вони сплачують податок за ставкою 33 %

ƒо списку найд≥йов≥ших стимул≥в можна також в≥днести п≥льгове оподаткуванн¤ ре≥нвестованих прибутк≥в , п≥льги на науково досл≥дн≥ та конструкторськ≥ роботи .

якщо знову звернутис¤ до досв≥ду —Ўј то можна ви¤вити ще один ц≥кавий приклад стимулюванн¤ через податков≥ п≥льги Ќ“ѕ та одночасне спри¤нн¤ пол≥пшенню еколог≥чноњ ситуац≥њ . ѕ≥дприЇмства в —Ўј мають податковий кредит при сплат≥ податку на доходи корпорац≥й в розм≥р≥ 50 % вартост≥ обладнанн¤ , що використовуЇ енерг≥ю сонц¤ та в≥тру .

Ќа мою думку можна було б впровадити також стимулюванн¤ виробництва у в≥дстаючих рег≥онах крањни . ћехан≥зм цього процесу наступний в найменш розвинутих област¤х встановлюютьс¤ знижена на 5-6 % ставка податку на прибуток. ÷е не принесло б значних втрат бюджету , а навпаки через заохоченн¤ п≥дприЇмц≥в до розвитку д≥¤льност≥ в саме цих рег≥онах поповнило його ≥ призвело б до б≥льш р≥вном≥рного розвитку рег≥он≥в .

¬исновки

ƒо сьогодн≥шн≥х реформ законодавства з оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств наша держава йшла 6 рок≥в . Ќа цьому шл¤ху було багато парадокс≥в , ¤к то незрозум≥л≥ п≥льги дл¤ У своњх ф≥рм У , ¤к≥ п≥дривали економ≥ку крањни , переходи в≥д оподаткуванн¤ прибутку до оподаткуванн¤ доходу ≥ назад , У вбивча Ф система нарахуванн¤ амортизац≥њ та ≥нше .

Ќе можна сказати , що сучасне законодавство - ≥деальне в нього Ї своњ вади , ¤к≥ вже частково були виправлен≥ при прийн¤тт≥ «акону , але зрозум≥ло одне - з прийн¤тт¤м цього «акону було зроблено спробу , ≥ спробу досить вдалу , переходу до цив≥л≥зованих , прийн¤тих у всьому св≥т≥ стандарт≥в оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств .

як вже зазначалос¤ ц≥ стандарти св≥дчать наступне : значно б≥льшого ефекту в масштабах держави можна дос¤гти , ¤кщо перенести акценти з ф≥скальноњ функц≥њ податку на прибуток п≥дприЇмств на його регулюючу.

¬ к≥нц≥ к≥нц≥в основною метою веденн¤ б≥знесу Ї отриманн¤ прибутку ≥ вилучаючи його у завищених обс¤гах держава спершу в≥дбиваЇ ≥нтерес платити податок на прибуток , а пот≥м ≥ взагал≥ займатись б≥знесом .

ќсновною проблемою на цьому шл¤ху Ї намаганн¤ держави У викачати У з п≥дприЇмств по б≥льше грошей ≥ мати ¤комога жорстк≥ механ≥зми контролю за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств . ќбидва ц≥ Унамаганн¤Ф д≥сталис¤ нам у спадок в≥д командно-адм≥н≥стративноњ системи ≥ переборовши њх , ¤ думаю , наша держава отримаЇ вигоду ¤к на макроеконом≥чному так ≥ на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥.

÷≥ллю у реформуванн≥ системи оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств повинн≥ бути жорстк≥ закони ( ¤к≥ не мають дво¤ких трактувань ) та мТ¤к≥ податки ( ¤к≥ заохочують до веденн¤ б≥знесу )

Ќа м≥й погл¤д реформуванн¤ податкового законодавства на ”крањн≥ надал≥ повинно йти наступним шл¤хом

¬изначенн¤ амортизац≥њ ¤к зменшенн¤ податкових зобовТ¤зань , а не ¤к витрати виробництва

¬становленн¤ Їдиноњ норми амортизац≥њ в розм≥р≥ 25 % на р≥к

¬становленн¤ ставок оподаткуванн¤ прибутку дл¤ малих п≥дприЇмств в≥д 15 до 25 %

¬≥днесенн¤ пр¤мих ≥нвестиц≥й до складу валових витрат

¬становленн¤ ставки оподаткуванн¤ дл¤ доходу отриманого по операц≥¤х з ц≥нними паперами на фондов≥й б≥рж≥ 25 %

¬становленн¤ моментом отриманн¤ доходу день зарахуванн¤ кошт≥в на рахунок п≥дприЇмства в банку , або внесенн¤ гот≥вки в касу .

ѕроте розвТ¤занн¤ проблем ф≥нансового забезпеченн¤ держави та субТЇкт≥в господарюванн¤ неможливе лише на р≥вн≥ прийн¤тт¤ нових чи вдосконаленн¤ чинних правових акт≥в з питань оподаткуванн¤ . ƒокор≥нно пол≥пшити ф≥нансов≥ в≥дносини можна лише шл¤хом ≥стотних макроеконом≥чних перетворень , у тому числ≥ й на р≥вн≥ податковоњ системи.

√оловним ≥з них маЇ стати зм≥на структури ≥ принцип≥в розпод≥лу ¬¬ѕ м≥ж господарюючими субТЇктами , громад¤нами , державою . ÷им ймов≥рно й визначатиметьс¤ характер майбутн≥х ф≥нансово Ц економ≥чних перетворень в ”крањн≥ .

—писок використаноњ л≥тератури

1	2	3

Ќазва: ѕредставництво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1018 прочитано)