≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕрогнозуванн¤ плануванн¤ й регулюванн¤ д≥¤льност≥

“аблиц¤ ѕоказники м≥кроеконом≥чного анал≥зу ринкових чинник≥в

ћетоди вибору генеральноњ стратег≥њ можна розд≥лити на дв≥ групи: перша Ч в умовах монопроф≥льноњ д≥¤льност≥ або при вузьк≥й гамм≥ продукт≥в та послуг, що пропонуютьс¤ п≥дприЇмством (методи однопродуктового анал≥зу); друга Ч ѕри диверсиф≥кованому виробництв≥ (методи "портфельного" анал≥зу).

—еред метод≥в однопродуктового анал≥зу найб≥льш науково обгрунтованим Ї метод PIMS (Profit Impact of Marketing Strategy) вперше реал≥зований компан≥Їю "ƒженерал електр≥к" за участю √арвардськоњ школи б≥знесу на початку 70-х рок≥в. ¬ основ≥ методу PIMS лежить моделюванн¤ впливу стратег≥чних чинник≥в на показники ефективност≥ п≥дприЇмства (зокрема рентабельн≥сть кап≥таловкладень, валовий прибуток). ћодел≥ методу PIMS уможливлюють практично важлив≥ в≥дпов≥д≥ на р¤д питань:

Х ¤к≥ фактори Ї стратег≥чними та обумовлюють р≥зницю в показниках ефективност≥ дл¤ р≥зних вид≥в д≥¤льност≥;

Х ¤кий р≥вень ефективност≥ вважаЇтьс¤ нормальним за даних ринкових умов дл¤ конкретного виду д≥¤льност≥ стратег≥њ;

Х jik зм≥н¤тьс¤ показники ефективност≥ певного виду д≥¤льност≥ при тому чи ≥ншому р≥вн≥ конкуренц≥њ, ¤кщо матиме м≥сце модиф≥кац≥¤ стратег≥њ (њњ часткова або повна зам≥на);

Х ¤к≥ потр≥бн≥ зм≥ни в стратег≥њ, що дозвол¤ть за ≥снуючих ринкових умов пол≥пшити показники ефективност≥ конкретного виду д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

якщо метод PIMS та його модел≥ враховують д≥ю ¤к зовн≥шн≥х, так ≥ внутр≥шн≥х чинник≥в, то метод  ривих освоЇнн¤, ¤кий будуЇтьс¤ на залежност≥ розм≥р≥в витрат на виробництво в≥д його обс¤гу, в≥дображаЇ вплив лише внутр≥шн≥х чинник≥в. ¬ основ≥ методу лежить в≥дома законом≥рн≥сть: зростанн¤ масштабу виробництва спричинюЇ економ≥ю певних витрат, розм≥р ¤ких не залежить або мало залежить в≥д зм≥ни к≥лькост≥ одиниць вироблюваноњ продукц≥њ. ƒо того ж при освоЇнн≥ виробництва маЇ м≥сце повторенн¤ операц≥й, формуванн¤ навичок або динам≥чного стереотипу, що також призводить до зменшенн¤ трудовитрат.

ѕри розробц≥ стратег≥њ нового виробництва к≥льк≥сне визначенн¤ параметр≥в кривих освоЇнн¤ дозвол¤Ї п≥дприЇмству досить точно встановити:

Х к≥льк≥сн≥ зм≥ни витрат на виробництво при подальшому нарощуванн≥ об'Їм≥в продукц≥њ та суму оч≥куваного прибутку;

Х суму додаткових витрат на освоЇнн¤;

Х об'Їм продукц≥њ, при дос¤гненн≥ ¤кого дане виробництво почне приносити прибуток;

Х пер≥од часу, необх≥дний дл¤ дос¤гненн¤ беззбитковост≥ нового товару (≥з урахуванн¤м його ринковоњ ц≥ни).

Ћог≥чно зв'¤заний з методом кривих освоЇнн¤ ще один метод розробки стратег≥њ п≥дприЇмства Ч метод циклу житт¤ виробу (товару). «а пер≥од свого ≥снуванн¤ вир≥б проходить, ¤к правило, чотири стад≥њ: впровадженн¤ (освоЇнн¤), зростанн¤, зр≥л≥сть, спад.

ѕеред прийн¤тт¤м стратег≥чного р≥шенн¤ щодо конкретного виробу проводитьс¤ ≥дентиф≥кац≥¤ стад≥њ ћиттЇвого циклу. ¬ процес≥ ≥дентиф≥кац≥њ одну стад≥ю ^р≥зн¤ють в≥д ≥ншоњ за допомогою таких показник≥в, ¤к в≥дсоток зростанн¤ обс¤г≥в продажу (виробництва), к≥льк≥сть конкурент≥в, темпи технолог≥чних зм≥н, частота модиф≥кац≥њ виробу тощо.

ƒл¤ кожноњ стад≥њ визначаютьс¤ пр≥оритетн≥ стратег≥чн≥ напр¤мки та д≥њ. «окрема, на стад≥њ зростанн¤ такињв напр¤мком слугуЇ маркетингова д≥¤льн≥сть (наступальн≥ реклама та активне товаропросуванн¤; пол≥пшенн¤ розпод≥л≥ товару, адекватне реакц≥њ попиту ц≥ноутворенн¤ тощо). ѕри вступ≥ в стад≥ю зр≥лост≥ на перший план висуваютьс показники ефективност≥ виробництва та комерц≥йне д≥¤льност≥ (оптимальне використанн¤ виробничоњ потенц≥алу, стандартизац≥¤ комерц≥йних процедур, поступове зменшенн¤ витрат на досл≥дницьк≥ роботи по даном| виробу). « метою найб≥льш повного врахуванн¤ зовн≥шн≥х фактор≥в будуЇтьс¤ матриц¤, одним утворюючих показник≥в ¤коњ Ї характеристика конкурента позиц≥њ даного виробу

ћетод розробки стратег≥њ п≥дприЇмства на осноњ цикл≥чних характеристик житт¤ виробу (товару) даЇ змог) по-перше, з накопиченн¤м певного досв≥ду розробот стандартизован≥ рекомендац≥њ щодо стратег≥чних пр≥оритет≥ та д≥й дл¤ кожного циклу (стад≥њ); по-друге, створињ спри¤тлив≥ умови . дл¤ формуванн¤ поточних план≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

ѕрактично ус≥ методи портфельного анал≥зу та вибор стратег≥њ п≥дприЇмства в умовах диверсиф≥кованог виробництва Ї матричними, њх використанн¤ проходи≥ за однаковою схемою: ¤к правило, будуЇтьс¤ матриц¤, й одн≥й ос≥ ¤коњ розм≥щуютьс¤ оц≥нки перспектив розвитї ринку, на друг≥й Ч оц≥нка конкурентоспроможнос в≥дпов≥дного так званого стратег≥чного центр господарюванн¤ (—÷√). ¬изначають м≥с≥ю та ц≥л≥ кожноњ такого центру, генеральну стратег≥ю та њњ субстратен —тратег≥чн≥ плани кожного —÷√ оц≥нюютьс¤ центральним апаратом управл≥нн¤ ≥ визначаютьс¤ основн≥ показники стратег≥њ п≥дприЇмства в ц≥лому. √оловна в≥дм≥нн≥сть р≥зних матричних метод≥в зводитьс¤ до показник≥в, використовуваних дл¤ оц≥нки привабливост≥ ринку та конкурентноњ позиц≥њ —÷√. « огл¤ду на це найб≥льш простим ≥ розповсюдженим вважаЇтьс¤ метод, запропонований Ѕостонською консультатив≠ною групою (ф≥рмою) Ч Ѕ √. ѕоказниками, що формують оц≥нну матрицю за цим методом, слугують темп зростанн¤ та контрольована даним п≥дприЇмством в≥дносна частка ринку.

ќц≥нний розпод≥л —÷√ за зазначеними двома показниками даЇ змогу вид≥лити чотири њх категор≥њ;

Х перша Ч з високими темпами зростанн¤ ≥ значною часткою ринку;

Х друга Ч з високим потенц≥йним зростанн¤м ≥ низькою ринковою часткою;

Х трет¤ Ч з низькими темпами зростанн¤, але високою часткою ринку;

Х четверта Ч з низькими потенц≥йними зростанн¤м часткою ринку.

 ожна категор≥¤, маЇ певн≥ стал≥ характеристики ¤к умови вибору стратег≥њ дл¤ даного —÷√ ≥ п≥дприЇмства в» ц≥лому. ƒл¤ першоњ та другоњ категор≥й проблемї стратег≥чного вибору в≥дносно проста: зд≥йснити необх≥дна кап≥таловкладенн¤ або максим≥зувати надходженн¤ гот≥вки Ќайб≥льш складним завданн¤м щодо прийн¤ти стратег≥чного р≥шенн¤ Ї трет¤ категор≥¤. ƒл¤ зб≥льшенн≥ частки ринку цього виробу потр≥бн≥ велик кап≥таловкладенн¤, ¤к≥ прот¤гом значного часу (стадв впровадженн¤, зростанн¤) не будуть приносити адекватне в≥ддач≥. ≤снуЇ значний ризик таких кап≥таловкладенн¤ ; оск≥льки нововведенн¤ може не витримати конкуренц≥њ 4 перейти в четверту категор≥ю. √оловне в даному випадку зводитьс¤ до вибору моменту дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про р≥зке зб≥льшенн¤ або припиненн¤ ф≥нансуванн¤ цього проекту. ¬≥д вироб≥в четвертоњ категор≥њ рекомендуЇтьс¤ збуватись ¤кнайскор≥ше.

Ќайб≥льш бажаною дл¤ п≥дприЇмства посл≥довн≥стю переходу вироб≥в ≥з одн≥Їњ категор≥њ в ≥ншу Ї така: з третьоњ в першу, а пот≥м в другу, а вже п≥сл¤ цього, ¤кщо це неминуче, Ч в четверту. ќдним з найважлив≥ших завдань стратег≥чного плануванн¤ Ї створенн¤ збалансованого (з урахуванн¤м довгостроковоњ перспективи) портфелю, набору вид≥в продукц≥њ або напр¤мк≥в б≥знесу, що орган≥зац≥йно згрупован≥ в —÷√. «вичайно, збалансований портфель повинен мати: дек≥лька других категор≥й, що принос¤ть основну масу прибутку; одну (дв≥) Ч трет≥х, ¤к≥ матимуть можлив≥сть перейти в першу; дек≥лька перших категор≥й, що розвиваютьс¤, зростають та переход¤ть в другу;

щонайменше Ч четвертих.

—еред матричних метод≥в в≥домим Ї також метод консультац≥йноњ групи "ћак- ≥нс≥", в ¤кому основними оц≥нними показниками слугують конкурентна позиц≥¤ —÷√ (слабка, середн¤, сильна) та приваблив≥сть ринку (аналог≥чн≥ три оц≥нки). «а цим методом вивчають та анал≥зують специф≥чну д≥ю на кожному ринку певноњ сукупност≥ чинник≥в. ƒо них в≥днос¤тьс¤: м≥стк≥сть та темпи зростанн¤ ринку; динам≥ка р≥вн¤ ц≥н; частка контрольованого п≥дприЇмством ринку; цикл≥чн≥сть попиту;тенденц≥¤ зм≥ни к≥лькост≥ конкурент≥в; концентрац≥¤; лереваги л≥дер≥в галуз≥; темпи зростанн¤ прибутк≥в л≥дер≥в;

стан трудових ресурс≥в; правов≥ особливост≥; соц≥ально-пол≥тична ситуац≥¤ тощо.

ѕ≥сл¤ оц≥нного розпод≥лу та побудови матриц≥ стаЇ можливим визначенн¤ основних напр¤мк≥в розвитку п≥дприЇмства (табл. 12.5).

“аблиц¤ ќсновн≥ стратег≥чн≥ напр¤мки розвитку п≥дприЇмства за методом "ћак- ≥нс≥"

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕрогнозуванн¤ плануванн¤ й регулюванн¤ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5331 прочитано)